Ухвала

від 28.09.2015 по справі 918/1126/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"28" вересня 2015 р. Справа № 918/1126/15

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Політики Н.А., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубін-12" б/н від 24.09.2015 року про вжиття заходів до забезпечення позову у справі №918/1126/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубін-12" до Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

Представники: не викликались

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рубін-12" звернулось до господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Позовні вимоги мотивовані тим, що вчинення виконавчого напису порушує право власності ТзОВ "Рубін". Крім того, позивач посилається на те, що при вчинені виконавчого напису нотаріуса, відповідачем не була підтверджена безспірність заборгованості позивача, виконавчий напис №11465 від 07.09.2015 року вчинено з порушенням приписів ст. 87 Закону України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом №296/5 від 22.02.2012р. Міністерства Юстиції України, що стало підставою для звернення з позовом до суду про визнання зазначеного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 24 вересня 2015 року порушено провадження у справі №918/1126/15, розгляд якої призначено на 13 жовтня 2015 року та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського Володимира Анатолійовича.

Крім того, позивачем до позовної заяви додано заяву б/н від 24.09.2015 року про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документу - виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського Володимира Анатолійовича, зареєстрованого в реєстрі за №11465 від 07.09.2015 року, про звернення стягнення на магазин по продажу ювелірних виробів загальною площею 175,3 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Рівне, вул. Соборна, 61 та належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Рубін-12" на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 07 липня 2006 року Виконавчим комітетом Рівненської міської ради на підставі розпорядження міського голови від 06 липня 2006 року №1193-р, зареєстрованого 07 липня 2006 року Комунальним підприємством "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації: за номером запису:226-1604 в книзі:12, реєстраційний номер 10424854.

Так, в обґрунтування заяви про вжиття заходів до забезпечення позову позивач посилається на те, що:

04 лютого 2008 року між Закритим акціонерним товариством "Альфа-Банк" (далі - ПАТ "Альфа-Банк") та Новак Людмилою Анатоліївною (далі - позичальник) було укладено рамкову угоду №SMER00561. В межах вказаної рамкової угоди, 04 лютого 2008 року між ПАТ "Альфа-Банк" та Новак Л.А. укладено договір про надання траншу №SME0007836, за умовами якого банк надав позичальнику кредит в сумі 700 000, 00 доларів США під 13,5% річних, які позичальник зобов'язався погасити разом з нарахованими процентами згідно графіку, що є невід'ємною складовою договору.

У якості забезпечення зобов'язань за рамковою угодою та договором про надання траншу, 04 лютого 2008 року між ПАТ "Альфа-Банк" та ТзОВ "Рубін-12" було укладено договір іпотеки №SMERS00561/1, предметом якого було передача в іпотеку ПАТ "Альфа-Банк" приміщення магазину по продажу ювелірних виробів за адресою: м Рівне, вул. Соборна, буд. 61, загальною площею 175,3 кв.м..

У зв'язку з неналежним виконанням умов договору про надання траншу, 07 вересня 2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за заявою ПАТ "Альфа-Банк" було вчинено виконавчий напис №11465 про звернення стягнення на предмет іпотеки на загальну суму 8 172 004, 40 грн..

Позивач зазначає, що заборгованість, яка зазначена у виконавчому написі жодним доказом не підтверджено її безспірність

Станом на дату подання позовної заяви виконавчий напис було пред'явлено до виконання та відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню, а тому, у разі фактичного виконання виконавчого напису у порядку виконавчого провадження, будуть порушені права позивача та, у разі задоволення позову, виконати рішення у даній справі вже буде неможливо.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно ст. 67 ГПК України позов, зокрема, забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

У постанові Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 року № 16 (далі - Постанова) зазначено, що відповідно до статті 66 ГПК України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

За змістом Постанови, забезпечення позову виступає як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичних або фізичних осіб, і може застосовуватись на будь-якій стадії процесу. Питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки.

Відповідно до п. 3 Постанови, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову. Така правова позиція підтверджується рішеннями суду касаційної інстанції, а саме постановою ВГСУ від 21.12.2006р. по справі № 30/322-06-9805 та постановою ВГСУ від 25.01.2006р. по справі № 2/282.

З матеріалів справи вбачається, що 07 вересня 2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським Володимиром Анатолійовичем вчинено виконавчий напис №11465 про звернення стягнення на предмет іпотеки на загальну суму 8 172 004, 40 грн..

За твердженням заявника, зазначений вище виконавчий напис вчинено з порушенням порядку, визначеного чинним законодавством, що фактично стало підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубін-12" до суду з позовом.

Відповідно до положень ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження", державною виконавчою службою підлягають виконанню виконавчі написи нотаріусів.

Як зазначається позивачем, та підтверджується матеріалами справи, постановою державного виконавця від 15.09.2015 року, на підставі вказаного вище виконавчого напису відкрито виконавче провадження: №48732791 та постановлено боржнику самостійно виконати виконавчий документ у строк до 22.09.2015 року, а у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення в наданий строк розпочати примусове виконання цього рішення зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій.

Таким чином, станом на час розгляду справи, органи примусового виконання рішень здійснюють примусове виконання оспорюваного виконавчого напису нотаріуса.

При цьому, предметом спору у даній справі є визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню через недоведеність безспірності заборгованості та порушенням порядку звернення до нотаріуса.

Отже, існує зв'язок між зазначеними заходами до забезпечення позову (зупинення виконання на підставі виконавчого напису) і предметом спору (визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню).

Крім того, суд дійшов висновку, що у випадку вчинення органами державної виконавчої служби дій щодо примусового виконання виконавчого напису нотаріуса, вирішення спору по суті у даній справі не буде мати сенсу.

Виконання рішення суду, у разі задоволення позову, також буде неможливим, оскільки звернення стягнення на майно за спірним виконавчим написом утруднить виконання рішення суду про визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, оскільки виконавчий напис фактично вже буде виконаний.

Оцінюючи питання відносно збалансованості інтересів сторін, суд дійшов висновку, що застосування такого заходу до забезпечення позову у випадку відмови в позові жодним чином не порушить права відповідача, оскільки виконання виконавчого напису може бути продовжено у примусовому порядку. Аналогічну правову позицію підтримано у постановах від 19.11.2014р. і від 24.12.2014р. Вищого господарського суду України по справах №914/2995/14 та №910/21706/14.

Приймаючи до уваги, що на даний час відкрито виконавче провадження стосовно примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Чуловського В.А., щодо якого заявлено позовні вимоги про визнання його таким, що не підлягає виконанню, вжиття заходів забезпечення позову в даній справі відповідає вимогам ст. 67 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про задоволення заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А..

Про забезпечення позову господарський суд виносить ухвалу, яка надсилається або видається сторонам у справі, іншим учасникам судового процесу (стаття 67 ГПК). Наказ про вжиття заходів до забезпечення позову не видається.

Суд також дійшов висновку, що ухвала про забезпечення позову має відповідати вимогам ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", що встановлюються до виконавчого документа, оскільки ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом в розумінні ст. 17 зазначеного Закону.

Відповідно до п.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" від 22.03.2012 року № 6, ухвали господарського суду набирають законної в день їх винесення.

Керуючись ст. ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубін-12" б/н від 24.09.2015 року про вжиття заходів до забезпечення позову - задовольнити.

З метою забезпечення позову зупинити стягнення на підставі виконавчого документу - виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського Володимира Анатолійовича, зареєстрованого в реєстрі за №11465 від 07.09.2015 року, про звернення стягнення на магазин по продажу ювелірних виробів загальною площею 175,3 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Рівне, вул. Соборна, 61 та належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Рубін-12" на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 07 липня 2006 року Виконавчим комітетом Рівненської міської ради на підставі розпорядження міського голови від 06 липня 2006 року №1193-р, зареєстрованого 07 липня 2006 року Комунальним підприємством "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації: за номером запису:226-1604 в книзі:12, реєстраційний номер 10424854.

Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили з 28.09.2015р., підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, та може бути пред'явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку до 28.09.2016 р..

Стягувачем за даною ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю "Рубін-12" (33028, м. Рівне, вул. Соборна, буд. 61, код ЄДРПОУ 32625645).

Боржником за даною ухвалою є Публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк" (01001, м. Київ, вул. Десятинна, буд. 4/6, код ЄДРПОУ 23494714).

Суддя Політика Н.А.

Віддруковано 4 примірники:

1- до справи;

2- позивачу рекомендованим (33028, м. Рівне, вул. Соборна, буд. 61);

3- відповідачу рекомендованим (01001, м. Київ, вул. Десятинна, буд. 4/6);

4- третій особі рекомендованим (03131, м. Київ, вул. Передова, 15-Б).