Рішення

від 21.09.2015 по справі 905/794/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.09.2015 Справа № 905/794/15

Господарський суд Донецької області у складі судді Осадчої А.М.

за участю секретаря судового засідання (помічника судді) Вашето Т.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Публічного акціонерного товариства В«Акцент-БанкВ» м.Дніпропетровськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Доноблстройтрест» м.Донецьк

про стягнення 24888,24грн.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №2628-К-Н-О від 22.06.2015р.

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство В«Акцент-БанкВ» м.Дніпропетровськ (далі - ПАТ В«Акцент-БанкВ» ) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Доноблстройтрест» м.Донецьк (далі - ТОВ «Доноблстройтрест») про стягнення 24 888,24грн., у тому числі основної заборгованості в сумі 10000,00грн., заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 7642,60грн., пені в сумі 5445,64грн., заборгованості по комісії за користування кредитом в сумі 1800,00грн., мотивуючи свої вимоги тим, що 23.01.2012р. відповідачем підписано і подано до ПАТ В«Акцент-БанкВ» заяву про відкриття поточного рахунку та картка зі зразками підписів та відбитком печатки, згідно якої відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://a-bank.com.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування б/н від 23.01.2013р., та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору. Відповідно до договору відповідачу було відкрито поточний рахунок №26000060959678 та встановлено кредитний ліміт відповідно до "Умов та правил надання банківських послуг", тобто свої зобов'язання за договором позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу грошові кошти. Відповідач, в свою чергу, взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за кредитом, відсотками та комісією, також за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, відповідачу нарахована пеня, що стало підставою для звернення до суду.

Як вбачається з матеріалів справи позовна заява б/н від 23.06.2015р. підписана ОСОБА_2 за довіреністю №986 від 25.12.2012р., виданою ПАТ В«Акцент-БанкВ» , якою уповноважено ПАТ В«КБ В«ПриватбанкВ» представляти інтереси позивача та довіреністю №3913-О від 25.10.2012р.

Ухвалою від 08.07.2015р. вказана позовна заява прийнята судом до розгляду, порушено провадження у справі №905/794/15. Розгляд справи неодноразово відкладався.

Ухвалою суду від 07.09.2015р. за клопотанням позивача строк розгляду справи було продовжено на 15 днів.

На підтвердження зазначених у позові обставин позивач надав суду належним чином засвідчені копії: заяви від 23.01.2013р., витягу з В«Умов та правил надання банківських послугВ» (далі - Умови), Тарифів банку, довідки про розмір встановлених кредитних лімітів, виписок, меморіальних ордерів, доказів її направлення, акту звірки, що підписаний позивачем одноособово, довідки АА№243431, банківської ліцензії, Статуту ПАТВ«Акцент-БанкВ» , свідоцтва про державну реєстрацію відповідача, витягу з ЄДРПОУ щодо відповідача.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 526, 527, 530, 610 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України), ст.ст.1,15,49,54-57,64 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

У письмових поясненнях, які надані суду 07.09.2015р., позивач зазначає, що заборгованість за відсотками нараховано за період з 01.08.2013р. по 28.04.2015р., за комісією за період з 01.08.2013р. по 28.04.2015р., пеню за період з 16.08.2013р. по 28.04.2015р.

У судовому засіданні 21.09.2015р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просив їх задовольнити, з підстав які зазначені у позові.

Представник відповідача у судове засідання 21.09.2015р., які у попередні судові засідання, не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав, про час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином у спосіб, передбачений процесуальним законом у відповідності з рекомендаціями, що надані у п. 6 інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" № 01-06/2052/14 від 01.12.2014, яким передбачено особливості повідомлення сторін судового процесу, у разі знаходження підприємства на території проведення АТО.

Згідно даних витягу з ЄДРПОУ, який міститься в матеріалах справи, юридична адреса відповідача: 83058, Донецька область, м.Донецьк, вул. Переїзна, буд.48А.

Як встановлено у актах канцелярії господарського суду Донецької області внаслідок того, що згідно листа Харківської дирекції УДППЗ В«УкрпоштаВ» №7-14-197 від 06.05.2015р. відділення поштового зв'язку призупинили приймання та пересилання поштових відправлень на адресу населених пунктів Донецької та Луганської областей, канцелярія суду не має можливості направити поштову кореспонденцію (ухвали суду) на юридичну адресу відповідача.

Інформація про час і місце судових засідань щодо розгляду справи №905/794/15 розміщувалась на сторінці господарського суду Донецької області офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/). Матеріали справи містять роздруковані та оформлені належним чином сторінки з відповідними повідомленнями.

З огляду на викладене, суд здійснив всі можливі дії направлені на повідомлення відповідача про час та місце судового розгляду справи.

За висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ст.75 ГПК України, а неявка відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Відповідно до положень статті 81 1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи. З клопотаннями щодо фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів сторони до суду не зверталися.

Вислухавши пояснення представника позивача, який з'явився у судове засідання, дослідивши представлені позивачем в порядку статті 43 ГПК України докази, вивчивши матеріали справи, суд у межах заявлених позовних вимог встановив наступне.

23.01.2012р. відповідачем - ТОВ «Доноблстройтрест» (Клієнт) підписана заява про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів та відбитком печатки з метою відкриття в ПАТ „Акцент-Банк" (Банк) поточного рахунку №26000060959678. Згідно цієї заяви відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://a-bank.com.ua та взяв на себе зобов'язання виконувати умови вищезазначених умов та правил надання банківських послуг .

Дослідивши заяву відповідача від 23.01.2012р., Умови та правила надання банківських послуг, Тарифи, які розміщені в мережі Інтернет на сайті http://a-bank.com.ua, суд прийшов до висновку, що вони разом із заявою складають договір банківського обслуговування б/н від 23.01.2012р., що за своєю правовою природою є кредитним договором, правовідносини за яким регулюються розділом 2 глави 71 ЦК України В«Позика. Кредит. Банківський вкладВ» , параграфом 1 глави 35 Господарського кодексу України, Законами України В«Про банки і банківську діяльністьВ» , В«Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послугВ» та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Істотними умовами у кредитному договорі є мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (ч.2 ст.345 ГК України).

Вид кредиту кредитний ліміт на поточний рахунок корпоративного клієнта (п.3.11.1).

Кредитний ліміт на поточний рахунок (далі-кредит) надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту (далі-ліміт). Техніко-економічне обґрунтування кредиту фінансування поточної діяльності. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного звязку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, smsповідомлення або інших). Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо (п.3.11.1.1).

Згідно п.3.11.1.16. Умов при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до Умов і правил надання банківських послуг (або у формі Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або/в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно - цифрового підпису та / або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом першогопідпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Так приписами п.3.11.1.1. Умов кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банка та клієнта.

Відповідно до п.3.11.1.3. Умов кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплати процентів та винагороди.

Згідно до п. 3.11.1.8 Умов проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до Умов і правил надання банківських послуг (або у формі Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі - Угода).

Пунктом 3.11.1.6. Умов визначено, що ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши Угоду, клієнт висловив свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

Відповідно до розділу Умов п.3.11.4., яким затверджений порядок розрахунків, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (далі по тексту - період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

При не обнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт виплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню.

У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання Банківських послуг. Клієнт сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Під непогашенням кредиту мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться, щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється на дату сплати.

Оцінивши всі пункти договору у їх сукупності, суд приходить до висновку, що сторонами погоджені всі його істотні умови, тому зазначений договір є укладеним, відсутні докази визнання його недійсним, та відтак в силу положень статті 629 ЦК України вказаний договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з довідки позивача, відповідачу встановлено наступний кредитний ліміт на поточний рахунок №26000060959678, валюта українська гривня: 25.01.2012р. - 0,00; 29.04.2013р. -1000,00; 21.06.2013р. - 10000,00.

Факт видачі кредиту підтверджується меморіальними ордерами, копії яких містяться в матеріалах справи.

У статті 526 ЦК України зазначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст. 202 ГК України, господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Позивачем надані банківські виписки, які підтверджують заборгованість відповідача перед позивачем по кредиту в розмірі 10000,00грн., заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 7642,60грн. за період з 01.08.2013р. по 28.04.2015р., заборгованість по комісії за користування кредитом в сумі 1800,00грн. за період з 01.08.2013р. по 28.04.2015р.

Відповідачем до прийняття рішення по справі не надано суду доказів погашення даних сум, заявлені позовні вимоги ним не спростовані.

З урахуванням встановленого, суд вважає вимоги про стягнення заборгованості за кредитом в розмірі 10000,00грн., заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 7642,60грн., заборгованості по комісії за користування кредитом в сумі 1800,00грн. є обґрунтованими, підтвердженими доданими матеріалами і розрахунками та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язань. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.ч.1-3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» , платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Одночасно, згідно з ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Вимоги про стягнення пені в сумі 5445,64грн. за період з 16.08.2013р. по 28.04.2015р. позивач обґрунтовує п. 3.11.5.1. Умов, згідно якого при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань зі сплати відсотків за користування кредитом, термінів повернення кредиту, винагороди (комісії) Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в п.3.11.4.1.3 від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

При цьому, нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачений п.3.11.5.1-3.11.5.3 здійснюється протягом 3 років від дня, коли зобов'язання мало бути виконано клієнтом (п.3.11.5.4 Умов та правилами надання банківських послуг).

За приписами частини 2 статті 2 Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Нормами зазначеного спеціального Закону визначені тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють або здійснювали господарську діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, а його дія поширюється лише на певне коло суб'єктів.

Згідно положенням статті 1 Закону «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону був затверджений перелік населених пунктів, на територія яких здійснювалася антитерористична операція, до якого включено, зокрема, місто Донецьк.

Між тим дію цього розпорядження зупинено згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 1079-р.

Правові та організаційні основи боротьби з тероризмом повноваження і обов'язки органів виконавчої влади, об'єднань громадян і організацій, посадових осіб та окремих громадян у цій сфері, порядок координації їх діяльності, гарантії правового і соціального захисту громадян у зв'язку із участю у боротьбі з тероризмом визначені нормами Закону України від 20 березня 2003 року № 638-ІV «Про боротьбу з тероризмом», в статті 4 якого зазначено, що субєктами, які безпосередньо здійснюють боротьбу з тероризмом у межах своєї компетенції, зокрема, є служба безпеки України, яка є головним органом у загальнодержавній системі боротьби з терористичною діяльністю. Координацію діяльності суб'єктів, які залучаються до боротьби з тероризмом, здійснює Антитерористичний центр при Службі безпеки України.

Відповідно до статей 10, 11 цього Закону антитерористична операція проводиться лише за наявності реальної загрози життю і безпеці громадян, інтересам суспільства або держави у разі, якщо усунення цієї загрози іншими способами є неможливим. Рішення щодо проведення антитерористичної операції приймається залежно від ступеня суспільної небезпеки терористичного акту керівником Антитерористичного центру при Службі безпеки України за письмовим дозволом Голови Служби безпеки України або керівником координаційної групи відповідного регіонального органу Служби безпеки України за письмовим дозволом керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, погодженим з Головою Служби безпеки України. Про рішення щодо проведення антитерористичної операції негайно інформується Президент України.

Районом проведення антитерористичної операції є визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція (ст. 1 Закону).

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 відповідно до статей 107, 112 Конституції України уведено в дію рішення Ради національної безепеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілостності України».

Наказом голови Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 07 жовтня 2014 року № 33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення» визначені такі райони антитерористичної операції та терміни її проведення: Донецька і Луганська області - з 07 квітня 2014 року.

Отже, проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей визначено компетентним органом у сфері боротьби з тероризмом. Входження міста Донецька до складу Донецької області є загальновідомим фактом та не потребує доказуванню.

Прийняття Кабінетом Міністрів України розпорядження № 1079-р від 05 листопада 2014 року не скасовує Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та не робить його недійсним.

Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», який є чинним, на час проведення антитерористичної операції встановлено мораторій щодо нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року. Дію даного Закону в частині введення мораторію зупинено не було.

Листом від 27 жовтня 2014 року №18-112/64138 Національний банк України повідомив усім банкам про необхідність суворого і безумовного дотримання вимог Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та вказав на те, що невиконання законних вимог є підставою для застосування до порушників адекватних заходів впливу.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією та Законами України.

Закріплене в статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» право суб'єкта господарювання не може носити декларативний характер.

У розумінні положень статті 58 Конституції України приписи статті 2 зазначеного закону відносно заборони нарахування пені з 14 квітня 2014 року мають ретроспективну дію для розглядуваних правовідносин та не містять жодних вилучень щодо можливості їх незастосування.

Отже, з урахуванням визначеної компетентним органом території проведення антитерористичної операції та терміну її проведення, положення статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» щодо введення мораторію на нарахування пені та штрафу підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Враховуючи вищезазначене, господарський суд стягує з відповідача - 755,97грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором за період з 16.08.2013р. по 13.04.2014р., у задоволенні решти позовних вимог в цій частині суд відмовляє.

Згідно ст.49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд покладає на відповідача судовий збір в сумі 1482,79грн., в решті судовий збір залишається на позивачі.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 549, 551, 611, 612, 629, гл.71 Цивільного кодексу України, ст.ст.230,232,233 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст.22,33,43,49,75,82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства В«Акцент-БанкВ» м.Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Доноблстройтрест» м.Донецьк про стягнення 24 888,24грн., у тому числі основної заборгованості в сумі 10000,00грн., заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 7642,60грн., пені в сумі 5445,64грн., заборгованості по комісії за користування кредитом в сумі 1800,00грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Доноблстройтрест» (83058, Донецька область, м.Донцьк, вул.Переїзна, буд.48 А, ЄДРПОУ 37968081) на користь Публічного акціонерного товариства В«Акцент-БанкВ» (49074, м. Дніпропетровськ, вул.Батумська, буд.11, код ЄДРПОУ 14360080) основну заборгованість в сумі 10000,00грн., заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 7642,60грн., пеню в сумі 755,97грн., заборгованість по комісії за користування кредитом в сумі 1800,00грн., витрати по оплаті судового збору в сумі 1482,79грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 21.09.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Повний текст рішення суду складено та підписано 24.09.2015р.

Суддя А.М. Осадча