Рішення

від 26.08.2010 по справі 8/677

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

----------------------------------------

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, ' 481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "26" серпня 2010 р. Справа № 8/677

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Давидюка В.К.

судді

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1 - дов. №22 від 12.07.10р.

від відповідача не з'явився

Розглянув справу за позовом Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України" (м.Київ)

до Приватного сільськогосподарського підприємства "Дружба" (с.Жари Баранівського району Житомирської області)

про стягнення 704340,00 грн. (згідно заяви про уточнення розміру позовних вимог)

Строк вирішення спору продовжено за погодженням сторін.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою корись 736362,00 грн. вартості 450 тонн насіння вівсу першої репродукції сорту "Деснянський".

10.08.10р. позивач надав суду заяву про уточнення розміру позовних вимог №138-2/10-13/118 від 09.08.10р. (а.с.41-43), згідно умов якої просить суд стягнути з відповідача на свою користь 704340,00 грн. вартості 450 т насіння вівсу.

Представник позивача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві. Наполягав на прийнятті рішення по даній справі, оскільки неявка представника відповідача не є перешкодою для вирішення спору по суті, так як відповідач про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник відповідача в засідання суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно і належним чином.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Суд дослідив в судовому засіданні документи, а саме: договір про надання послуг зі зберігання насіння від 01.10.09р., акт прийому-передачі, лист-вимогу, інвентаризаційний опис, заяву про уточнення розміру позовних вимог, свідоцтво про державну реєстрацію, статут, довідку про включення до ЄДРПОУ та інші.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.09р. між сторонами був укладений договір №С-75 про надання послуг зі зберігання насіння (а.с.7-8), відповідно до умов якого відповідач (зберігач) надає позивачеві (поклажодавцю) послуги зі зберігання насіння відповідно до актів приймання-передачі, а позивач приймає зазначені послуги відповідно до умов даного договору (п.1.1 договору).

Відповідно до п.п. 2.2.1, 2.2.4 зазначеного договору, відповідач зобов'язаний прийняти насіння, надане позивачем на зберігання і повернути його позивачеві у схоронності, а також забезпечити належне зберігання насіння згідно ДСТУ 2240-93.

На виконання умов вказаного договору позивач передав, а відповідач прийняв на зберігання насіння вівсу першої репродукції сорту "Деснянський" в кількості 450 тонн, що підтверджується актом приймання-передачі №1 від 01.10.09р. (а.с.9).

22.04.10р. на складах ПСП "Дружба" проведено інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей, в результаті якої виявлено відсутність насіння вівсу першої репродукції сорту "Деснянський" в кількості 450 тонн, про що свідчить інвентаризаційний опис від 22.04.10р. (а.с.13).

Як передбачено п.6.1 договору, збитки, завдані поклажодавцеві втратою або пошкодженням насіння, відшкодовуються зберігачем.

Згідно з п. 6.3 договору, вартість насіння відшкодовується виходячи з рівня середньозважених цін на товарне зерно, що складуються на біржових торгах за спотовими контрактами на момент розрахунку з урахуванням сортових надбавок.

Вартість однієї тонни насіння вівсу еліти першої репродукції складається із середньозваженої біржової ціни за одну тонну товарного зерна вівсу третього класу та сортової надбавки, затвердженої Наказом Міністерства аграрної політики України від 26.03.07р. №212/29 (а.с. 16-18).

У відповідності до Всеукраїнського журналу "Біржовий вісник" №14 за 2010 рік, вартість елітного насіння вівсу становить 2000,00 грн. за тонну (а.с.14-15).

З урахуванням розміру сортової надбавки на насіння вівсу першої репродукції, яка складає 80% від ціни зерна вівсу третього класу, що застосовуються при визначенні ціни на насіння і садівний матеріал сільськогосподарських рослин, затверджених Міністерством аграрної політики України від 26.03.07 № 212/29, вартість однієї тонни насіння вівсу першої репродукції згідно уточненого розрахунку позивача становить 1565,20 грн.

Вартість 450 т вівсу, нестача якої виявлена в процесі інвентаризації, становить 704340,00 грн. (450 т х 1565,20 грн.).

Позивач направив на адресу відповідача лист-вимогу від 13.05.10р. №138-2/10-14/40 про повернення насіння вівсу в кількості 450 т, який відповідач залишив без задоволення.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

У відповідності до ст. 936 ЦК України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання (ст. 938 ЦК України).

Як передбачено ст. 942 ЦК України, зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

Відповідно до ст. 953 ЦК України, зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Згідно ст.ст. 944, 950 ЦК України, зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також передавати її у користування іншій особі.

За втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.

Стаття 951 ЦК України передбачає, що збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем, зокрема, у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів повернення позивачеві насіння вівсу в кількості 450 т суду не надав, в листі №21/06/10 від 21.06.10р. (а.с.32) заборгованість визнав.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 Господарського кодексу України, згідно якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що уточнені позовні вимоги обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно до обгрунтовано заявлених позовних вимог, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Дружба", 12740, Житомирська область, Баранівський район, с. Жари, вул. Баранівська, 5, код ЄДРПОУ 04229355

на користь Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України", юридична адреса: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1, адреса для листування: 03038, м. Київ, вул. Ямська, 32, код ЄДРПОУ 30518866

- 704340,00 грн. - вартості 450 т насіння вівсу першої репродукції сорту "Деснянський";

- 7043,40 грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою державного мита;

- 225,74 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та оформлення у відповідності до ст. 84 ГПК України.

СуддяОСОБА_2

Дата підписання: "_____"

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу

3 - відповідачу