Рішення

від 29.09.2015 по справі 927/1045/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

« 29» вересня 2015 р. Справа № 927/1045/15

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «РТЦ «ІРПІНЬ»,

вул. Нове шосе, 48, м. Буча, Київська область, 08292

Відповідач: Приватне підприємство «ВІОЛЛА»,

вул. Шевченка, 42, м. Чернігів, 14027

Предмет спору: про стягнення 110233,32 грн.

Суддя І.Г.Мурашко

Представники сторін:

від позивача: Павлова А.Ю. - директор

Царенко В.В. довіреність № б/н від 07.09.2015 р., представник

Нагнічук О.І. довіреність № б/н від 22.07.2015 р., представник

від відповідача: не з'явився

Суд виносить рішення після оголошених перерв у судових засіданнях 08.09.2015 р. та 15.09.2015 р. відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Товариством з обмеженою відповідальністю «РТЦ «ІРПІНЬ» подано позов до Приватного підприємства «ВІОЛЛА» про стягнення 110233,32 грн. коштів, з яких 30292,02 грн. заборгованість з орендної плати за період листопад 2014 р., січень - лютий 2015 р., включно, 4218,96 грн. відшкодування витрат по оплаті вартості комунальних платежів за період з жовтня 2014 р. по лютий 2015 р., включно, 21813,06 грн. неустойки за дострокове розірвання договору, 15046,05 грн. пені за прострочення сплати гарантійного платежу за період з 31.08.2014 р. по 15.07.2015 р., включно, 16446,75 грн. пені за прострочення оплати орендної плати за період з 11.11.2014 р. по 15.07.2015 р., включно, 21871,76 грн. інфляційних втрат за період з 04.11.2014 р. по 15.07.2015 р., включно, 544,72 грн. трьох відсотків річних за той же період. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди від 20.08.2014 р. № 20-08-2014.

Відповідач відзив на позов не надав, проти позовних вимог не заперечив, у судове засідання не з'явився, уповноваженого представника не направив, будь - яких заяв чи клопотань на адресу суду не надіслав.

Ухвали про порушення провадження по справі від 04.08.2015 р. та про відкладення розгляду справи від 12.08.2015 р., від 26.08.2015 р., та ухвали від 08.09.2015 р., від 15.09.2015 р., які були направлені відповідачу за адресою його державної реєстрації (а.с.104-105), а саме: 14027, Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Шевченка, 42, повернуті відділенням поштового зв'язку на адресу суду як неодержані з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 71-72, 81-83, 117-118, 154-155, 158-159).

Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Згідно п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. (із змінами та доповненнями) в разі якщо ухвалу про порушення провадження по справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи, вищезазначене, відповідач був неодноразово повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Позивач у судових засіданнях 08.09.2015 р. та 15.09.2015 р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

28.09.2015 р. на адресу господарського суду Чернігівської області від позивача надійшло клопотання, згідно якого останній повідомив суд про неможливість забезпечити участь повноважного представника у судовому засіданні 29.09.2015 р., та просив вирішити спір за наявними документами у матеріалах справи . Судом заявлене клопотання задоволено.

Зважаючи на те, що згідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, неявка представника відповідача у судове засідання, неподання ним відзиву на позов не є перешкодами для розгляду справи за наявними доказами у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд , -

Встановив:

20 серпня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «РТЦ «ІРПІНЬ» (надалі - орендодавець, позивач по справі) та Приватним підприємством «ВІОЛЛА» (надалі - орендар, відповідач по справі) укладено договір оренди № 20-08-2014, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає об'єкт оренди в тимчасове платне користування (в оренду) згідно умов цього договору (п. 1.1 договору).

Виходячи з умов договору оренди № 20-08-2014, об'єкт оренди - це частина земельної ділянки з заасфальтованим покриттям, що прилягає до нежитлової будови площею 21729,5 кв.м. з прибудованими навісами площею 2620,8 кв.м. та прибудинковою спорудою (холодним складом) площею 118,6 м. кв. Об'єкт оренди належить орендодавцю на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 12 серпня 2010 року виконавчим комітетом Бучанської міської ради згідно рішення виконавчого комітету Бучанської міської ради № 279 від 11 серпня 2010 року (а.с.89-90) та зареєстрованого КП Київської обласної ради «Ірпінське БТІ» за реєстровим номером 31222139. Зазначене підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 27004469 від 12 серпня 2010 року (а.с.91). Об'єкт оренди загальною площею 15 м. кв., передається орендодавцем орендарю в тимчасове платне користування в денний час з 08:00 по 23:00. Ця земельна ділянка належить орендодавцю на праві власності , що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 656803, виданим Ірпінським міським відділом земельних ресурсів та зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею (а.с. 87-88).

План розташування об'єкту оренди визначається відповідно до генерального плану прилеглої території до майна згідно з Додатком № 1 до цього договору, який є його невід'ємною частиною (а.с. 20).

Згідно п. 1.3 договору, строк оренди об'єкта оренди за цим договором 364 дні: з 01 вересня 2014 року (дата початку оренди) по 31 серпня 2015 р. (дата закінчення оренди).

Пункт 1.4 договору визначає, що мета оренди: розміщення обладнання для надання інформаційних послуг у сфері будівництва.

У відповідності до п. 3.1 договору орендар має право користуватись об'єктом оренди за цим договором з моменту підписання акта прийому - передачі, що підписується сторонами на дату початку оренди та є невід'ємною частиною цього договору. Передача об'єкта оренди в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на нього. Об'єкт оренди передається в оренду без права викупу (п. 3.1.1 договору).

Так, у відповідності до акту прийому-передачі майна від 01.09.2014 року керуючись п. 4.1 укладеного 20.08.2014 р. договору оренди №20-08-2014 позивачем передано, а відповідачем прийнято у тимчасове платне користування на умовах, викладених в договорі, частину Прилеглої до Майна території з заасфальтованим покриттям (далі об'єкт оренди), площею 15 кв.м., що знаходиться на земельній ділянці, розташованій за адресою: Київська область, м. Буча, вул. Нове шосе, 48 (а.с.25).

За приписами п.п. 1.5.1, 1.5.3, 1.5.4 договору, починаючи з дати підписання акту прийому - передачі об'єкта оренди, орендар щомісячно сплачує орендодавцю орендну плату (ОП), що розраховується за наступною формулою: ОП = А х S х K х K com де:

- А - орендна плата за користування 1 (одним) кв. м. об'єкта оренди, з урахуванням податку на додану вартість, становить 582,87 грн.,що в еквіваленті іноземній валюті складає 45 доларів США по курсу НБУ на день підписання цього договору;

- S - площа об'єкта оренди, 15 кв. м.;

- К - співвідношення (результат поділу) К1/К2; К1 - вартість долара США в гривні, установлена Національним банком України на дату виставлення орендодавцем рахунку на сплату орендної плати, а у випадку не подання орендодавцем рахунку - на 1-ше число оплачуваного місяця оренди;

- К2 - вартість долара США в гривні, установленої Національним банком України на дату укладення цього договору оренди (12,952576 грн. за 1 (один) долар США).

- K com - коефіцієнт площ спільного використання, що складає 1,0.

Строк оплати орендної плати - щомісячно до 10 числа поточного місяця, за який належить сплатити орендну плату. Орендодавець виставляє орендареві рахунки на оплату орендної плати в останній робочий день місяця, що передує місяцю, за який належить сплатити орендну плату. Рахунки та акти надаються орендареві під підпис або надсилаються орендареві листом з повідомленням про вручення. Якщо до настання строку оплати орендної плати відповідний рахунок не буде одержаний орендарем, він може звернутися до орендодавця з метою його одержання. У разі відсутності рахунку на момент оплати орендна плата розраховується орендарем самостійно за формулою та в порядку, передбаченими у п. 1.5.1 цього договору. Орендна плата сплачується шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок орендодавця. У разі необхідності визначення орендної плати за один день, розмір орендної плати за один повний календарний місяць має бути поділений на кількість календарних днів у відповідному місяці.

За приписами п. 2.3 договору по закінченні кожного календарного місяця оренди орендодавець протягом 5 (п'яти) робочих днів надає орендарю підписані та засвідчені основною печаткою орендодавця акти наданих послуг щодо оренди об'єкту оренди та відповідну податкову накладну.

На виконання п.п. 1.5.3, 2.3 договору позивачем були складені акти надання послуг з оренди частини Прилеглої території до Майна за період з листопада 2014 р. по лютий 2015 р., включно, на загальну суму 40396,28 грн.: за листопад 2014 р. № 1662 від 30.11.2014 р. на суму 8741,71 грн. (а.с. 44), за грудень 2014 р. № 1786 від 31.12.2014 р. на суму 10104,26 грн. (а.с.45), за січень 2015 р. № 131 від 31.01.2015 р. на суму 10643,78 грн. (а.с. 46), за лютий 2015 р. № 243 від 28.02.2015 р. на суму 10906,53 грн. (а.с.47). А також, виставлені рахунки на оплату наданих послуг з оренди за листопад 2014 р. № 1552 від 31.10.2014 р. на суму 8741,71 грн. (а.с. 35), за грудень 2014 р. № 1713 від 30.11.2014 р. на суму 10104,26 грн. (а.с. 36), за січень 2015 р. № 1879 від 30.12.2014 р. на суму 10643,78 грн. (а.с. 37), за лютий 2015 р. № 132 від 31.01.2015 р. на суму 10906,53 грн. (а.с. 38).

Станом на 02 лютого 2015 р. відповідач частково розрахувався за надані послуги з оренди на суму 10104,26 грн. , що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача (а.с.63). Решту вартості наданих послуг з оренди за період листопад 2014 р., січень - лютий 2015 р. в сумі 30292,02 грн. відповідач не оплатив, доказів сплати до суду не надав.

Пунктом 1.6 договору сторони передбачили, що орендар протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати надання відповідного рахунку , відшкодовує орендодавцеві витрати по оплаті комунальних послуг, які фактично споживаються орендарем, суми яких (витрат) формуються орендодавцем за показниками лічильників (електроенергія, водопостачання, газопостачання) або пропорційно орендованій площі, обсягу спожитих послуг та їх вартості (тарифів, ставок, цін) та відображаються у відповідних рахунках, які виставляються орендарю орендодавцем щомісячно з 25 числа по останній робочий день поточного місяця.

Згідно п. 1.5.3, 1.6 договору позивачем були складені акти надання послуг (компенсація комунальних витрат (активна електроенергія) за період з жовтня 2014 р. по лютий 2015 р., включно, на загальну суму 4218,96 грн.: № 1447 від 31.10.2014 р. на суму 208,71 грн. (за жовтень 2014 р.) (а.с. 39), № 1605 від 30.11.2014 р. на суму 865,92 грн. (за листопад 2014 р.) (а.с. 40), № 1889 від 31.12.2014 р. на суму 1064,41 грн. (за грудень 2014 р.) (а.с. 41), № 38 від 31.01.2015 р. на суму 1046,30 грн. (за січень 2015 р.) (а.с. 42), № 192 від 28.02.2015 р. на суму 1033,62 грн. (за лютий 2015 р.) (а.с. 43), та виставлені рахунки на оплату № 1454 від 30.10.2014 р., № 1609 від 30.11.2014 р., № 1824 від 31.12.2014 р., № 39 від 31.01.2015 р., № 197 від 28.02.2015 р. (а.с.30-34).

Акти надання послуг (компенсація комунальних витрат) № 1447 від 31.10.2014 р., № 1605 від 30.11.2014 р., № 1889 від 31.12.2014 р. (за жовтень 2014 р. - грудень 2014 р.) (а.с. 39-41) підписані та завірені печаткою відповідача.

Згідно реєстру переданих рахунків (а.с.27), 06.02.2015 р. позивачем вручено під підпис представнику відповідача рахунок № 39 від 31 січня 2015 р.(а.с. 42) на оплату комунальних витрат (активна електроенергія) за січень 2015 р., згідно якого відповідачем спожито 660 кВт/год, вартістю - 1046,30 грн. Обсяг та вартість спожитої ним активної електроенергії за січень 2015 р., відповідачем не спростовані.

Належних доказів врученням відповідачу рахунку № 197 від 28.02.2015 р. на оплату комунальних витрат (активної електроенергії) за лютий 2015 р., позивачем, всупереч вимогам ухвал суду від 04.08.2015 р., 12.08.2015 р., 26.08.2015 р., 08.09.2015 р, 15.09.2015 р., не надано. З пояснень позивача рахунок на оплату вартості спожитих комунальних послуг за лютий 2015 р. був направлений директору відповідача Прищепі Володимиру електронною поштою. Однак, належних доказів на підтвердження викладених обставин останнім не надано. Так, з наданих листів від 24.03.2015 р. та 20.04.2015 р. не можливо встановити, які саме документи направлялись, за якою електронною адресою, та за ким така адреса зареєстрована взагалі (а.с.143-144).

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень. Статтею 34 вказаного Кодексу визначено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, судом встановлено, що на день розгляду справи в суді , позивачем не доказано настання строку сплати спожитого відповідачем обсягу активної електроенергії за лютий 2015 р.

На підтвердження фактичних витрат понесених ТОВ «РТЦ «ІРПІНЬ» по оплаті вартості спожитої активної електроенергії за період з жовтня 2014 р. по лютий 2015 р., включно, останнім надано рахунки №№ 1723 від 27.10.2014 р., 26.11.2014 р., 25.12.2014 р., 26.01.2015 р., 27.02.2015 р., що виставлені позивачу ДТГО ПЗз СП «Енергозбут» за період з жовтня 2014 р. по лютий 2015 р., включно та банківські виписки по рахунку, на підтвердження оплати наданих комунальних послуг (спожитої активної електроенергії) у спірному періоді.

За приписами п. 2.1.1 та п. 2.1.2 договору відповідач сплачує позивачу орендну плату згідно з умовами цього договору та компенсує вартість комунальних послуг на підставі відповідних рахунків - фактур, виставлених позивачем.

Стаття 759 Цивільного кодексу України встановлює, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Частина 1 ст. 762 вказаного Кодексу передбачає, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

У відповідності зі cт. 193 Господарського кодексу України та cт. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ч. 1 ст. 530 вказаного Кодексу якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач умови договору порушив, за надані послуги з оренди за листопад 2014 р., січень - лютий 2015 р., включно , у встановлений строк не розрахувався, витрати по оплаті комунальних послуг (активної електроенергії) за період з жовтня 2014 р. по січень 2015 р., включно, позивачу не відшкодував, на день винесення рішення по справі відповідач доказів сплати зазначеної заборгованості, до суду не надав.

Суд, дослідивши матеріали справи, перевіривши наданий позивачем розрахунок (а.с.103), заслухавши повноважного представника позивача, дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення орендної плати за період листопад 2014 р., січень - лютий 2015 р., включно, є обґрунтованими, правомірними, підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі 30292,02 грн. Позовні вимоги в частині відшкодування витрат по оплаті вартості спожитих комунальних послуг (активної електроенергії) підлягають частковому задоволенню в сумі 3185,34 грн. за період з жовтня 2014 р . по січень 2015 р., включно.

В іншій частині вимог щодо відшкодування вартості спожитих комунальних послуг за лютий 2015 р. в сумі 1033,62 грн., судом відмовлено, оскільки позивачем не доведено належними доказами, визначеними умовами п.1.6 договору, настання строку оплати відповідачем обсягу спожитих в лютому 2015р. комунальних послуг (активної електроенергії), а тому, на день розгляду справи, права позивача в цій частині відповідачем не порушені.

Пунктом 13.1 договору сторони домовились, що з метою забезпечення виконання орендарем власних грошових зобов'язань за цим договором орендар протягом 10 (десяти) календарних днів з дати підписання цього договору сплачує орендодавцеві гарантійний платіж у розмірі подвійної орендної плати за останній місяць оренди, що становить 18651,71 грн. (в тому числі ПДВ - 3108,62 грн.), частина якого, у розмірі однієї місячної орендної плати, зараховується як платіж за останній місяць оренди, інша частина, у розмірі однієї місячної орендної плати, як забезпечення виконання орендарем зобов'язань за цим договором. За умовами укладеного договору, гарантійний платіж є забезпеченням виконання орендарем зобов'язань, що виникають з цього договору, а саме з суми гарантійного платежу орендодавець має право зарахувати (утримати) суми грошових вимог до орендаря, зокрема: по оплаті несплаченої орендарем орендної плати або інших платежів, передбачених цим договором (п. 13.2 договору).

Відповідач порушив умови договору, гарантійний платіж в сумі 18651,71 грн. у встановлений договором строк не сплатив. Зазначені обставини відповідачем не спростовані.

Виходячи з вимог п. 10.2 договору у випадку неналежної або несвоєчасної сплати орендної плати, встановленої цим договором (порушення умов п. 1.5 договору), несвоєчасного надання або несвоєчасного повторного надання (порушення умов розділу 13 цього договору) гарантійного платежу, орендар зобов'язується сплатити орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (яка діє на момент прострочення) від суми простроченого платежу, за кожний день такого прострочення.

Керуючись п. 10.2 договору, ст. ст. 549, 610, 611 Цивільного кодексу України, ст. ст. 216, 217, 230 Господарського кодексу України, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 15046,05 грн. пені за прострочення сплати гарантійного платежу за період з 31.08.2014 р. по 15.07.2015 р., включно, та 16446,75 грн. пені за прострочення сплати орендної плати за період з 11.11.2014 р. по 15.07.2015 р., включно.

Проаналізувавши зміст розділу 13 «Гарантійний платіж» договору та главу 49 Цивільного кодексу України судом встановлено, що зобов'язання відповідача внести гарантійний платіж є договірним видом забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч.1). Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання (ч.2). Тобто, перелік видів забезпечення виконання зобов'язання встановлений ч. 1 вказаної статті не є вичерпним.

Виходячи з аналізу глави 49 Цивільного кодексу України способи (види) забезпечення виконання зобов'язань це встановлені законом чи договором забезпечувальні заходи майнового характеру, що існують, як правило, у вигляді акцесорних зобов'язань, які спрямовані на стимулювання боржника до здійснення виконання основного зобов'язання та/або іншим способом гарантують захист майнового інтересу кредитора у разі неспроможності боржника виконати основне зобов'язання. Правова суть забезпечення полягає в тому, що забезпечена сторона, крім прав за основним зобов'язанням, наділяється також додатковими правами, якими вона може скористатися у разі невиконання / неналежного виконання боржником взятих на себе зобов'язань.

Пеня, за визначенням частини 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, це вид неустойки (спосіб забезпечення виконання зобов'язання визначений законом ч. 1 ст. 546 ЦКУ), що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Зобов'язання із сплати гарантійного платежу (договірний вид забезпечення виконання основного зобов'язання), як це визначено розділом 13 договору, не можна розглядати як грошове зобов'язання у розумінні ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України. Однак, виходячи з умов п. 13.1 договору частина гарантійного платежу у розмірі однієї місячної орендної плати, що зараховується як платіж за останній місяць оренди (п. 1.3 договору) може стати грошовим зобов'язанням у розумінні ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, починаючи з серпня 2015 р. (останній місяць оренди ).

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в частині стягнення 15046,05 грн. пені за прострочення оплати гарантійного платежу за період з 31.08.2014 р. по 15.07.2015 р., включно, задоволенню не підлягають.

Виходячи з умов договору п. 13.1, позивач має право на стягнення всієї суми гарантійного платежу, однак така вимога останнім не заявлена.

Позовні вимоги в частині стягнення пені за несплату орендної плати за період з 11.11.2014 р. по 15.07.2015 р., включно, підлягають задоволенню частково в сумі 7264,70 грн., оскільки позивачем допущено ряд помилок в наданому розрахунку (а.с.55-59). Так, позивачем невірно визначено кількість прострочених днів у заявленому періоді до стягнення. Період з 11.11.2014 р. по 15.07.2015 р. включає 247 днів, замість 794 днів, період з 12.01.2015 р. по 15.07.2015 р. включає 185 дні, замість 485 днів, період з 11.02.2015 р. по 15.07.2015 р. включає 155 днів, замість 282 днів - як визначено позивачем згідно формули нарахування пені. Також, останнім не було враховано вимоги ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції (п.2.5 Постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013 р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства за порушення грошових зобов'язань»). Крім того, позивачем невірно визначено прострочку зобов'язання зі сплати орендної плати за січень 2015 р., що настала 13.01.2015 р., замість 12.01.2015 р., враховуючи вимоги п. 1.5.3 договору оренди та ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, згідно якої якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано та заявлено до стягнення 544,72 грн. трьох відсотків річних за прострочення сплати орендної плати та відшкодування вартості спожитих комунальних послуг за період з 04.11.2014 р. по 15.07.2015 р., включно, та 21871,76 грн. інфляційних втрат за прострочення сплати орендної плати та відшкодування вартості спожитих комунальних послуг за період з 04.11.2014 р. по 15.07.2015 р., включно.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши повноважного представника позивача, перевіривши наданий розрахунок (а.с.55-59), дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат в сумі 526,42 грн. та 11744,13 грн. відповідно, враховуючи часткове задоволення позовних вимог в частині відшкодування вартості спожитих комунальних послуг та наявність помилок в наданому розрахунку.

Так, при нарахуванні трьох відсотків річних, позивачем невірно визначено прострочку з оплати орендної плати за січень 2015 р., що настала 13.01.2015 р., замість 12.01.2015 р., та невірно визначено прострочку з відшкодування спожитих комунальних послуг за жовтень 2014 р., що настала 08.11.2014 р., замість 04.11.2014 р., за листопад 2014 р., що настала 06.12.2014 р., замість 05.12.2014 р., за грудень 2014 р., що настала 14.01.2015 р., замість 05.01.2015 р., за січень 2015 р., що настала 14.02.2015 р., замість 05.02.2015 р. з урахуванням вимог п. 1.5.3, п. 1.6 договору оренди та ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України.

При нарахуванні інфляційних втрат, позивачем невірно проведений розрахунок на всю суму заборгованості в розмірі 34510,98 грн. (30292,02 грн. + 4218,96 грн.) починаючи з листопада 2014 р., тобто без врахування періодів виникнення простроченого зобов'язання з оплати орендної плати та відшкодування комунальних платежів відповідно до п. 1.5.3, 1.6 договору, крім того наявність простроченого зобов'язання відповідача по відшкодуванню вартості спожитих комунальних послуг за лютий 2015 р. у заявленому розмірі, позивачем не доведено. Також, останнім заявлено до стягнення інфляційні втрати за період з 04.11.2014 р. по 15.07.2015 р., включно, однак липень 2015 р., в якому індекс інфляції становив менше одиниці, позивачем проіндексований не був, всупереч вимогам п. 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р.

Позивачем заявлено до стягнення 21813,06 грн. неустойки (10906,53 грн. х 2) (подвійна плата за оренду за лютий 2015 р.) за дострокове розірвання договору на підставі п.п. 3.2.1, 3.2.2 договору.

Відповідно до п.15.2.1 (а) договору орендодавець має право відмовитись від цього договору та вимагати повернення об'єкту оренди у разі, якщо орендар не вносить орендну плату за користування об'єктом оренди протягом трьох календарних місяців підряд . У разі відмови орендодавця від цього договору у випадках передбачених п.п. «а», «б», «в» цього підпункту, договір вважається розірваним з моменту одержання орендарем письмового повідомлення орендодавця про відмову від цього договору.

Одностороння відмова від цього договору однією із сторін не виключає настання передбаченої цим договором відповідальності для іншої сторони, дії якої стали приводом для такої односторонньої відмови (п.15.2.3 договору).

Пунктом 3.2.1 договору передбачено, що у випадку дострокового припинення дії договору, орендар зобов'язаний повернути орендодавцю об'єкт оренди в 2-денний строк з моменту припинення дії цього договору. При цьому, на період повернення об'єкта оренди орендар не звільняється від обов'язку сплати орендної плати та інших платежів передбачених договором, за винятком випадків дострокового припинення дії договору згідно п/п 15.2.2 договору.

За приписами п. 3.2.2 договору у випадку неповернення орендарем орендодавцю об'єкту оренди в обумовлені цим договором строки, орендар має сплатити орендодавцю неустойку, як за безпідставне продовження користування об'єктом оренди, у розмірі подвійної щомісячної орендної плати, що діяла у місяць припинення договору, за весь період (за час прострочення) залишення свого майна на об'єкті оренди після припинення дії договору.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача з листом від 12.01.2015 р. № 12-01/15-1 (а.с. 49-50), згідно якого просив останнього погасити наявну заборгованість по орендній платі за період листопад 2014 р. - січень 2015 р., включно та відшкодувати вартість спожитих ним комунальних послуг за період з жовтня 2014 р. по грудень 2014 р., включно. Позивач звертав увагу відповідача на приписи п. 15.2.1 договору, згідно якого орендодавець має право відмовити від цього договору та вимагати повернення об'єкту оренди у разі, якщо орендар не вносить орендну плату за користування об'єктом оренди протягом трьох календарних місяців підряд. Крім того, попередив відповідача, що у випадку не погашення наявної заборгованості до 16 січня 2015 р., ТОВ «РТЦ «ІРПІНЬ» буде змушене нарахувати пеню, припинити забезпечення комунальними послугами та припинити доступ орендаря до об'єкту оренди.

Листом від 19.01.2015 р. (а.с.51) відповідачем була надана відповідь, згідно якої останній зобов'язався заборгованість погасити. Так, станом на 02.02.2015 р. відповідачем була погашена заборгованість з орендної плати за грудень 2014 р. в повному обсязі в сумі 10104,26 грн. (з урахуванням призначення платежу), що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача (а.с. 63).

Позивач повторно звернувся до відповідача з листом від 27.02.2015 р. № 27-02/15, згідно якого повідомив відповідача, що згідно п. 15.2.1 договору № 20-08-2014 від 20.08.2014 р. ним було прийнято рішення про відмову від договору в односторонньому порядку, у зв'язку з чим договір слід вважати розірваним станом на 28.02.2015 р., як наслідок, відповідач зобов'язаний повернути об'єкт оренди до 10.03.2015 р. та погасити наявну заборгованість по оплаті орендної плати (за листопад 2014 р., січень -лютий 2015 р.), відшкодувати вартість спожитих комунальних послуг (за період жовтень 2014 р. - лютий 2015 р.) та штрафні санкції, у розмірі 36536,76 грн. (а.с.52-54). Докази направлення та вручення вказаного листа відповідачу в матеріалах справи відсутні, вимоги ухвал суду від 04.08.2015 р., 12.08.2015 р., 26.08.2015 р., 08.09.2015 р., 15.09.2015 р. про надання таких доказів позивачем не виконані. Лист від 20.04.2015 р. (а.с. 144), адресатом якого зазначено директора відповідача Прищепу В., не містить підтвердження, за якою саме електронною адресою такий лист направлено, та за ким саме така адреса зареєстрована взагалі.

Таким чином, суд доходить висновку про невиконання позивачем вимог умов п.15.2.1 договору в частині письмового повідомлення орендаря про відмову орендодавця від договору, що не має наслідком припинення договору оренди, оскільки згідно умов п.15.2.1 договору, зазначений договір вважається розірваним з моменту одержання орендарем письмового повідомлення орендодавця про відмову від цього договору.

Крім того, судом встановлено, що станом на 27.02.2015 р., відповідачем було прострочено сплату орендної плати за листопад 2014 р. в сумі 8741,71 грн., січень 2015 р. в сумі 10643,78 грн., та лютий 2015 р. в сумі 10906,53 грн. , тобто, зазначене також не відповідає умовам припинення договору згідно п. 1.5.3 договору, а тому право на відмову від договору в односторонньому порядку у позивача станом на 27.02.2015 р. також не настало.

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги в частині стягнення 21813,06 грн. неустойки є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно до обсягу задоволених вимог з урахуванням приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 1, 22, 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «ВІОЛЛА» (14027, Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Шевченка, 42, р. 2600900111085 в ПАТ «КБ Фінансова Ініціатива» м. Київ, МФО 380054, код ЄДРПОУ 31275352) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РТЦ «ІРПІНЬ» (08292, Київська область, м. Буча, вул. Нове шосе, 48, п/р 26007011013008 в ПАТ «Укрсоцбанк», м. Київ, МФО 300023, код ЄДРПОУ 34475254) - 30292,02 грн. заборгованості з орендної плати, 3185,34 грн. відшкодування вартості спожитих комунальних послуг, 7264,70 грн. пені за прострочення сплати орендної плати, 526,42 грн. трьох відсотків річних, 11744,13 грн. інфляційних втрат, 1060,23 грн. судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішення законної сили.

Суддя Мурашко І.Г.