Ухвала

від 15.03.2011 по справі 2а-8642/09/2270

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2011 р. Справа № 7833/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді: Сапіги В.П.,

суддів: Онишкевича Т.В., Попка Я.С.

з участю секретаря судового засідання: Стецків І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Полонському районі на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.11.2009 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Полонське підприємство «Агрохім» до Управління Пенсійного фонду України в Полонському районі про скасування рішення про застосування фінансових санкцій,-

В С Т А Н О В И В:

28.09.2009 року ВАТ «Полонське підприємство «Агрохім» звернулося в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Полонському районі, за яким просить скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Полонському районі № 226 від 22.09.2009 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків. Позовні вимоги вмотивовані тим, що ВАТ «Полонське підприємство «Агрохім» вчасно та у повному обсязі нараховувалися та сплачувалися страхові внески до Пенсійного Фонду України, але банк не перерахував кошти останньому.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.11.2009 року позов задоволено з тих підстав, що ВАТ «Полонське підприємство «Агрохім» вчасно та у повному обсязі нараховувалися та сплачувалися страхові внески до Пенсійного Фонду України, але з вини банку дані кошти не надійшли до відповідача.

Не погодившись з рішенням суду, управління Пенсійного фонду України в Полонському район подало апеляційну скаргу за якою вказує на те, що банк має право на введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, але на строк не більше шести місяців, що й було зроблено ФАКБ «Національний кредит», але мораторій не поширюється на обслуговування поточних операцій.

При цому апелянт зазначає, що кошти не були списані з рахунку ВАТ «Полонське підприємство «Агрохім», а платіжні доручення були лише прийняті банком ФАКБ "Національний кредит" у внутрішню картотеку банку, оскільки на платіжних дорученнях не стоїть відмітка банку «сплачено», тому дана сума вважається недоїмкою, тобто несплатою страхових внесків, отже рішення №226 від 22.09.2009 року є законними та обґрунтованими.

При цьому апелянт просить скасувати постанову суду та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних мотивів.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів врахувала наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

ВАТ «Полонське підприємство «Агрохім» зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа рішенням Полонської райдержадміністрації Хмельницької області від 30.12.2006 року та включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, код 05491385, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Полонському районі (реєстраційний номер платника №123) і відповідно до п.1 ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІУ від 09.07.2003 року являється платником страхових внесків до Пенсійного фонду України.

ВАТ «Полонське підприємство "Агрохім» як платник страхових внесків зобов'язане нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески, що слідує з вимог п. 6 ст. 17 вказаного Закону№ 1058-ІУ від 09.07.2003 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону цей Закон № 1058-ІУ від 09.07.2003 року регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону № 1058-ІУ від 09.07.2003 року суб'єктами системи пенсійного забезпечення є страхувальники.

Згідно ч. 1 ст. 14 Закону № 1058-ІУ від 09.07.2003 року страхувальниками є: роботодавці - підприємства, установи, організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону № 1058-ІУ від 09.07.2003 року страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки і в повному обсязі страхові внески.

Згідно ч.б та ч.І2 ст.20 Закону № 1058-ІУ від 09.07.2003 року страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для Підприємства є календарний місяць.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Також у відповідності до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058-ІУ від 09.07.2003 року та пп. 9.3.2. п. 9.3 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до п. 16.5.1. ст. 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року за №2181 за порушення строків перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених Законом України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, у розмірах, встановлених підпунктом 16.4.1 пункту 16.4 статті 16, та штрафні санкції, встановлені підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 цього Закону, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Згідно з п.16.5.2. ст. 16 Закону України №2181 днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами платежів та зборів вважається день його реєстрації у цих установах.

Суд першої інстанції вірно встановлено, що у відповідності до ст.238 ГК України зазначені штрафні санкції є адміністративно-господарськими санкціями.

Відповідно до вимог статті 218 цього Кодексу підставою господарської відповідальності учасника господарських відносин, у тому числі для застосування адміністративно-господарських санкцій, є вчинене таким суб'єктом господарське правопорушення. У силу частини другої зазначеної статті учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним ужито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Суд першої інстанції вірно визначив, що позивач вчасно нараховував страхові внески до Пенсійного Фонду України та надавав до банківської установи платіжні доручення для перерахування зазначених внесків на рахунок відповідача, що підтверджується наявними у справі копіями платіжних доручень та не заперечувалося у судовому засіданні представником відповідача.

Не надходження платежів від банківської установи на рахунки Пенсійного Фонду України було зумовлено призначенням Правлінням Національного банку України тимчасової адміністрації в Акціонерному комерційному банку «Національний кредит» та введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів, що підтверджується листами філії Акціонерного комерційного банку «Національний кредит» у м. Полонне Хмельницької області на адресу ВАТ «Полонське підприємство «Агрохім» №257 від 03.09.2009 року та на адресу Управління Пенсійного фонду України в Полонському районі №244 від 25.08.2009 року.

Зважаючи на наведене колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції в тому, що вини позивача у не надходженні коштів на рахунки відповідача не встановлено, а тому позовні вимоги щодо скасування рішення Управління Пенсійного фонду України в Полонському районі № 226 від 22 вересня 2009 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків підлягають задоволенню.

Окрім цього суд першої інстанції, враховуючи вимоги ст. 94 КАС України визначив, що судові витрати в сумі 3,40 грн. підлягають до стягнення в користь позивача з Державного бюджету України.

Тому суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідач не навів належних та допустимих доказів на підтвердження своїх заперечень, не довів правомірності прийняті прийнятого рішення.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому рішення суду по даній справі необхідно залишити без змін.

На підставі наведеного колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Полонському районі - залишити без задоволення.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.11.2009 року у справі №2а-8642/09- без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя : В.П.Сапіга

Судді: Т.В. Онишкевич

ОСОБА_1

Повний текст ухвали

виготовлено 17.03.2011р.