Постанова

від 21.09.2015 по справі 908/4804/14

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

21.09.2015 р. справа №908/4804/14

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Колядко Т.М. суддівСкакуна О.А. , Бойченко К.І. за участю представників сторін: від позивача:Рищенко Д.О. - за довіреністю, від відповідача 1: від відповідача 2:Отцевич Є.Ю. - за довіреністю, Гольцова Г.В. - за довіреністю, від третьої особи: не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Донбас профінвест-2012», м.Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 09.07.2015 року по справі№908/4804/14 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «АВІС ФІНАНС», м.Київ до відповідача 1: відповідача 2: за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачівТовариства з обмеженою відповідальністю «ВОСХОД», м.Донецьк Товариства з обмженою відповідальністю «Донбас профінвест-2012», м.Донецьк Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Маркет Групп», м.Київ провизнання недійсним договору поруки №897-БВ/П/12 від 21.12.2012р. В С Т А Н О В И В:

Господарський суд Донецької області (суддя Величко Н.В.) рішенням від 09.07.2015 задовольнив позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІС ФІНАНС», м.Київ (далі - ТОВ «АВІС ФІНАНС», Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОСХОД», м.Донецьк (далі - ТОВ «ВОСХОД», Відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас профінвест-2012», м.Донецьк (далі - ТОВ «Донбас профінвест-2012», Відповідач 2) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Маркет Груп», м.Київ (далі - ТОВ «Трейд Маркет Групп», Третя особа) та визнав недійсним Договір поруки № 897-БВ/П/12 від 21.12.2012, а також визнав недійсним зобов'язання ТОВ «ВОСХОД» за цим договором та стягнув з ТОВ «ВОСХОД» та з ТОВ «Донбас профінвест-2012» по 1 218,00 грн. судового збору з кожного.

Рішення суду обгрунтовано доведеністю позовних вимог.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ «Донбас профінвест-2012» звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій рішення господарського суду Донецької області від 09.07.2015 по справі № 908/4804/14 просить скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ТОВ «АВІС ФІНАНС» про визнання недійсним Договору поруки № 897-БВ/П/12 від 21.12.2012 відмовити.

В обґрунтування своїх вимог заявник в апеляційній скарзі посилається на те, що рішення прийнято судом з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, заявник вважає, що у ТОВ «АВІС ФІНАНС» відсутнє право на звернення до господарського суду з позовом про визнання недійсним Договору поруки № 897-БВ/П/12 від 21.12.2012, оскільки Товариство не є стороною спірного договору поруки та забезпеченого ним купівлі-продажу цінних паперів, ці правочини не створюють для Позивача будь-яких прав та обов'язків, не впливають на його права та інтереси.

Кредиторські вимоги заявника апеляційної скарги до ТОВ «ВОСХОД» на загальну суму 900 000 000,00 грн. та 1 147,00 грн. судового збору, в тому числі за спірним договором поруки визнані в справі про банкрутство ТОВ «ВОСХОД» (№ 905/5359/13-908/4643/14), включені до Реєстру вимог кредиторів, що свідчить про правомірність Договору поруки, що відповідно до приписів ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України не потребує доказування в даній справі.

ТОВ «Донбас профінвест-2012» також зазначає, що посилання ТОВ «АВІС ФІНАНС» в обгрунтування недійсності Договору поруки на порушення умов кредитних договорів, укладених між ТОВ «ВОСХОД» та ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», які забороняють боржнику без попередньої згоди Банку виступати поручителем, не грунтуються на чинному законодавстві, яке не передбачає такого наслідку порушення зобов'язання як недійсність договору.

Крім того, заявник вважає, що господарським судом Донецької області порушено норми процесуального права, оскільки Відповідач 2 не був належним чином повідомлений про час і місце судових засідань, його клопотання про відкладення розгляду справи судом не задоволені.

В додаткових поясненнях до апеляційної скарги від 20.07.2015 та 14.09.2015 апелянт також не погоджується з висновками господарського суду та вважає, що ТОВ «ВОСХОД», укладаючи спірний договір, переслідувало економічну вигоду, враховуючи презумпцію оплатності цивільних договорів.

З врахуванням викладеного ТОВ «Донбас профінвест-2012» вважає, що судове рішення від 09.07.2015 підлягає скасуванню, а підстави для задоволення позову відсутні.

Представник Позивача в судових засіданнях апеляційного суду зазначив, що рішення господарського суду Донецької області від 09.07.2015 по справі № 908/4804/14 вважає законним та обґрунтованим, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з врахуванням заперечень, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Відповідач 1 у відзиві на апеляційну скаргу, просив суд залишити її без задоволення, посилаючись на відсутність преюдиційних обставин щодо дійсності Договору поруки в ухвалі господарського суду Донецької області від 31.10.2013 у справі про банкрутство; вважає, що ТОВ «АВІС ФІНАНС» правомірно звернулось за судовим захистом своїх прав як заінтересована особа та повністю підтримав визнані господарським судом підстави недійсності Договору поруки № 897-БВ/П/12 від 21.12.2012 як такого, що суперечить ч.5 ст.203 Цивільного кодексу України (не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним).

Представник Третьої особи відзив на апеляційну скаргу не надав, в судове засідання 21.09.2015 не з'явився, хоча про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином.

Представник Відповідача 1 у судовому засіданні 21.09.2015 заявив усне клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових доказів, доданих до відзиву на апеляційну скаргу, а саме: роздруківки балансу ТОВ «ВОСХОД» станом на грудень 2012 року та копію Висновку щодо фінансового стану Товариства, розробленого філією ДГУ Агентства з питань банкрутства в Донецькій області від 06.12.2013.

Відповідно до вимог ст. 101 Господарського процесуального кодексу України ТОВ «ВОСХОД» обґрунтував своє клопотання посиланням на те, що надані ним докази містяться в матеріалах справи про банкрутство, в межах якої спочатку було розглянуто позов. При відокремленні справи № 908/4804/14 до її матеріалів зазначені документи не були долучені.

Враховуючи, що посилання на Висновок міститься в оскарженому судовому рішенні, колегія суддів апеляційної інстанції зазначене клопотання ТОВ «ВОСХОД» задовольнила та долучила до матеріалів справи додаткові докази.

Клопотання Відповідача 2 про відсторонення від участі у справі арбітражного керуючого Жмайла О.І. у зв'язку з відсутністю повноважень представництва ТОВ «ВОСХОД» на підставі ухвали Печерського районного суду м.Києва від 26.08.2015 у справі № 757/30197/15-к колегія суддів залишила без задоволення, оскільки заявником не надано доказів набрання ухвалою законної сили.

Розпорядженням секретаря Другої судової палати від 08.09.2015 № 04-08/557/15 члена колегії суддів Татенка В.М., у зв'язку з перебуванням у відпустці, замінено на суддю Бойченка К.І., тому розгляд апеляційної скарги розпочато заново.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає із врахуванням наступного.

ТОВ «АВІС ФІНАНС» в листопаді 2014 року звернулось до господарського суду з позовом до ТОВ «ВОСХОД» та ТОВ «Донбас профінвест-2012» про визнання недійсним Договору поруки № 897-БВ/П/12 від 21.12.2012, укладеного між Відповідачами, за яким ТОВ «ВОСХОД» виступив поручителем перед ТОВ «Донбас профінвест-2012» (Продавець) за належне виконання боржником ТОВ «Трейд Маркет Групп» (Покупець) зобов`язань зі сплати вартості цінних паперів у загальному розмірі 385 000 000,00 грн. за Договором купівлі-продажу цінних паперів № 897-БВ/12 від 21.12.2012 (далі - Договір купівлі-продажу ЦП).

Крім того, Позивач просив визнати недійсним зобов`язання ТОВ «ВОСХОД» за зазначеним Договором поруки.

Ухвалою господарського суду від 13.11.2014 до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідачів залучено ТОВ «Трейд Маркет Групп».

Рішенням господарського суду Запорізької області від 12.01.2015 позовні вимоги були задоволені (а. с. 115-120 т. 1). Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.03.2015 рішення суду залишено без змін (а. с. 14 т. 2).

Постановою Вищого господарського суду України від 23.04.2015 вищезазначені судові рішення скасовані. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Постанова касаційної інстанції обґрунтована тим, що в порушення норм процесуального права позов розглянуто не в позовному провадженні, а в межах справи про банкрутство ТОВ «ВОСХОД».

На виконання зазначеної постанови матеріали з розгляду позовної заяви ТОВ «АВІС ФІНАНС» виділено з матеріалів справи про банкрутство та сформовано справу № 908/4804/14.

Як свідчать матеріали справи, ухвалою господарського суду Донецької області від 12.08.2013 за результатами підготовчого засідання порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ «ВОСХОД», м.Донецьк, визнано вимоги кредитора - ТОВ «ДОНРОЯЛТІПЛЮС», м.Донецьк, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпороядження майна, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Жмайла О.І. (далі - справа про банкрутство № 905/5359/13).

Ухвалою від 31.10.2013 за результатами попереднього засідання затверджено Реєстр вимог кредиторів.

Постановою господарського суду Донецької області від 26.12.2013 ТОВ «ВОСХОД» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 19.05.2014 здійснено заміну кредитора у справі про банкрутство № 905/5359/13, а саме: ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», м.Київ, замінено на нового кредитора - ТОВ «АВІС ФІНАНС», м.Київ, на підставі договорів відступлення права вимоги № 39/246 від 03.04.2014, № 39/247 від 03.04.2014 та № 39/248 від 03.04.2014 в наступному розмірі: 571 292 466,35 грн. - сума заборгованості, яка забезпечена заставою, 19 080 484,46 - сума заборгованості, яка забезпечена заставою майна боржника як майнового поручителя, 2 669 505,65 грн. - сума пені, нарахованої боржнику за кредитними договорами (шоста черга).

До Реєстру вимог кредиторів також включені кредиторські вимоги ТОВ «Донбас профінвест-2012» на загальну суму 900 000 000,00 грн., в тому числі заборгованість за договорами поруки № 895-БВ/П/12 від 21.12.2012, № 896-БВ/П/12 від 21.12.2012 та спірним договором поруки № 897-БВ/П/12 від 21.12.2012, укладених в забезпечення виконання ТОВ «Трейд Маркет Групп» зобов'язань перед ТОВ «Донбас профінвест-2012» по оплаті вартості цінних паперів за договорами купівлі-продажу № 895-БВ/12 від 21.12.2012, № 896-БВ/12 від 21.12.2012 та № 897-БВ/12 від 21.12.2012.

Договір купівлі-продажу цінних паперів № 895-БВ/12 від 21.12.2012 визнано недійсним постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2015 у справі № 910/19289/14, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 12.05.2015.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду щодо наявності у ТОВ «АВІС ФІНАНС» права на позов про визнання недійсним договору поруки № 897-БВ/П/12 від 21.12.2012 з врахуванням наступного.

Відповідно до ч.3 ст. 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин); згідно з ч.5 ст. 216 Цивільного кодексу України вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.

Цивільний кодекс України не містить визначення поняття «заінтересована особа», тому коло заінтересованих осіб має з'ясовуватись в кожному конкретному випадку в залежності від обставин справи.

Заінтересованою є особа, права на законні інтереси якої порушено вчиненням правочину (п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»).

Позивач обґрунтовує своє право на судовий захист шляхом звернення з позовом про визнання Договору поруки недійсним, посилаючись на те, що він не спрямований на реальне настання правових наслідків, обумовлених ним, а був укладений для створення штучної заборгованості ТОВ «ВОСХОД» перед ТОВ «Донбас профінвест-2012» для подальшого отримання останнім контролю над процедурою банкрутства ТОВ «ВОСХОД» та уникнення належного розрахунку з іншими кредиторами, зокрема, і з Позивачем, кредиторські вимоги якого визнані судом в розмірі 590 000 000,00 грн.

Включенням до Реєстру кредиторських вимог, штучно створених вимог на підставі договору, який не відповідає вимогам закону, прямо порушується цивільне право Позивача на задоволення його вимог, а також майнові інтереси Позивача. За таких обставин, Позивач вправі звернутися із позовом про визнання договору недійсним відповідно до положень ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України (правовий висновок Верховного Суду України, викладений у Постанові від 24.06.2015).

Посилання Відповідача 2 в апеляційній скарзі на те, що в постанові Вищого господарського суду України від 12.05.2015 у справі № 910/19289/14 встановлені обставини щодо відсутності у ТОВ «АВІС ФІНАНС» права на такий позов, тому вони не потребують доведення у даній справі відповідно до ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, є безпідставними, оскільки предметом спору у зазначеній справі було визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів № 895-БВ/12 від 21.12.2012, постанова не містить посилань на договір купівлі-продажу цінних паперів в № 897-БВ/12 від 21.12.2012, як помилково зазначає апелянт, та відповідно до ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним.

Позовні вимоги про визнання недійсним Договору поруки № 897-БВ/П/12 від 21.12.2012 мотивовані наступним: ТОВ «ВОСХОД» спірний договір укладено в порушення умов кредитних договорів (п. 4.2.4 Кредитного договору № 20-1327/2-1 від 22.12.2009, п. 3.2.4 Кредитного договору № 15-93/19-5677/07 від 17.12.2007, укладених з ПАТ «Промінвестбанк»), згідно яких ТОВ «ВОСХОД» прийняв зобов'язання до повного повернення кредиту та/або сплати за кредит та/або сплати процентів, неустойки, не виступати поручителем без попередньої згоди на це Банку.

Оскільки такої згоди Банк та ТОВ «АВІС ФІНАНС», який набув права кредитора за кредитними договорами на підставі відступлення права вимоги, не надавали, на думку позивача, це свідчить про відсутність у ТОВ «ВОСХОД» необхідного обсягу цивільної дієздатності.

Відповідно до ст. 91 Цивільного кодексу України, юридична особа здатна мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена лише за рішенням суду.

Юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (ч.1 ст. 92 Цивільного кодексу України).

В юридичної особи цивільна правоздатність і дієздатність виникають одночасно від моменту її створення і припиняються від дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді (ст. 80 Цивільного кодексу України).

Обмеження цивільної правоздатності та дієздатності юридичної особи господарськими договорами Цивільний кодекс України не передбачає.

Крім того, дійсно, порушення зобов'язання не передбачає такого правового наслідку як недійсність правочину (ст. 611 Цивільного кодексу України) та також не є підставою для визнання правочину недійсним (ст.ст. 203,215 Цивільного кодексу України). Умовами вищезазначених кредитних договорів передбачена відповідальність ТОВ «ВОСХОД» за порушення умов договорів, в тому числі щодо заборони виступати поручителем без згоди Банку, а саме - сплати штраних санкцій, передбачених розділом V «Відповідальність сторін».

В цій частині, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги обгрунтованими та погоджується з ними.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду Донецької області щодо доведеності Позивачем недійсності спірного договору поруки як такого, що суперечить ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, оскільки він не був спрямований на реальне настання наслідків, що ним обумовлені.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч. 1 ст. 554 Цивільного кодексу України).

Відповідно до умов спірного договору поруки ТОВ «ВОСХОД» виступив поручителем за зобов'язаннями Третьої особи (ТОВ«Трейд Маркет Групп») за Договором купівлі-продажу цінних паперів № 897-БВ/12 від 21.12.2012, згідно якого отримало від ТОВ «Донбас профінвест-2012» акції ПАТ «ЗНВКІФ «Сертеза» на суму 385 000 000,00 грн.

Позивач вважає, що спірний договір поруки, укладений з порушенням п. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, який передбачає, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, що, на думку позивача, є самостійною підставою недійсності й не потребує встановлення ознак фіктивного правочину.

Однак, оскільки відповідно до ст. 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, то його недійсність пов`язана саме з порушенням умови дійсності правочину (ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України), як такого, що не був спрямований на реальне настання тих правових наслідків, які обумовлені ним.

Відповідно до ст. 234 Цивільтного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

В абз. 1 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» передбачається, що для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину.

Намір уникнути наслідків правочину, який вони укладають, має бути у всіх учасників, оскільки сторони вчиняють фіктивний правочин лише для вигляду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаний.

Колегія суддів погоджується з такими доводами позивача щодо укладення спірного договору поруки без наміру створити правові наслідки, тобто виконати за покупця зобов`язання з оплати цінних паперів з огляду на наступне.

Відповідно до Договору поруки № 897-БВ/П/12 Поручитель (ТОВ «ВОСХОД») відповідає перед Кредитором (Відповідач 2) за виконання зобов'язань за Договором купівлі-продажу цінних паперів в тому ж розмірі, що і Боржник, включаючи сплату загальної вартості цінних паперів (385 000 000,00 грн.), штрафів, пені та інших платежів, передбачених договором купівлі-продажу (п. 1 Договору).

При цьому місцевим судом враховано, що одночасно між ТОВ «ВОСХОД» та ТОВ «Донбас профінвест-2012» укладено ще два договори поруки (№ 895-БВ/П/12 та № 896-БВ/П/12) за аналогічними договорами купівлі-продажу.

Таким чином, ТОВ «ВОСХОД» виступило поручителем перед Відповідачем 2 на загальну суму 900 000 000,00 грн.

Враховуючи наявність заборгованості перед ПАТ «Промінвестбанк» за кредитними договорами (571 292 466,35 грн.), фінансовий стан, що підтверджений Висновком щодо фінансового стану ТОВ «ВОСХОД», розробленого філією ДГУ Агенства з питань банкрутства в Донецькій області 06.12.2013, згідно якого «протягом 2010-2012 років та 9 місяців 2013 року розмір позикового капіталу Боржника був більший за розмір його загальних активів за балансовою вартістю, отже, Боржник не мав можливості погасити свою заборгованість у повному обсязі за рахунок активів підприємства», місцевим судом зроблено обґрунтований висновок, що спірний договір поруки було укладено без наміру створення правових наслідків, які обумовлені ним, а саме, сторони усвідомлювали, що ТОВ «ВОСХОД» не зможе виконати обов`язки Поручителя та сплатити 385 000 000,00 грн. за Договором купівлі-продажу цінних паперів № 897-БВ/12, строк оплати за яким наступав через 10 днів після укладення договору поруки.

Про це також свідчать, як правильно встановлено місцевим господарським судом, незначні статутні капітали Продавця цінних паперів (Відповідача 2) - 10 200,00 грн, Покупця - 15 150,00 грн., Поручителя - 100 000,00 грн., при загальній вартості здійсненої 21.12.2012 угоди з продажу цінних паперів на 900 000 000,00 грн. та порукою Відповідача 1 на зазначену суму, в т.ч. на 385 000 000,00 грн. за спірним договором; діяльність у сфері купівлі-продажу цінних паперів взагалі не властива для сторін; державна реєстрація покупця цінних паперів - ТОВ «Донбас профінвест-2012» здійснена 17.12.2012, тобто за декілька днів до укладання договорів купівлі-продажу та забезпечення їх виконання на загальну суму 900 000 000,00 грн. (а. с. 46-51 т. 1).

Крім того, як свідчать умови забезпеченого Договору купівлі-продажу цінних паперів, ТОВ «ВОСХОД» виступило Поручителем за зобов`язаннями Покупця цінних паперів у кількості 55 000 000, 00 грн. простих акцій, договірна вартість яких у сім разів більша їх номінальної вартості.

За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає доведеним, що фактично спірний договір поруки було укладено з метою штучного збільшення кредиторської заборгованості ТОВ «ВОСХОД», що надає певні переваги такому кредитору у справі про банкрутство та перешкоджає розрахункам з іншими кредиторами.

Висновок суду першої інстанції, що спірний договір поруки укладений сторонами не для настання обумовлених ним наслідків, які полягають в забезпеченні Поручителем виконання боржником зобов`язань за основним договором купівлі-продажу, є доведеним, ґрунтується на матеріалах справи, які підтверджують, що сторони спірного договору усвідомлювали, що боржник за основним договором (ТОВ «Трейд Маркет Групп») та Поручитель (ТОВ «ВОСХОД») не виконають своїх договірних зобов`язань з оплати цінних паперів та взагалі не мали такого наміру при укладанні договору.

За таких обставин, договір поруки № 897-БВ/П/12 від 21.12.2012, укладений між ТОВ «ВОСХОД» та ТОВ «Донбас профінвест-2012», є фіктивним, і його недійсність пов`язана з порушенням ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, оскільки він не був спрямований на реальне настання тих правових наслідків, які обумовлені ним.

Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Цивільний кодекс України передбачає, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, порукою (ч. 1 ст. 546).

У ст. 548 Цивільного кодексу України визначаються загальні умови забезпечення виконання зобов`язання, а саме, виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Таким чином, застосування будь-якого виду забезпечення виконання зобов`язання, в тому числі і поруки, є наслідком або домовленості сторін основного зобов`язання, або передбачено законодавчим актом. Для застави підставою виникнення також є рішення суду (ч. 1 ст. 574 Цивільного кодексу України).

Тобто забезпечення виконання зобов`язання можливе, якщо сторони зобов`язання, що забезпечується, передбачили таку можливість в договорі. При цьому зазначена норма не вимагає отримання згоди боржника при укладанні допоміжного (акцесорного) договору, оскільки він спрямований на спонукання боржника до належного виконання зобов`язання та на захист прав та інтересів кредитора в разі порушення зобов`язання боржником.

Оскаржений Договір поруки, укладений з метою забезпечення виконання ТОВ «ВОСХОД» зобов`язань з оплати цінних паперів за Договором купівлі-продажу від 21.12.2012 вимогам, передбаченим ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, не відповідає, оскільки умови Договору купівлі-продажу цінних паперів (основного договору) не передбачають можливості забезпечення його виконання.

Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та відповідної правової оцінки не надав.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України). Визнання недійсним договору поруки № 897-БВ/П/12 від 21.12.2012, укладеного між ТОВ «ВОСХОД» та ТОВ «Донбас профінвест-2012», свідчить про недійсність зобов`язання поруки за зазначеним договором.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що питання припинення поруки за спірним договором не є предметом спору в даній справі та не впливає на дійсність чи недійсність договору поруки.

Доводи апеляційної скарги щодо встановлення правомірності спірного договору поруки ухвалою господарського суду Донецької області від 31.10.2013, якою визнані кредиторські вимоги Відповідача 2 на загальну суму 900 000 000,00 грн., в тому числі за зазначеним договором, та що ці обставини відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу не потребують доказування, апеляційним судом до уваги не приймаються, оскільки недійсність Договору поруки № 897-БВ/П/12 від 21.12.2012 з підстав, викладених в позові ТОВ «АВІС ФІНАНС» у справі про банкрутство, не досліджувалась, суд виходив з презумпції правомірності правочину, встановленої ст. 204 Цивільного кодексу України.

Посилання апелянта на порушення норм процесуального права щодо неналежного повідомлення про час та місце судового засідання спростовується матеріалами справи, зокрема, ухвала господарського суду Донецької області від 10.06.2015 про призначення судового засідання на 23.06.2015 та ухвала від 23.06.2015 про відкладення судового засідання на 09.07.2015 розміщені на офіційному веб-порталі «Судова влада в Україні» (а. с. 6, 128 т. 3). Такий спосіб повідомлення сторони передбачений Інформаційним листом Вищого господарського суду України № 01-06/1290/14 від 12.09.2014 «Про Закон України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції».

Крім того, в матеріалах справи міститься телеграма апелянта, що надійшла до суду 08.07.2015 з клопотанням про відкладення розгляду справи, призначеного на 09.07.2015, що також свідчить про обізнаність сторони про час та місце судового засідання (а. с. 155 т. 3).

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції, викладених у рішенні, не спростовують.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас профінвест-2012», м. Донецьк, залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 09.07.2015 у справі № 908/4804/14 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України в касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Т.М. Колядко

Судді: О.А. Скакун

К.І. Бойченко

Надруковано: 7 прим.

1 - позивачу

2 - відповідачу

1 - третій особі

1 - у справу

1 - ГСДО

1- ДАГС