Рішення від 12.07.2010 по справі 15/61-д

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "12" липня 2010 р. Справа № 15/61-Д

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді Кравець С.Г.

при секретарі Пастощук О.А.

за участю представників сторін

- від позивача ОСОБА_1 відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств: ОСОБА_2 - представник за дорученням № 06/340 від 15.09.2009р.;

- від позивача - Українського державного фонду підтримки фермерських господарств: не з'явився;

- від відповідача: не з'явився;

- від прокуратури: ОСОБА_3 - прокурор (посвідчення №115),

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Прокурора Бердичівського району в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (м. Київ) в особі ОСОБА_1 відділення Українського фонду підтримки фермерських господарств (м.Житомир)

до Фермерського господарства "Фенікс" (с. Гардишівка)

про розірвання договору та стягнення позики 5757,77 грн.

Прокурор Бердичівського району звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі ОСОБА_1 відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств про розірвання договору №9 від 26.08.2005р. укладеного між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств в особі ОСОБА_1 відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств та Фермерським господарством "Фенікс" про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству та стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств заборгованості у розмірі 5757,77грн.

09.07.2010р. від прокурора Бердичівського району надійшла заява від 05.07.2010р. про уточнення позовних вимог (а.с. 30-31) відповідно до якої, прокурор просить розірвати договір № 9 від 26.08.2005р. укладений між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств в особі ОСОБА_1 відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств та Фермерським господарством "Фенікс" про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству, та стягнути з Фермерського господарства "Фенікс" на користь ОСОБА_1 відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств 4000,00грн. боргу та 809,53грн. пені.

Вказана заява приймається судом до розгляду відповідно до вимог ст.22 ГПК України. Розгляд справи здійснюється з урахуванням уточнених згідно даної заяви позовних вимог.

Представник позивача та прокурор в судовому засіданні позовні вимоги з урахуванням заяви від 05.07.2010р. підтримали у повному обсязі.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, письмових заперечень на позов не подав.

Копія ухвали господарського суду про порушення провадження у справі від 25.05.2010р, яку було направлено на адресу відповідача, зазначену прокурором у позовній заяві: 13345, Житомирська область, Бердичівський район, с.Гардишівка, вул. Садова, 2-В, повернулась до господарського суду з відміткою відділення зв'язку "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 34-37).

Також, з відміткою відділення зв'язку "за закінченням терміну зберігання", до господарського суду Житомирської області повернулась ухвала суду від 22.06.2010р., яку було направлено відповідачу на адресу: 13345, Житомирська область, Бердичівський район, с.Гардишівка, вул. Садова, 2-В (а.с. 38-40).

Як вбачається з витягу з ЄДРПОУ (а.с.27), наданого Головним управлінням статистики у Житомирській області на запит господарського суду, станом на 30.06.2010р., місцем знаходження Фермерського господарства "Фенікс" є: 13345, Житомирська область, Бердичівський район, с.Гардишівка, вул. Садова, 2-В.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що відповідача було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, проте, своїм правом приймати участь в судовому засіданні останній не скористався.

Неявка представника відповідача в судове засідання та неподання відповідачем відзиву на позовну заяву не перешкоджають вирішенню спору по суті, за наявними матеріалами справи, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача та прокурора, дослідивши матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Матеріали справи свідчать про те, що 26 серпня 2005 року між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств в особі ОСОБА_1 відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (позивач) та Фермерським господарством "Фенікс" (відповідач) було укладено договір №9 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству (а.с.9).

На виконання умов зазначеного договору, відповідачу було надано фінансову допомогу на поворотній основі у вигляді грошових коштів на загальну суму 12000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №189 від 30.08.2005р. (а.с.11).

Пунктом 2 Порядку використання коштів державного бюджету для надання підтримки новоствореним фермерським господарствам та фермерським господарствам з відокремленими садибами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1102 від 25.08.2004р., у редакції, що діяла на момент підписання договору передбачено, що фінансова підтримка надається новоствореним фермерським господарствам та фермерським господарствам з відокремленими садибами (далі - фермерські господарства) в межах обсягів розподілу коштів, передбачених у державному бюджеті на відповідні цілі.

Згідно з п.2 договору №9 від 26.08.2005р. мета надання фінансової підтримки (допомоги) визначена на підставі довідки, виданої конкурсною комісією: для придбання ЗЗР, ПММ, насіння, м/д, з/п.

Відповідно до п. 3.4.2 договору № 9 від 26.08.2005р., відповідач зобов'язався повернути кошти фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі ОСОБА_1 відділенню Укрдержфонду підтримки фермерських господарств згідно з встановленим графіком: до 30.08.2008р. в сумі 4000,00грн., до 30.08.2009р. - 4000,00грн., до 30.08.2010р. - 4000,00грн.

Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Житомирської області від 13.10.2009р. по справі №16/819 стягнуто з Фермерського господарства Фенікс" на користь ОСОБА_1 відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств 4000,00грн. заборгованості за договором № 9 від 26.08.2005р., строк сплати якої настав 30.08.2008р.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 28.12.2009р. по справі №15/121-Д стягнуто з Фермерського господарства Фенікс" на користь ОСОБА_1 відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств 4000,00грн. заборгованості за договором № 9 від 26.08.2005р., строк сплати якої настав 30.08.2009р.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 29.01.2010р. було направлено відповідачу лист з повідомленням про розірвання договору № 9 від 26.08.2005р. про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству та вимогою про сплату коштів в сумі 4000,00грн. в строк до 15.02.2010р. (а.с. 12). Проте, відповідач відповіді на зазначений лист не надав.

Неналежне виконання ФГ "Фенікс" своїх договірних зобов'язань перед Українським державним фондом підтримки фермерських господарств в особі ОСОБА_1 відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств щодо повернення фінансової підтримки стало підставою для звернення прокурора в інтересах позивача з позовом про розірвання укладеного між сторонами договору № 9 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству від 26.08.2005р. та стягнення з Фермерського господарства "Фенікс" на користь ОСОБА_1 відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств 4000,00грн. основного боргу та 809,53грн. пені.

Розглядаючи питання про обґрунтованість заявлених прокурором вимог, з урахуванням вищенаведених обставин справи, господарський суд приймає до уваги наступне.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ч. 1 ст.173 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог до вимог, що у певних умовах ставляться. Наведена норма кореспондується з приписами ст. 526 ЦК України.

Окрім того, відповідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як зазначалось вище, відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання щодо повернення отриманої згідно договору № 9 від 26.08.2005р. фінансової підтримки (допомоги), що підтверджується рішенням господарського суду Житомирської області від 13.10.2009р. по справі №16/819 (а.с.44-45) та рішенням господарського суду Житомирської області від 28.12.2009р. по справі № 15/121-Д (а.с.46-48).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

У відповідності з пунктом 1 частини першої ст.611 ЦК України, одним із правових наслідків порушення зобов'язання передбачено припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно ст.206 Господарського кодексу України господарське зобов'язання може бути розірвано сторонами відповідно до правил, встановлених ст.188 цього Кодексу.

За приписами ст.188 ГК України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє іншу сторону про результати її розгляду. У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання договору) або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

На підставі ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним є таке порушення, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Господарський суд враховує, що факт порушення зобов'язання відповідачем щодо повернення у визначений строк коштів, відповідно до умов договору №9 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству, стверджується рішеннями господарського суду Житомирської області від 13.10.2009р. у справі №16/819 та від 28.12.2009р. у справі №15/121-Д, істотністю допущеного порушення, оскільки позивач був позбавлений того, на що він розраховував при укладенні договору - поворотності переданих коштів.

Крім того, як встановлено судом, позивачем дотримано вимоги чинного законодавства (ст. 188 ГК України) щодо порядку розірвання господарських договорів.

З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо розірвання договору №9 від 26.08.2005р. про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству.

Частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як уже зазначалось, листом, який було направлено відповідачу 29.01.2010р. (а.с. 12), Житомирське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств вимагало від ФГ "Фенікс" сплатити в строк до 15.02.2010р. кошти, що залишились неповернутими, в сумі 4000,00грн.

Вказану вимогу позивача відповідач залишив без виконання.

Станом на час розгляду справи, відповідачем кошти в сумі 4000,00грн. позивачу не повернуті, про що свідчить довідка ОСОБА_1 відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств №06/246 від 12.07.2010р. (а.с. 42).

Таким чином, господарський суд вважає вимоги прокурора Бердичівського району про розірвання договору №9 від 26.08.2005р. укладеного між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств в особі ОСОБА_1 відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств та Фермерським господарством "Фенікс" про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству та стягнення з відповідача 4000,00грн. по поверненню поворотної фінансової допомоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог прокурора про стягнення з відповідача на користь позивача пені, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частина 1 статті 546 ЦК України визначає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

Пунктом 5.2. договору №9 від 26.08.2005р. сторонами погоджено, що за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки (допомоги) фермерське господарство сплачує ОСОБА_1 відділенню Українського державного фонду підтримки фермерських господарств пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення.

Згідно з заявою про уточнення позовних вимог від 05.07.2010р., прокурор просить стягнути з відповідача пеню в сумі 809,53грн. (а.с. 30-31).

У відповідності до представленого позивачем розрахунку (а.с. 43), відповідачу нараховано пеню за період з 31.08.2009р. по 12.07.2010р. на суму заборгованості 8000,00грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як уже зазначалося, пунктом 3.4.2 договору № 9 від 26.08.2005р. встановлені строки повернення відповідачем фінансової допомоги, зокрема:

до 30.08.2008р. в сумі 4000,00грн.;

до 30.08.2008р. в сумі 4000,00грн.;

до 30.08.2010р. в сумі 4000,00грн.

Отже, враховуючи вимоги ч. 6 ст. 232 ГК України, правомірним є нарахування пені за період з 31.08.2008р. по 28.02.2009р. на суму 4000,00грн. (строк повернення 30.08.2008р.) та за період з 31.08.2009р. по 28.02.2010р. на суму 4000,00грн. (строк повернення 30.08.2008р.).

Позивачем, згідно з розрахунком (а.с. 43), нарахована пеню за період з 31.08.2009р. по 12.07.2010р.

Таким чином, враховуючи вимоги ч. 6 ст. 232 ГК України, правомірними та такими, що підлягають задоволенню є вимоги прокурора про стягнення з відповідача пені за період з 31.08.2009р. по 28.02.2010р. на суму боргу 4000,00грн., що становить 408,88грн. У задоволенні вимог про стягнення з відповідача пені в сумі 400,65грн. суд відмовляє за безпідставністю її нарахування.

Стаття 33 ГПК України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати відповідачу грошових коштів в сумі 4000,00грн. не надав.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, заявленими у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи і підлягають задоволенню в частині розірвання договору № 9 від 26.08.2005р. укладеного між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств в особі ОСОБА_1 відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств та Фермерським господарством "Фенікс" про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству, стягнення з Фермерського господарства "Фенікс" на користь ОСОБА_1 відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств 4000,00грн. боргу по поверненню поворотної фінансової допомоги та 408,88грн. пені. У задоволенні позову в частині стягнення 400,65грн. пені суд відмовляє.

Витрати по сплаті державного мита та витрати інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки він спонукав прокурора звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 651, 661, 1046, 1050 ЦК України, ч. 1 ст.173, ст. 188, ч.1 ст. 193, ч.6 ст. 232 ГК України та керуючись ст. 33, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Розірвати договір № 9 від 26.08.2005р. укладений між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств в особі ОСОБА_1 відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств та Фермерським господарством "Фенікс" про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству.

3. Стягнути з Фермерського господарства "Фенікс" (13345, Житомирська область, Бердичівський район, с. Гардишівка, вул. Садова, 2-В, ідентифікаційний код 32842994)

на користь ОСОБА_1 відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (10014, м. Житомир, вул. М.Бердичівська, 25, к. 47, ідентифікаційний код 13562604):

- 4000,00грн. боргу;

- 408,88грн. пені.

4. Стягнути з Фермерського господарства "Фенікс" (13345, Житомирська область, Бердичівський район, с. Гардишівка, вул. Садова, 2-В, ідентифікаційний код 32842994):

- в дохід державного бюджету України - 187,00 грн. державного мита (р/р 31118095700002 УДК у м. Житомирі код ЗКПО 22062319 банк отримувача ГУДКУ у Житомирській області МФО 811039 код 22090200). ;

- в дохід державного бюджету України - 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (р/р 31217264700002 УДК у м. Житомирі код ЗКПО 22062319 банк отримувача ГУДКУ у Житомирській області МФО 811039 код 22050003).

5. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Кравець С.Г.

Дата підписання: "15" липня 2010 року.

Віддрукувати 6 прим.

1 - до справи;

2- Укр. держ.фонд підтримки фермерських господарств,

3- Житом. відділення Укр. фонду підтр. ферм. госп-в,

4 - відповідачу (13345, Житомирська область, Бердичівський район, с. Гардишівка, вул. Садова, 2-В)

5,6 - прокуратура