Рішення

від 23.09.2015 по справі 908/4429/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 9/123/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2015 Справа № 908/4429/15

За позовом: Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу (76019, м. Івано-Франківськ, вул. Карпатська, 15)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю В«ТАК-ЮГВ» (юр.адр.:72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Олександра Невського, буд. 11; 72304, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Шкільна, 1 А)

про стягнення суми 522172,59 грн.

Суддя Боєва О.С.

За участю представників:

Від позивача: ОСОБА_1 (дов. № 67-32-157 від 31.08.15)

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача збитків у розмірі 534888,00 грн. вартості сирої нафти.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.08.2015р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/4429/15, судове засідання призначено на 02.09.2015р. Ухвалою суду від 02.09.2015р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 23.09.2015р.

23.09.2015р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

14.09.2015р. до господарського суду від позивача надійшов детальний та обґрунтований розрахунок заявлених до стягнення сум за позовом, з якого вбачається, що до загальної суми заявленої до стягнення суми, а саме - до суми 534888,00 грн., входять: сума 512594,35 грн. - збитки, сума 9578,24 грн. - штраф, сума 10697,76 грн. - судовий збір, сума 2017,65 грн. - витрати, пов'язані з явкою представника позивача до суду.

Розрахунок заявленої до стягнення суми, наданий позивачем, прийнято судом.

Позивач підтримав позовні вимоги, зазначивши, зокрема, про наступне. За договорами на переробку сировини № 255 від 20.04.2013р. та № 451 від 24.10.2014р. позивач передав відповідачу на переробку сиру нафту в загальному розмірі 59,5 куб. м. Після проведення відповідного очищення, вихід сирої нафти склав 44,671 тони, яка залишилась по факту на відповідальному зберіганні у відповідача. ОСОБА_1 відповідач без згоди позивача витратив в своїх цілях весь обсяг сирої нафти. У зв'язку з чим, позивач, не підставі ст.ст. 134, 144, 174, 193, 224-226 ГК України, просить стягнути з відповідача суму збитків в розмірі 512594,35 грн. та суму 9578,24 грн. штрафу.

Слід зазначити, що 02.09.2015р. до господарського суду від позивача надійшла уточнена позовна заява, яка за своїм змістом є додатковим поясненням до розрахунку заявленої до стягнення суми та прийнята судом.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, представник відповідача в судові засідання за викликом не з'являвся, правом надати відзив на позов не скористався. Про час та місце судових засідань відповідача повідомлено належним чином. Ухвали суду були направлені на адреси, вказані в позовній заяві, а саме: 72304, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Шкільна, 1 А, а також в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: 72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Олександра Невського, буд. 11. Згідно з п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно зі ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

24.04.2013р. між ТОВ В«ТАК-ЮГВ» (виконавець, відповідач у справі) та Івано-Франківським національним технічним університетом нафти і газу (замовник, позивач у справі) був укладений договір на переробку сировини № 255.

Також, 24.10.2014р. між ТОВ В«ТАК-ЮГВ» (виконавець) та Івано-Франківським національним технічним університетом нафти і газу (замовник) був укладений договір на переробку сировини № 451.

Із змісту п. 1 договорів слідує, що замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати відповідно до умов цих договорів роботу для замовника з підготовки сировини (нафти), а саме: знесолення та зневоднення, у відповідності до вимог ГОСТ 996-76. (сирої нафти) за оплату.

Згідно п. 2.1, п. 2.3 договорів вартість виконаних робіт визначається сторонами відповідно до рахунків і може змінюватися, за погодженням сторін. Оплата відбувається а підставі акту прийому-передачі та рахунку виконавця.

Відповідно до п. 3.1, п. 3.2. договорів замовник передає сировину виконавцю, а виконавець здійснює для замовника підготовку нафти у відповідності до вимог ГОСТ 9965-76. Виконавець зобов'язаний виконати роботи протягом місяця або в інший встановлений термін за домовленістю сторін з дня підписання акту прийому-передачі сировини.

Пунктами 4.1 договорів визначено, що приймання-передача сировини по кількості і якості здійснюється відповідно до актів приймання-передачі та Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Мінпаливенерго, Мінтрансзв'язку, Мінекономіки, Держспоживстандарту України № 281/171/578/155 від 20.05.2008р., відповідно до чинного законодавства України, а також умов цього договору, додаткових угод, специфікацій до нього якщо такі будуть укладені.

У пунктах 5.3. договорів сторони погодили, що ризик випадкової загибелі або псування сировини замовника з моменту передачі його за актом приймання-передачі виконавцеві і до моменту передачі готової продукції за актом приймання-передачі замовнику несе виконавець. За втрату сировини виконавець відшкодовує її вартість замовнику в розмірі ринкової вартості сировини, а також сплачує штраф у розмірі 3% від загальної кількості переданої сировини / відповідності до ринкової вартості.

Згідно п. 5.5. договорів сторона, яка порушила умови договору зобов'язана відшкодувати іншій стороні заподіяні ним збитки.

Договір № 255 від 24.09.2013р. набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2013р., а в частині розрахунків - до їх повного завершення (п..1). Договір № 451 від 24.10.2014р. набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2014р., а в частині розрахунків - до їх повного завершення (п.1).

Як вбачається з матеріалів справи, 20.06.2013р. на підставі договору № 255 від 24.04.2013р. сторонами складений акт передачі нафто-водяної суміші із свердловини університету в кількості 54 куб.м. з метою підготовки сирої нафти для реалізації на пункті підготовки нафти ТОВ «ТАК-ЮГ».

В результаті переробки 54 куб.м. нафто-водяної суміші було підготовлено - 40,001 тон нафти, про що сторонами складено Акт переробки сировини (підготовки нафто-водяної суміші для реалізації), а саме, знесолення та зневоднення, у відповідності до вимог ГОСТ 9965-76 від 02.07.2013р.

24.10.2014р. на підставі договору № 451 від 24.10.2014р. сторонами складений акт передачі нафто-водяної суміші із свердловини університету в кількості 5,5 куб.м. з метою підготовки сирої нафти для реалізації на пункті підготовки нафти ТОВ «ТАК-ЮГ».

В результаті переробки 5,5 куб.м. нафто-водяної суміші було підготовлено - 4,67 тон нафти, про що сторонами складено Акт переробки сировини (підготовки нафто-водяної суміші для реалізації), а саме, знесолення та зневоднення, у відповідності до вимог ГОСТ 9965-76 від 05.11.2014р.

Тобто за обома договорами на переробку сировини вихід очищеної сирої нафти склав 44,671 тони.

01.12.2014р. сторони склали акт звірки розрахунків, яким визначили, що станом на 01.12.2014 року 44,671 тон сирої нафти позивача знаходиться на ТОВ В«ТАК-ЮГВ» .

Як зазначив позивач, очищена сира нафта в кількості 44,671 тон весь час знаходилась у ТОВ В«ТАК-ЮГВ» на відповідальному зберіганні.

08.05.2015р. відповідач листом № 1/05 від 05.05.2015р. повідомив позивача про те, що був вимушений використати нафту, яка належить підприємству позивача та гарантував повернення нафти кращої якості або компенсувати фінансовими коштами. Копія даного листа міститься в матеріалах справи.

Позивач, в свою чергу, листом № 69-27-15/65 від 18.05.2015р. повідомив відповідача, що наполягає на відшкодуванні згідно з п. 5.5. договорів нанесених збитків в сумі вартості сирої нафти в кількості 44,671т по ціні аукціону на день повернення грошей. Даний лист відповідач отримав 22.05.2015р.

Статтею 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 906 ЦК України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 22 ЦК України яка встановлює відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Порядок відшкодування збитків встановлений також главою 25 Господарського кодексу України. Так, відповідно до ст. 224 цього Кодексу учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Із змісту цих норм, а також ст.ст. 610, 611 ЦК України слідує, що відшкодування збитків є одним із правових наслідків порушення зобов'язання, мірою відповідальності. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Умови відшкодування збитків передбачені статтею 226 ГК України, із якої також слідує, що головною умовою відшкодування збитків є господарське правопорушення, яке вчинив учасник господарських відносин.

Притягнення до відповідальності можливо лише при наявності передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад правопорушення, який є підставою правової відповідальності. Склад правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, утворюють наступні елементи: суб'єкт, об'єкт, об'єктивна та суб'єктивна сторона. Суб'єктом є боржник, об'єктом -правовідношення по зобов'язаннях; об'єктивною стороною -наявність збитків у майновій сфері кредитора, противоправна поведінка у вигляді невиконання або неналежного виконання боржником свого зобов'язання, причинний зв'язок між противоправною поведінкою боржника і збитками; суб'єктивну сторону правопорушення складає вина.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання взятих на себе зобов'язань. Оскільки, в даному випадку, його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

На кредитора покладений обов'язок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов'язання, прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язання і завданими збитками і їх розмір, на боржника - відсутність вини (ст.ст. 614,623 ЦК України).

Із матеріалів справи слідує, що відповідач свої зобов'язання за договорами на переробку сировини № 255 від 24.04.2013р. та № 451 від 24.10.2014р. належним чином не виконав, готову продукцію, відповідно до 5.3. договорів, за актами приймання-передачі замовнику (позивачу) не передав.

Суд звертає увагу, що при здійсненні розрахунку заявленої до стягнення суми збитків, позивач виходив з вартості сирої нафти за 1 тону, яка була встановлена на Українській міжбанківській валютній біржі, а саме: на аукціоні торгів з продажу нафти № 199 від 17.06.2015р. і діяла станом на 01.07.2015р. - день складання позовної заяви, що відповідає положенням п. 5.3. договорів на переробку сировини. Перевіривши наданий позивачем розрахунок збитків, суд встановив, що його зроблено вірно відповідно до вимог чинного законодавства.

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку, що склад правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, є доведеним, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 512594,35 грн. збитків є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 9578,24 грн. (8576,91 грн. - штраф за договором № 255 - 3% від загальної кількості переданої сировини згідно з актом від 20.06.2013р.; 1001,33 грн. - штраф за договором № 451 - 3% від загальної ринкової вартості переданої сировини згідно з актом від 24.10.2014р.)..

Частиною 2 ст. 549 ЦК України визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Право на неустойку, згідно зі ст. 550 ЦК України, виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Пунктом 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктами 5.3. договорів сторони визначили, що за втрату сировини виконавець, зокрема, сплачує штраф у розмірі 3% від загальної кількості переданої сировини/ відповідності до ринкової вартості.

Нарахування позивачем штрафу є обґрунтованим та законним. Перевіривши розрахунок штрафу суд встановив, що його зроблено вірно.

Таким чином вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 9578,24 грн. підлягають задоволенню.

Отже позовні вимоги задовольняються в повному обсязі.

Статтею 44 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До інших витрат у розумінні статті 44 ГПК відносяться, зокрема: суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 названого Кодексу); витрати сторін та інших учасників судового процесу, пов'язані з явкою їх або їхніх представників у засідання господарського суду, за умови, що таку явку судом було визнано обов'язковою (п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України»).

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, в даному випадку, пов'язаних з явкою представника позивача.

У разі ж неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

ОСОБА_1, всупереч зазначеного, позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження здійснення витрат, пов'язаних з явкою представника позивача у судові засідання. Витрати, пов'язані з явкою представника позивача у судові засідання, документально не підтверджені.

За таких обставин суд не вбачає підстав для відшкодування позивачу суми 2017,65 грн. витрат, пов'язаних з явкою представника позивача у судові засідання, згідно наданого детального розрахунку заявлених до стягнення сум, поданого до суду 14.09.2015р.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору в розмірі 10443,45 грн. покладаються на відповідача.

Суд вважає за необхідне зазначити, що сума 254,31 грн. зайво сплаченого судового збору відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір» буде повернута за клопотанням позивача за відповідною ухвалою суду.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«ТАК-ЮГВ» (юр.адр.:72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Олександра Невського, буд. 11; 72304, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Шкільна, 1 А; код ЄДРПОУ 32298124) на користь Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу (76019, м. Івано-Франківськ, вул. Карпатська, 15; код ЄДРПОУ 02070855) суму 512594 (п'ятсот дванадцять тисяч п'ятсот дев'яносто чотири) 35 коп. збитків, суму 9578 (дев'ять тисяч п'ятсот сімдесят вісім) грн. 24 коп. штрафу, суму 10443 (десять тисяч чотириста сорок три) грн. 45 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.С. Боєва

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Повне рішення підписано 28.09.2015р.