Рішення

від 22.09.2015 по справі 912/3270/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2015 рокуСправа № 912/3270/15 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Тимошевської В.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/3270/15

за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Чернівці

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Ріоком", м. Кіровоград

про стягнення 100 355,00 грн

Представники сторін:

від позивача - фізична особа - підприємець ОСОБА_1, особисто;

від відповідача - Бородько Р.А., керівник.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Ріоком" заборгованості за поставлений товар в сумі 101 200,00 грн., з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки №28/05-15 від 28.05.2015 з оплати вартості поставленого товару.

Ухвалою господарського суду від 25.08.2015 подану позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 912/3270/15; розгляд справи в судовому засіданні призначено на 22.09.2015.

В судовому засіданні 22.09.2015 позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до змісту якої позивач повідомляє про часткову оплату відповідачем боргу, у зв'язку з чим просить стягнути з відповідача 100 355,00 грн (а.с. 47).

За приписами ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи наведене та оскільки за ч. 3 ст. 55 Господарського процесуального кодексу України ціну позову вказує позивач, господарський суд приймає заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог та вирішує спір у справі виходячи з нової ціни позову, вказаної позивачем у заяві від 22.09.2015, та яка становить 100 355,00 грн.

В судовому засіданні 22.09.2015 господарський суд перейшов до розгляду справи по суті.

Позивач в судовому засіданні 22.09.2015 позовні вимоги, з урахуванням їх зменшення, підтримав.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріоком" надано відзив на позовну заяву від 07.09.2015, відповідно до змісту якого відповідач підтвердив наявність заборгованості в сумі 100 355,00 грн., повідомив, що не відмовляється від виконання своїх зобов'язань за договором та просить відстрочити погашення заборгованості до 01.11.2015.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

28.05.2015 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Ріоком" (далі -Покупець) укладено договір поставки № 28/05-15 (далі - Договір), за умовами якого Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором. передати (поставити) у власність Покупця побутову технік (далі - товар), а Покупець зобов'язується здійснити оплату згідно п. 3.1., 3.2., прийняти товар та сплатити його вартість на умовах Договору згідно п. 2.2. (п. 1.1 Договору) (а.с. 7).

Згідно з пунктом 2.1. ціна одиниці виміру товару та загальна вартість кожної партії товару визначається сторонами в рахунках, накладних та Додатках, які є невід'ємно частиною Договору.

Загальна вартість Договору складає 107 084,29 грн (п. 2.2. Договору).

Відповідно до пункту 3.1. Покупець після отримання товару здійснює 10% вартості поставленого товару на протязі 1-го робочого банківського дня у сумі 10 708,42 грн.

Остаточний розрахунок Покупець здійснює на протязі 7 робочих банківських днів в безготівковому порядку на поточний рахунок Постачальника (п.3.2. Договору).

Даний договір набуває чинності з моменту його укладення і діє до 31.12.2015, а в частині грошових розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань згідно умов даного Договору (п. 10.1. Договору).

Названі вище та інші умови Договору узгоджені між сторонами шляхом підписання тексту Договору уповноваженими особами та скріплення печатками підприємств.

Розглядаючи позовні вимоги господарський суд враховує положення статті 67 Господарського кодексу України, відповідно до якої відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 264 Господарського кодексу України передбачає, що матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.

Статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно положень Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу продавець зобов'язаний передати покупцеві визначений договором товар у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу, та оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ст. ст. 662, 663, 689, 692)

Частиною другою ст. 692 Цивільного кодексу України встановлено обов'язок покупця сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи слідує, що на виконання умов Договору позивачем було поставлено відповідачеві товар на загальну суму 107 084,29 грн, що підтверджується видатковою накладною, а саме: № 11 від 29.05.2015 (а.с. 10).

Вказана видаткова накладна підписана та скріплена печатками сторін, що свідчить про те, що позивачем було поставлено товар відповідачу на загальну суму 107 084,29 грн, який, в свою чергу, був прийнятий відповідачем без будь-яких зауважень та претензій.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Позивачем повідомлено, що відповідачем було здійснено лише часткову оплату товару на суму 6 729,29 грн., що підтверджується наданими відповідачем платіжними дорученнями (а.с. 20-43).

Отже, відповідач, отримавши від позивача товар, не виконав умови Договору та не здійснив повну його оплату, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 у розмірі 100 355,00 грн (107 084,29 грн - 6 729,29 грн).

Відповідач наявність заборгованості за Товар в розмірі 100 355,00 грн не заперечив та доказів сплати вказаної суми під час розгляду справи до господарського суду не подав.

Враховуючи наведені норми та підтвердження матеріалами справи отримання відповідачем Товару на загальну суму 107 084,29 грн і виникнення обов'язку з його оплати та відсутність доказів повної оплати вартості Товару, позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Ріоком" 100 355,00 грн боргу є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню.

Судовий збір за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається повністю на відповідача, внаслідок неправильних дій якого виник спір.

Щодо клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення, яке викладене у відзиві на позовну заяву від 07.09.2015, господарський суд зазначає наступне.

Згідно п. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно із п. 7.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до п.7.2. вищезазначеної постанови, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

В порушення викладеного, товариством з обмеженою відповідальністю "Ріоком" не подано жодних доказів, які б могли свідчити про складне фінансове становище підприємства або про інші виняткові обставини, необхідні для відстрочення виконання рішення суду.

Враховуючи вищенаведене, господарський суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення суду по справі № 912/3270/15 до 01.11.2015.

Керуючись ст. ст. 22, 32, 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 87, 116, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Ріоком" (25006, м. Кіровоград, вул. В. Перспективна, 36-В, ідентифікаційний код 39422673) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (58000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 100 355,00 грн заборгованості, а також 2007,10 грн судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Ріоком" про відстрочку виконання рішення суду по справі № 912/3270/15 до 01.11.2015 відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 28.09.2015.

Суддя В.В.Тимошевська