Постанова

від 12.09.2011 по справі 2а/1570/2993/2011

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/1570/2993/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2011 року м.Одеса

12год.10хв.

Зала судових засідань №19

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Аракелян М.М.

При секретарі - Жаворонковій М.О.

За участю сторін:

Від позивача: не з'явився.

Від відповідача : не з'явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси до Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгрокомп»про стягнення податкової заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ДПІ у Приморському районі м.Одеси, в якому позивач просить суд стягнути з ТОВ «Украгрокомп»заборгованість по податку на додану вартість у сумі 1592207,61грн. та по штрафним санкціям у сумі 150700грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наявність у ТОВ «Украгрокомп»податкової заборгованості, яка утворилась внаслідок несплати відповідачем сум, визначених самостійно у податковій декларації по податку на додану вартість, та визначених рішеннями про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідач у судові засідання не з'явився, незважаючи на те, що про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином відповідно до ч.11 ст.35 КАС України, заперечення на позов не надав.

06.09.2011р. до суду від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі його представника.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ТОВ «Украгрокомп»знаходиться на обліку як платник податків та інших обов'язкових платежів в ДПІ у Приморському районі м.Одеси.

ТОВ «Украгрокомп до ДПІ у Приморському районі м.Одеси подана податкова декларація по податку на додану вартість №301249 від 17.01.2011р. за грудень 2010р. на суму 1592800грн., якою відповідачем самостійно визначено суму ПДВ, що підлягає сплаті.

Однак, визначена відповідачем у вказаній декларації сума податку на додану вартість у повному обсязі та своєчасно сплачено не було.

26.01.2010р. посадовими особами Роздільнянської МДПІ проведена перевірка складського приміщення, що належало відповідачу, з питань дотримання суб'єктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

За результатами перевірки складено акт перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від №16/15/24/23/23991045 від 26.01.2010р., яким встановлені порушення позивачем п.п.1,12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

На підставі зазначеного акту перевірки від 26.01.2009р. позивачем прийнято рішення №0001012360 від 05.03.2010р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 150700грн., у зв'язку з порушенням позивачем п.п.1,12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та на підставі ст.15, п.1 ст.17, ст.20, 21 цього Закону.

Відповідач рішення про застосування штрафних санкцій не оскаржив, отже це рішення є чинним і підлягає виконанню.

Відповідно до підпунктів 16.1.3, 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п.36.1 ст.36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до п.46.1 ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з п.203.1 ст.203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п.203.2 ст.203 ПК України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до п.1 та п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 року №265/95-ВР (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Згідно п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Відповідно до ст.20 вказаного Закону до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно зі ст.21 вказаного вище Закону (чинної на момент виникнення спірних правовідносин) до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не-облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари, інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Статтею 25 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»передбачено, що суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17-24 Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

За змістом п.п.14.1.175 ПК України податковий борг -це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п.20.1.28 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Позивач направив відповідачу податкову вимогу від 03.02.2011р. №359, яка в результаті неможливості вручення була розміщена на дошці оголошень ДПІ.

Наявність податкової заборгованості станом на дату звернення до суду з позовом підтверджується обліковими картками платника (зворотній бік) в матеріалах справи.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси до Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгрокомп» про стягнення податкової заборгованості задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгрокомп» (вул.Морська, 5, м.Одеса, 65012, ідентифікаційний код 23991045) на р/р 31113029700008, код платежу 14010100, Одержувач: ГУДКУ в Одеській області 23213460, банк одержувача: ГУДКУ в Одеській області МФО: 828011, заборгованість по податку на додану вартість у розмірі 1 592 207(один мільйон п'ятсот дев'яносто дві тисячі двісті сім)грн.61коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгрокомп» (вул.Морська, 5, м.Одеса, 65012, ідентифікаційний код 23991045) на р/р 31419541700008, код платежу 21080900, Одержувач: ГУДКУ в Одеській області 23862106, банк одержувача: ГУДКУ в Одеській області МФО: 828011, заборгованість по штрафним (фінансовим) санкціям у розмірі 150 700(сто п'ятдесят тисяч сімсот)грн.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в порядку передбаченому ст.186 КАС України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, або в порядку ч.3 ст.254 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 12.09.2011р.

Суддя /підпис/ ОСОБА_1

12 вересня 2011 року