Рішення

від 28.09.2015 по справі 924/1517/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2015 р.Справа № 924/1517/15

Господарський суд Хмельницької області у складі: суддя Музика М.В. при секретарі судового засідання Янишиній Н.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг", м. Київ,

за дорученням якої діє Хмельницька філія Національної акціонерної компанії "Украгролізинг", м. Хмельницький

до приватного підприємства "Агро-ВІД", с. Буйволівці Ярмолинецького району Хмельницької області

про стягнення 27 184,75 грн.,

Представники сторін:

позивача: Яремов Б.М. - за довіреністю №14/20-59-15 від 07.05.2015 р.

відповідача: Дзюба В.І. - керівник

В судовому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення

ВСТАНОВИВ:

ухвалою господарського суду Хмельницької області від 07.09.2015 року порушено провадження у справі за позовом державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг", м. Київ, за дорученням якої діє Хмельницька філія Національної акціонерної компанії "Украгролізинг", м. Хмельницький до приватного підприємства "Агро-ВІД", с. Буйволівці Ярмолинецького району Хмельницької області про стягнення 26 195,25 грн. Розгляд справи призначено на 28.09.2015 року.

24.09.2015 року через канцелярію суду від позивача надійшла заява №117 від 22.09.2015 року про збільшення розміру позовних вимог, у якій ДПАТ "НАК "Украгролізинг" просить суд стягнути з відповідача 27184,75 грн. заборгованості, з яких 23 886,45 грн. основного боргу, 3 137,31 грн. пені та 160,99 грн. 3% річних.

В судове засідання 28.09.2015 року повноважний представник позивача з'явився, просить суд прийняти подане збільшення розміру позовних вимог та задовольнити позов в повному обсязі.

Оскільки подана позивачем заява №117 від 22.09.2015 року про збільшення розміру позовних вимог відповідає положення ст. 22 ГПК України, судом приймається.

Повноважний представник відповідача письмового відзиву на позов не надав, з приводу розглядуваного спору покладається на розсуд суду.

Розглядом матеріалів справи судом встановлено наступне.

05.06.2013 року між державним публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (лізингодавець) та приватним підприємством "Агро-Від" (лізингоодержувач) укладено договір прямого лізингу № 22-13-28свпл/287 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого лізингодавець передає лізингоодержувачу у користування на визначений договором строк предмет лізингу, який є власністю лізингодавця та визначений у додатку до договору "Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу", що є специфікацією предмета лізингу, а останній сплачує за це лізингові платежі на умовах договору.

Згідно з п. 2.1 договору, лізингодавець за договором передає лізингоодержувачу предмет лізингу, який було придбано за рахунок коштів Державного бюджету України згідно з Порядком використання коштів державного бюджету, що спрямовуються на придбання вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу на умовах фінансового лізингу та заходи за операціями фінансового лізингу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003 року № 1904, що знаходився в користуванні у ПП Саджинський С.А. на умовах договору фінансового лізингу № 15-03-11спл-фл/2 від 15.03.2011 р. і його було повернуто лізингодавцю.

Строк лізингу відраховується з дати підписання акту приймання-передачі між сторонами, що укладається у 4 (чотирьох) автентичних примірниках (п. 2.2 договору).

Перелік, кількість, ціна, вартість, строк лізингу, строк передачі і адреси місця передачі предмета лізингу встановлюються додатками до договору "Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу". Передача предмета лізингу здійснюється на умовах EXW (місце передачі визначається в додатку) згідно з Міжнародними правилами Інкотермс.

Лізингодавець відповідно до пп. 3.2.2 договору зобов'язаний: передати предмет лізингу в користування лізингоодержувачеві згідно з переліком, встановленим додатком до Договору "Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу". Підписання сторонами акту приймання-передачі свідчить про належне виконання лізингодавцем встановлених лізингоодержувачем умов та специфікацій предмета лізингу та прийняття лізингоодержувачем такого виконання. Зобов'язання лізингодавця щодо передачі предмета лізингу лізингоодержувачу вступають в дію з моменту надходження на рахунок лізингодавця попереднього платежу, визначеного пунктом 4.2. Договору.

Згідно з пп. 3.4.2, пп. 3.4.3, пп. 3.4.8, пп. 3.4.9. договору, лізингоодержувач зобов'язаний належним чином користуватися предметом лізингу, утримувати його відповідно до погоджених сторонами умов договору, згідно з якими він був переданий, з урахуванням фізичного зносу та змін стану предмета лізингу, сумлінно дотримуватися умов, норм і правил експлуатації, технічного обслуговування і ремонту, встановлених законодавством і інструкціями виробника; своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі відповідно до умов договору; забезпечувати збереження предмета лізингу та нести повну майнову відповідальність за його втрату, знищення або пошкодження; а також застрахувати предмет лізингу на умовах, передбачених розділом 6 цього Договору.

У п. 4.1 договору сторони погодили, що за користування предметом лізингу лізингоодержувач сплачує лізингодавцю лізингові платежі, що включають: попередній лізинговий платіж в частині відшкодування вартості предмета лізингу в розмірі 10% відсотків його вартості (включаючи ПДВ), на який не нараховується лізинговий платіж в частині комісії за організацію поставки предмета лізингу; комісію за організацію поставки предмета лізингу в розмірі 7% відсотків (без ПДВ) від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем вартості предмета лізингу, відповідно до законодавства України щодо оподаткування податком на додану вартість; відшкодування вартості предмета лізингу рівними частками за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім платежем вартості предмета лізингу; комісію за супроводження договору в розмірі 7% відсотків річних (без ПДВ) від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем та черговими платежами вартості предмета лізингу, відповідно до законодавства України щодо оподаткування податком на додану вартість.

Лізингоодержувач після укладення договору на підставі виставленого лізингодавцем рахунку, який діє протягом трьох днів, перераховує на рахунок лізингодавця попередній лізинговий платіж у розмірі, визначеному пунктом 4.1 договору (п. 4.2 договору).

З моменту підписання акта лізингоодержувач за користування предметом лізингу сплачує лізингодавцю чергові лізингові платежі, що включають: відшкодування вартості предмета лізингу рівними частками за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім платежем вартості предмета лізингу; комісію за супроводження договору у розмірі, визначеному пунктом 4.1 договору; комісію за організацію поставки предмета лізингу у розмірі, визначеному пунктом 4.1 договору, яка сплачується разом зі сплатою чергових лізингових платежів згідно з додатком до договору "Графік сплати лізингових платежів" наступним чином: рівними частинами у терміни сплати чергових лізингових платежів. Черговість сплати лізингових платежів у частині відшкодування вартості предмета лізингу та сплати комісії за супроводження договору кратна шести місяцям. Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання акта. Перший лізинговий платіж сплачується через шість місяців з дати підписання акта, подальші платежі - через кожні шість місяців (п. 4.3 договору).

Відповідно до п. 4.4 договору, розмір лізингових платежів, їх складових частин встановлюються додатком до Договору "Графік сплати лізингових платежів".

Предмет лізингу передається лізингоодержувачу за актом за умови перерахування платежу у розмірі та в порядку, визначеному пунктом 4.2 договору (п. 5.1 договору).

Згідно п.6.1 Договору, предмет лізингу та страхові ризики, пов'язані з експлуатацією предмета лізингу, підлягають страхуванню протягом 10 календарних днів з дати підписання акта приймання-передачі з обов'язковим погодженням умов договору страхування та компанії-страховика з лізингодавцем.

Лізингоодержувач з підписанням договору лізингу здійснює страхування предмета лізингу та страхових ризиків, пов'язаних з володінням і користуванням предмету лізингу, при цьому, вигодонабувачем за договором страхування є лізингодавець. Предмет лізингу підлягає страхуванню лізингоодержувачем протягом всього строку дії договору (п.6.2. Договору).

За порушення строків сплати лізингових платежів лізингоодержувач за кожний календарний день прострочення від несплаченої суми сплачує лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня (п.7.1. Договору).

За порушення умов розділу 6 та/або п.3.4.12 Договору лізингоодержувач сплачує лізингодавцю штраф в розмірі 4% від невідшкодованої вартості предмета лізингу (п.7.3 Договору).

Договір, як передбачено п.8.1 Договору, набуває чинності від дати надходження платежу, визначеного та сплаченого згідно з п. 4.2 договору, і діє до закінчення строку лізингу, зазначеного в додатку до договору "Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу", та виконання сторонами всіх зобов'язань за договором.

У пункті 9.3 Договору сторони встановили, що строк позовної давності за цим Договором, у тому числі для стягнення заборгованості, пені, штрафу, інших видів неустойки, трьох процентів річних та індексу інфляції - 10 років.

Договір підписаний сторонами та скріплений їхніми печатками.

В додатку № 1 "Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу" сторони погодили передачу в лізинг терміном на п'ять років два зернозбиральних комбайни КЗС 9-1 "Славутич" вартістю 201 828,85 грн. кожен. Загальна вартість предмета лізингу складає 403 657,69 грн. Попередній лізинговий платіж становить 10% від вартості в розмірі 20182,89 грн.

В додатку № 2 "Графік сплати лізингових платежів" сторони дійшли згоди щодо сплати лізингових платежів, зокрема, встановили суми відшкодування частини вартості техніки, комісію за організацію поставки предмета лізингу, комісію за супроводження договору, в тому числі, погодили сплату 23886,45 грн. лізингових платежів у строк до 26.07.2015 року.

Додатки №№ 1 та 2 до договору підписані представниками сторін договору та скріплені їхніми печатками.

Як вбачається із акту приймання-передачі від 27.06.2013 р., державне публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" передало, а приватне підприємство "Агро-Від" прийняло у платне користування на умовах договору прямого лізингу від 05.06.2013 року № 22-13-28свпл/ два зернозбиральні комбайни КЗС 9-1 "Славутич" загальною вартістю 403657,69 грн.

Сторони погодили, що лізингоодержувач приймає на себе зобов'язання перед Національною акціонерною компанією "Украгролізинг" по сплаті вартості переданої йому техніки. Технічний стан техніки, що передається за актом, задовольняє лізингоодержувача.

04.07.2014 року згідно акту державного виконавця одного зернозбирального комбайна КЗС 9-1 "Славутич" вилучено у відповідача відділом державної виконавчої служби Ярмолинецького районного управління юстиції.

Позивачем виставлено відповідачу рахунки на сплату поточних лізингових платежів в частині відшкодування вартості майна згідно договору №22-13-28свпл/ від 05.06.2013 року на суму 18164,60 грн. (рахунок №4825 від 01.06.2015 року), одноразової комісії за організацію поставки техніки на суму 1271,52 грн. (рахунок №4665 від 01.06.2015 року), комісії за супроводження в сумі 4450,33 грн. (рахунок №4826 від 01.06.2015 року). На загальну суму 23886,45 грн.

Проте, оскільки відповідач вчасно та в повному обсязі взяті на себе зобов'язання за договором прямого лізингу від 05.06.2013 року №22-13-28свпл/287 не виконав, позивач, скориставшись правом нарахування пені та 3% річних на суму простроченого грошового зобов'язання, звернуся з даним позовом до суду.

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом до уваги бере таке.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто, відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладено договір фінансового лізингу № 22-13-28свпл/287 від 05.06.2013 року.

Згідно зі ст. 806 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених параграфом 6 ЦК України та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Частиною 2 ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" визначено, що за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Статтями 807 ЦК України та 3 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що предметом договору лізингу може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками, віднесена відповідно до законодавства до основних фондів.

Пунктами 1, 3 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" визначено, що лізингоодержувач зобов'язаний прийняти предмет лізингу та користуватися ним відповідно до його призначення та умов договору та своєчасно сплачувати лізингові платежі. При цьому сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу (ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг").

Статтею 193 Господарського кодексу України та статтями 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що на виконання договору фінансового лізину № 22-13-28свпл/287 від 05.06.2013 року позивач передав відповідачу два зернозбиральних комбайни КЗС 9-1 "Славутич" вартістю 201828,84 грн. кожен, що підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі від 27.06.2013 р. В подальшому, 04.07.2014 року відділом державної виконавчої служби один з комбайнів вилучено у ПП "Агро-Від".

Умовами договору на лізингоодержувача покладено обов'язок у визначені строки сплачувати лізиногодавцю чергові лізингові платежі, що включають відшкодування вартості предмета лізингу, комісію за супроводження договору (п. п. 4.1, 4.2, 4.3 договору, додатки № 2, 4 до договору).

Згідно умов договору з додатками, черговий платіж у розмірі 23886,45 грн. мав бути сплачений до 27.06.2015 року включно. Проте, доказів повної або часткової оплати вказаної суми суду не надано, тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в цій частині та стягнення з відповідача 23886,45 грн. лізингових платежів.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 160,99 грн. 3% річних та 3137,31 грн. пені за період з 28.06.2015 року по 17.09.2015 року, судом враховується наступне.

Відповідно до п.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Провівши перерахунок нарахованих позивачем 3% річних, суд приходить до висновку, що позивачем вірно нараховано 3% річних в розмірі 160,99 грн., що підлягає стягненню з відповідача.

Штрафними санкціями у господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.4 ст. 549 ЦК України).

Сторони у п. 7.1 договору передбачили, що у випадку порушення строків оплати лізингових платежів лізингоодержувач за кожний календарний день прострочення від несплаченої суми сплачує лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Суд, здійснивши перерахунок заявлених до стягнення сум пені, дійшов висновку, що позивачем правомірно нараховано 3137,31 грн. пені, тому вказана позовна вимога також підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі та стягнення з відповідача 23 886,45 грн. боргу, 160,99 грн. 3% річних, 3137,31 грн. пені.

Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 13, 33, 43, 49, 82, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства "Агро-Від" (Хмельницька область, Ярмолинецький район, с. Буйволівці, код 32034748) на користь державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (м. Київ, вул. Мечникова, 16а, код 30401456) 23 886,45 грн. (двадцять три тисячі вісімсот вісімдесят шість грн. 45 коп.) боргу, 160,99 грн. (сто шістдесят грн. 99 коп.) 3% річних, 3137,31 грн. (три тисячі сто тридцять сім грн. 31 коп.) пені, 1827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Повне рішення складено 29.09.2015 року

Суддя М.В. Музика