Ухвала

від 20.12.2010 по справі 09-07/2066

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

ПРО ВІДМОВУ У ПРИЙНЯТТІ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

20.12.10 № 09-07/2066

Суддя Зінченко Н.Г.

розглянувши позовні матеріали

за позовом ОСОБА_1 обслуговуючого кооперативу В«Дружба-2В» , (71612, с. Кам'янське Василівського району Запорізької області, вул. Центральна, 21)

до відповідача 1 Василівської районної державної адміністрації Запорізької області, (71600, м. Василівка Василівського району Запорізької області, вул. Чекіста, 7)

до відповідача 2 ОСОБА_2, (69104, АДРЕСА_1)

про визнання дій відповідача 2 незаконними, визнання незаконною реєстрації СГОК В«Дружба-2В» , скасування реєстрації СГОК В«Дружба-2В» та поновлення попереднього статусу і установчих документів

ВСТАНОВИВ:

16.12.2010 р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява від 15.12.2010 р. ОСОБА_1 обслуговуючого кооперативу В«Дружба-2В» , с. Кам'янське Василівського району Запорізької області до Василівської районної державної адміністрації Запорізької області, м. Василівка Василівського району Запорізької області і до ОСОБА_2, м. Запоріжжя про визнання дій колишнього голови правління Садівничого товариства В«ДружбаВ» ОСОБА_2 щодо реорганізації і перереєстрації в Садово-городній обслуговуючий кооператив В«Дружба-2В» (СГОК В«Дружба-2В» ) незаконними, визнання незаконною реєстрації СГОК В«Дружба-2В» у Василівській РДА Запорізької області на підставі протоклу № 16/106 від 25.10.2006 р., скасування реєстрації у Василівській РДА Запорізької області СГОК В«Дружба-2В» та поновлення попереднього статусу Садівничого товариства В«ДружбаВ»і установчих документів товариства.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах.

Розглянувши матеріали позовної заяви та з'ясувавши підстави, передбачені нормами Господарського процесуального кодексу України для відмови у прийнятті позовної заяви, суд дійшов висновку, що слід відмовити у прийнятті позовної заяви на підставі п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України так як у заявленому вигляді вона не підлягає розгляду в господарських судах України в порядку позовного провадження, передбаченого Господарським процесуальним кодексом України, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером) , утому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств , що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Статтею 113 ЦК України встановлено, що господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, акціонерного товариства.

Законом України В«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорівВ» № 483-V від 15.12.2006 р. до підвідомчості господарських судів віднесено справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Зазначеним законом також визначено поняття корпоративних відносин як відносин, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

З питання розгляду судами корпоративних спорів Верховним Судом України здійснено узагальнення практики. При вирішенні даної категорії спорів Верховний Суд України зазначив, що відповідно до ч. 1 ст. 167 ГК України корпоративними є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації , що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Отже, учасниками корпоративних відносин є насамперед ті суб'єкти господарювання, у статутному фонді (майні) яких є частики осіб (фізичних, юридичних, держави) як учасників такого об'єднання. А оскільки наведена дефініція корпоративних прав передбачає, що вони визначають правомочності їх суб'єктів на отримання частини прибутку товариства (дивідендів), про корпоративні права можна вести річ лише стосовно прав учасників підприємницьких товариств, бо тільки вони можуть отримувати прибутки. Ними є господарські товариства і виробничі кооперативи як підприємницькі товариства. Тому не слід вважати спорами з корпоративних відносин спори між тими суб'єктами господарювання, які не мають у своєму статутному фонді (складеному капіталі) часток їх учасників а також тих організацій, (унітарні підприємства, приватні підприємства (крім випадків, якщо вони створені кількома юридичними особами), колективні підприємства, об'єднання підприємств).

При цьому, звертається увага господарських судів на те, що при вирішенні питання чи підлягають розгляду господарським судом справи, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності інших суб'єктів господарювання, які не є господарськими товариствами (кооперативи, приватні підприємства, колективні підприємства тощо), у судів відсутні підстави виходити за межі підвідомчості господарських судів, визначених ст. 12 ГПК України. Тому, незважаючи на те, що спори, пов'язані з діяльністю інших юридичних осіб, є за своїм змістом близькими до спорів, що виникають з корпоративних відносин, проте, якщо хоча б однією зі сторін спору є фізична особа, підвідомчі загальним судам.

Отже, з огляду на викладене в узагальненнях практики Верховного Суду України з питання розгляду судами корпоративних спорів, даний позов за своїм суб'єктним складом непідвідомчій господарському суду.

На підставі викладеного, в прийнятті позовної заяви відмовляється.

Враховуючи положення ст. 47 ГПК України суд вважає наявними підстави для повернення позивачу з Державного бюджету України згідно зі ст. 8 Декрету Кабінету міністрів України від 21.01.1993 р. В«Про Державне митоВ» та п.13 Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, державного мита в сумі 102,00 грн., сплаченого квитанцією № 27 від 15.12.2010 р., та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн., сплачених квитанцією № 29 від 15.12.2010 р.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 62, ст., ст. 47, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

В прийнятті позовної заяви ОСОБА_1 обслуговуючого кооперативу В«Дружба-2В» , с. Кам'янське Василівського району Запорізької області до Василівської районної державної адміністрації Запорізької області, м. Василівка Василівського району Запорізької області і до ОСОБА_2, м. Запоріжжя про визнання дій колишнього голови правління Садівничого товариства В«ДружбаВ» ОСОБА_2 щодо реорганізації і перереєстрації в Садово-городній обслуговуючий кооператив В«Дружба-2В» (СГОК В«Дружба-2В» ) незаконними, визнання незаконною реєстрації СГОК В«Дружба-2В» у Василівській РДА Запорізької області на підставі протоклу № 16/106 від 25.10.2006 р., скасування реєстрації у Василівській РДА Запорізької області СГОК В«Дружба-2В» та поновлення попереднього статусу Садівничого товариства В«ДружбаВ»і установчих документів товариства відмовити.

Позовну заяву та додані до неї матеріали повернути позивачу.

ОСОБА_1 обслуговуючому кооперативу В«Дружба-2В» , (71612, с. Кам'янське Василівського району Запорізької області, вул. Центральна, 21, код ЄДРПОУ 20522901) довідки на повернення з Державного бюджету України державного мита в сумі 102,00 грн., сплаченого квитанцією № 27 від 15.12.2010 р., та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн., сплачених квитанцією № 29 від 15.12.2010 р.

Додаток: на 115-и аркушах, у тому числі оригінали квитанцій № 27 від 15.12.2010 р. (про сплату державного мита в сумі 102,00 грн.) і № 29 від 15.12.2010 р. (про сплату 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу), оригінали довідок від 20.12.2010 р. на повернення державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя Н.Г. Зінченко