Рішення

від 10.12.2010 по справі 15/1473

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "10" грудня 2010 р. Справа № 15/1473

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді Кравець С.Г.

при секретарі Пастощук О.А.

за участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_1 - представника за довіреністю № 22 від 20.10.2010р.,

від відповідача: ОСОБА_2 - представника за дорученням від 09.12.2010р.,

ОСОБА_3 - представника за дорученням від 09.12.2010р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мерідіан Плюс/Україна/" (м.Вишгород Київської області)

до Приватного підприємства "Тотал-Трейд" (м. Коростень)

про стягнення 31916,00 грн.

У відповідності до ст. 77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалась перерва з 09.12.2010р. до 10.12.2010р.

Товариство з обмеженою відповідальністю В«Мерідіан Плюс/Україна/В» звернулось з позовом до господарського суду про стягнення на свою користь з Приватного підприємства В«Тотал-ТрейдВ» 28999,98грн. основної заборгованості, 2427,40грн. пені та 488,62грн. - 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні подав заяву про відмову від позову в частині стягнення 2427,40грн. пені та 488,62грн. - 3% річних. Просив суд стягнути з відповідача на користь позивача 28999,98грн. основної заборгованості.

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи передбачене ст. 22 ГПК України право позивача на часткову відмову від позову, вказана заява не суперечить вимогам чинного законодавства України, не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів та приймається судом. Розгляд справи здійснюється з урахуванням поданих змін.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості в сумі 28999,98грн. визнали.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 25.03.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю В«Мерідіан Плюс/Україна/В» (позивач/продавець) та Приватним підприємством В»Тотал-ТрейдВ» (відповідач/покупець) було укладено договір № 07/01-10 (а.с. 9-10), за умовами якого, продавець продає, а покупець купує та реалізує продукцію (п. 1.1 договору).

Невід'ємною частиною до договору №07/01-10 від 25.03.2010р. є додаток № 1 (загальні умови поставки) та додаток № 2 (загальні умови дистрибуції) (а.с.11-13).

Пунктом 2.2 додатку № 1 до договору № 07/01-10 від 25.03.2010р. (загальні умови поставки) передбачено, що погодження сторонами кількості, асортименту та вартості кожної партії продукції зазначається у товаросупроводжуючих документах.

На виконання умов зазначеного договору, відповідно до видаткової накладної №228 від 29.03.2010р. та товарно-транспортної накладної серії МПУ № МП00000228 від 29.03.2010р. (а.с.15-16), відповідач отримав від позивача товар на суму 61072,01грн.

Відповідно до п. 2.3 договору №07/01-10 від 25.03.2010р., якщо інше не передбачено у додаткових угодах до даного договору, оплата за продукцію здійснюється покупцем на розрахунковий рахунок продавця на умовах попередньої оплати.

З матеріалів справи вбачається, що 25.03.2010р. сторони уклали додаткову угоду до договору №07/01-10 від 25.03.2010р. у відповідності з якою сторони погодили наступні умови оплати, а саме: покупець зобов'язаний оплатити кожну партію продукції у розмірі 100% її вартості на протязі 21 (двадцяти одного) календарного дня з моменту передачі продукції на складі постачальника чи на складі покупця, включаючи фактичну дату поставки та дату платежу. При цьому у межах зазначеного строку покупець має право проводити оплату різними за розміром частинами чи одночасно усією сумою. Валюта платежу - гривна України.

Таким, чином, у відповідності до умов договору № 07/01-10 від 25.03.2010р. та додаткової угоди від 25.03.2010р. до договору № 07/01-10 від 25.03.2010р., відповідач за отриманий по видатковій накладній №228 від 29.03.2010р. товар на суму 61072,01грн. мав провести розрахунки з позивачем в строк до 18.04.2010р.

Проте, відповідач зобов'язання щодо проведення розрахунків за отриманий товар у визначений строк у повному обсязі не виконав. Зокрема, відповідач здійснив часткове погашення заборгованості за отриманий товар шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача на суму 32072,03грн., що підтверджується банківськими виписками за 08.04.2010р. на суму 10000,00грн., за 15.04.2010р. на суму 6072,03грн., за 21.04.2010р. на суму 7000,00грн., за 23.04.2010р. на суму 9000,00грн. (а.с. 33-36) та не заперечується відповідачем.

29.09.2010р. позивачем на адресу відповідача було направлено претензію №738 від 28.09.2010р. з вимогою про погашення заборгованості в сумі 28999,98грн., сплату пені в сумі 2284,00грн. та 3% річних в сумі 381,36грн. (а.с. 17-18). Факт направлення претензії №738 від 28.09.2010р. підтверджується фіскальним чеком та описом вкладення у цінний лист (а.с. 19).

Відповідачем зазначена вимога була залишена без відповіді та задоволення.

Таким чином, на час звернення позивача з позовом до суду, у відповідача перед позивачем залишилась непогашеною заборгованість в сумі 28999,98грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Нормою ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідач наявність заборгованості перед позивачем в сумі 28999,98грн. визнав, проте доказів її сплати суду не надав.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю В«Мерідіан Плюс/Україна/В» в частині стягнення основної заборгованості в сумі 28999,98грн. обґрунтованими, заявленими у відповідності з діючим законодавством та такими, що підлягають задоволенню. Провадження у справі в частині стягнення з відповідача 2427,40грн. пені та 488,62грн. - 3% річних підлягає припиненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відмовою позивача в цій частині від позову.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

На підставі ст.ст. 509, 525, 526 ЦК України, ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 193 ГК України та керуючись ст.ст. 22, 49, п. 4 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82 - 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства В«Тотал-ТрейдВ» (11500, Житомирська область, м.Коростень, вул. Красіна, 4, ідентифікаційний код 33013624)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«Мерідіан Плюс/Україна/В» (07300, Київська область, м.Вишгород, вул. Шолуденко, 19, ідентифікаційний код 32878486)

- 28 999,98грн. основного боргу,

- 290,00 грн. - витрат по сплаті державного мита,

- 214,44грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Провадження у справі в частині стягнення 2427,40грн. пені та 488,62грн. - 3% річних припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання мотивованого рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Кравець С.Г.

Повний текст рішення підписано: "13" грудня 2010 року.

Віддрукувати:

1 - до справи,

2,3 - сторонам