Рішення

від 22.09.2015 по справі 911/3263/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2015 р. Справа № 911/3263/15

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг», м. Київ

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Гопри Сервіс-Груп», Херсонська область, Голопристаньский район, с. Сліпушинське

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Сендер», Київська область, м. Бровари

про стягнення 27611,70 грн.

секретар судового засідання Шніт О.М.

за участю представників:

від позивача : ОСОБА_1 (довіреність б/н від 22 червня 2015 року);

від відповідачів: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гопри Сервіс-Груп» (далі - відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Сендер» (далі - відповідач 2) про стягнення 27611,70 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Гопри Сервіс-Груп» умов договору поставки №АП-11-0020 від 24 лютого 2015 року, а саме, відповідач не повністю сплатив грошові кошти за отриманий товар, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 18110,10 грн. Додатково, за прострочення виконання зобов'язання позивачем нараховано пеню в розмірі 2441,14 грн., штраф в розмірі 5433,03 грн. та відсотки річних в розмірі 1627,43 грн. У зв'язку з тим, що між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сендер» укладено договір поруки, на розгляд суду також передано вимогу щодо солідарного стягнення з відповідачів зазначених вище грошових коштів.

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 30 липня 2015 року та призначено справу до розгляду на 18 серпня 2015 року.

Відповідно до ухвали суду від 18 серпня 2015 року розгляд справи на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 22 вересня 2015 року.

Відповідачі, повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалами суду від 30 липня 2015 року та від 18 серпня 2015 року в судові засідання не з'явились, витребуваних документів не подали, хоча були повідомлені належним чином. Суд вважає за можливе відповідно до ст. 75 ГПК України розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами.

22 вересня 2015 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» (за договором - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гопри Сервіс-Груп» (за договором - покупець) 24 лютого 2015 року укладено договір поставки за №АП-11-002.

Пунктом 1.1 договору встановлено, що продавець зобов'язується передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити наступні засоби захисту рослин (далі - товар), а саме: «Позитив плюс» у кількості 170 літрів за ціною 36220,20 грн.

Згідно пункту 2.1 договору, покупець зобов'язаний сплатити продавцю вартість товару, зазначеному в пункті 1.2 цього договору, в наступні строки: не пізніше 1 березня 2015 року - 18110,10 грн.; не пізніше 1 травня 2015 року - 18110,10 грн.

Відповідно до пункту 2.7 договору, оплата вартості товару, що залишилась, здійснюється не пізніше кінцевого строку, визначеного у пункті 2.1 даного договору.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що покупець відповідає за несвоєчасну оплату товару й сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Пунктом 5.3 договору встановлено, що сторони дійшли згоди щодо зміни тривалості позовної давності про стягнення неустойки (штрафу, пені) і встановили, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань, встановлених розділом 5 цього договору, припиняється через три роки від дня, коли це зобов'язання повинно було бути виконане.

Відповідно до пункту 5.4 договору, у випадку прострочення виконання зобов'язань, передбачених розділом 2 даного договору, більш ніж на 30 днів, винна сторона додатково сплачує іншій стороні за даним договором штраф у розмірі 15% від ціни договору.

Згідно пункту 5.5 договору, сторони дійшли згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, і встановлюють її в розмірі сорока відсотків річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен бути сплачений покупцем та дев'яносто шість відсотків річних від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення дев'яноста календарних днів.

Пунктом 7.1 договору сторони погодили, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 1 січня 2016 року, а в частині розрахунків - до повного виконання покупцем своїх зобов'язань за цим договором.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 36220,20 грн., що підтверджується видатковою накладною №АП-11-0009 від 26 лютого 2015 року, копія якої наявна в матеріалах справи та оригінал якої оглянуто у судовому засіданні.

Відповідач частково розрахувався за отриманий товар, в результаті чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 18110,10 грн.

Крім того, судом встановлено, що 2 березня 2015 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сендер» укладено договір поруки №ПР-11-0020.

Відповідно до пункту 1.1 договору, поручитель поручається перед кредитором за виконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Гопри Сервіс-Груп» за договором, що передбачено розділом 2 цього договору.

Пунктом 1.2 договору встановлено, що у разі порушення боржником основного договору, боржник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники.

Згідно пункту 2.1 договору, під основним договором розуміють договір поставки №АП-11-0020 від 24 лютого 2015 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Станом на день прийняття рішення у справі відповідачі не оплатили наявну перед позивачем заборгованість. Зазначений факт відповідачами не спростовано. Розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи. Вимога позивача про солідарне стягнення з відповідачів 18110,10 грн. заборгованості за прийнятий товар підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» №543/965-ВР від 22.11.1996 року, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Розмір пені, визначений позивачем, складає 2441,14 грн.

Згідно з вірним розрахунком, зробленим судом, до стягнення з відповідача підлягає пеня у розмірі 2113,67 грн., що нарахована на суму заборгованості у розмірі 18110,10 грн. за період з 2 травня 2015 року по 22 липня 2015 року.

Крім того, до стягнення з відповідача підлягає штраф у розмірі 5433,03 грн., що передбачений пунктом 5.4 договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір відсотків річних (40%), визначений позивачем, складає 1627,43 грн.

Згідно з вірним розрахунком, зробленим судом, до стягнення з відповідача підлягають відсотки річних (40%) у розмірі 1409,11 грн., що нараховані на суму заборгованості у розмірі 18110,10 грн. за період з 2 травня 2015 року по 22 липня 2015 року.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Солідарно стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сендер» (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Київська, 290, код 37852965) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Гопри Сервіс-Груп» (75660, Херсонська область, Голопристаньский район, с. Сліпушинське, вул. Тельмана, 51, код 38111890) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» (02160, м. Київ, пр. Возз'єднання, 15, код 30262667) - 18110 (вісімнадцять тисяч сто десять) грн. 10 коп. заборгованості, 2113 (дві тисячі сто тринадцять) грн. 67 коп. пені, 5433 (п'ять тисяч чотириста тридцять три) грн. 03 коп. штрафу, 1409 (одна тисяча чотириста дев'ять) грн. 11 коп. відсотків річних та 1790 (одна тисяча сімсот дев'яносто) грн. 89 коп. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено - 25 вересня 2015 року

Суддя Д.Г. Заєць