Рішення

від 26.04.2010 по справі 33/104-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.04.10р. Справа № 33/104-10

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМА УА", м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАКО-ТРЕЙД", м. Кривий Ріг про стягнення 189 725 грн. 46 коп.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 15.12.2009 року

Від відповідача: не з'явився (про день, час та місце судового засідання повідомлений

належним чином)

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМА УА" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ТАКО-ТРЕЙД" про стягнення 156 977 грн. 39 коп. - основної заборгованості по договору поставки № 279т від 10.05.2007 року, 21 043 грн. 57 коп. - пені, 8 633 грн. 76 коп. - інфляційних втрат, 3 070. грн. 74 коп. - 3% річних і витрат по справі.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача договірних зобов'язань в частині оплати за товар.

В судове засідання 26.04.2010 року з'явився представник позивача та надав пояснення, відповідно до яких просить стягнути з відповідача 156 977 грн. 39 коп. - основної заборгованості по договору поставки № 279т від 10.05.2007 року, 16 018 грн. 14 коп. - пені, 8 633 грн. 76 коп. - інфляційних втрат, 4 166 грн. 72 коп. - 3% річних і витрат по справі.

Відповідач не направив повноважного представника в судові засідання 08.04.2010 року, 26.04.2010 року, відзив та документи, витребувані ухвалами господарського суду Дніпропетровської області від 15.03.2010 року, 08.04.2010 року, суду не надані. Про слухання справи відповідача було належним чином повідомлено, доказом чого є повідомлення про вручення поштового відправлення № 19857846.

В судовому засіданні 26.04.2010 р. за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

На підставі ст. 75 ГПК України справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів, наданих позивачем на вимогу суду в судове засідання.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

10.05.2007 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) був укладений договір № 279Т (далі -Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору постачальник зобов'язується поставити та передати у власність, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах цього Договору.

Згідно з пунктом 3.1. Договору передача (здавачння-приймання) товару здійснюється згідно видаткових накладних. Перехід права власності та ризиків на товар здійснюється в момент отримання покупцем товару та підписання сторонами накладних.

Відповідно до пункту 4.3. Договору покупець здійснює оплату за реалізований товар шляхом банківського переказу грошових коштів на розрахунковий (поточний) рахунок постачальника (по мірі реалізації) за період - 1 календарний тиждень протягом 14 банківських днів з дня закінчення календарного тижня, за який здійснюється оплата.

Позивач, на виконання своїх договірних зобов'язань, поставив відповідачу товар на загальну суму 984 061 грн. 51 коп., що підтверджується видатковими накладними, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками сторін (т 1 а.с. 27-133).

Відповідач, свої зобов'язання за Договором в частині оплати товару, виконав частково, сплативши позивачу 653 245 грн. 78 коп. та повернувши останньому товар на суму 172 325 грн. 86 коп. (т. 1 а.с. 134-150, т.2 а.с. 1-121), після чого заборгованість відповідача перед позивачем склала 156 977 грн. 39 коп.

21.08.2009 року позивачем на адресу відповідача направлена претензія з актом звірки взаємних розрахунків сторін з вимогою сплатити існуючу заборгованість в розмірі 156 977 грн. 39 коп., яка залишена останнім без відповіді (т. 2 а.с. 140-142).

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Приписами статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим до виконання.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На момент розгляду справи відповідачем оплата за поставлений товар не здійснена, факт заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 156 977 грн. 39 коп. повністю підтверджується наявними в матеріалах справи документами, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Водночас, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.

Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до п. 6.6. Договору, у разі несвоєчасного або неповного перерахування грошових коштів, у відповідності з п. 4.3. даного Договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені, від простроченої суми за кожен день прострочення, пеня складає 16 018 грн. 14 коп. та підлягає до стягнення з відповідача.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, інфляційні втрати складають 8 633 грн. 76 коп. та 3 % річні - 4 166 грн. 72 коп., які підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, позовні вимоги з урахуванням пояснення підлягають задоволенню у сумі 156 977 грн. 39 коп. - основної заборгованості по договору поставки № 279т від 10.05.2007 року, 16 018 грн. 14 коп. - пені, 8 633 грн. 76 коп. - інфляційних втрат, 4 166 грн. 72 коп. - 3% річних.

Позивачем у судовому засіданні на підставі ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як підставу своїх позовних вимог.

Відповідач не скористався наданим правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 4 7 , 33, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов з урахуванням пояснення від 26.04.2010 р. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАКО-ТРЕЙД" (50008, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Соборна, 4, код ЄДРПОУ 34684304) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМА УА" (49064, м. Дніпропетровськ, вул. Квірінга, буд. 4, код ЄДРПОУ 33383367) 156 977 (сто п'ятдесят шість тисяч дев'ятсот сімдесят сім) грн. 39 коп. - основної заборгованості, 16 018 (шістнадцять тисяч вісімнадцять) грн. 14 коп. - пені, 8 633 (вісім тисяч шістсот тридцять три) грн. 76 коп. - інфляційних втрат, 4 166 (чотири тисячі сто шістдесят шість) грн. 72 коп. - 3% річних, 1 857 (одна тисяча вісімсот п'ятдесят сім) грн. 96 коп. - державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення.

Суддя І.А. Рудовська

Рішення підписано 14.05.2010 р.