cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
23 вересня 2015 р. Справа № 918/864/15
Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В. розглянувши справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія автобусних перевезень"
до відповідача Рівненська міська рада
про визнання недійсним абзац 2 п.9 Договору оренди землі та викладення його в новій редакції
За участю представників сторін:
від позивача: представник за довіреністю Прихода О.В.
від відповідача: представник за довіреністю Горчак Ю.П.
В судовому засіданні оголошувалась перерва з 22.09.15 по 23.09.15
Статті 20? 22 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.
Відводи з підстав визначених статтею 20 ГПК України відсутні.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія автобусних перевезень" (надалі Позивач або Товариство) звернулося в господарський суд Рівненської області з позовом до Рівненської міської ради (надалі Відповідач або Рада) в якому просить визнати недійсним абзац 2 п. 9 Договору оренди землі №8972718 від 25.12.2015р.: «орендна плата за землю справляється з моменту прийняття рішення про передачу земельної ділянки в оренду (рішення Рівненської міської ради від 25 вересня 2014 року №;4525)» та викласти абзац 2 п. 9 Договору оренди землі №8972718 від 25.12.2015р. в наступній редакції: «Орендна плата за землю справляється з моменту державної реєстрації речового права в Реєстраційній службі Рівненського міського управління юстиції Рівненської області».
Свої вимоги Позивач мотивує тим, що абзац 2 п. 9 Договору оренди землі №8972718 від 25.12.2015р суперечить чинному законодавству України з наступних підстав.
Згідно ст.125 Земельного Кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Беручи до уваги Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №34625502 державна реєстрація іншого речового права була проведена 06 березня 2015 року, саме з цього періоду (з 06.03.2015р.) повинна справлятися орендна плата за землю.
Відповідач надав суду відзив на позов в якому вимог Позивача не визнає, вважає таким, що відповідає чинному законодавству України абзац 2 п. 9 Договору оренди землі №8972718 від 25.12.2015р., посилається на те, що на момент укладення Договору оренди сторонами було досягнуто згоди з усіх пунктів вказаного Договору, в тому числі з оспорюваного, який визначено на розсуд сторін та погоджений ними.
Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, давши належну оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню. При цьому господарський суд керувався наступним.
25 грудня 2014 року між Рівненською міською радою, як орендодавцем та товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія автобусних перевезень», як орендарем було укладено Договір оренди землі №8972718 від 25.12.2015р. відповідно до п.1 якого Орендодавець на підставі рішення Рівненської міської ради від 25 вересня 2014 року №4525 надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства (для будівництва та обслуговування станції технічного обслуговування автобусів), яка знаходиться на вул. Курчатова, 9. Згідно п. 2 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 11 288 (одинадцять тисяч двісті вісімдесят вісім) квадратних метрів. Категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики., оборони та іншого призначення. Кадастровий номер 5610100000:01:037:0072. Строк дії договору 10 (десять) років.
Пунктом 9 договору встановлено, що за оренду земельної ділянки Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату виключно у грошовій формі. Розмір орендної плати в рік за земельну ділянку складає 220 018, 62 грн. (двісті двадцять тисяч вісімнадцять грн. 62 коп.), що становить 3,00% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, - розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку №02-17/570-1, виданий управлінням Держземагенства у м. Рівному Рівненської області відповідно до протоколу №21 від 11.12.2014 року засідання комісії по встановленню розмірів орендної плати за земельні ділянки, станом на 25.09.2014 року..
Відповідно до абзацу 2 п. 9 Договору оренди землі №8972718 від 25.12.2014р. орендна плата за землю справляється з моменту прийняття рішення про передачу земельної ділянки в оренду (рішення Рівненської міської ради від 25 вересня 2014 року №4525).
Земельна ділянка була передана Товариству за актом приймання-передачі земельної ділянки в оренду.
Частиною першою статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Відповідно до частин першої та п'ятої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Таким чином, чинним законодавством визначено, що договір (окрема його частина) може бути визнаний недійсним лише з підстав, передбачених законом.
Згідно ст.123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Згідно з ч.1 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Правовідносини з оренди землі врегульовані Законом України "Про оренду землі".
Статтею 15 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, віднесені до істотних умов договору оренди землі.
Статтею 3 Цивільного кодексу України встановлено, що до загальних засад цивільного законодавства відноситься свобода договору.
Відповідно до ст. 12 Цивільного кодексу України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Особа може за відплатним або безвідплатним договором передати своє майнове право іншій особі, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 6 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
В силу ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 627 Цивільного кодексу України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 7 ст. 179 Господарського кодексу України визначено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими | актами щодо окремих видів договорів.
Отже, законодавцем передбачено, що свобода договору проявляється, зокрема, у можливості надання сторонам визначати умови такого договору.
Судом встановлено, що умови Договору оренди землі №8972718 від 25.12.2014р. (зокрема щодо дати початку сплати орендної плати) були узгоджені сторонами в порядку та згідно з вимогами статей 179 та 181 Господарського кодексу України. При цьому, Позивач не заперечував проти таких умов договору, протокол розбіжностей не складав.
Частиною третьої статті 631 ЦК України визначено, що сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.
Відносини, пов'язані з укладенням договору оренди землі від 25.12.2014, між сторонами виникли до укладення цього договору, а саме з дати прийняття Рівненською міською радою рішення від 25.09.2014 №4525 "Про припинення права оренди земельної ділянки на вул.Курчатова, 9, розірвання договору оренди землі та передачу в оренду земельної ділянки".
Положення статті 125 Земельного кодексу України (щодо виникнення права власності, права постійного користування та право оренди на земельну ділянку), статті 15 Закону України "Про плату за землю" та п. 287.1 ст.287 Податкового кодексу України (щодо сплати земельного податку з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою), не встановлюють обмежень щодо поширення норми частини третьої статті 631 ЦК України на договори оренди землі.
З урахуванням наведених норм законодавства, в тому числі щодо свободи договору, встановлених обставин справи щодо змісту рішення міськради, на підставі якого укладався спірний договір, погодження сторонами умов спірної частини договору, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання абзацу 2 пункту 9 договору оренди землі від 25 грудня 2014 року недійсним.
Крім того, слід зазначити, що сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності для укладання спірного договору, при цьому, волевиявлення сторін даного договору було вільним і відповідало їх внутрішній волі, а згаданий договір вчинений у формі, встановленій законом, та спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Аналогічна позиція з даного питання викладена в постановах Вищого господарського суду України від 19.05.2010р. у справі №17/164, від 16.12.2010р. у справі №51/83, від 02.02.2012р. у справі №20/194.
Також слід зазначити, що посилання позивача на ст.20 Закону України "Про оренду землі", як на правову підставу вимог, є безпідставним, так як зазначена стаття виключена згідно із Законом України від 11.02.2010 р. N 1878-VI.
Не підлягає задоволенню і вимога Позивача про внесення змін до абзацу 2 пункту 9 Договору оренди землі №8972718 від 25.12.2014р. з огляду на наступне.
Підстави для зміни та розірвання договору передбачені статтями 651, 652 Цивільного кодексу України. Зокрема, відповідно до ст. 651 ЦКУ зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Статтею 652 ЦКУ передбачено підстави зміни або розірвання договору у зв"язку з істотною зміною обставин. Відповідно до даної статті:
1. У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
2. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Однак Позивач не довів належними доказами того, що Відповідач допустив істотне порушення Договору оренди землі №8972718 від 25.12.2014р., що істотно змінилися обставини, якими сторони керувалися при укладенні договору і, що одночасно наявні умови для зміни договору, передбачені ч. 2 ст. 652 ЦКУ.
Керуючись статями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія автобусних перевезень" в задоволенні позову.
Повний текст рішення підписаний 28 вересня 2015 року.
Суддя Марач В.В.
Суд | Господарський суд Рівненської області |
Дата ухвалення рішення | 23.09.2015 |
Оприлюднено | 02.10.2015 |
Номер документу | 51536993 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Рівненської області
Марач В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні