Рішення

від 18.08.2015 по справі 911/2489/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"18" серпня 2015 р. Справа № 911/2489/15

За позовом Заступника Генерального прокурора України, м. Київ

в інтересах держави в особі: 1) Кабінету Міністрів України, м. Київ

2) Державного публічного акціонерного товариства В«Національна акціонерна компанія В«УкрагролізингВ» , м. Київ

до публічного акціонерного товариства В«ПартизанВ» , АР Крим, Сімферопольський р-н, с. Журавлівка

про стягнення 260245,10 грн за договором фінансового лізингу, розірвання договору та зобов'язання вчинити дії

Суддя Третьякова О.О.

Представники сторін:

Прокуратури : ОСОБА_1, посвідчення №030835,

Позивача 1 - не з'явився,

Позивача 2 - ОСОБА_2, довіреність №14/20-25-15 від 07.05.2015,

Відповідача - не з'явився.

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області з позовною заявою звернувся Заступник Генерального прокурора України (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України (далі - Позивач - 1) та Державного публічного акціонерного товариства В«Національна акціонерна компанія В«УкрагролізингВ» (далі Позивач - 2) до публічного акціонерного товариства В«ПартизанВ» (далі - Відповідач) про стягнення 260245,10 грн за Договором фінансового лізингу №1-10-276стс-фл/467 від 20.07.2010, розірвання Договору фінансового лізингу №1-10-276стс-фл/467 від 20.07.2010, укладеного між Державним публічним акціонерним товариством В«Національна акціонерна компанія В«УкрагролізингВ» та публічним акціонерним товариством В«ПартизанВ» та зобов'язання публічного акціонерного товариства В«ПартизанВ» повернути Державному публічному акціонерному товариству „Національна акціонерна компанія „УкрагролізингВ» за актом приймання-передачі предмет лізингу - обладнання для утримання курей-несучок з автоматизованим та механізованим збором яєць, видаленням посліду, завантаженням та роздачею корму, з системою клімат контролю ОКН (68112х42,20) зав.№10 залишковою вартістю 770131,96 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані Прокурором в інтересах Позивачів невиконанням Відповідачем свого обов'язку щодо сплати у повному обсязі лізингових платежів згідно з Договором фінансового лізингу №1-10-276стс-фл/467 від 20.07.2010 (далі - Договір).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.06.2015 порушено провадження у справі №911/2489/15 та призначено її до розгляду на 07.07.2015 о 12:00 год.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.07.2015 на підставі ст.69 Господарського процесуального кодексу України строк вирішення спору у справі №911/2489/15 за клопотанням Позивача-2 б/№ від 07.07.2015 (вх. суду №15962/15 від 07.07.2015) продовжено по 01.09.2015, розгляд справи відкладено на 18.08.2015.

Через канцелярію Господарського суду Київської області Позивачем-2 в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України подано заяву №14/1254 від 14.07.2015 (за вх. суду №16642/15 від 15.07.2015) про збільшення розміру позовних вимог, яка прийнята судом до розгляду і відповідно до якої Позивачем-2 крім вимог про розірвання Договору та повернення предмета лізингу, заявлено до стягнення з Відповідача 301507,12 грн, з яких 206579,38 грн основного боргу, 33262,26 грн пені, 1754,63 грн 3% річних та 59910,85 грн інфляційних втрат.

Відповідач повідомлений належним чином про час та місце судового засідання, у судові засідання жодного разу не з'явився, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не подав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи обмежений ст.69 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду справи, а також те, що Відповідач належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду, явка Відповідача обов'язковою не визнавалась і його відсутність не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, а матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті, відповідно до права суду, наданого йому ст.75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Керуючись ст.85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 18.08.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між Позивачем-2 (лізингодавець) та Відповідачем (лізингоодержувачем) укладено Договір фінансового лізингу №1-10-276стс-фл/467 від 20.07.2010 (далі - Договір).

Згідно з п.2.1. Договору лізингодавець на письмове замовлення лізингоодержувача для потреб останнього купує у постачальника предмет лізингу згідно Порядку використання коштів державного бюджету, що спрямовуються на придбання вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу наумовах фінансового лізингу та заходи за операціями фінансового лізингу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 №1904.

Відповідно до п.2.3. Договору постачальник, перелік, кількість, ціна, вартість, строк лізингу, строк передачі і адреси місця передачі предмета лізингу встановлюються додатками до Договору „Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингуВ» . Передача предмета лізингу здійснюється на умовах EXW (місце передачі визначається в додатку) згідно з Міжнародними правилами Інкотермс в редакції 2000 року.

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що зa користування предметом лізингу лізингоодержувач сплачує лізингодавцю лізингові платежі, що включають:

• попередній лізинговий платіж в частині відшкодування вартості предмета лізингу в розмірі 15 (п'ятнадцяти) відсотків його вартості (включаючи ПДВ), на який не нараховується лізинговий платіж в частині одноразової комісії за організацію поставки предмета лізингу;

• відшкодування вартості предмета лізингу рівними частками за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім платежем вартості предмета лізингу;

• комісію за супроводження договору в розмірі 7 (семи) відсотків річних (без ПДВ) від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем та черговими платежами вартості предмета лізингу, відповідно до законодавства України щодо оподаткування податком на додану вартість;

• одноразову комісію за організацію поставки предмета лізингу в розмірі 7 (семи) відсотків річних (без ПДВ) від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем вартості предмета лізингу, відповідно до законодавства України щодо оподаткування податком на додану вартість.

Як зазначається в п.4.2. Договору лізингоодержувач після укладення договору, на підставі виставленого лізингодавцем рахунку, який діє протягом трьох днів, перераховує на рахунки лізингодавця: попередній лізинговий платіж у розмірі, визначеному пунктом 4.1. даного Договору та одноразову комісію за організацію поставки техніки в розмірі, визначеному пунктом 4.1. даного Договору. Датою сплати попереднього платежу та одноразової комісії за організацію поставки техніки є дата надходження коштів на рахунок лізингодавця.

Пунктом 4.3. Договору визначено, що з моменту підписання акта лізингоодержувач за користування предметом лізингу сплачує лізингодавцю чергові лізингові платежі, що включають: відшкодування вартості предмета лізингу рівними частками за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім платежем вартості предмета лізингу та комісію за супроводження договору в розмірі, визначеному пунктом 4.1. даного Договору. Черговість сплати лізингових платежів в частині відшкодування вартості предмета лізингу та сплати комісії за супроводження договору кратна трьом місяцям. Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання акта. Перший лізинговий платіж сплачується через три місяці з дати підписання акта, подальші платежі - через кожні три місяці.

Пунктом 4.4. Договору передбачено, що розмір лізингових платежів, їх складових частин встановлюються додатком до Договору В«Графік сплати лізингових платежівВ» .

Відповідно до п.8.1. Договору визначено строк його дії, згідно з яким Договір набуває чинності від дати надходження суми попереднього платежу, сплаченого на підставі виставленого лізингодавцем рахунку згідно п.4.2. Договору, на рахунок лізингодавця і діє до закінчення строку лізингу, зазначеного в додатку до Договору „Найменування, кількість, ціна і вартість Предмета лізингуВ» , та виконання сторонами всіх зобов'язань за цим Договором.

Згідно з п.8.3. Договору лізингодавець має право повністю або частково відмовитись від Договору з наступних підстав: за несплату лізингоодержувачем протягом 30 календарних днів лізингового платежу; встановлення порушення лізингоодержувачем правил користування чи зберігання предмета лізингу, що може завдати шкоди предмету лізингу чи призведе до зниження його вартості; за неукладення лізингоодержувачем відповідних правочинів або невиконання інших зобов'язань, передбачених Договором. При цьому Договір вважається розірваним починаючи з 10 (десятого) дня дати відправлення цінного листа, з повідомленням про відмову від Договору на адресу лізингоотримувача, зазначену у Договорі, з врахуванням п.9.2 Договору.

Згідно з Додатком №1 до Договору «Найменування, кількість, ціна і вартість Предмета лізингу» предметом лізингу є обладнання для утримання курей-несучок з автоматизованим та механізованим збором яєць, видаленням посліду, завантаженням та роздачею корму, з системою клімат контролю ОКН (68112х42,20), постачальником якого є відкрите акціонерне товариство «Завод «Ніжинсільмаш», строк лізингу - 7 років, вартість предмета лізингу - 2874326,40 грн (в т.ч. ПДВ); попередній лізинговий платіж - 431148,96 грн (в т.ч. ПДВ); одноразова комісія за організацію поставки техніки - 171022,42 грн (без ПДВ).

Одночасно із укладенням Договору між Позивачем-2 та Відповідачем підписано Додаток №2 до Договору - Графік сплати лізингових платежів.

02.08.2010 між Позивачем-2 та Відповідачем підписано акт №1 приймання-передачі сільськогосподарської техніки, згідно з яким лізингодавець передав, а лізингоодержувач прийняв відповідно до Договору предмет лізингу, а саме обладнання для утримання курей-несучок з автоматизованим та механізованим збором яєць, видаленням посліду, завантаженням та роздачею корму, з системою клімат контролю ОКН (68112х42,20) зав.№10 вартістю 2874326,40 грн (в т.ч. ПДВ).

Відповідачем було виконано свій обов'язок шляхом погодження сторонами зарахування коштів перерахованих за Договором фінансового лізингу №1-09-367бфл/613 від 27.08.2009 в якості сплати попереднього лізингового платежу за даним Договором, що підтверджується Додатковим Договором №1/468 від 20.07.2010 до Договору, наявним у матеріалах справи.

Суд дослідив, що Додатковим Договором №2/881 від 19.10.2010, копія якого міститься в матеріалах справи, сторонами погоджено нові реквізити Відповідача.

Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із передачею майна у лізинг здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України „Про фінансовий лізингВ» , іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо Договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ч.2 ст.806 Цивільного кодексу України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з врахуванням особливостей, встановлених законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 статті 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування з плату на певний строк.

Згідно з ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст.692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ст.1 Закону України „Про фінансовий лізингВ» фінансовий лізинг (далі - лізинг) - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Частиною 1 ст.16 Закону України „Про фінансовий лізингВ» передбачено, що сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений Договором строк і станом на час розгляду справи Відповідач свої зобов'язання в повному обсязі не виконав, зокрема, обов'язок щодо сплати чергових лізингових платежів (18 - вісімнадцятого та 19 - дев'ятнадцятого) за Договором і його основна заборгованість перед Позивачем-2 складає 206579,38 грн, що підтверджується Договором та Додатками до нього, вищезазначеним актом приймання-передачі сільськогосподарської техніки та іншими доказами, наявними в матеріалах справи.

Отже, вимоги Прокурора в інтересах Позивача-2 про стягнення із Відповідача основної заборгованості у розмірі 206579,38 грн є законними і обґрунтованими, а отже, підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, Прокурор в інтересах Позивача-2 просить стягнути із Відповідача пеню, передбачену Договором за періоди прострочення Відповідачем виконання обов'язку по сплаті лізингових платежів за загальний період прострочки з 03.02.2015 по 01.07.2015 всього на загальну суму 33262,26 грн відповідно до виконаного ним розрахунку.

Як зазначено в п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом ч.1 ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ч. 1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.4 ст.231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.1. Договору передбачено, що за порушення строків сплати лізингових платежів лізингоодержувач за кожний календарний день прострочення від несплаченої суми сплачує лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Розрахунок пені, виконаний Позивачем-2, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог Прокурора в інтересах Позивача-2 в частині стягнення із Відповідача пені у вищевказані періоди в розмірі 33262,26 грн.

Крім того, Прокурор в інтересах Позивача-2 просить стягнути із Відповідача 3% річних від суми основної заборгованості за періоди прострочення Відповідачем виконання своїх договірних зобов'язань за загальний період прострочки з 03.02.2015 по 01.07.2015 всього на загальну суму 1754,63 грн та інфляційні втрати за загальний період прострочки з лютого по травень 2015 року на загальну суму 59910,85 грн відповідно до виконаного ним розрахунку.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, виконані Позивачем-2, є обгрунтованими та вірними, тому суд дійшов висновку про задоволення вимог Прокурора в інтересах Позивача-2 в частині стягнення із Відповідача 1754,63 грн 3% річних та 59910,85 грн інфляційних втрат, нарахованих від суми основної заборгованості за Договором у вищевказані періоди.

Прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах Позивачів, крім інших вимог, просить суд розірвати Договір фінансового лізингу №1-10-276стс-фл/467 від 20.07.2010, укладений між Державним публічним акціонерним товариством В«Національна акціонерна компанія В«УкрагролізингВ» та публічним акціонерним товариством В«ПартизанВ» , з огляду на що суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст.188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно з ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частиною 1 ст.7 Закону України „Про фінансовий лізингВ» передбачено, що лізингоодержувач має право відмовитися від договору лізингу в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це лізингодавця, у разі якщо прострочення передачі предмета лізингу становить більше 30 днів, за умови, що договором лізингу не передбачено іншого строку. Лізингоодержувач має право вимагати відшкодування збитків, у тому числі повернення платежів, що були сплачені лізингодавцю до такої відмови.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом у процесі розгляду справи, з моменту укладення сторонами спірного Договору фінансового лізингу та станом на час розгляду справи Відповідачем неналежним чином виконувався обов'язок по сплаті у повному обсязі лізингових платежів за Договором і його основна заборгованість перед Позивачем-2 складала 206579,38 грн, чим Відповідач істотно порушив умови Договору та у зв'язку із чим у Позивача-2 виникло право на розірвання спірного Договору з підстав, зазначених у п.8.3. Договору та в ст.7 Закону України „Про фінансовий лізингВ» .

Отже, вимоги Прокурора в інтересах Позивачів до Відповідача про розірвання Договору фінансового лізингу №1-10-276стс-фл/467 від 20.07.2010, укладеного між Державним публічним акціонерним товариством В«Національна акціонерна компанія В«УкрагролізингВ» та публічним акціонерним товариством В«ПартизанВ» , є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також Прокурор у позовній заяві, просить суд зобов'язати Відповідача повернути Позивачу-2 за актом приймання-передачі предмет лізингу - обладнання для утримання курей-несучок з автоматизованим та механізованим збором яєць, видаленням посліду, завантаженням та роздачею корму, з системою клімат контролю ОКН (68112х42,20) зав.№10 залишковою вартістю 770131,96 грн, у зв'язку з чим суд вважає за зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.7 Закону України „Про фінансовий лізингВ» лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів. Стягнення за виконавчим написом нотаріуса провадиться в порядку, встановленому Законом України „Про виконавче провадженняВ» .

Пунктом 7 ч.2 ст.11 Закону України „Про фінансовий лізингВ» передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний: у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

Згідно з п. 3.4.4. Договору за несплату частково або повністю лізингових платежів протягом 30 календарних днів або порушення правил утримання чи використання предмета лізингу на вимогу лізингодавця, надіслану згідно з п.8.5. Договору, протягом 17 календарних днів повернути йому предмет лізингу у визначене лізингодавцем місце разом з технічною документацією, одержаною від постачальника, згідно з актом в технічно справному та комплектному стані. В разі відсутності технічного паспорту та іншої документації, яка ідентифікує предмет лізингу, лізингоодержувач за власний рахунок в десятиденний термін поновлює та передає втрачені документи лізингодавцю. На дату повернення предмету лізингу лізингоодержувач зобов'язаний підписати акт приймання- передачі предмету лізингу та надати товарну та податкову накладні на суму залишкової вартості або на суму експертної оцінки предмета лізингу.

У процесі розгляду справи судом встановлено, що вказана позовна вимога Прокурора в інтересах Позивачів є похідною від його позовної вимоги до Відповідача про розірвання Договору фінансового лізингу №1-10-276стс-фл/467 від 20.07.2010, укладеного між Позивачем-2 та Відповідачем.

Враховуючи те, що як було встановлено судом у процесі розгляду справи, вимога Прокурора в інтересах Позивачів про зобов'язання Відповідача - публічного акціонерного товариства В«ПартизанВ»повернути Позивачу-2 - Державному публічному акціонерному товариству „Національна акціонерна компанія „УкрагролізингВ» за актом приймання-передачі предмет лізингу - обладнання для утримання курей-несучок з автоматизованим та механізованим збором яєць, видаленням посліду, завантаженням та роздачею корму, з системою клімат контролю ОКН (68112х42,20) зав.№10 залишковою вартістю 770131,96 грн, є похідною від його позовної вимоги до Відповідача про розірвання Договору фінансового лізингу №1-10-276стс-фл/467 від 20.07.2010, укладеного між Позивачем-2 та Відповідачем, що в свою чергу є законною і обґрунтованою, тому суд дійшов висновку про її задоволення.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Згідно з ч.3 ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається судом на Відповідача, оскільки Відповідач не звільнений від сплати судового збору на підставі ст.5 Закону України „Про судовий збірВ» .

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 2, 4 3 , 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства В«ПартизанВ» (97512, ОСОБА_2 Республіка Крим, Сімферопольський р-н, с. Журавлівка, вул. Мира, буд. 40, код 00852648) на користь Державного публічного акціонерного товариства В«Національна акціонерна компанія В«УкрагролізингВ» (01601, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 16 А, код 30401456) 206579,38 грн (двісті шість тисяч п'ятсот сімдесят дев'ять гривень тридцять вісім копійок) основного боргу, 33262,26 грн (тридцять три тисячі двісті шістдесят дві гривні двадцять шість копійок) пені, 1754,63 грн (одну тисячу сімсот п'ятдесят чотири гривні шістдесят три копійки) 3% річних, 59910,85 грн (п'ятдесят дев'ять тисяч дев'ятсот десять гривень вісімдесят п'ять копійок) інфляційних втрат.

3. Розірвати Договір фінансового лізингу №1-10-276стс-фл/467 від 20.07.2010, укладений між Державним публічним акціонерним товариством „Національна акціонерна компанія „Украгролізинг»» (01601, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 16 А, код 30401456) та публічним акціонерним товариством "Партизан" (97512, ОСОБА_2 Республіка Крим, Сімферопольський р-н, с. Журавлівка, вул. Мира, буд. 40, код 00852648) .

4. Зобов'язати публічне акціонерне товариство В«ПартизанВ» (97512, ОСОБА_2 Республіка Крим, Сімферопольський р-н, с. Журавлівка, вул. Мира, буд. 40, код 00852648) повернути Державному публічному акціонерному товариству „Національна акціонерна компанія „УкрагролізингВ» (01601, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 16 А, код 30401456) за актом приймання-передачі предмет лізингу - обладнання для утримання курей-несучок з автоматизованим та механізованим збором яєць, видаленням посліду, завантаженням та роздачею корму, з системою клімат контролю ОКН (68112х42,20) зав.№10 залишковою вартістю 770131,96 грн.

5. Стягнути з публічного акціонерного товариства В«ПартизанВ» (97512, ОСОБА_2 Республіка Крим, Сімферопольський р-н, с. Журавлівка, вул. Мира, буд. 40, код 00852648) в доход Державного бюджету України 8466,14 грн (вісім тисяч чотириста шістдесят шість гривень чотирнадцять копійок) витрат по сплаті судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено В« 22В» вересня 2015 року

Суддя О.О. Третьякова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.