Ухвала

від 22.02.2011 по справі 2а-114/09

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2011 р. Справа № 8555/10/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого-судді: Сапіги В.П.,

суддів: Онишкевича Т.В., Попка Я.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Залізничного відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради на постанову Залізничного районного суду м.Львова від 16.11.2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Залізничного відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И Л А :

16.10.2008 року ОСОБА_1 звернулася в суд першої інстанції з позовною заявою до Залізничного відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, в якій просила стягнути з Залізничного відділу соціального захисту управління соціального захисту Львівської міської ради на її користь суму недоплаченої за 2007 рік щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі 3919,19 грн. 3обов'язати відповідача провести перерахунок щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 рік в розмірах визначених, Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», а саме - у розмірі встановленого прожиткового мінімуму для дітей віком до 6-ти років щомісячно.

До початку розгляду справи по суті позивачкою подано заяву про зміну та доповнення до позовної заяви в якій просила залучити до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Міністерство фінансів України, Міністерство праці та соціальної політики України та Відділення державного казначейства Залізничного району м. Львова. Визнати незаконним бездіяльність Залізничного відділу соціального захисту населення управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради в частині недоплати їй щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з липня 2007 по грудень 2008 року та стягнути з відповідача 5196.80 грн. недоплаченої допомоги, зобов'язати відповідача зробити перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2009 рік та виплатити її з врахуванням перерахунку. Зобов'язати Залізничний відділ соціального захисту населення управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради провести індексацію допомоги згідно Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Судові витрати покласти на відповідача.

Постановою Залізничного районного суду м.Львова від 16.11.2009 року поновлено ОСОБА_2 строк для звернення до суду з даним позовом. Позов ОСОБА_1 до Залізничного відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання неправомірним рішення та стягнення з відділу соціального захисту населення Залізничної районної адміністрації на користь позивача недоотриманої допомоги та інше - задоволено частково. Зобов'язано Залізничний відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 Маріонівні недоплачену державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст.. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленими народженням і похованням" і ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в розмірі, що обчислюється з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років відповідно до ст. 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007рік" за період з 09.07.2007року по 31.12.2007 року з урахуванням виплачених сум. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Залізничний відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради оскаржив його в апеляційному порядку, вважає, що постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції, в задоволенні позовних вимог відмовити.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило а тому, колегія суддів, у відповідності до п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження та відповідно до положень Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» має право на пільги відповідно до вимог цього Закону, а саме на отримання щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину незалежно від кількості народжених (усиновлених, взятих під опіку) дітей у сім'ї, по догляду за якими надається допомога.

Зокрема ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року - далі Закон) встановлено, що така допомога надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Колегія суддів вважає, що оскільки Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" не визначено відповідно до якого прожиткового мінімуму визначається розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, то слід застосовувати ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року), відповідно до якої розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Згідно із довідкою Залізничного відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради № 660 від 01.10.2008 року, позивачці починаючи з квітня 2007 року по вересень 2008 року щомісячна грошова допомога по догляду за одною дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачувалася в розмірі, передбаченому Законом України «Про державний бюджет на 2007 рік», Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік».

За наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах повинні застосовуватись положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.

Рішенням Конституційного суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян) від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ст.56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", за якою щомісячна грошова допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, який дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Положення статті 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Колегія суддів погоджується з тим, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку позивачці, починаючи з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року відповідачем була нарахована невірно та виплачена не у повному обсязі.

У відповідності до ч.2 ст.99 КАС України в редакції, що діяла з 01.09.2005 року, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що судом першої інстанції не враховано ту обставину, що позивачка пропустила строк звернення до суду, оскільки звернулась з позовом лише 16.10.2008 року, а відповідачем заявлено клопотання про застосування річного строку звернення до суду. Враховуючи те, що позивачка пропустила річний строк звернення до суду без поважних на те підстав, колегія суддів приходить до висновку про необхідність застосування строку звернення до суду, визначеного ст.99 КАС України та задоволення позогвних вимог з 16.10.2007 року по 31.12.2007 року.

Виходячи з вимог ст.. 195 КАС України, колегією суддів під час апеляційного провадження, порушень, допущених судом першої інстанції, які б призвели до неправильного вирішення справи за межами доводів апеляційної скарги не встановлено, а тому, переглядаючи постанову суду першої інстанції, колегія суддів, не бачить підстав виходити за межі доводів апеляційної скарги.

Крім того, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про необхідність покладення обов'язку з нарахування і виплати спірної допомоги саме на Залізничний відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради в силу вимог ст.5 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Колегія суддів також вважає, що покликання апелянта на відсутність бюджетного фінансування, передбачених Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» розмірів щомісячної допомоги, як на причину невиконання державою взятих на себе зобов'язань, до уваги колегією суддів не приймаються, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України»).

Одночасно колегія суддів вважає, що для виплати допомоги із врахуванням індексу інфляції не має підстав, оскільки, відповідно до п.3 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 до об'єктів індексації, визначених у пункті 2 цього порядку, не відносяться, зокрема державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям, допомога на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, допомога на дітей одиноким матерям, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповноту з'ясування ним обставин, які мають значення для справи та невідповідність його висновків дійсним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення спору по суті. Відтак, оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової.

Керуючись ст. 160, ст. 195, ст. 196, п.п. 1, 2 ст. 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ст.205, ст.207, ст. 254 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н ОВ И Л А :

апеляційну скаргу Залізничного відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради задоволити частково, скасувати постанову Залізничного районного суду м.Львова від 16.11.2009 року у справі № 2а-114/09.

Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволити частково.

Визнати протиправними дії Залізничного відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради щодо недорахування та неповноти виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Зобов'язати Залізничний відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» та ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» у розмірі встановленого ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 16.10.2007 року по 31.12.2007 року включно, з урахуванням виплачених коштів.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через п"ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до ВАС України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя : В.П.Сапіга

Судді: Т.В.Онишкевич

ОСОБА_4