Рішення

від 22.09.2015 по справі 922/4390/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2015 р.Справа № 922/4390/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

при секретарі судового засідання Кісельовій С.М.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ютам-Харків", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Обрій", м. Харків про стягнення 104 062,43 грн. за участю представників:

позивача - Махоніна О.С. (дов. від 18.05.2015 року);

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ютам-Харків", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Обрій" (надалі - Відповідач) загальної суми заборгованості у розмірі 104 062,43 грн. (де: 101 068,65 грн. - збільшення суми договору, пов'язане з коливанням курсу євро/грн. (курсова різниця); 2 993,78 грн. - пеня за порушення строків оплати по договору), а також суму судового збору.

Позивачем на адресу суду надано клопотання (вх. 38012 від 22.09.15 р.) про уточнення ідентифікаційних даних Товариства з обмеженою відповідальністю "Обрій", яке має вірний ідентифікаційний код юридичної особи - 25180813.

Суд, розглянувши клопотання позивача, визнав його обґрунтованим, та таким, що не суперечить вимогам чинного законодавства та інтересам сторін, тому вважає, що воно підлягає задоволенню, а розгляд справи продовженню з його урахуванням.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник Відповідача у судове засідання не з'явився. Про причини своєї неявки суд не повідомляє. Вимоги ухвали суду не виконав. Ухвали суду, які були направлені на адресу відповідача зазначену у позові повернулись до суду з довідкою поштового відділення, де зазначена причина повернення поштового відправлення - за закінченням терміну зберігання.

Судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 2.6. Інструкції з діловодства в господарських судах України, погодженої листом Вищого господарського суду України від 19 лютого 2013 року та затвердженої наказом Державної удової адміністрації України від 20 лютого 2013 року №28, а тому суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України (надалі - ГПК України), не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши представника позивача, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

17 січня 2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Ютам-Харків" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Обрій" (покупець) було укладено договір №42-1 на поставку та монтаж обладнання.

Відповідно до умов договору позивач зобов'язався здійснити постачання на адресу відповідача холодильного обладнання для камери охолодження свинини та здійснити монтаж і пусконалагоджувальні роботи такого обладнання, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався здійснити оплату поставленого товару та виконаних робіт згідно з умовами Договору.

Позивач належним чином та в повному обсязі виконав власні зобов'язання щодо постачання обладнання та його монтажу, що підтверджується видатковою накладною №425-1/14 від 25 квітня 2014 року та актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №529-1/14 від 29 травня 2014 року.

Відповідно до п.2.1. договору встановлено, що загальна сума договору складає 262 680,25 гривень, з яких: 238 667,83 гривень - вартість обладнання, 24 012,42 гривень - вартість монтажних робіт з використанням монтажних матеріалів постачальника.

Підпунктом 2.1.3. договору сторони визначили еквівалент суми договору в євро, що склало 23 696 євро за курсом НБУ+2%. Курс НБУ+2% на 17 січня 2014 року склав 11,086 грн./1 євро. Окремо сторони погодили, що сума договору коригується у разі зміни курсу євро більш ніж на 1% на день оплати за формулою Цр.грн.=(А2/А1)*Цгрн.*Пр, де Цгрн. - сума договору у національній валюті України; Цр.грн. - сума договору у національній валюті України на дату відповідного платежу покупця; Пр - відсоток оплати по даному етапу; А1 - курс євро за даними НБУ на 17 січня 2014 року; А2 - курс євро за даними НБУ на день платежу покупця.

Відповідно до п.2.2. договору встановлено етапи проведення відповідачем оплат. Зокрема: 1) передоплата 50% від загальної вартості договору повинна бути здійснена протягом 3-х днів після підписання договору; 2) оплата 10% від загальної вартості договору проводиться протягом 30 банківських днів після підписання акту виконаних робіт; 3) оплата 40% від загальної вартості договору проводиться рівними частинами протягом 4 місяців після підписання акту виконаних робіт.

Відповідачем частково було виконано власні зобов'язання в частині оплати, з порушенням встановлених строків. Зокрема, ним було здійснено наступні оплати: 60 000,00 гривень згідно з платіжним дорученням №55 від 06 лютого 2014 року; 71 340,13 гривень згідно з платіжним дорученням №136 від 23 квітня 2014 року; 26 268,00 гривень згідно з платіжним дорученням №239 від 27 червня 2014 року; 26 268,00 гривень згідно з платіжним дорученням №258 від 08 липня 2014 року; 26 268,00 гривень згідно з платіжним дорученням №368 від 12 серпня 2014 року; 26 268,00 гривень згідно з платіжним дорученням №397 від 05 вересня 2014 року; 26 268,00 гривень згідно з платіжним дорученням №446 від 08 жовтня 2014 року.

Загальна сума платежів склала 262 680,13 гривень, однак при цьому відповідачем було порушено встановлені строки та не здійснено коригування суми договору відповідно до діючого курсу євро/гривня на день здійснення платежів.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу (ЦК) України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 524 ЦК України, зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Відповідно до ст. 533 ЦК України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частина 1 статті 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно до ст.632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Таким чином, положення чинного законодавства хоч і передбачають обов'язковість застосування валюти України при здійсненні розрахунків, однак встановлюють можливість визначення грошового еквіваленту зобов'язань в іноземній валюті, а також можливість здійснення перерахунку грошового зобов'язання у випадку зміни НБУ курсу національної валюти України по відношенню до іноземної валюти.

Враховуючи умови укладеного договору, вбачається, що відповідач має оплачувати суму договору з урахуванням курсової різниці, яка розраховується згідно з курсом євро/гривня, встановленим на день оплати.

Крім того, відповідно до умов договору, встановлено, що у разі зміни курсу євро/гривня, сума договору змінюється автоматично без укладення будь-яких додаткових угод, а відповідач зобов'язаний самостійно визначати курс євро/гривня на день фактичної оплати та розраховувати розмір платежу.

Згідно із наданим позивачем розрахунком, сума курсової різниці за період з січня 2014 року по жовтень 2014 року склала 101 068,65 гривень. Судом досліджено та визнано обґрунтованим такий розрахунок, оскільки він здійснений на підставі укладеного договору.

При розгляді справи встановлено, що відповідачем не було скориговано суму договору та не здійснено оплату курсової різниці, чим було порушено умови укладеного договору та чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема серед іншого, сплата неустойки.

Вказані положення Цивільного кодексу України кореспондуються з відповідними положеннями Господарського кодексу України.

Так, зокрема, відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України, порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно до ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Що стосується укладеного між відповідачем та позивачем договору, то відповідно до п. 6.4. встановлено, що за порушення строків оплати відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Згідно із наданим позивачем розрахунком, пеня за порушення відповідачем строків оплати складає 2 993,78 гривень.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до статті 1 ГК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених ГПК України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Таким чином, з ТОВ фірма "Обрій" підлягає стягненню на користь ТОВ "Ютам-Харків" грошові кошти у розмірі 104 062,43 гривень (сто чотири тисячі шістдесят дві грн. 43 коп.), з яких: 101 068,65 гривень - збільшення суми договору, пов'язане із коливанням курсу євро/грн. (курсова різниця); 2 993,78 гривень - пеня за порушення строків оплати за договором.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, судовий збір у розмірі 2081,25 грн. покладається на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 4-3, 12, 22, 29, 33, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Обрій" (61091, м. Харків, вул. Танкопія, 19, кв. 55, код ЄДРПОУ 25180813) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ютам-Харків" (61100, м. Харків, вул. Танкопія, 8-В, код ЄДРПОУ 31150713) грошові кошти у розмірі 104 062,43 гривень (сто чотири тисячі шістдесят дві грн. 43 коп.), з яких: 101 068,65 гривень - збільшення суми договору, пов'язане із коливанням курсу євро/грн. (курсова різниця); 2 993,78 гривень - пеня за порушення строків оплати за договором, а також суму судового збору у розмірі 2081,25 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 28.09.2015 р.

Суддя І.П. Жигалкін