Рішення

від 17.06.2010 по справі 1/163-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.06.10р. Справа № 1/163-10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Спеціалізованого підприємства "Ліфтреммонтаж Дніпро", м. Дніпропетровськ

до Міського комунального підприємства "Дніпроліфт", м. Дніпропетровськ

про стягнення 865 617 грн. 04 коп.

Суддя Рудь І.А.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, дов. від 08.12.2009р.;

від відповідача: ОСОБА_2, дов. № 1 від 03.06.10р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Спеціалізоване підприємство "Ліфтреммонтаж Дніпро" звернулося до господарського суду з позовом, в якому просить с тягнути з Міського комунального підприємства "Дніпроліфт" заборгованість за виконані у період з вересня 2008р. по жовтень 2009р. роботи по технічному обслуговуванню ліфтів в сумі 865 617 грн. 04 коп. за умовами договору субпідряду № 4/06 від 27.06.2008р.

Відповідач не надав витребувані судом документи. В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що позовні вимоги визнає у повному обсязі.

Відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст.85 ГПК України, за згодою представників сторін, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В :

27.06.2008р. між товариством з обмеженою відповідальністю спеціалізоване підприємство "Ліфтреммонтаж Дніпро" (субпідрядник) та Міським комунальним підприємством "Дніпроліфт" (підрядник) укладений договір субпідряду №4/06 на технічне обслуговування ліфтів (надалі - Договір), за умовами якого відповідач доручає, а позивач приймає на себе організацію та виробництво робіт по технічному обслуговуванню ліфтів на об'єктах відповідача, згідно Додатку №1, яке є невід'ємною частиною даного Договору.

Згідно п.5.1 Договору він діє з 01.07.2008р. до 31.12.2009р.

У відповідності до п.3.1 Договору, факт виконаних робіт підтверджується підписанням акту прийому виконаних робіт протягом 3-х днів з моменту вручення.

За умовами п.3.2 Договору підрядник самостійно щомісяця оплачує виконані роботи на підставі підписаних ним актів прийому виконаних робіт або рахунку не пізніше 10- го числа місяця, який слідує за звітним місяцем.

Свої зобов'язання по Договору позивач виконав своєчасно і в повному обсязі, про що свідчать підписані сторонами акти прийому виконаних робіт у період з вересня 2008р. по жовтень 2009р. на загальну суму 5 101 789 грн. 81 коп.

Відповідач за виконану роботу розрахувався частково у сумі 4 236 172 грн. 77 коп., у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 865 617 грн. 04 коп.

Заборгованість відповідача підтверджується: Договором, обґрунтованим розрахунком суми позову, актами прийому виконаних робіт, двосторонніми актами звірки взаєморозрахунків між сторонами, тощо.

На час розгляду справи, доказів погашення заборгованості відповідача перед позивачем не надано.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Приписами статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим до виконання.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за

відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

На підставі викладеного, господарський суд вважає доводи позивача, зазначені в позовній заяві обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст.4, 32-34, 43, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Міського комунального підприємства "Дніпроліфт" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Леніна,46, код ЄДРПОУ 32349917) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю спеціалізоване підприємство "Ліфтреммонтаж Дніпро" (49018, м. Дніпропетровськ, вул. Метробудівників, б. 4, кв. 112а, код ЄДРПОУ 31770510) 865 617 грн. 04 коп. (вісімсот шістдесят п'ять тисяч шістсот сімнадцять грн.. 04 коп.) заборгованості, 8 656 грн. 17 коп. (вісім тисяч шістсот п'ятдесят шість грн.. 17 коп.) держмита, 236 грн. 00 коп. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дати його підписання.

Суддя ОСОБА_3

Рішення підписано - 07.06.10р.