Постанова

від 17.11.2010 по справі 32/132

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

17.11.10 Справа № 32/132

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів: Желік М.Б./головуючий/, ОСОБА_1, ОСОБА_2, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 підприємства «Агроенергоінвест» (м. Львів)

на рішення Господарського суду Львівської області

від 28.09.2010р. у справі № 32/132 (2010)

за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_4 (м. Борислав)

до відповідача ОСОБА_3 підприємства «Агроенергоінвест»(м. Львів)

про стягнення 21510,60 грн заборгованості

за участю представників :

від позивача : ОСОБА_5;

від відповідача : не з'явився

З правами та обов'язками, передбаченими ст. 22 ГПК України, представник позивача ознайомлений.

Рішенням від 28.09.2010р. у справі №32/132 (2010) Господарського суду Львівської області (суддя Сухович Ю.О.) задоволено позов суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_4 (м. Борислав) до ОСОБА_3 підприємства «Агроенергоінвест»(м. Львів) про стягнення 21510,60 грн заборгованості.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ПП. «Агроенергоінвест»подано апеляційну скаргу, у якій скаржник просить рішення Господарського суду Львівської області скасувати, з огляду на наступне:

- товаро-матеріальні цінності, що підлягали передачі Позивачу, були вручені його представнику;

- факт непередання устаткування Позивачу його представником не може бути підставою для покладення судом на Відповідача обов'язку по поверненню Позивачу сплачених ним грошових коштів.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що підстави для скасування рішення Господарського суду Львівської області - відсутні, з огляду на наступне:

Згідно з нормою ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку

Відповідно до припису ст. 511 ЦК України зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч. 1 ст. 205 ЦК України).

На підставі ч. 2 ст. 205 правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно з приписом ст. 206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України)

Разом з цим, факт наявності договірних відносин між сторонами у справі підтверджується платіжним дорученням №12 від 26.01.10 (а.с. 14), відповідно до якого Позивач перерахував Відповідачу 21510,60 грн відповідно до рахунку №СФ250103 від 25.01.10 та самим рахунком-фактурою №СФ-250103 від 25.01.10 (а.с. 13), згідно з яким ПП «Агроенергоінвест»(Постачальник) зобов'язалось поставити ПП ОСОБА_4 (Одержувач) обладнання, зазначене у вказаному рахунку.

Так, відповідно до згаданого вище платіжного доручення Позивачем було здійснено оплату вартості обладнання, зазначеного у рахунку-фактурі №СФ-250103 від 25.01.10.

Як випливає з матеріалів, наявних у справі матеріалів, строків поставки зазначеного у рахунку-фактурі № СФ-250103 від 25.01.10 між сторонами у справі погоджено не було.

У зв'язку з цим, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду зазначає, що відповідно до норми ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

На виконання припису вказаної норми Позивачем у справі було надіслано претензію від 09.03.10 (а.с. 9), отриману Відповідачем у справі 12.03.10 (відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення №4660832 від 12.03.10 -а.с. 10).

При цьому, в матеріалах справи відсутні докази надання ПП «Агроенергоінвест»відповіді на вказану претензію.

За таких обставин, кінцевий термін виконання Відповідачем свого зобов'язання поставити обладнання Позивачу сплив 19.03.2010 року.

Також, Відповідачем не подано й доказів виконання взятого на себе зобов'язання.

Таким чином, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду зазначає, що позовні вимоги суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_4 є обґрунтованими та правомірно були задоволені місцевим господарським судом.

При цьому, посилання скаржника як на підставу для скасування оскаржуваного рішення, визначеного в апеляційній скарзі про те, що товаро-матеріальні цінності, що підлягали передачі Позивачу, були вручені його представнику -ОСОБА_6, не можуть бути визнані Львівським апеляційним господарським судом обґрунтованими, оскільки, як було правильно встановлено Господарським судом Львівської області в оскаржуваному рішенні та було зазначено вище, в рахунку-фактурі від 25.01.10 в якості одержувача обладнання було зазначено саме ПП. ОСОБА_4 Окрім того, в матеріалах справи (а.с. 16) наявна Довіреність №7 від 26 січня 2010 року, відповідно до якої ОСОБА_7 був уповноважений на отримання від ПП «Агроенергоінвест»матеріалів на суму 21510,60 грн.

Зважаючи на те, що ні під час розгляду даної справи в місцевому господарському суді, ні при її перегляді в порядку апеляційного провадження, Скаржник жодним чином не доводив існування між сторонами у даній справі інших договірних відносин, господарський суд апеляційної інстанції приймає дану довіреність як доказ наявності повноважень у ОСОБА_4 на отримання від ПП «Агроенергоінвест»обладнання на суму 21510,60 грн у зв'язку з існуванням правовідносин, стягнення заборгованості за якими є предметом спору у даній справі.

Окрім того, посилаючись на передачу товаро-матеріальних цінностей фізичній особі ОСОБА_6 як повноважному представнику Позивача у справі, Скаржником не було надано доказів наявності у вказаної особи відповідних повноважень.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду на наведене, судова колегія зазначає, що при прийнятті оскаржуваного рішення, місцевим господарським судом були належним чином досліджені наявні у справі матеріали при належному врахуванні усіх обставин, що мають значення для справи та правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, а тому воно є таким, що підлягає залишенню без змін.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст. ст 66, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Рішення від 28.09.2010р. у справі №32/132 (2010) Господарського суду Львівської області залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Кузь В.Л.

суддя Юркевич М.В.