Постанова

від 25.07.2006 по справі 9/118-64а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/118-64А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

43010, м. Луцьк, пр. Волі, 54 а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"25" липня 2006 р. Справа № 9/118-64А.

За позовом Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів,                         м. Луцьк

До Відкритого акціонерного товариства “Укрзахідвуглебуд»в особі дочірнього підприємства  Нововолинського шахтобудівельного управління, м. Нововолинськ

Про стягнення 6 727,69 грн. штрафних санкцій

                                                              Головуюча суддя       Соломка Л.І.

                                                                    При секретарі            ПриходайТ.О.

Представники:

Від  позивача: Гриценко Н.І.- представник, довіреність  №06.10д-21 від 26.06.2006 р.;

Від відповідача: Лимар О.С. –представник, довіреність №02-01/316 від 03.07.2006 р.

      Права та обов'язки сторонам роз'яснені відповідно до ст.ст. 49,51 КАС України.

     Відводу складу суду не заявлено.

     Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу від представників сторін  не поступало.

    У судовому засіданні 20.07.2006 р. оголошувалась перерва до 25.07.006 р. для  подачі сторонами додаткових доказів по справі.

          Суть спору: Позивач-Волинське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів просить суд стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Укрзахідвуглебуд»в особі дочірнього підприємства  Нововолинського шахтобудівельного управління 6 727,69 грн. штрафних санкцій за непрацевлаштування  1-го  інваліда у 2005 році. Свої вимоги обгрунтувало тим, що ст.19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” передбачений норматив працевлаштування інвалідів у розмірі 4% від загальної чисельності працюючих.

     Норматив для працевлаштування відповідачем в 2005 році інвалідів становив 3 особи. Згідно розділу 2 Звіту за 2005 р. відповідачем було фактично працевлаштовано 2 інваліда. Не виконано нормативу по працевлаштуванню 1-го інваліда. Розмір штрафних санкцій складає 6 727,69  грн.

    Згідно п.4 Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями) установами та організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів , затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001р. №1767, штрафні санкції сплачуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, що настає за звітним. Відповідачем не було представлено доказів про створення  робочих місць для працевлаштування інвалідів, що передбачено п.п.3,5,14 Положення „Про робоче місце інваліда”.

     Відповідач у відзиві  на позовну заяву  №02-01/321 від 07.07.2006 р. та судовому засіданні проти позову заперечує, вважає позовні вимоги безпідставними, оскільки  згідно ст..18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»працевлаштування інвалідів здійснюється органами виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів. Дані органи протягом 2005 року інвалідів на підприємство не направляли, тому відповідачем самостійно працевлаштовано 2 інвалідів. Крім того, стверджує, що  джерелом сплати штрафних санкцій є прибуток підприємства, що залишився у нього після сплати всіх податків і зборів, а позивач не надав доказів, що відповідач у 2005 році мав прибуток , із якого мали бути здійснені відрахування коштів на створення робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів і на здійснення  заходів щодо їх соціально-трудової та професійної  реабілітації.

      Із досліджених матеріалів справи, господарський суд,

                                                в с т а н о в и в:

      Відповідно до ст. 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", для підприємств, установ і організацій, незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4 % від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості 1 робочого місця.

      Із матеріалів справи, а саме із звіту відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік та розрахунку позивача, вбачається, що середньооблікова чисельність працівників на підприємстві у звітному періоді складала 65 чоловіка, відповідно норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2005 році повинен був становити - 3 інваліда, а фактично у звітному періоді на підприємстві було працевлаштовано 2 інваліда (а.с.3,4).

      Відповідно до вимог ст. 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” підприємства (об'єднання), установи і організації, крім тих, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ч. 1 ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, незайняте інвалідом.

       Сплату штрафних санкцій підприємства (об'єднання), установи і організації провадять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів). У разі відсутності коштів штрафні санкції можуть бути застосовані шляхом звернення стягнення на майно підприємства (об'єднання), установи і організації в порядку, передбаченому законом.

       Отже, відсутність в спірному періоді прибутку не звільняє відповідача від сплати штрафних санкцій за не створення робочого місця для працевлаштування інваліда.

       Згідно з положеннями Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку і використання цих коштів, суми штрафних санкцій визначаються в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, незайняте інвалідом і виплачується підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, наступного за звітним. Суми штрафних санкцій перераховуються підприємствами в дохід державного бюджету на рахунки органів Державного казначейства, а у разі несплати в установлений термін, відділення Фонду соціального захисту інвалідів вживають заходів щодо їх стягнення у судовому порядку, керуючись також Положенням про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 1434 від 26.09.2002 р., ст. 2 КАС України та ст. 124 Конституції України.

        Відповідно до ст. 18 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", працевлаштування інвалідів здійснюється органами виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів.

         Згідно ч. 2 ст. 19 цього ж Закону, відповідальність за незабезпечення зазначених нормативів покладається на керівника підприємств.

         Відповідно до Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, підприємства створюють за власні кошти місця для працевлаштування інвалідів, розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.

          Згідно даного Положення, робоче місце вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів і введене в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.        

         Відповідачем було працевлаштовано та створено (пристосовано) робочі місця для працевлаштування 2 інвалідів, не виконано нормативу по працевлаштуванню 1-го інваліда.

         Однак, хоч на підприємство і не покладається обов'язок працевлаштовувати інвалідів, але покладається обов'язок створювати та належним чином атестувати робочі місця для працевлаштування інвалідів та інформувати про  створені робочі місця органи працевлаштування інвалідів, передбачені ст..18 Закону № 875-ХІІ. А працевлаштування інвалідів зазначеними вище органами  може здійснюватися лише за наявності отриманої від підприємства інформації про створені (пристосовані) робочі місця, на яких може використовуватися праця інвалідів.

         Відповідачем така звітність не подавалась, оскільки, на його думку, подання звітів форми №3-ПН до центру зайнятості не є обов'язковим, що стверджується поясненням представника відповідача від 25.07.2006 р. Доказів про створення робочого місця для інваліда відповідач не подав також, оскільки вважає, що робоче місце для інваліда створюється і атестовується лише тоді, коли поступить пропозиція працевлаштувати інваліда з відповідною нозологією.

       Відповідачем невірно визначений норматив працевлаштування інвалідів, який становить 2,6 чол., що за правилами арифметики заокруглюється до цілого числа –3).

       Відповідно до ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним порушення у сфері господарювання.

      Частиною 2 наведеної статті встановлено, зокрема, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або  неналежне виконання господарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності , якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

        Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не виконані вимоги, передбачені Законом України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" та Положенням про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, не здійснені заходи по працевлаштуванню 1-го інваліда.

         Із  звіту  форми №10-ПІ вбачається, що середньорічна заробітна плата штатного працівника складає 6 727,69 грн. - відповідно Фондом соціального захисту інвалідів правомірно нараховані штрафні санкції в розмірі 6 727,69 грн. за 1 нестворене робоче місце для працевлаштування інваліда.

         Дана заборгованість підприємством не сплачена у встановлені Законом строки, стверджується матеріалами справи та підлягає до задоволення.

            Керуючись  Законом України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, ст.ст.69,71,79,86,158-160 КАС України, господарський суд ,-

постановив:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Укрзахідвуглебуд»в особі дочірнього підприємства  Нововолинського шахтобудівельного управління (м. Нововолинськ, Шахта 10) (відкритих рахунків  в установах банків немає) інд. код 00176199 на користь Волинського  обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (м. Луцьк, вул. Писаревського,3А) та зарахувати в  доход державного бюджету м. Нововолинська 50070000, р/р 31213230600005, інд. код 21740497, банк УДК у Волинській області, МФО 803014  6 727,69 грн. штрафних санкцій.

         Відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

        На постанову в 10-денний строк з дня виготовлення її повного тексту може бути подано заяву про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана в 10-денний строк без попереднього подання заяви.

Суддя                                                                                             Л.І. Соломка

Дата виготовлення повного

тексту постанови- 27.07.2006 р.