Рішення

від 24.09.2015 по справі 911/3578/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2015 р. Справа № 911/3578/15

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України» в особі філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України»

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

та до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення 9692,44 грн.

секретар судового засідання: Мамчур А.О.

за участю представників:

від позивача : ОСОБА_3, довір. б/н від 04.09.2015 р.

від відповідача-1 : не з'явився

від відповідача-2 : не з'явився

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України» в особі філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач-1) та до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - відповідач-2) про стягнення 9692,44 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладення 09.04.2014 р. з ФОП ОСОБА_1 договору кредиту № ДК21-10, а 09.07.2014 р. з ФОП ОСОБА_2 - договору поруки № 14, за яким остання зобов'язалась відповідати за виконання ФОП ОСОБА_1 зобов'язань за договором кредиту № ДК21-10 від 09.04.2014 р. Внаслідок неналежного виконання позичальником зобов'язань з оплати кредиту у останнього перед кредитором утворилась заборгованість, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів 8355,70 грн. заборгованості за кредитом, 1259,63 грн. заборгованості по відсотках, 59,13 грн. пені, 17,98 грн. 3% річних, а також судовий збір.

Розгляд справи відкладався.

24.09.2015 р. у судовому засіданні представник позивача надав суду супровідний лист № 59 від 23.09.2015 р. з документами, витребуваними ухвалою суду від 10.09.2015 р.

Представник позивача у судових засіданнях 10.09.2015 р. та 24.09.2015 р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідачі у судові засідання 10.09.2015 р. та 24.09.2015 р. не з'явились, уповноважених представників не направили, хоча про дату та час розгляду справи були повідомлені належно.

Згідно із абз. 3 пп. 3.9.1 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з пп. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 24.09.2015 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

09 липня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України» в особі Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України» (кредитор) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (позичальник) було укладено договір кредиту № ДК21-10, відповідно до п. 1.1 якого кредитор зобов'язується надати позичальнику в тимчасове користування на умовах зворотності, терміновості, забезпеченості та платності кредит в сумі 15000,00 грн., з оплатою по процентній ставці 5,2% на місяць, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути кредитору кредит (грошові кошти) та сплатити проценти за його користування шляхом внесення ануїтетних платежів у порядку і на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 1.3 договору передбачено, що позичальник зобов'язується щомісячно 09 числа (день сплати ануїтетного платежу) повертати частину кредиту та сплачувати проценти за користування кредитом шляхом сплати ануїтетних платежів у розмірі 1303,32 грн. в касу кредитора або на поточний рахунок кредитора у чітко встановлений строк здійснення ануїтетних платежів.

Згідно з п. 1.4 договору, ануїтетні платежі згідно з цим договором вважаються здійсненими у встановлений строк, якщо сума платежу(-ів) в повному обсязі надійшла в касу або зарахована на поточний рахунок кредитора протягом дня (з 9:00 до 16:00), який визначений як термін здійснення ануїтетних платежів; у разі, якщо строк погашення кредиту або день сплати ануїтетного платежу припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, дата повернення кредиту або сплати ануїтетного платежу переноситься на перший робочий день, що слідує за таким вихідним, святковим або неробочим днем.

У відповідності з п. 1.5 договору проценти за користування кредитом нараховуються кредитором, виходячи із розміру процентної ставки, встановленої в п. 1.1 цього договору, та фактичної кількості днів користування кредитом, на непогашену суму кредиту (залишок заборгованості за кредитом), починаючи з наступного дня після дати надання кредиту і до дати повернення кредиту, зазначеної в пункті 2.2 договору. Проценти за користування кредитом нараховуються кредитором не менше одного разу на місяць відповідно до умов даного договору. При розрахунку процентів за користування кредитом за кількість днів у місяці приймається 30, а за кількість днів у році приймається 360.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором (п. 2.1 договору).

Відповідно до п. 2.2 договору позичальник зобов'язується повністю повернути кредит, отриманий за цим договором, та проценти за користування ним, до 16-00 години 09.01.2016 р. включно.

Згідно з пп. 3.2.4 п. 3.2 договору, позичальник зобов'язується проводити погашення кредиту і процентів шляхом сплати ануїтетних платежів днем погашення кредиту та/або процентів є день надходження до каси кредитора або зарахування платежу на поточний банківський рахунок кредитора.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що відповідно до ст.ст. 525, 611 Цивільною кодексу України сторони погодили, що у випадку настання обставин, визначених у п.п. 3.3.4, 6.2 цього договору, та направлення кредитором на адресу позичальника повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту і не усунення позичальником порушень умов за цим договором протягом 10 (десяти) календарних днів з дати одержання вищевказаного повідомлення (вимоги) від кредитора, вважати термін повернення кредиту таким, що настав на 11 (одинадцятий) календарний день з дати одержання позичальником повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту від кредитора, при цьому у випадку неотримання позичальником вищевказаного повідомлення (вимоги) в результаті зміни позичальником адреси, без попереднього про це письмового повідомлення кредитора чи у разі неотримання позичальником вищевказаного повідомлення (вимоги) кредитора з інших підстав протягом 20 (двадцяти) календарних днів з дати направлення повідомлення (вимоги) кредитором, вважати термін повернення кредиту таким, що настав на 21 (двадцять перший) календарний день з дати відправлення позичальнику повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту від кредитора.

Відповідно до п. 6.1 договору виконання зобов'язань позичальника за договором забезпечується договором поруки № ДП 14 від 09.07.2014 р., укладеним між кредитором та ФОП ОСОБА_2, у день видачі кредиту, а також усім майном та коштами, які належать позичальникові, та на які може бути звернено стягнення у порядку, встановленому законодавством України.

У відповідності з п. 7.1 договору, у випадку порушення позичальником термінів погашення заборгованості за кредитом та/або оплатою процентів за користування кредитом, кредитор, починаючи з першого дня прострочення зобов'язання по сплаті кредиту та процентів за користування кредитом, має право нарахувати, а позичальник зобов'язаний сплатити кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. Пеня нараховується за весь період прострочення. Сплата пені не звільняє позичальника від зобов'язання сплатити проценти за весь час фактичного користування кредитом.

На підставі договору кредиту № ДК21-10 від 09.07.2014 р. кредитор надав позичальнику кредит у сумі 15000,00 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером № 87 від 09.07.2014 р.

Таким чином, позивач як кредитор виконав свої зобов'язання перед позичальником як боржником за договором кредиту № ДК21-10 від 09.07.2014 р.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено у ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Приписами ч. 1 ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 1049 цього ж кодексу передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056 Цивільного кодексу України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач-1 не виконує свої зобов'язання належним чином, проводить розрахунки частково, із запізненням, чим порушує умови договору.

Так, відповідач-1 загалом сплатив 13844,45 грн., з яких - 6644,30 грн. кредиту та 7200,15 грн. процентів за користування кредитом, що підтверджується прибутковими касовими ордерами, копії яких долучено до матеріалів справи.

У зв'язку з невиконанням умов кредитного договору, кредитором було надіслано на адресу відповідача-1 повідомлення-вимогу № 230, відповідно до якої позивач повідомив ФОП ОСОБА_1 про розірвання договору кредиту № ДК21-10 від 09.07.2014 р. та необхідність дострокового повернення кредитних коштів та сплати процентів.

Поряд з цим, 09 липня 2014 року в забезпечення виконання зобов'язань за договором кредиту між позивачем (кредитор) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (поручитель) був укладений договір поруки № 14, відповідно до п. 1.1 якого у порядку та на умовах, визначених цим договором, поручитель на добровільних засадах зобов'язується відповідати перед кредитором за виконання ФОП ОСОБА_1 своїх зобов'язань, що випливають з договору кредиту № ДК21-10 від 09.07.2014 р., укладеного між позичальником та кредитором.

У відповідності з п. 1.2 договору основне зобов'язання позичальника за договором кредиту, виконання якого забезпечується цим договором, полягає у наступному: повернути кредит в розмірі 15000,00 грн., сплатити відсотки за його користування, пеню, в розмірі, строки та у випадках, передбачених договором кредиту, а також відшкодувати можливі збитки та виконати інші умови договору кредиту в повному обсязі (надалі - основне зобов'язання).

Пунктом 2.2 договору передбачено, що сторони договору визначають, що у випадку невиконання позичальником взятих на себе зобов'язань за договором кредиту, поручитель несе солідарну відповідальність перед кредитором у тому ж обсязі, що і позичальник, включаючи сплату основного боргу за договором кредиту в сумі 15000,00 грн., нарахованих відсотків за користування кредитом, пені у розмірах, передбачених договором кредиту, а також відшкодування збитків.

Поручитель приймає на себе зобов'язання, у випадку невиконання позичальником зобов'язань за договором кредиту, здійснити виконання зобов'язання позичальника в обсязі, заявленому кредитором в письмовій вимозі, протягом 3 (трьох) робочих днів з дати отримання відповідної письмової вимоги кредитора про виконання зобов'язань. Виконання зобов'язання здійснюється поручителем внесенням відповідної суми у касу або на поточний рахунок кредитора. Поручитель здійснює погашення зобов'язань за кредитним договором у валюті кредиту. Погашення кредиту в іншій валюті, ніж валюта кредиту, здійснюється лише за згодою сторін, що оформлюється у вигляді додаткової угоди до цього договору (п. 2.3 договору).

Згідно з п. 3.1 договору у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником взятих на себе зобов'язань за договором кредиту, поручитель та позичальник несуть солідарну відповідальність перед кредитором за виконання зобов'язань в повному обсязі.

Відповідач-2 був повідомлений про невиконання відповідачем-1 своїх зобов'язань за договором кредиту повідомленням-вимогою № 231 від 09.04.2015 р., відповідно до якої позивач повідомив ФОП ОСОБА_2 про розірвання договору кредиту № ДК21-10 від 09.07.2014 р. та необхідність дострокового повернення кредитних коштів та сплати процентів.

Відповідно до статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Приписами ст. 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до частини першої ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Отже, поручитель за договором поруки несе відповідальність перед кредитором за невиконання боржником основного зобов'язання як солідарний боржник, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя, а кредитор має право вимагати виконання основного зобов'язання як від боржника і його майнового поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо, при цьому у разі пред'явлення таких вимог до поручителя останній відповідає в межах взятих на себе зобов'язань перед кредитором.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідачем-1 порушені умови договору кредиту № ДК21-10 від 09.07.2014 р., що призвело до виникнення заборгованості, розмір якої становить 8355,70 грн. заборгованості за кредитом, 1259,63 грн. заборгованості за процентами, що і спричинило звернення позивача до суду.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідачі у судові засідання не з'явилися, представників не направили, відзив на позов, контррозрахунок або докази сплати кредитних коштів у повному обсязі суду не надали.

Отже, факт порушення відповідачами договірних зобов'язань судом встановлений та по суті відповідачами не спростований.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 8355,70 грн. заборгованості з повернення тіла кредиту, а також 1259,63 грн. заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитними коштами згідно з проведеним позивачем та перевіреним судом розрахунком відсотків.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги щодо солідарного стягнення з відповідачів основної заборгованості за договором кредиту № ДК21-10 від 09.07.2014 р. в сумі 8355,70 грн. заборгованості з повернення тіла кредиту, а також 1259,63 грн. заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитними коштами підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідачів пеню, передбачену п. 7.1 договору кредиту № ДК21-10 від 09.07.2014 р.

Як зазначалось вище, пунктом 7.1 договору передбачено, що у випадку порушення позичальником термінів погашення заборгованості за кредитом та/або оплаті процентів за користування кредитом, кредитор, починаючи з першого дня прострочення зобов'язання по сплаті кредиту та процентів за користування кредитом, має право нарахувати, а позичальник зобов'язаний сплатити кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. Пеня нараховується за весь період прострочення. Сплата пені не звільняє позичальника від зобов'язання сплатити процентів за весь час фактичного користування кредитом.

Згідно з приписами ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

З долученого до матеріалів справи розрахунку пені вбачається, що позивачем було визначено розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту за період з 09.02.2015 р. до 13.08.2015 р. в сумі 426,68 грн., який є обґрунтованим та арифметично вірним. Проте, позивач просить суд стягнути з відповідачів 59,13 грн. пені, у зв'язку з чим пеня за несвоєчасне повернення кредиту підлягає стягненню з відповідачів в заявленому позивачем розмірі, а саме - 59,13 грн.

Окрім того, позовна заява містить вимоги щодо стягнення з відповідачів 3% річних.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З долученого до матеріалів справи розрахунку 3% річних вбачається, що позивачем було визначено розмір 3% річних у сумі 17,98 грн. за період з 09.02.2014 р. до 13.08.2015 р., який є обґрунтованим та арифметично вірним, у зв'язку з чим 3% річних підлягають стягненню з відповідачів в заявленому позивачем розмірі.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України» в особі філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України» у повному обсязі.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідачів порівну.

Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (09100, АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (09100, АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України» (02121, м. Київ, вул. Декабристів, 3, оф. 702, код 34067398) в особі філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України» (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Я. Мудрого, 17, оф. 212, код 35792784) - 8355 (вісім тисяч триста п'ятдесят п'ять) грн. 70 коп. основного боргу, 1259 (одну тисячу двісті п'ятдесят дев'ять) грн. 63 коп. відсотків за користування кредитом, 59 (п'ятдесят дев'ять) грн. 13 коп. пені, 17 (сімнадцять) грн. 98 коп. 3% річних.

3. Стягнути з ОСОБА_1 (09100, АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України» (02121, м. Київ, вул. Декабристів, 3, оф. 702, код 34067398) в особі філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України» (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Я. Мудрого, 17, оф. 212, код 35792784) - 913 (дев'ятсот тринадцять) грн. 50 коп. судового збору.

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (09100, АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України» (02121, м. Київ, вул. Декабристів, 3, оф. 702, код 34067398) в особі філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України» (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Я. Мудрого, 17, оф. 212, код 35792784) - 913 (дев'ятсот тринадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 28.09.2015 р.

Суддя В.М. Бабкіна