Постанова

від 11.08.2010 по справі 27/115/07-ап

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

ПОСТАНОВА

Іменем України

11.08.10 № 27/115/07-АП

суддя Дроздова С.С.

За позовом: Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізькій області, м. Запоріжжя

до Державного закладу В«ОСОБА_1 районна санітарно-епідеміологічна станція Запорізької області В« Міністерства охорони здоров'я України, м. Мелітополь

про стягнення 24 652 грн. 50 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Секретар судового засідання Астахов Д.С.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2, дов. № 01-04/294 від 02.02.2010 р.

від відповідача: не з'явився

Відповідно до ч. 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 11.08.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Суд повідомив сторонам час виготовлення постанови в повному обсязі - 17.08.2010 року. На підставі статті 160 КАС України постанова складається у термін не більше ніж п'ять днів.

Державна інспекція з контролю за цінами в Запорізькій області звернулася до господарського суду Запорізької області з адміністративним позовом до ОСОБА_1 районної санітарно-епідеміологічної станції про стягнення 24 652 грн. 50 коп. економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.

Ухвалою господарського суду від 22.03.2007 р. відкрито провадження в адміністративній справі № 27/115/07-АП та призначене судове засідання на 23.04.2007р., витребувані у сторін документи та докази необхідні для розгляду справи.

Відповідач 18.04.07 р. надіслав на адресу суду письмове клопотання про зупинення провадження у адміністративній справі № 27/115/07-АП до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 17/402/06-АП за адміністративним позовом ОСОБА_1 районної санітарно-епідеміологічної станції до відповідача Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення № 206 від 27.09.2006р.

Позивач не заперечив проти клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

Клопотання відповідача про зупинення провадження у справі № 27/115/07-АП до вирішення справи № 17/402/06-АП у господарському суді Запорізької області про визнання протиправним та скасування рішення № 206 від 27.09.2006р. та до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 17/402/06-АП, прийнято та задоволено судом у судовому засіданні, відкритому 23.04.07 р., відповідно до ст.ст. 133, 156 ч. 1 п. 3 КАС України.

Ухвалою суду від 23.04.07 р. провадження у справі зупинено, на підставі ч. 1 п. 3 ст. 156 КАС України, до вирішення справи № 17/402/06-АП у господарському суді Запорізької області про визнання протиправним та скасування рішення № 206 від 27.09.2006р. та до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 17/402/06-АП.

У зв'язку з тим, що справа № 17/402/06-АП повернулася з Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізькій області задоволено, а постанову господарського суду від 16.12.08 р. у справі № 17/406/06-АП скасовано, для розгляду спору у справі № 27/406/06-АП по суті та у зв'язку з усуненням обставин, що зумовили зупинення провадження у справі № 27/115/07-АП, ухвалою суду від 20.07.2010 р. провадження у справі поновлено та призначено судове засідання на 11.08.2010 р.

11.08.2010 р. продовжено судовий розгляд справи № 27/115/07-АП.

Відповідно до ст. 126 КАС України та змін, які внесені до розділу VІІ В«Прикінцеві та перехідні положенняВ» КАС України судове засідання здійснювалося за допомогою технічних засобів, а саме програмно-апаратного комплексу В«ОберігВ» .

Судом оголошено про відкриття судового засідання. Також, оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представнику позивача, який прибув в судове засідання, його права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

Після доповіді головуючого судді у справі суд заслухав пояснення представника позивача.

Позивач підтримав свої вимоги у повному обсязі та надав письмову заяву в порядку ст. ст.52,55 КАС України про заміну неналежного відповідача та процесуального правонаступництва на Державний заклад «ОСОБА_1 районна санітарно-епідеміологічна станція Запорізької області»Міністерства охорони здоров'я України.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 КАС України, суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

Згідно статті 55 КАС України -у разі вибуття або заміни сторони у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

За таких обставин, суд здійснює процесуальне правонаступництво. Замінити відповідача ОСОБА_1 районну санітарно-епідеміологічну станцію на належного відповідача, правонаступника - Державний заклад «ОСОБА_1 районна санітарно-епідеміологічна станція Запорізької області»Міністерства охорони здоров'я України.

Відповідач у судове засідання, відкрите 11.08.2010 р. не з'явився. 10.08.2010 р. надіслав на адресу суду письмову заяву про відкладення розгляду справи, у зв'язку з службовим відрядженням представника підприємства.

Суд зазначає, що дане клопотання відхилено судом як процесуально необґрунтоване, неявка представника відповідача не є підставою для відкладення розгляду справи, так як відповідач зобов'язаний був направити свого представника в судове засідання.

Крім того, відповідач не надав документальних доказів, які підтверджують перебування представника підприємства у службовому відрядженні, підприємство відповідача є юридичної особою, справи юридичних осіб в суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представляти юридичну особу у суді може її керівник та інші особи, повноваження яких підтверджується довіреністю від імені підприємства, організації. Кількість осіб, які можуть бути представниками підприємства, діючим законодавством не обмежено. Відповідач є юридичною особою і не був позбавлений можливості уповноважити для участі в суді іншого представника. Таким чином, відповідач своїм правом щодо направлення у судове засідання представника не скористався, про розгляд справи був повідомлений завчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Клопотання відповідача у справі спрямовано на умисне затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 статті 105 КАС України визначається перелік вимог, що можуть міститися в адміністративному позові. Ці вимоги націлені на реалізацію матеріально-правової сторони права на адміністративний позов, тобто на задоволення адміністративного позову. Перелік вимог, зафіксований у ст.105 КАС України, відображає зміст адміністративного позову, який є елементом позову і вказує на форму судового захисту, тобто вказує на те, якого виду рішення вимагає позивач від суду. Таким чином, позивач може вимагати від суду: скасувати або визнати нечинним рішення відповідача -суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; зобов'язати відповідача суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.

Що стосується кола суб'єктів публічно-правового спору, то обов'язковим його учасником є суб'єкт публічного управління (органи виконавчої влади, їх посадові особи, органи і посадові особи законодавчої влади, місцевого самоврядування). Ці суб'єкти є виразниками державних і суспільних інтересів, носіями публічної влади. Суб'єкт публічного управління, обов'язковий учасник публічно-правових відносин, має особливий правовий статус, тому що наділений владними повноваженнями щодо об'єкта управління. Разом з тим, носій владних повноважень обмежений повноваженнями, наданими йому законом.

З 28 серпня по 31 серпня 2006 року Державною інспекцією з контролю за цінами в Запорізькій області проведено планову перевірку ОСОБА_1 районної санітарно-епідеміологічної станції з питання додержання державної дисципліни цін при формуванні та застосуванні тарифів на роботи і послуги, що виконуються і надаються за оплату, за результатами якої складено акт перевірки від 31.08.2006 р. № 817.

В ході перевірки Державною інспекцією з контролю за цінами в Запорізькій області встановлено порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.03 р. № 1351 В«Про затвердження тарифів (прейскурантів) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної службиВ» , а саме у період з 01.09.05 р. по 01.06.06 р. при розрахунках зі споживачами за надані послуги застосовувались фіксовані тарифи, в яких враховано 20 % податку на додану вартість.

Стягування податку на додану вартість в структурі тарифу за послуги є незаконним, оскільки ОСОБА_1 районна санітарно-епідеміологічна станція не є платником ПДВ.

За результатами перевірки Державною інспекцією з контролю за цінами в Запорізькій області, керуючись п. 15 ст. 2 Закону України В«Про Державний бюджет України на 2006 рікВ» , ст. 14 Закону України В«Про ціни та ціноутворенняВ» та п. 1.3 Інструкції про застосування економічних, фінансових (штрафних) санкцій, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України та Міністерства фінансів України від 03.12.00 р. № 298/519, застосовано до ОСОБА_1 районної санітарно-епідеміологічної станції економічні санкції за порушення державної дисципліни цін у сумі 24 652 грн. 50 коп., у тому числі 8 217 грн. 50 коп. сума порушення, 16 435 грн. 00 коп. штраф, про що прийнято рішення № 206 від 27.09.06 р., направлено претензію від 30.08.06 р. № 01-15/119.

Згідно з вимогами чинного законодавства обидві сторони здійснили заходи примусового врегулювання спору, однак до згоди не дійшли.

Законом України «Про забезпечення санітарного і епідеміологічного благополуччя населення»Кабінету Міністрів України надано право визначати перелік та тарифи на платні послуги, які надаються закладами санітарно-епідеміологічної служби.

Відповідно до п. 1.3 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, Закону України В«Про ціни і ціноутворенняВ» необґрунтовано одержана підприємством, організацією виручка в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню і зараховується в дохід відповідного бюджету із застосуванням штрафу у двократному необґрунтовано одержаної суми виручки за належністю.

Пунктом 1.4 Інструкції передбачено, що підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними в період, що перевіряється, чинного порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.

У період з 01.09.05р. р. по 01.06.06 р. на послуги, що виконуються і надаються установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби діяли тарифи, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.03 р. № 1351.

Перевіркою встановлено, що при розрахунках зі споживачами за надані послуги застосовувались фіксовані тарифи, в яких враховано 20% податку на додану вартість. Стягування податку на додану вартість в структурі тарифу за послуги є незаконним, оскільки установа не є платником ПДВ. Відповідачем не сплачувався ПДВ (20% від отриманих коштів за надані послуги) до державного бюджету, а залишався на рахунку відповідача.

Відповідно до тарифів на послуги, податок на додану вартість в розмірі 20 % окремим рядком понад тариф не виділено. Таким чином, вказаний податок було включено до складу тарифів. Тобто тариф визначено з урахуванням податку на додану вартість.

Згідно з порядком ціноутворення, що діє, регульовані тарифи встановлюються з урахуванням кінцевої вартості послуг для споживача, тому включають в себе податок на додану вартість.

Вчинення зазначеного порушення державної дисципліни цін призвело до отримання відповідачем у справі в період з 01.09.05р. по 01.06.06р. необґрунтованої виручки в сумі 8217,50 грн., яку зараховано на розрахунковий рахунок відповідача в повному обсязі.

Згідно зі ст. 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення»вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню в дохід відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки.

Відповідно до Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої спільним наказом Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України та Міністерства фінансів України №268/519 від 03.12.2001р. рішення про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій може приймається Державною інспекцією з контролю за цінами, державними інспекціями з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі на підставі матеріалів перевірок.

Частиною 1 ст. 14 Закону України В«Про ціни і ціноутворенняВ» передбачено, що В«вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду (арбітражного суду)В» .

Пунктом 5 ч. 5 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 № 1819, Держцінінспекцію уповноважено приймати рішення про вилучення до відповідного бюджету сум всієї необґрунтовано одержаної підприємством, установою, організацією виручки у результаті порушення державної дисципліни цін та штрафу у двократному її розмірі, а також звертатись до судів про стягнення з підприємств, установ та організацій зазначених сум у разі невиконання ними рішень державних інспекцій з контролю за цінами.

Пунктом 1.4 Інструкції встановлено, що підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" базою оподаткування операцій з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами) з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових) платежів, за винятком податку на додану вартість, що включається в ціну товару (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування.

Згідно з п. 1.6 Інструкції необґрунтовано одержані суб'єктами господарювання, унаслідок порушень порядку встановлення і застосування цін, суми виручки та штрафи підлягають вилученню згідно із законодавством на підставі рішень, прийнятих органами державного контролю за цінами.

Пунктом 3.1 Інструкції встановлено, що Державна інспекція з контролю за цінами та державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі приймають рішення про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій у порядку, передбаченому законодавством. Підставою для прийняття рішень про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є акти перевірок, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами.

Пункт 3.2 Інструкції встановлює, що в актах перевірок, зокрема: зазначаються нормативні акти, які порушено суб'єктами господарювання, з конкретним обґрунтуванням порушення; детально відображається механізм скоєння порушення; визначається сума необґрунтовано одержаної виручки, з доданням розрахунків, на яких ґрунтується обчислення зазначеної суми, з посиланням на документи первинного бухгалтерського обліку, згідно з якими вони здійснюються.

Відповідно до п. 4.1 Інструкції про порядок застосування економічних, фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України та Міністерства фінансів України від 03.12.2001 № 298/519, В«скарги на рішення про застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій, прийняті органами державного контролю за цінами, можуть направлятися керівникам цих органів або Державній інспекції з контролю за цінами

Предметом позову в даній справі є примусове виконання рішення від 27.09.2006 № 206 про застосування до Державного закладу «ОСОБА_1 районна санітарно-епідеміологічна станція Запорізької області»Міністерства охорони здоров'я України економічних санкцій на загальну суму 24 652 грн. 50 коп., а не визнання його недійсним.

В п. 3.6. вищезазначеної Інструкції передбачено, право інспекції по контролю за цінами подавати позов до суду про примусове стягнення економічних санкцій в разі, коли суб'єкт господарювання відмовляється від виконання рішення інспекції.

Акт перевірки від 31.08.06 р. № 000817, на підставі якого до відповідача застосовано економічні санкції, відповідає вимогам Інструкції В«Про застосування економічних, фінансових (штрафних) санкційВ» , затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України та Міністерства Фінансів від 03.12.01р. № 298/519.

Стосовно суті порушення доводи відповідача не відповідають дійсності, оскільки матеріалами перевірки факт порушення державної дисципліни цін доведено. В ході перевірки встановлено порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.03 р. № 1351 В«Про затвердження тарифів (прейскурантів) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної службиВ» , постанови Кабінету міністрів України від 11.05.06 р. № 662 В«Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 15.10.02 р. № 1544 та від 27.08.03 р. № 1351.

Таким чином, у період з 01.09.2005 р. по 01.06.2006 р. Державним закладом «ОСОБА_1 районна санітарно-епідеміологічна станція Запорізької області»Міністерства охорони здоров'я України було необґрунтовано отримано виручку внаслідок нарахування фіксованих тарифів, затверджених постановою КМУ від 27.08.03 р. № 1351, передбаченої націнки в розмірі 20 % в сумі 8 217 грн. 50 коп.

Дані висновки Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізькій області підтверджено актом перевірки від 31.08.2006 № 000817, який складено відповідно до норм діючого законодавства.

У рішенні Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізькій області № 206 від 27.09.06 р. зазначено, що останнє повинно бути виконане в 10-ти денний термін.

Оскільки у встановлений у рішенні інспекції термін ДЗ «ОСОБА_1 районна санітарно-епідеміологічна станція Запорізької області»Міністерства охорони здоров'я України не сплатила, Державна інспекція з контролю за цінами в Запорізькій області звернулась до суду про стягнення її в судовому порядку.

Крім того, 16.12.2008 р. суддею Корсун В.Л. прийнято рішення № 17/402/06-АП, відповідно до якого позовні вимоги Державного закладу В«ОСОБА_1 районна санітарно-епідеміологічна станція Запорізької областіВ» Міністерства охорони здоров'я України задоволено та скасовано рішення Державної інспекцією з контролю за цінами в Запорізькій області від 27.09.06 № 206 В«Про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цінВ» .

09.12.2009р. Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом прийнято постанову, яка набрала законної сили, відповідно до якої апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізькій області задоволено, постанову господарського суду Запорізької області від 16.12.08 р. № 17/402/06-АП скасовано .

Згідно до ст.72 ч.1 КАС України -обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, щодо якої встановлено ці обставини.

За таких обставин, у суду є законні підстави для задоволення адміністративного позову та стягнення економічних санкцій.

На підставі статті 151 КАС України, суд закінчив з'ясування обставин та перевірки їх доказами, після з'ясування всіх обставин у справі та перевірки їх доказами сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, було надано судом можливість дати додаткові пояснення та додаткові докази.

Відповідно до статті 71 КАС України -кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 КАС України.

У судовому засіданні 11.08.2010 р., на підставі статті 151 КАС України суд закінчив з'ясування обставин та перевірки їх доказами і перейшов до судових дебатів -ст. 152 КАС України.

Судові дебати -частина судового розгляду, що складаються з промов осіб, які беруть участь у справі.

Позивач обґрунтовуючи свою правову позицію -посилався лише на обставини і докази, які викладені у позовній заяві та були досліджені у судових засіданнях.

Відповідач не брав участі в судових дебатах, письмові заперечення в матеріалах справи відсутні.

Після судових дебатів, суд вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення вступної та резолютивної частини постанови суду.

На підставі ч. 4 ст. 167 КАС України -суд має право проголосити лише вступну та резолютивну частини постанови суду. Суд повідомив представника позивача про час виготовлення постанови суду в повному обсязі - 17.08.2010 року. Частина 4 ст. 167 КАС України має вагоме значення для обчислення початку перебігу строку апеляційного оскарження відповідно до ст. 186 КАС України.

Процесуальні документи, якими у відповідності до приписів статті 158 КАС України вирішується спір по суті, приймаються іменем України та негайно після закінчення судового розгляду. Це повною мірою витікає з приписів ч. 5 ст. 124 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, де зазначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

На підставі вищевикладеного, господарський суд задовольняє адміністративний позов у повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 4, 17, 49, 51, ч. 1 ст. 72, 94, 158 - 167 ч. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Здійснити процесуальне правонаступництво відповідача.

Замінити відповідача ОСОБА_1 районну санітарно-епідеміологічну станцію на належного відповідача, правонаступника - Державний заклад «ОСОБА_1 районна санітарно-епідеміологічна станція Запорізької області»Міністерства охорони здоров'я України.

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Державного закладу В«ОСОБА_1 районна санітарно-епідеміологічна станція Запорізької областіВ» Міністерства охорони здоров'я України (72318 Запорізька область м. Мелітополь вул. Кізіярська, 55/1, код ЄДРПОУ 05498520, р/р 35216005000458 УДК в Запорізькій області, МФО 813015) в доход державного бюджету Мелітопольського району (р/р 31118106700168, ЄДРПОУ 34676932, МФО 813015 ГУДК в Запорізькій області) 24 652 (двадцять чотири тисячі шістсот п'ятдесят дві) грн. 50 коп. економічних санкцій. Видати виконавчий лист.

Суддя С.С. Дроздова

Постанову підписано 17 серпня 2010 року