Ухвала

від 17.09.2015 по справі 826/753/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2015 року м. Київ К/800/41118/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів:Черпіцької Л.Т. Маслія В.І. Чумаченко Т.А. провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 лютого 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2014 року у справі № 826/753/14 за позовом Публічного акціонерного товариства «Лекс» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві про скасування наказу, -

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2014 року Публічне акціонерне товариство «Лекс» звернулось з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві про скасування наказу від 18.12.2013 року № 72 «д» про скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що оскаржуваний наказ є незаконним, оскільки віднесення відповідачем реконструйованого офісного приміщення до V категорії складності об'єкту будівництва не відповідає вимогам законодавства. ПАТ «Лекс» зазначило, що віднесення реконструйованої офісної будівлі до III категорії складності об'єкту будівництва здійснене відповідачем у відповідності до вимог містобудівного законодавства.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 лютого 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2014 року, позов задоволено. Скасовано наказ Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві від 18.12.2013 року № 72 «д» про скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві звернулась з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій, та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що замовником будівництва - ПАТ «Лекс» подано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації «Реконструкція офісної будівлі з прибудовою та надбудовою по вул. Чорновола, 12 літ. «А» в Шевченківському районі м. Києва (І черга будівництва)», яка зареєстрована Інспекцією ДАБК у м. Києві 06.09.2012 року за № КВ 14312158003.

ПАТ «ЛЕКС» подано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації «Реконструкція офісної будівлі з прибудовою та надбудовою по вул. Чорновола, 12 літ. «А» в Шевченківському районі м. Києва (II черга будівництва)», яка зареєстрована Інспекцією ДАБК у м. Києві 08.08.2013 року за № КВ143132200354.

На підставі звернення ДП «Центр будівельного та енергоефективного інжинірингу» від 04.11.2013 року № 18, відповідачем проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ПАТ «Лекс» на об'єкті будівництва «Реконструкція офісної будівлі з прибудовою та надбудовою по вул. Чорновола, 12 літ. «А» в Шевченківському районі м. Києва», за результатами якої складено акт від 16.12.2013 року.

Перевіркою з виїздом на місце 26.11.2013року та за результатами розгляду наданих до Інспекції документів встановлено, що на вул. Чорновола, 12 у Шевченківському районі м. Києва, ПАТ «Лекс» експлуатує будівлю під офісні приміщення на підставі декларацій про готовність об'єкта до експлуатації № KB 14312158003 від 06.09.2012 року (І черга будівництва) та № KB 143132200354 від 08.08.2013 року (II черга будівництва). Також, у ході перевірки встановлено, що проектна документація об'єкта будівництва розроблена ТОВ «АБСД». Відповідно до наказу проектної організації ТОВ «АБСД» № 4/03 від 07.03.2012 року встановлена III категорія складності об'єкта будівництва та затверджена наказом замовника будівництва ПАТ «Лекс» № 6 від 12.03.2012 року. Разом з тим, відповідно до листа ТОВ «Українська будівельна експертиза» № 3/0612/228/1 від 06.12.2013 року, категорія складності зазначеного вище об'єкту встановлена як V на підставі розрахунку кількості осіб, які можуть постійно одночасно перебувати на об'єкті.

У зв'язку з виявленими недостовірними даними, що є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, керуючись ч.2 ст.39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Інспекцією ДАБК у м. Києві видано наказ №72 «д» від 18.12.2013 року, яким скасовано реєстрацію декларацій про готовність об'єкта до експлуатації № KB 14312158003 від 06.09.2012 року (І черга будівництва) та № KB 143132200354 від 08.08.2013 року (II черга будівництва).

Відповідно до частини 1 та 5 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, чинній на час реєстрації декларацій) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється (ч.8 цієї статті).

Згідно з частиною 10 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань регулювання містобудівної діяльності» від 20.11.2012 р. № 5496-VI Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» доповнено статтею 39 1 .

Відповідно до ч.2 ст.39 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, чинній на час прийняття спірного наказу) у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що позивачем доведено правомірність зазначення достовірних даних у деклараціях про готовність об'єкта до експлуатації, а відтак відповідачем неправомірно видано наказ №72 «д» від 18.12.2013 року про скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з такими висновками судів, враховуючи наступне.

У даному випадку спірним питанням є правомірність віднесення ПАТ «Лекс» об'єкту будівництва «Реконструкція офісної будівлі з прибудовою та надбудовою по вул. Чорновола, 12 літ. «А» в Шевченківському районі м. Києва» до III категорії складності.

Відповідно до ст.32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, чинній на час реєстрації декларацій) усі об'єкти будівництва за складністю архітектурно-будівельного рішення та/або інженерного обладнання поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності.

Категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до державних будівельних норм та стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва .

Віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва. Порядок віднесення об'єктів до IV і V категорій складності визначається Кабінетом Міністрів України.

На момент подачі ПАТ «Лекс» декларацій про готовність об'єкта до експлуатації № KB 14312158003 від 06.09.2012 року та № KB 143132200354 від 08.08.2013 року клас наслідків (відповідальності) та категорія складності об'єкта будівництва визначались відповідно до законодавства, ДБН В.1.2-14-2008 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ» та ДБН А.2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво».

ДБН А.2.2-3-2012 затверджені наказом Мін регіону від 03.03.2012 року № 98 та набули чинності з 01.07.2012 року, прийняті на зміну ДБН А.2.2-3-2004.

ДБН А.2.2-3-2012 встановлюють склад та зміст проектної документації на нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт та технічне переоснащення будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, їх комплексів, лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури.

Відповідно до п.3.10 ДБН А.2.2-3-2012 реконструкція - перебудова введених в експлуатацію у встановленому порядку об'єктів будівництва, яка передбачає удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та проживання, якості послуг, зміну основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, функціональне призначення, геометричні розміри тощо).

Проектувальники при розробленні проектної документації повинні забезпечувати відповідність проектних рішень: архітектурним та містобудівним вимогам; вихідним даним; вимогам чинних будівельних норм та нормативних документів та ін. (п.4.3 ДБН А.2.2-3-2012).

Клас наслідків (відповідальності) об'єкта будівництва визначається згідно з вимогами ДБН В.1.2-14-2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ» за рівнем можливих економічних збитків і (або) інших втрат, пов'язаних з припиненням експлуатації або втратою цілісності об'єкта.

Відповідно до ДБН В 1.2-14-2009, незалежно від класифікації за ознаками таблиці 1 слід встановлювати клас наслідків (відповідальності) не меншим ніж: СС3 - для об'єктів (будівель та споруд) підвищеної небезпеки, визначених згідно з законодавством; СС2 - для висотних житлових і громадських будинків висотою від 73,5 м до 100 м; СС3 - для висотних житлових і громадських будинків висотою понад 100 м.

Відповідно до п.4.7 ДБН А.2.2-3:2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», категорію складності об'єкта будівництва визначають відповідно до будівельних норм та державних стандартів на підставі наслідків такого об'єкта будівництва згідно з додатком М, зокрема, яка кількість осіб, що постійно перебувають на об'єкті.

Зокрема, згідно з таблицею додатка М.1 до ДБН А.2.2-3:2012: будівлі та споруди, на яких постійно перебувають понад 400 осіб - відносяться до V категорії складності (клас наслідків СС3); будівлі та споруди місцевого значення, на яких постійно перебувають 300-400 - відносяться до ІV категорії складності (клас наслідків СС2); будівлі та споруди, на яких постійно перебувають від 50 до 300 осіб - відносяться до ІІІ категорії складності (клас наслідків СС2); будівлі та споруди, на яких постійно перебувають менше 50 осіб - відносяться до ІІ або І категорії складності (клас наслідків СС1).

Отже, враховуючи норми ДБН В.1.2-14-2009 та ДБН А.2.2-3:2012, об'єкти будівництва, на яких постійно перебувають від 50 до 300 осіб - відносяться до ІІІ категорії складності.

Як вірно встановлено судами та підтверджено матеріалами справи, у проекті «Реконструкція офісної будівлі з прибудовою та надбудовою по вул. Чорновола, 12 літ. «А» в Шевченківському районі м. Києва» визначено розрахунок кількості машиномісць для офісної будівлі за адресою: вул. Чорновола, 12 літ. «А» в Шевченківському районі м. Києва після реконструкції. Зокрема, зазначено, що кількість працюючих в офісній будівлі після реконструкції складатиме 200 чоловік. Відповідно до таблиці 7.6 п.1 для зазначеного типу будинку норма забезпечення працюючих складає 20 м/м на 100 працюючих. Виходячи з того, що на 200 чоловік має бути передбачено 0.200*20 = 4 м/м. Для розташування необхідної кількості машиномісць в складі конструкції передбачена прибудова критого паркінгу на 5 машиномісць. Відповідно до техніко-економічних показників по генеральному плану, площа території становить 2931 кв.м., площа забудови - 1743 кв.м.

Таким чином, реконструйована будівля правомірно віднесена до ІІІ категорії складності, оскільки з урахуванням визначених показників у проекті реконструкції офісної будівлі та критеріїв державних будівельних норм, на вказаній будівлі постійно може перебувати менше 300 осіб.

Посилання скаржника на п.5.1.1.1 ДБН В.2.2-28:2010 «Будинки адміністративного та побутового призначення», колегія суддів вважає необґрунтованими.

Виходячи з положень пункту 5.1.1.1 ДБН В.2.2-28:2010, відповідно до якого площу приміщень слід приймати з розрахунку не менше 6 кв.м на робоче місце працівника, Інспекція ДАБК дійшла висновку, що виходячи з загальної площі приміщень, що складає 3453,9 кв.м максимальна кількість працівників, які одночасно постійно можуть перебувати на робочих місцях в реконструйованій офісній будівлі складає 576 осіб. Тобто, об'єкт будівництва, розрахований на постійне перебування більш як 400 осіб, а тому відповідно до п.6 Порядку віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2011 № 557, відноситься до V категорії складності.

Між тим, норми ДБН В.2.2-28:2010 встановлюють вимоги до проектування нових і тих, які реконструюються, адміністративних та побутових будинків і споруд умовною висотою до 73,5 м (включно) виробничих підприємств, а також побутових приміщень громадських будинків і споруд.

Відповідно до п.3.7, 3.8, 3.9 ДБН В.2.2-28:2010, виробничі будинки - будинки цехів і споруди, у яких виробляють продукцію; побутові будинки і приміщення підприємств - будинки і приміщення обслуговування працюючих: санітарно-побутові, охорони здоров я, харчування; адміністративні будинки підприємств - будинки, у яких розміщуються приміщення управління, конструкторських бюро, інформаційно-технічного призначення, копіювально-розмножувальних служб, обчислювальної техніки, охорони праці, приміщення для навчальних занять.

Однак, ПАТ «Лекс» здійснило реконструкцію офісних приміщень, а тому норми ДБН В.2.2-28:2010 не можуть регулювати спірні відносини. Натомість, норми ДБН А.2.2-3:2012 встановлюють склад та зміст проектної документації на нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт та технічне переоснащення будинків, будівель, споруд будь-якого призначення.

З огляду на це, твердження Інспекції ДАБК у м. Києві про віднесення об'єкту будівництва «Реконструкція офісної будівлі з прибудовою та надбудовою по вул. Чорновола, 12 літ. «А» в Шевченківському районі м. Києва» до V категорії складності є помилковим.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає вірним висновок судів попередніх інстанцій про наведення достовірних даних ПАТ «Лекс» у деклараціях про готовність об'єкта до експлуатації. З огляду на це, наказ №72 «д» від 18.12.2013 року підлягає скасуванню.

За таких обставин, судова колегія вважає, що судом першої та апеляційної інстанцій повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовані до них норми матеріального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 лютого 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: