Рішення

від 22.09.2015 по справі 923/1539/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб-сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2015 р. Справа № 923/1539/15

Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В., при секретарі Гапоновій К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом в.о. прокурора Скадовського району Херсонської області в інтересах держави в особі Лазурненської селищної ради Скадовського району, смт. Лазурне Скадовського району Херсонської області

до відповідача-1 - комунального підприємства "Лазурне", смт. Лазурне Скадовського району Херсонської області,

відповідача-2 - приватного підприємства "Зоря М", м. Херсон

про визнання договору недійсним.

За участю прокурора Декалюка Д.Є., посвідчення №006312 від 26.09.2012р.;

представників сторін:

від позивача - не прибув;

від відповідача-1 - не прибув;

від відповідача-2 - не прибув.

Суть спору: в.о. прокурора Скадовського району Херсонської області звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Лазурненської селищної ради Скадовського району, в якому просить визнати недійсним договір №21 про спільну діяльність від 01.06.2015р., укладений між комунальним підприємством "Лазурне" (відповідач-1) та приватним підприємством "Зоря М" (відповідач-2).

Позовні вимоги обґрунтовано посиланнями на умови договору про спільну діяльність №21 від 01.06.2015р., положення ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру", ст. 60 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.ст. 15, 21 ЗУ "Про благоустрій населених пунктів", ст.ст. 203, 216 ЦК України та ст. 207 ГК України.

Позивач у судове засідання 22.09.2015р. не з'явився, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки і ненадання витребуваних доказів суд не повідомив, не зважаючи на ті обставини, що він належним чином був повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням.

Відповідач-1 у судове засідання 22.09.2015р. не з'явився, відзиву на позовну заяву та інших витребуваних судом документів не надав, про причини неявки і ненадання витребуваних доказів суд не повідомив, не зважаючи на ті обставини, що він належним чином був повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням.

Відповідач-2 у судове засідання 22.09.2015р. також не з'явився, але 17.09.2015р. через канцелярію суду із супровідним листом подав відзив на позов, докази направлення відзиву сторонам та копії реєстраційних документів.

Так, у відзиві відповідач-2 зазначив, що не має заперечень проти даного позову та у вирішенні спору покладається на розсуд суду. Також, у зв'язку із неможливістю з'явитись у судове засідання просить справу розглядати без його участі. Крім того, просить при вирішенні питання про сплату судового збору, визначити конкретні його частки для кожного з відповідачів. Дані матеріали суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, неявка представника сторони у судове засідання може бути підставою для відкладення розгляду справи, коли з-за такої неявки неможливо розглянути певну справу.

У пункті 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 року зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Також, відповідно до приписів пункту 2 інформаційного листа Вищого господарського суду від 15.03.2010р. № 01-08/140 „Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві” особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою.

Таким чином, неявка у судове засідання представників позивача та відповідачів, не унеможливлює розгляд справи № 923/1539/15, не є підставою для відкладення її розгляду.

За таких обставин, відповідно до статті 75 ГПК України, справа розглядається без участі представників позивача та відповідачів, за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, які викладені ним у позовній заяві.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, суд

в с т а н о в и в:

Прокурором Скадовського району Херсонської області, з метою з'ясування підстав для представництва інтересів держави в суді, вивчено питання дотримання інтересів держави у сфері використання державного та комунального майна.

Матеріали справи свідчать, що 01 червня 2015 року між комунальним підприємством "Лазурне" (відповідач-1) і приватним підприємством "Зоря М" (відповідач-2) укладено договір № 21 про спільну діяльність (надалі - договір).

Відповідно до умов п.1.1. договору його предметом є спільна діяльність сторін в організації з надання послуг пляжного сервісу відпочиваючим та населенню в визначених місцях згідно додатку до цього договору (викопіювання місця благоустрою), при цьому, відповідач-2 усвідомлює, що дане місце для надання пляжних послуг використовується відповідачем-1 на підставі рішення Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області, з метою раціонального використання об'єктів благоустрою в смт. Лазурне.

На підставі п.1.2. договору, метою спільної діяльності сторін є: забезпечення спільними зусиллями підтримання безпечного санітарно-епідемічного стану об'єкту благоустрою; планування, розробка та реалізація програм розвитку благоустрою населеного пункту; створення правових та економічних умов, що стимулюють розвиток населеного пункту; охорона життя людей на водних об'єктах; організація культурно-масових заходів; розміщення елементів благоустрою (тіньові навіси, альтанки, павільйони, лавки столи, вивіски, інші елементи благоустрою визначені законодавством України), громадські вбиральні та надання послуг пляжного сервісу, тощо; стимулювання інвестиційних процесів у курортній зоні.

Відповідно до п.2.1. договору, відповідач-1 зобов'язується задля досягнення мети спільної діяльності, закріпити за відповідачем-2 частину об'єкту благоустрою №12А на якій будуть надаватися послуги пляжного сервісу, і яка розміщена на території наданої в господарське віданні відповідачу-1, згідно з рішенням Лазурненської селищної ради №838 від 28.05.2015р. (згідно з додатком 1 місця благоустрою).

На підставі п.3.3. договору, майно відповідача-1 передається відповідачу-2 як стороні договору у тимчасове використання для досягнення спільної мети, на термін дії договору, на безоплатній основі, без права розпорядження ним. Передача майна підтверджується оформленням двостороннього акту приймання-передачі.

Підпунктом "д" пункту 2.1. договору зобов'язано відповідача-1 погодити всі об'єкти (в тому числі об'єкти малої архітектурної форми), які будуть розміщені на території об'єкта благоустрою, який використовується в спільній діяльності відповідачем-2, їх розміщення. Дане розміщення погоджується шляхом надання відповідачу-2 відповідачем-1 схематичного плану у вигляді простої форми, який обов'язково повинен бути підписаний керівником відповідача-1.

Згідно підпункту "в" пункту 2.3. договору, відповідач-2 зобов'язується забезпечити належне збереження, експлуатацію і санітарне утримання об'єкту благоустрою, запобігати його пошкодженню та псуванню.

Як вбачається із матеріалів справи, комунальне підприємство "Лазурне" (відповідач-1) створене рішенням Лазурненської селищної ради "Про створення КП "Лазурне" Лазурненської селищної ради" від 25.09.2014р. за №670 (а.с. 19).

Також, на підставі вищезгаданого рішення №670 від 25.09.2014р. затверджено статут комунального підприємства "Лазурне" (відповідач-1), згідно п.5.3. якого, підприємство не має права безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним особам чи громадянам, крім випадків, передбачених чинним законодавством. При цьому відчуження, списання, застава та передача у користування (оренду) майна, що є власністю територіальної громади селища, і закріплене за підприємством на праві господарського відання, здійснюється з дозволу засновника. Розпоряджатись в інший спосіб майном, що належить до основних фондів, підприємство має право лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.

Як зазначає прокурор, на момент підписання спірного договору відповідач-1 не мав повноважень на передачу майна у користування, оскільки діяв без дозволу засновника. Крім того, прокурор вважає, що Лазурненською селищною радою заборонено передавати комунальне майно у безоплатне користування, що закріплено у статуті відповідача-1.

Також, на переконання прокурора, вищезгаданим підпунктом "в" пункту 2.3. договору, відповідача-2 фактично залучено до утримання та ремонту об'єкту благоустрою. Проте, останній як балансоутримувач об'єкту, не пройшов в установленому законодавством порядку конкурсу для залучення його до утримання та ремонту об'єкту благоустрою.

Дані обставини стали підставою для звернення прокурора з позовною заявою до суду для захисту інтересів держави в особі Лазурненської селищної ради.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, заслухавши пояснення прокурора, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

На підставі ч.1 ст. 60 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні", органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Відповідно до ч.1 ст. 136 ГК України, право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Частиною 2 ст. 15 ЗУ "Про благоустрій населених пунктів" встановлено, що підприємство та балансоутримувач забезпечують належне утримання і своєчасний ремонт об'єкта благоустрою власними силами або можуть на конкурсних засадах залучати для цього інші підприємства, установи та організації.

Також ч.2 ст. 21 ЗУ "Про благоустрій населених пунктів" встановлено, що розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до цього Закону за рішенням власника об'єкта благоустрою з дотриманням вимог законодавства, державних стандартів, норм і правил.

Загальні умови дійсності правочину визначені ст. 203 Цивільного кодексу України. Так, згідно до частини 1 зазначеної статті, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані є його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Вирішуючи спір про визнання угоди недійсною, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними та настання відповідних наслідків: відповідність змісту угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, зокрема наявність спеціальних підстав визнання недійсною угоди.

Аналізуючи умови спірного договору, суд дійшов висновку, що договір № 21 від 01.06.2015р. про спільну діяльність суперечить чинному законодавству, оскільки його укладено з порушенням норм ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні" та ЗУ "Про благоустрій населених пунктів".

Так, при укладанні договору допущено порушення вимог законодавства, що призвело до незаконної передачі комунального майна у безоплатне користування та без відома його власника - Лазурненської селищної ради (позивач). Крім того, мало місце залучення сторони договору - приватного підприємства "Зоря М" (відповідач-2), до утримання об'єкту благоустрою без проведення конкурсу, тобто не на конкурсних засадах.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що оскаржуваний договір №21 про спільну діяльність від 01.06.2015р. підлягає визнанню недійсним, оскільки суперечить вимогам ч.1 ст. 60 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні" та вимогам ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 21 ЗУ "Про благоустрій населених пунктів" .

Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачі позовні вимоги належними та доступними засобами доказування не спростували, а наявні в матеріалах справи докази свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені прокурором вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 ГПК України, відноситься на відповідачів.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено прокурору про дату складання повного рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір № 21 про спільну діяльність від 01.06.2015р., укладений між комунальним підприємством "Лазурне" (75722, Херсонська область, Скадовський район, смт. Лазурне, вул. Металургів, 5, код ЄДРПОУ 39475463) та приватним підприємством "Зоря М" (73000, м. Херсон, вул. Шенгелія, 4, код ЄДРПОУ 35120106).

3. Стягнути з комунального підприємства "Лазурне" (75722, Херсонська область, Скадовський район, смт. Лазурне, вул. Металургів, 5, код ЄДРПОУ 39475463) в доход спеціального фонду державного бюджету (р/р №31215206783002 в ГУДКСУ у Херсонській області, МФО 852010, код ЄДРПОУ 37959779, одержувач УДКСУ у місті Херсоні, призначення платежу - судовий збір, код 03500045) - 609,00 грн. судового збору.

4. Стягнути з приватного підприємства "Зоря М" (73000, м. Херсон, вул. Шенгелія, 4, код ЄДРПОУ 35120106) в доход спеціального фонду державного бюджету (р/р № 31215206783002 в ГУДКСУ у Херсонській області, МФО 852010, код ЄДРПОУ 37959779, одержувач УДКСУ у місті Херсоні, призначення платежу - судовий збір, код 03500045) - 609,00 грн. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 28.09.2015р.

Суддя                                                             С.В. Нікітенко