Рішення

від 28.10.2010 по справі 13/126-пн-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.10.2010 Справа № 13/126-ПН-10

Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К. при секретарі Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні справу

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області

до Херсонської міської ради

за участі:

3-ї особи - 1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ВАТ „Херсонський бавовняний комбінатВ» ,

3-ї особи -2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління комунальної власності Херсонської міської ради,

представників сторін:

позивача -ОСОБА_1 (представника за дорученням),

відповідача -ОСОБА_2 (представника за дорученням),

3-ї особи -1 -не з'явився,

3-ї особи -2 -ОСОБА_3 (представника за дорученням),

про визнання права власності.

в с т а н о в и в:

20 серпня та 6 вересня поточного року позивач звернувся до суду з однорідними вимогами про визнання права власності на нежилі приміщення відповідно площею 249,6 м 2 , розташовані в житловому будинку по вул. Перекопській, 169 у м. Херсоні, та площею 27,1 м 2 , розташовані в житловому будинку по вул.. Перекопській, 163 у м. Херсоні. За кожним з позовів судом відкрите провадження у справах № 9/122-ПН-10 та № 13/126-ПН-10. Зважаючи на той факт, що позовні вимоги спрямовані до одного й того ж відповідача та за своєю юридичною природою вони є однорідними, судом ухвалою від 21.10.2010 р. справи об'єднані в одне провадження в межах даної справи.

Безпосередньо позовні вимоги ґрунтуються на невизнанні відповідачем права власності держави в особі позивача на спірні приміщення. Так, позивач вважає, що відповідно до пункту 5 статті 7 Закону України „Про передачу об'єктів права державної та комунальної власностіВ» єдиним документом, котрий підтверджує факт передачі майна з державної до комунальної власності, є акт приймання-передачі встановленої форми, з дати підписання якого згідно до пункту 6 тієї ж статті виникає право власності. У спірних правовідносинах позивач стверджує, що відповідний акт не підписувався, а тому відмова Херсонської міської ради від видачі свідоцтва про право власності є безпідставною. Правовою підставою заявлених вимог, на думку позивача, є приписи статті 392 Цивільного кодексу України та норми Законів України „Про передачу об'єктів права державної та комунальної власностіВ» , „Про приватизацію державного майнаВ» , „Про державну програму приватизаціїВ» , „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)В» .

Під час судового розгляду справи представник позивача вказала на той факт, що невизнання відповідачем права власності на спірне майно підтверджується листами Управління комунальної власності Херсонської міської ради № 8-4336-5/13 від 28.05.2010 р. та Виконавчого комітету Херсонської міської ради № 8-4336-5/43 від 21.06.2010 р.

Відповідачем зазначені вимоги не визнаються з посиланням на неправомірність заявленого позову, оскільки, на думку міської ради, позивачем обрано спосіб приватизації -передача житлового фонду разом з нежилими приміщеннями цих будинків до комунальної власності, у зв'язку з чим радою 05.10.2007 р. прийняте рішення № 569 про прийняття до комунальної власності територіальної громади міста 56 житлових будинків (серед яких згідно з додатком житлові будинки за адресою: м. Херсон, вул.. Перекопська, №№ 163, 169) з вбудованими та прибудованими приміщеннями, прилеглими при будинковими територіями та інженерними спорудами на них тощо. Відповідач також зазначає, що нежилі приміщення в житлових будинках не можуть бути окремими об'єктами приватизації, так як за статтею 7 Закону України „Про передачу об'єктів права державної та комунальної власностіВ» з державної до комунальної власності передаються житлові будинки разом із вбудованими та прибудованими нежилими приміщеннями.

Залучене до участі у справі в якості 3-ї особи без самостійних вимог на предмет спору відкрите акціонерне товариство „Херсонський бавовняний комбінатВ» в судові засідання свого представника не направило та наявними правами щодо надання письмових пояснень суду не скористалося, у зв'язку з чим розгляд справи проведено без його участі.

Водночас, залучене до участі у справі в якості 3-ї особи без самостійних вимог на предмет спору Управління комунальної власності Херсонської міської ради вказало, що позовні вимоги є необґрунтованими з тих же підстав, що зазначив відповідач.

Розгляд справи проведено в судових засіданнях, які відбулися 9, 28 вересня, 14, 21 та 28 жовтня поточного року.

Крім викладеного судом встановлено, що відповідно до Плану розміщення акцій відкритого акціонерного товариства „Херсонський бавовняний комбінатВ» (т. 1, а.с.7-11) при приватизації державного підприємства „Херсонський бавовняний комбінатВ» до статутного фонду товариства не увійшло державне майно, в тому числі житловий фонд підприємства, яке залишено на його балансі (як балансоутримувача майна). До переліку об'єктів житлового фонду, які не підлягають приватизації, віднесені житлові будинки за адресою: м. Херсон, вул. Перекопська, №№ 163, 169 (т. 1, а.с. 11).

В подальшому позивачем ініційовано питання про передачу житлового фонду до комунальної власності територіальної громади міста Херсона, у зв'язку з чим Херсонською міською радою 22.12.2006 р. прийняте рішення № 234 „Про надання згоди на підготовку документів щодо прийняття до комунальної власності міської територіальної громади 57 житлових будинків (із вбудованими т прибудованими приміщеннями) та інженерних комунікацій, що перебувають у власності „ВАТ „Херсонський бавовняний комбінатВ» (т. 1, а.с. 37). За рішенням Радою надана згода на підготовку документів про прийняття вказаних будинків до комунальної власності. У відповідності з додатком до рішення (т. 1, а.с. 38-39) у переліку відображені будинки № 163 та № 169 по вул. Перекопській у м. Херсоні.

На підставі вказаного рішення 05.10.2007 р. за клопотанням позивача про передачу житлового фонду до комунальної власності територіальної громади міста Херсона Херсонською міською радою прийняте рішення № 569 (т. 1, а.с. 18), за змістом якого Рада вирішила прийняти до комунальної власності 56 житлових будинків з вбудованими та прибудованими приміщеннями тощо, що перебувають на балансовому обліку ВАТ „Херсонський бавовняний комбінатВ» , серед яких і житлові будинки № 163 та 169 по вул. Перекопській у м. Херсоні.

Відносини, пов'язані з передачею об'єктів права державної власності у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах або у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст регулюються серед інших нормативних актів положеннями Закону України „Про передачу об'єктів права державної та комунальної власностіВ» .

Зокрема, за пунктом 1 статті 7 названого Закону з державної у комунальну власність передаються безоплатно житлові будинки (разом із вбудованими та прибудованими нежилими приміщеннями). Пунктом 5 статті визначено, що передача оформляється актом приймання-передачі, який підписується головою і членами комісії (форма акта приймання-передачі затверджується Кабінетом Міністрів України), а згідно до пункту 6 право власності на об'єкт передачі виникає з дати підписання акта приймання-передачі.

Представниками сторін під час судового розгляду справи підтверджено факт відсутності відповідного акту приймання-передачі житлового фонду, в тому числі і будинків № 163 та № 169 по вул. Перекопській, а тому відповідно до наказу Фонду Державного майна України № 784 від 11.06.2010 р. (т. 1 а.с. 104) до переліку об'єктів державної власності групи А, що підлягають приватизації на аукціоні, включено згідно переліку вбудовані нежитлові приміщення внутрішньою площею 27,1 м 2 в будинку № 163 по вул. Перекопській у м. Херсоні (т. 1 а.с. 104, 105) та нежитлове приміщення площею 249,6 м 2 в житловому будинку № 169 по вул. Перекопській у м. Херсоні (т. 1 а.с. 19).

З викладеного слідує, що за відсутності акту приймання-передачі позивач вважає спірні нежитлові приміщення не переданими до комунальної власності, а тому вони знаходяться у державній власності.

З метою здійснення приватизації нежилих приміщень у вказаний спосіб позивач звернувся листами (вих. № 05-06-01056 від 12.04.2010 р. (т. 1 а.с. 99), (вих. № 05-06-01220 від 30.04.2010 р. (т. 1 а.с. 14) до Херсонського міського голови з вимогою про прийняття рішення щодо видачі свідоцтв про право власності на нежиле приміщення площею 249,6 м 2 в житловому будинку № 169 по вул. Перекопській у м. Херсоні, а також нежиле приміщення площею 27,1 м 2 в будинку № 163 по вул. Перекопській у м. Херсоні.

На вказані листи Управлінням комунальної власності, яке має окремий юридичний статус юридичної особи, що слідує зі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (т. 1 а. с. 69) та відповідної довідки з ЄДРПОУ (т. 1 а. с. 69-1), надано відповідь (листи за вих. № 8-3731-4/13 від 25.05.2010 р. (т. 1., а. с. 100) та № 8-4336-5/13 від 28.05.2010 р. (т. 1., а. с. 15) про неможливість видачі свідоцтв з посиланням на наявність рішення Херсонської міської ради № 569 від 05.10.2007 р. про передачу житлових будинків до комунальної власності разом з вбудованими та прибудованими приміщеннями.

В свою чергу, позивач листами за вих. № 05-06-01656 (т. 1. а. с. 101) та № 05-06-01657 (т. 1 , а. с. 100) від 08.06.2010 р. вдруге звернувся до Херсонського міського голови з питання про видачу відповідних свідоцтв про право власності на вказані нежитлові приміщення. На ці звернення Виконавчим комітетом Херсонської міської ради, який є окремою юридичною особою, надано відповіді (листи № 8-4336-5/13 від 21.06.2010 р. (т. 1, а. с. 17) та № 8-3731-4/13 від 21.06.2010 р. (т. 1, а с. 102) про неможливість видачі свідоцтв про право власності з посиланням на необхідність передачі житлових будинків разом з вбудованими та прибудованими приміщеннями.

За твердженнями позивача, відповіді названих вище органів місцевого самоврядування підтверджують факт невизнання за державою права власності на спірні нежилі приміщення.

Особливості оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна встановлені приписами розділу 6 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. № 7/5 в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин, тобто зверненням позивача з листами про видачу свідоцтв. Так, підпунктом 6.1. визначено, випадки оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна з видачею свідоцтва про право власності органами місцевого самоврядування.

Тобто, на органи місцевого самоврядування в контексті спірних правовідносин у даній справі покладено лише вирішення питання про видачу свідоцтва про право власності, видача якого не є предметом спору.

Разом з тим, вирішуючи спір по суті суд зазначає, що за змістом статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою. Тобто, метою подання такого позову є усунення невизначеності у суб'єктивному праві, належному особі, а також створення сприятливих умов для здійснення суб'єктивного права такою особою.

В даному випадку, з урахуванням приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України, позивач повинен довести факт невизнання саме відповідачем, а не іншими юридичними особами, права власності на спірне майно, який проявляється не у висловлюваннях керівників у структурі органів місцевого самоврядування, викладених у відповідях на звернення, а конкретних діях самої юридичної особи, тобто Херсонської міської ради, по невизнанню права власності.

Проте, позивачем не доведено шляхом надання відповідних доказів самого факту існування спору щодо права власності на майно, оскільки не доведено вчинення відповідачем дій, які б свідчили про невизнання права власності.

В той же час, судом не приймаються до уваги посилання позивача на ненадання відповідачем свідоцтва про право власності як на факт невизнання права власності на майно, оскільки відсутній причинний зв'язок між ненаданням (не видачею) документа та невизнанням права власності, яке потребує судового захисту.

За таких обставин позовні вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі зазначених правових норм і керуючись статтями 44, 49, 84-85 ГПК України,

в и р і ш и в:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Дата підпису рішення - 2 листопада 2010 року

Суддя М.К. Закурін