Рішення

від 22.09.2015 по справі 909/788/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2015 р. Справа № 909/788/15

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т.В., при секретарі судового засідання: Манів-Головецькій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: публічного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго", вул. Індустріальна, 34, м. Івано-Франківськ, 76014

поштова адреса: вул. Максимовича, 7, м. Івано-Франківськ, 76007

до відповідача: приватного підприємства "Агроресурс", урочище ОСОБА_1, 1, с. Підгір'я, Богородчанський район, Івано-Франківська область, 77706

про стягнення 14685,25 грн.

За участю:

від позивача: ОСОБА_2 - юрисконсульт, (довіреність № 842 від 06.10.14)

від відповідача представник не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Прикарпаттяобленерго" звернулося в суд з позовом до приватного підприємства "Агроресурс" про стягнення 14685,25 грн. Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем прийнятих на себе зобов"язань згідно договору про постачання електричної енергії для електрозабезпечення будівельних струмоприймачів № 3080 від 29.05.08.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлений позов у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання жодного разу не з"явився, відзиву на позов не надав, своїм правом на участь у судовому розгляді не скористався, хоча належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи ухвалами суду; письмових заяв, повідомлень щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні до суду не надходило.

Відповідно до пункту 2.6.15. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 № 28 на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправлення, підпис працівника, який її здійснив. Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Вищезазначені обставини свідчать про належне виконання господарським судом обов»язку щодо повідомлення відповідача про вчинення судом певних процесуальних дій по даній справі.

Частиною 3 ст. 22 ГПК України встановлено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції» кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов»язків цивільного характеру.

За таких обставин, суд, дослідивши матеріали справи, враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, зважаючи на обмеженість строками розгляду справи, встановленими ст. 69 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, вислухавши представника позивача, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

29.05.08 між сторонами даного спору укладено договір № 3080 про постачання електричної енергії для електрозабезпечення будівельних струмоприймачів, відповідно до якого позивач зобов"язався продати електричну енергію відповідачу, а відповідач, в свою чергу, - оплачувати позивачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами договору.

Пунктом 2.1 договору сторони погодили, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ), Правилами приєднання електроустановок до електричних мереж.

Згідно п. 2.2.2 Договору постачальник електричної енергії зобов»язується постачати споживачу електроенергію, як різновид товару, в обсягах визначених відповідно до розділу 5 та з урахуванням умов розділу 6 цього договору (додаток 1 «Обсяги постачання електричної енергії»), а споживач зобов»язується дотримуватися режиму споживання електричної енергії (п. 2.3.2 Договору).

Відповідно до п. п. 2.3.3. договору, відповідач зобов'язався: оплачувати позивачу вартість електричної енергії згідно з умовами додатку № 2 "Порядок розрахунків" та додатку № 9 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

Пунктом 2 додатку № 2 до договору (Порядок розрахунків), щомісячно 20 числа календарного місяця відповідач зобов"язався направляти уповноваженого представника у відповідну філію позивача для подання додатку № 6 "Акт про використану електричну енергію" та одержання відповідних рахунків на оплату.

Згідно абзацу 5 п.3 додатку №2 до договору, відповідач щомісячно проводить остаточний розрахунок по всіх платежах, передбачених даним договором, протягом 5 операційних днів з дня отримання рахунку.

На підставі наданих споживачем Актів про використану електричну енергію за лютий- березень 2015 року визначено фактичні обсяги спожитої електроенергії у розрахункові періоди з 20.01.2015 по 19.03.2015 та виставлено відповідні рахунки споживачу для оплати електричної енергії.

Проте, в порушення договірних зобов»язань відповідач не провів повністю розрахунки за спожиту електроенергію на підставі направлених йому рахунків, що привело до утворення заборгованості за спожиту активну електричну енергію на загальну суму 4004,57 грн.

Крім того, відповідачем було перевищено договірні величини споживання електричної енергії у розрахункових періодах січня, лютого та березня місяця 2015 року.

За розрахунковий період з 20 грудня 2014 року по 19 січня 2015 року відповідачем спожито 3319 кВт/год електроенергії, в той час як договірна величина електроспоживання на підставі звернення споживача від 05.01.2015 була скоригована та становила 400 кВт/год.

Згідно ч.5 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», п.6.16 Правил та п. 4.2.2. Договору у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період споживачі сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

У зв»язку з порушення відповідачем договірних зобов»язань (п. 4.2.2. Договору), на різницю між фактично спожитою електроенергією і договірною величиною, яка становить 2919 кВт/год., виписаний і вручений рахунок за перевищення договірних величин споживання № 2403080/4 від 10 лютого 2015 року на суму 3856,29 грн.

Відповідно до п.7 додатку 2 до Договору рахунки на оплату перевищення договірної величини споживання електричної енергії та/або граничної величини потужності сплачуються споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника протягом 5 операційних днів з дня отримання рахунку.

Проте, зазначений вище рахунок оплачений відповідачем частково у розмірі 1928,00 грн.

За розрахунковий період з 20 січня 2015 року по 19 лютого 2015 року відповідачем було спожито 4204 кВт/год електроенергії, в той час як договірна величина електроспоживання, на підставі звернення споживача від 02.02.2015, була скоригована та становила 400 кВт/год.

Про дане перевищення договірних величин, яке становило 3804 кВт./год., відповідачу вручено повідомлення від 12.03.2015 та рахунок за перевищення договірних величин споживання № 2403080/4 від 12 березня 2015 року на суму 5025,46 грн. Зазначений розрахунок відповідачем не оплачений.

За розрахунковий період з 20 лютого 2015 року по 19 березня 2015 року відповідачем спожито 1824 кВт/год електроенергії, в той час як договірна величина електроспоживання, на підставі звернення споживача від 26.02.2015, була скоригована та становила 300 кВт/год.

Про дане перевищення договірних величин, яке становило 1524 кВт./год., відповідачу вручено повідомлення від 09.04.2015 та рахунок за перевищення договірних величин споживання № 2403080/4 від 9 квітня 2015 року на суму 2087,65 грн. Зазначений розрахунок відповідачем не оплачений.

У зв"язку з порушенням відповідачем договірних зобов"язань, враховуючи несвоєчасну оплату відповідачем рахунків за поставлену електроенергію, на підставі п.4.2.1 договору позивачем нараховано за період з 04.03.2015 по 15.07.2015 - 714,18 грн. пені, 119,03 грн. 10% річних та 806,07 грн. інфляційних втрат.

Доказів погашення заборгованості відповідачем суду не подано.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Наведена правова норма кореспондується зі ст.509 Цивільного кодексу України: зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Наведена правова норма кореспондується зі статтею 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи умови договору від 29.05.08 №3080 про постачання електричної енергії для енергозабезпечення будівельних струмоприймачів, граничний термін виконання відповідачем зобов"язання щодо оплати поставленої позивачем електроенергії - по всіх платежах, передбачених даним договором, протягом 5 операційних днів з дня отримання споживачем рахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до пункту 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2 ст. 614 Цивільного кодексу України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань не надав.

З огляду на встановлення судом факту порушення відповідачем термінів виконання грошового зобов"язання, позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, з огляду на наступне.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

В силу ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 Цивільного кодексу України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами ч. 6 ст. 231 Господарського Кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

В силу ч. 2 статті 343 Господарського Кодексу України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Укладаючи договір, сторони дійшли згоди відносно забезпечення виконання відповідачем грошових зобов'язань пенею та погодили, що за внесення платежів, передбачених п.2.3.3-2.3.4 договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, 10 % річних та інфляційні збитки (п.4.2.1 договору).

В силу ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

За прострочення виконання грошового зобов"язання позивачем відповідачу нараховано за період з 04.03.2015 по 15.07.2015 - 714,18 грн. пені, 119,03 грн. 10% річних та 806,07 грн. інфляційних втрат.

Керуючись частиною 1 статті 4-7 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частиною 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійснених позивачем нарахувань, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, судом перевірено правильність нарахування пені в сумі 714,18 грн. і 10% річних в сумі 119,03 грн. та задоволено їх в повному обсязі за розрахунком позивача з огляду на правильність їх нарахування.

Також судом перевірено правильність нарахування інфляційних збитків, які згідно арифметичного розрахунку, проведеного судом за допомогою ІПС "Законодавство" менші за суму заявлену позивачем до стягнення, тому суд задовольняє вимоги щодо стягнення інфляційних втрат у сумі 618 грн. В решті суми інфляційних втрат слід відмовити.

В контексті викладеного, позов підлягає до задоволення частково.

За змістом ст.49 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, судові витрати у справі слід покласти на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст.124 Конституції України, ст.ст.11, 509, 525, 526, 530, 546, 547, 549, 551, 610, 612,614, 625, 629,712 Цивільного Кодексу України, ст.ст.173, 193, 216, 230, 231, 233, 265, 343 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст.4-7, 43, 49, 55, ст. 82, ст.ст. 83-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Публічного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" до приватного підприємства "Агроресурс" про стягнення 14685,25 грн. задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства "Агроресурс", урочище ОСОБА_1, 1, с. Підгір'я, Богородчанський район, Івано-Франківська область, 77706 (код 31465882) на користь публічного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго", вул. Індустріальна, 34, м. Івано-Франківськ, 76014, (код 00131564) (на поточний рахунок із спеціальним режимом використання №2603930100758 в Івано-Франківському обласному управлінні ВАТ "Ощадбанк ", МФО 336503) - 4004,57 (чотири тисячі чотири гривні п»ятдесят сім копійок) - боргу за спожиту активну електричну енергію, 9041,40 ( дев»ять тисяч сорок одну гривню сорок копійок) - боргу за перевищення обсягів споживання електроенергії.

Стягнути з приватного підприємства "Агроресурс", урочище ОСОБА_1, 1, с. Підгір'я, Богородчанський район, Івано-Франківська область, 77706 (код 31465882) на користь публічного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго", вул. Індустріальна, 34, м. Івано-Франківськ, 76014, (код 00131564) (на поточний рахунок №2600630100758 в ІФ обласному управлінні ВАТ "Державний ощадний банк України ", МФО 336503) - 714,18 (сімсот чотирнадцять гривень 18 копійок) - пені, 119,03 (сто дев»ятнадцять гривень три копійки) - 10% річних, 618 (шістсот вісімнадцять гривень) - інфляційних нарахувань.

Стягнути з приватного підприємства "Агроресурс", урочище ОСОБА_1, 1, с. Підгір'я, Богородчанський район, Івано-Франківська область, 77706 (код 31465882) на користь публічного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго", вул. Індустріальна, 34, м. Івано-Франківськ, 76014, (код 00131564) - 1803,25 (одну тисячу вісімсот три гривні двадцять п»ять копійок) - судового збору.

Накази видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відмовити в частині позову про стягнення інфляційних нарахувань в сумі 188,07 (сто вісімдесят вісім гривень сім копійок).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28.09.15

Суддя Максимів Т.В.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"