Постанова

від 17.09.2015 по справі 38/119

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

17.09.15р. Справа № 38/119

За позовом приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Дніпропетровський олійноекстракційний завод» (м. Дніпропетровськ)

до головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (м. Дніпропетровськ),

Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську міжрегіонального головного управління Міндоходів (м. Дніпропетровськ)

за участю прокурора Дніпропетровської області (м. Дніпропетровськ)

про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість та процентів

Суддя Татарчук В.О.

Секретар Білан О.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, дов. № 275 від 15.05.2015

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: ОСОБА_2, дов. №1678/9/28-01-10-12 від 26.01.2015

від прокурора: Трубіцин Д.М., посв. від 19.09.2014

Суть спору:

Закрите акціонерне товариство з іноземними інвестиціями «Дніпропетровський олійноекстракційний завод» звернулось з позовом до управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області та Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську про стягнення з державного бюджету бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ та процентів, нарахованих на зазначену суму заборгованості за листопад 2004 року в розмірі 26243273грн.

Ухвалою суду від 21.08.2014 було здійснено заміну процесуальними правонаступниками: позивача - приватним акціонерним товариством з іноземними інвестиціями «Дніпропетровський олійноекстракційний завод», відповідача-1 - головним управлінням Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, відповідача-2 - Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську міжрегіонального головного управління Міндоходів.

В ході вирішення спору позивач неодноразово змінював розмір вимог, вказавши в заяві від 30.10.2014 на необхідність стягнення 654701,11грн - суми процентів за листопад 2004 року за весь період існування бюджетної заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем була подана відповідачу-2 податкова декларація з податку на додану вартість за листопад 2004 року з вказівкою належної до відшкодування суми податку в розмірі 26243273грн. У зв'язку з несвоєчасним відшкодуванням такої суми слід стягнути проценти в розмірі 654701,11грн.

Відповідач-1 звернувся з клопотанням про розгляд справи без участі його представника та вказав на необхідність відмови в позові з огляду на відсутність документів, що є підставою для відшкодування бюджетної заборгованості.

Відповідач-2 заперечує проти позову з посиланням на те, що наданий позивачем розрахунок процентів є невірним, оскільки не відповідає пп. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України та не врахована сума пені, яка нараховується на суму безпідставно отриманого відшкодування в розмірі 17008148,09грн.

Прокурор вказав на обґрунтованість заперечень відповідача-2 та на необхідність відмови в позові.

В судовому засіданні 17.09.2015 були оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, суд, -

встановив:

17.12.2004 позивачем було подано відповідачу-2 податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2004 року, в якій вказано суму експортного відшкодування в розмірі 268995грн та суму бюджетного відшкодування - 26043223грн.

Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з державного бюджету 284815,99грн - суми процентів за листопад 2004 року з таких підстав.

Так, підпунктом 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції на час існування відповідної бюджетної заборгованості з ПДВ) було визначено, що у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації. Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. За бажанням платника податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішення платника податку відображається в податковій декларації.

Відшкодування здійснюється шляхом перерахування відповідних грошових сум з бюджетного рахунку на рахунок платника податку в установі банку, що його обслуговує, або шляхом видачі казначейського чека, який приймається до негайної оплати (погашення) будь-якими банківськими установами.

Суми, не відшкодовані платнику податку протягом визначеного у цьому пункті строку, вважаються бюджетною заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості нараховуються проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків.

Відповідно до ст. 4 Указу Президента України від 07.08.1998 № 857/98 «Про деякі зміни в оподаткуванні» у разі коли сума податку на додану вартість, визначена як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду, має від'ємне значення, така сума зараховується у погашення заборгованості платника податку із сплати податку на додану вартість, що виникла у минулих звітних періодах, а за відсутності заборгованості - у зменшення податкових зобов'язань платника податку протягом трьох наступних звітних періодів. Це правило не поширюється на порядок бюджетного відшкодування при оподаткуванні операцій, що оподатковуються за нульовою ставкою.

Якщо сума від'ємного значення податку не погашається сумами податкових зобов'язань, що виникли протягом трьох наступних звітних періодів, така сума підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України на умовах, визначених законодавством, протягом місяця, що настає після подання декларації за третій звітний період після виникнення від'ємного значення податку.

Розрахунок суми бюджетного відшкодування при оподаткуванні операцій з продажу товарів (робіт, послуг), що оподатковуються за нульовою ставкою, проводиться у порядку, передбаченому законодавством для платників податку, які застосовують квартальний податковий період. Таке бюджетне відшкодування здійснюється протягом місяця, що настає після подання декларації за звітний період, у якому були здійснені такі операції.

Сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку або інших податків, зборів (обов'язкових платежів), які зараховуються до Державного бюджету України. Таке рішення платника податку відображається в податковій декларації.

Як зазначалось вище, згідно з поданою позивачем податковою декларацією з податку на додану вартість за листопад 2004 року, товариство повинно було отримати суму експортного відшкодування в розмірі 268995грн та суму бюджетного відшкодування - 26043223грн.

Матеріали справи свідчать, що позивачем виконані всі необхідні дії, які потрібні для відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок. Однак, сума була відшкодована несвоєчасно, що спричинило нарахування процентів.

Так, сума експортного відшкодування була погашена (відшкодована) податковими зобов'язаннями позивача з ПДВ за березень 2005 року (декларація позивача з податку на додану вартість за березень 2005 року)

Суд вважає обґрунтованою суму процентів, що слід стягнути на користь позивача, в розмірі 284815,99грн з таких підстав.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.11.2009 по справі №2-а-3172/09/0470 (№А37/88(38/42)) скасовані податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську від 14.02.2005 №№ 0000081312/0/4555, 0000071312/0/4556.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2010 наведена постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду залишена без змін.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 20.03.2014 по справі № 2-А-3172/09/0470 касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську та заяву прокурора Дніпропетровської області про приєднання до касаційної скарги задоволено частково, змінено постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.11.2009 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2010. Позов задоволено частково: скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ у м. Дніпропетровську від 14.02.2005 № 0000071312/0/4556 та податкове повідомлення-рішення від 14.02.2005 № 0000081312/0/4555 у частині зменшення бюджетного відшкодування за листопад, грудень 2004 року на 34346422,91 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З урахуванням викладеного, суд враховує обставини, встановлені наведеними рішеннями судів по справі №2-а-3172/09/0470 при вирішенні спору по справі №38/119 зокрема, щодо суми бюджетного відшкодування позивачу за листопад 2005 року.

Крім того, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2014 по справі №38/119 було призначено судово-економічну експертизу.

У висновку судово-економічної експертизи №4137/4138-14 від 19.06.2015 зазначено, що на дослідження надана постанова Вищого адміністративного суду України № К/9991/6912/11 від 20.03.2014 (справа № 38/119) в якій встановлено: «Разом з тим, не можна погодитись з висновком судів попередніх інстанцій щодо неправомірного зменшення податковим органом у податковому обліку позивача за листопад, грудень 2004 року задекларованих сум бюджетного відшкодування на загальну суму 17008148,09грн». Слід зазначити, що в постанові зазначений період листопад, грудень 2004р., але сторонами від'ємна сума відшкодування зменшена в грудні 2004р., експертом також сума за грудень взята - 9344330грн (26352478 - 17008148).

З урахуванням поставленого питання, а також за матеріалами справи щодо експортного відшкодування прийнята дата - 19.04.2005, щодо відшкодування від'ємного значення прийнята дата - 20.05.2005.

Таким чином, за листопад 2004 року за експортне відшкодування сума складає 268995грн та повинна бути відшкодована 17.01.2005 (тридцять днів від подання) відшкодовано 19.04.2005 (за даними справи), кількість днів прострочення 93 (з 17.01.2005 по 19.04.2005). Проценти за прострочення експортного відшкодування складають 7402,15грн. Від'ємна сума ПДВ, що підлягає відшкодуванню протягом трьох місяців складає 26043223грн, повинна бути відшкодована 17.03.2005, відшкодована 21.04.2005 (за даними справи) кількість днів прострочення 36 (з 17.03.2005 по 21.04.2005). Проценти складають 277413,84грн.

Згідно з висновком судово-економічної експертизи документально підтверджуються належні до відшкодування приватному акціонерному товариству з іноземними інвестиціями «Дніпропетровський олійноекстракційний завод» проценти, нараховані на бюджетну заборгованість з ПДВ за листопад 2004 року в розмірі 284815,99грн.

Суд вважає обґрунтованим визначений судовим експертом розмір процентів, нарахованих на бюджетну заборгованість в сумі 284815,99грн.

З урахуванням наведеного, суд не приймає заперечення відповідачів і прокурора та задовольняє позовні вимоги в частині стягнення з державного бюджету процентів в розмірі 284815,99грн нарахованих на бюджетну заборгованість з ПДВ за листопад 2004 року.

В той же час, викладені обставини свідчать про необхідність відмови в задоволенні позову в частині стягнення процентів в розмірі 369885,12грн.

З урахуванням обставин справи та на підставі ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати підлягають стягненню з відповідача-2 на користь позивача.

Також, суд вважає за необхідне повернути з державного бюджету на користь приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Дніпропетровський олійноекстракційний завод» 18952,99грн - зайво сплаченого державного мита (платіжне доручення №576 від 22.04.2005 - знаходиться в матеріалах справи).

Керуючись ст.ст. 94, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з державного бюджету на користь приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Дніпропетровський олійноекстракційний завод» (м. Дніпропетровськ, вул. Ленінградська, 46, ідентифікаційний код 00374385) 284815,99грн - суми процентів за листопад 2004 року.

Стягнути з Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську міжрегіонального головного управління Міндоходів (м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, 57, ідентифікаційний код 38752875) на користь приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Дніпропетровський олійноекстракційний завод» (м. Дніпропетровськ, вул. Ленінградська, 46, ідентифікаційний код 00374385) 3863,08грн - витрат по оплаті вартості судово-економічної експертизи, 2848,16грн - витрат по сплаті державного мита, 51,33грн - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 369885,12грн - суми процентів за листопад 2004 року.

Повернути з державного бюджету на користь приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Дніпропетровський олійноекстракційний завод» (м. Дніпропетровськ, вул. Ленінградська, 46, ідентифікаційний код 00374385) 18952,99грн - зайво сплаченого державного мита (платіжне доручення №576 від 22.04.2005 - знаходиться в матеріалах справи).

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повну постанову складено: 22.09.2015.

Суддя В.О. Татарчук