ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
тел. /0552/ 49-31-78
Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 вересня 2015 р. Справа № 923/1231/15
Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Кудак М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
про стягнення 4489 грн. 84 коп.
за участю представників сторін:
від позивача - не прибув;
від відповідача - не прибув.
Строк вирішення спору продовжено до 06.10.2015 року ухвалою суду від 22.07.2015 року.
В судовому засіданні згідно з приписами ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Підйом-Сервіс" (позивач) звернулося до господарського суду Херсонської області з позовом до приватного акціонерного товариства "Завод крупних електричних машин" (відповідач), яким просить стягнути на свою користь 4287 грн. 23 коп. - втрат від інфляції та 202 грн. 61 коп. - 3% річних за порушення виконання грошового зобов'язання.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530, ст. 536, ст.ст. 610, 611, ч. 1 ст. 612, ч. 2 ст. 625, ст. 629 Цивільного кодексу України, ч.ч. 1, 2, 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою суду від 22.07.2015 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 23.09.2015 р.
Позивач явку свого уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив та надіслав суду клопотання № 98 від 04.09.2015 р., яким просить розглянути справу без участі його представника.
Відповідач, належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення ухвали (а.с. 24), але явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, витребувані судом документи не надав.
Неявка представників сторін у судове засідання господарського суду не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд
в с т а н о в и в:
У грудні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Підйом-Сервіс» (далі — ТОВ «ВКП «Підйом-Сервіс») звернулося до господарського суду Херсонської області з позовом до приватного акціонерного товариства «Завод крупних електричних машин» (далі — ПрАТ «ЗКЕМ») про стягнення боргу за договором на здійснення ремонту кранів і кранових шляхів № 02-13/1 від 05 березня 2013 року.
09 лютого 2015 року сторонами укладена мирова угода, затверджена ухвалою господарського суду Херсонської області від 09.02.2015р. по справі № 923/1930/14 (далі-Мирова угода).
За умовами п. 1 укладеної Мирової угоди сторони підтверджують, що станом на 09 лютого 2015 року борг ПрАТ «ЗКЕМ» перед ТОВ «ВКП «Підйом-Сервіс» за договором на здійснення ремонту кранів і кранових шляхів № 02-13/1 від 05.03.2013р. становить 35320 грн.
Пунктом 2 Мирової угоди передбачено, що позивач відмовляється від частини позовних вимог по справі № 923/1930/14, а саме: вимоги про стягнення 1715 грн. 05 коп. штрафу за несвоєчасне виконання зобов'язання; вимоги про стягнення 771 грн. 21 коп. З % річних за порушення виконання грошового зобов'язання, а всього від позовних вимог на суму 2486 грн. 26 коп.
Відповідно до п. 3 Мирової угоди відповідач визнає позовні вимоги ТОВ «ВКП «Підйом-Сервіс» у частині стягнення 35320 грн. боргу за договором на здійснення ремонту кранів і кранових шляхів № 02-13/1 від 05.03.2013р. і 5430 грн. 57 коп. втрат від інфляції та зобов'язується добровільно погасити зазначену заборгованість у порядку та строки, встановлені Мировою угодою.
За умовами п. 4 Мирової угоди понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1827 грн. відшкодовуються відповідачем у повному обсязі в порядку, встановленому Мировою угодою.
Погашення визнаних ПрАТ «ЗКЕМ» позовних вимог у загальній сумі 40750 грн. 57 коп. та судових витрат у сумі 1827 грн. здійснюється останнім шляхом перерахування зазначених сум на поточний рахунок ТОВ «ВКП «Підйом-Сервіс» у строк до 20 березня 2015 року (п. 5 Мирової угоди).
Умовами п. 6 Мирової угоди відповідачеві було надано право здійснювати розрахунок протягом встановленого строку частинами, а також здійснити розрахунок достроково.
У порушення прийнятих на себе за Мировою угодою зобов'язань ПрАТ «ЗКЕМ» погашення боргових зобов'язань у строк до 20 березня 2015 року здійснено не було.
Фактично перерахування грошових коштів за Мировою угодою здійснювалося відповідачем у такому порядку та строки:
- 24.03.2015 р. перераховано 1000 грн. (платіжним дорученням № 680);
- 25.03.2015 р. перераховано 1000 грн. (платіжним дорученням № 687);
- 26.03.2015 р. перераховано 1000 грн. (платіжним дорученням № 690);
- 27.03.2015 р. перераховано 1000 грн. (платіжним дорученням № 695);
- 30.03.2015 р. перераховано 1320 грн. (платіжним дорученням № 744);
- 31.03.2015 р. перераховано 1000 грн. (платіжним дорученням № 828);
- 01.04.2015 р. перераховано 1000 грн. (платіжним дорученням № 91);
- 02.04.2015 р. перераховано 1000 грн. (платіжним дорученням № 159);
- 03.04.2015 р. перераховано 1000 грн. (платіжним дорученням № 209);
- 06.04.2015 р. перераховано 1000 грн. (платіжним дорученням № 221);
- 07.04.2015 р. перераховано 1000 грн. (платіжним дорученням № 241);
- 08.04.2015 р. перераховано 1000 грн. (платіжним дорученням № 272);
- 09.04.2015 р. перераховано 1000 грн. (платіжним дорученням № 285);
- 10.04.2015 р. перераховано 1000 грн. (платіжним дорученням № 290);
- 14.04.2015 р. перераховано 1000 грн. (платіжним дорученням № 309);
- 16.04.2015 р. перераховано 1000 грн. (платіжним дорученням № 317);
- 17.04.2015 р. перераховано 1000 грн. (платіжним дорученням № 51);
- 19.06.2015 р. перераховано 25257,57 грн. (платіжним дорученням № 804).
Таким чином погашення боргу здійснене ПрАТ «ЗКЕМ» без дотримання умов Мирової угоди щодо порядку та строку виконання грошового зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вказаної норми позивач обґрунтовано нарахував відповідачу за прострочення виконання грошового зобов'язання 202 грн. 61 коп. 3% річних та 4287 грн. 23 коп. інфляційних втрат.
Суд за допомогою методики визначеної у програмно-технічному комплексі «Ліга-Закон» перевірив розрахунок нарахованих відповідачу збитків від інфляції і 3% річних та встановив, що він здійснений позивачем арифметично та методологічно вірно.
Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення 202 грн. 61 коп. 3% річних та 4287 грн. 23 коп. інфляційних втрат відповідають наведеним нормам, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
За правилами ч. 1 ст. 32, ст. 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду зазделегіть встановленої сили.
Таким чином, дослідивши матеріали даної справи, оцінивши відповідно до вимог ст. 43 ГПК України надані сторонами докази та проаналізувавши їх згідно з вимогами діючого законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову.
При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.
У пункті 4.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" висловлено правову позицію згідно якої зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.
У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Так, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача. Або у разі коли в позові відмовлено, але з обставин справи вбачається, що спір доведено до судового розгляду внаслідок ухилення відповідача від розгляду претензії позивача, якщо вона пред'являлася (статті 6 - 8 ГПК), то судовий збір також покладається на відповідача.
Згідно вказаної вище правової позиції, суд покладає судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1827 грн. на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
в и р і ш и в:
1. Позов задовольнити.
2.Стягнути з приватного акціонерного товариства "Завод крупних електричних машин" (74900, Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Першотравнева, буд. 35 А, ідентифікаційний код 30769085) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Підйом-Сервіс" (28000, Кіровоградська обл., м. Олександрія, Куколівське шосе, 5 А, код ЄДРПОУ 37809883) - 4287 грн. 23 коп. втрат від інфляції, 202 грн. 61 коп. 3 % річних та 1827 грн. витрат по сплаті судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 28.09.2015 р.
Суддя Л.І. Александрова
Суд | Господарський суд Херсонської області |
Дата ухвалення рішення | 23.09.2015 |
Оприлюднено | 05.10.2015 |
Номер документу | 51538764 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Херсонської області
Александрова Л.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні