Рішення

від 15.09.2015 по справі 911/3738/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" вересня 2015 р. Справа № 911/3738/15

Розглянувши матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства «Київобленерго», м.Київ

до Селянського фермерського господарства «Трубіж», с.Гребля

про стягнення 4055,33 грн.

Суддя А.Ю.Кошик

За участю представників:

Позивача - ОСОБА_1

Відповідача - не з'явився

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області подано позов Публічного акціонерного товариства «Київобленерго» до Селянського фермерського господарства «Трубіж» про стягнення 4055,33 грн.

Провадження у справі № 911/3738/15 порушено ухвалою від 26.08.2015 року та призначено розгляд справи на 15.09.2015 року.

В судовому засіданні 15.09.2015 року позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

В судове засідання 15.09.2015 року відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача на підставі матеріалів наявних у справі.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин та підтверджується матеріалами справи, Публічне акціонерне товариство «Київобленерго» є постачальником електричної енергії споживачам у Київській області відповідно до Ліцензії ПСр № 1290 від 09.10.1996 року.

Відносини, які виникають між споживачем електроенергії та енергопостачальником регулюються договором про користування електроенергією, Правилами користування електроенергією (далі за текстом ПКЕЕ), затвердженими Постановою Національної комісії Регулювання електроенергетики № 28 від 31.07.1996 року, Законом України «Про електроенергетику» і є обов'язковими для виконання кожною із сторін.

Згідно п. 1.3 ПКЕЕ постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії.

09.10.2013 року Селянське фермерське господарство «Трубіж» уклало з Публічним акціонерним товариством «Київобленерго» Договір № 0081 про постачання електричної енергії ( далі Договір).

За умовами пункту 1.1. Договору визначено, що постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 335 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної ним електроенергії та здійснює інші платежі за умовами цього договору.

Згідно з п. 2.3.3 Договору Споживач взяв на себе зобов'язання оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатку № 4 «Порядок розрахунків за активну електроенергію» та додатку № 6 «Порядок зняття показів розрахункових приладів обліку електричної енергії та форма звіту споживача про покази приладів обліку».

Розрахунковий період встановлено споживачу з 20 числа календарного місяця до 20 числа наступного місяця.

Згідно з п. 2.1 Додатку № 4 оплата за активну електроенергію проводиться у формі 100 % авансової оплати на поточне споживання розрахункового періоду.

Згідно з п. 1.3 Додатку № 4 обсяг спожитої електроенергії для внесення авансового платежу визначається на основі обсягу договірної величини на відповідний розрахунковий період.

Обсяг спожитої електричної енергії за період між датами зняття показів засобів обліку розкладається пропорційно кожного з тарифів до тривалості дії протягом розрахункового періоду.

Величина коштів, які має сплатити Споживач, визначається як сума добутків тарифів на відповідний їм обсяг електричної енергії. Остаточний розрахунок проводиться до дати початку розрахункового періоду.

Однак, як зазначає позивач і не спростовано відповідачем, Селянське фермерське господарство «Трубіж» систематично порушує умови Договору щодо оплати електроенергії, у зв'язку з чим, за відповідачем за період з лютого 26.01.2015 року по 26.07.2015 року виник борг за активну електроенергію в сумі 2214,92 грн.

Також, відповідно до абзацу другого пункту 6.33 ПКЕЕ величина плати за перетікання реактивної електричної енергії на межі розділу електромереж визначається електропередавальною організацією відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 17.01.2002 року № 19 та зазначається у додатку № 5 Договору.

Крім того, згідно з п. 2.3.4. Договору Споживач зобов'язувався здійснювати оплату за перетікання реактивної електроенергії згідно з додатком № 5 Договору. Нарахування проводяться відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами», затвердженої наказом Мінпаливенерго України № 19 від 17.01.2002 року, погодженої НКРЕ, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.02.2002 року за №93/6381.

За період з 26.01.2015 року по 26.07.2015 року споживачу нараховано плату за перетікання реактивної електроенергії в сумі 1036,12 грн., яка залишилась не сплаченою.

Згідно зі ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються законами України «Про засади функціонування ринку електричної енергії України» та «Про електроенергетику».

Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у національних стандартах або технічних умовах.

Виробники і постачальники енергії, що займають монопольне становище, зокрема суб'єкти природних монополій, зобов'язані укласти договір енергопостачання на вимогу споживачів, які мають технічні засоби для одержання енергії. Розбіжності, що виникають при укладенні такого договору, врегульовуються відповідно до вимог цього Кодексу.

Енергопостачальні підприємства інших, крім державної і комунальної, форм власності можуть брати участь у забезпеченні енергією будь-яких споживачів, у тому числі через державну (комунальну) енергомережу, на умовах, визначених відповідними договорами.

Відповідно до зі ст. 276 Господарського кодексу України загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін. У разі якщо енергія виділяється в рахунок замовлення на пріоритетні державні потреби (ліміту), енергопостачальник не має права зменшувати абоненту цей ліміт без його згоди.

Пропозиції абонента щодо кількості та видів енергії, строків її відпуску є пріоритетними за наявності виробничих можливостей у енергопостачальника.

Показники якості енергії узгоджуються сторонами на підставі національних стандартів або технічних умов шляхом погодження переліку (величини) показників, підтримання яких є обов'язком для сторін договору.

Строки постачання енергії встановлюються сторонами у договорі виходячи, як правило, з необхідності забезпечення її ритмічного та безперебійного надходження абоненту. Основним обліковим періодом енергопостачання є декада, з коригуванням обсягів протягом доби. Сторони можуть погоджувати постачання енергії протягом доби за годинами, а також час і тривалість максимальних та мінімальних навантажень.

Кількість енергії, недоодержаної у попередні періоди з вини енергопостачальника, підлягає поповненню на вимогу абонента. Якщо енергію не вибрано абонентом або недоодержано ним для обігрівання у зв'язку зі сприятливими погодними умовами, поповнення недоодержаної енергії здійснюється за погодженням сторін.

Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону.

Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Статтею 277 Господарського кодексу України визначено, що абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду. Правила користування енергією, якщо інше не передбачено законом, затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Правилами можуть бути передбачені типові договори постачання окремих видів енергії.

Відповідальність за порушення правил користування енергією встановлюється законом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Вимога позивача про стягнення з відповідача 2214,92 грн. боргу за активну електроенергію, 1036,12 грн. боргу за реактивну електроенергію підлягає задоволенню.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 4.2.1 Договору передбачено відповідальність споживача за внесення платежів з порушенням термінів. А саме, споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

сього за прострочення платежів за електроенергію нараховано пеню в сумі 804,29 грн. за період 30.07.2014 року по 31.07.2015 року.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Розмір пені, нарахованої позивачем у сумі 804,29 грн. є обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за Договором про постачання електричної енергії у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Селянського фермерського господарства «Трубіж» (08412, Київська обл., Переяслав-Хмельницький р-н, с. Гребля, вул. Миру, код 25294273) на користь Публічного акціонерного товариства «Київобленерго» (04136, м. Київ, вул. Стеценка, 1а, код 23243188) 2214,92 грн. боргу за активну електроенергію, 1036,12 грн. боргу за реактивну електроенергію (на розподільчий рахунок із спеціальним режимом використання № 26036310998482 в ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 322669 код ЄДРПО 23243188), 804,29 грн. пені та 1827,00 грн. витрат по сплаті судового збору (на поточний рахунок № 26000010517301 в ПАТ ОСОБА_2», МФО 300346 код ЄДРПОУ 2324318 ПАТ «Київобленерго»).

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя А.Ю. Кошик