Рішення

від 28.09.2015 по справі 139/792/15-ц

МУРОВАНОКУРИЛОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 139/792/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2015 року Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі: головуючого - судді Добровольського В.В.

секретаря Пилипчук В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Муровані Курилівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Рівненської сільської ради Мурованокуриловецького району про тлумачення змісту заповіту, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом , зазначивши, що 21 червня 2006 року померла ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка до дня смерті проживала та була зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_2. Померла залишила заповіт, згідно якого заповіла йому належне їй право на земельну частку (пай) згідно сертифіката серії ВН № 0319112, яка перебувала в колективній власності КСП «Промінь» с.Рівне. На час складання заповіту заповідачу ОСОБА_5 не була виділена в натурі (на місцевості) земельна ділянка. Право ОСОБА_5 на земельну частку (пай), ще за її життя, було реалізоване шляхом отримання у власність відведеної конкретної земельної ділянки площею 1,9689 га, на підставі державного акту серії ЯЕ № 679828, кадастровий номер земельної ділянки 0522886200:03:002:0165. ОСОБА_5 за життя, як спадкодавець змін до заповіту не вносила та його не скасовувала, вважає, що здійснюючи своє волевиявлення, заповідаючи право на земельну частку (пай), яка перейшла у право власності на конкретну земельну ділянку заповіла і її. Коли ОСОБА_1 звернувся у встановлений законодавством строк до приватного нотаріуса Мурованокуриловецького районного нотаріального округу Вінницької області ОСОБА_6, йому було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки в заповіті зазначене майно, зокрема право на земельну частку (пай), яка перебувала в колективній власності КСП «Промінь» с. Рівне Мурованокуриловецького району Вінницької області не співпадає з наявними правовстановлюючими документами, державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 679828, виданим Мурованокуриловецькою районною державною адміністрацією 19 липня 2007 року. Тому просить суд здійснити тлумачення змісту заповіту, складеного ОСОБА_5 щодо заповітного розпорядження.

Сторони в судове засідання не з'явились. Надали суду заяви про розгляд справи в їх відсутності, позивач позов підтримав, відповідачі позов визнали (а.с.26-28,31).

Суд, вважає можливим, відповідно до вимог ст.158 ч.2 ЦПК України, розглянути справу у відсутності сторін, які скористались своїми процесуальними правами подавши суду відповідні заяви.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 202 ЦК України одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами, до яких належить і заповіт.

Статтею 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, її волевиявлення має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Стаття 213 ЦК України передбачає, що зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.

Відповідно до ч.4 ст. 1236 ЦК України, чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини. Частиною 1 ст. 1236 ЦК України визначено, що заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому можуть належати у майбутньому. Приписами частини 2 ст. 1220 ЦК України передбачено, що часом відкриття спадщини є день смерті особи.

В судовому засіданні встановлено, що правочином, зміст якого просить розтлумачити позивач є заповіт ОСОБА_5, який укладено в письмовій формі 21 листопада 2001 року, посвідчено секретарем Рівненської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області, зареєстровано в реєстрі за № 144 (а.с.8) особу заповідача встановлено, дієздатність перевірено. За даними сільської ради даний заповіт не змінено і не скасовано. На час розгляду справи заповіт не визнано недійсним. Підстав для встановлення нікчемності або визнання заповіту недійсним не встановлено, спору між сторонами не встановлено.

Згідно ст. 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Як вбачається із заповіту, ОСОБА_5 заповіла належне їй право на земельну частку (пай), згідно сертифіката серії ВН № 0319112, яка перебувала в колективній власності КСП «Промінь» с. Рівне ОСОБА_1 (а.с. 8).

Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0503293232015 від 08.09.2015 року стверджується, що ОСОБА_5 належить право власності на земельну ділянку площею 1,9689 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0522886200:03:002:0165 на підставі Державного акту від 19.07.2015 року ЯЕ № 679828, яка розташована на території Рівненської сільської ради Мурованокуриловецького району (а.с. 12-14) .

Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 679828 (а.с.11) ніким не оспорений та не скасований.

ОСОБА_5 померла 21 червня 2006 року в с. Рівне Мурованокуриловецького району Вінницької області (а.с. 7). Позивачу приватним нотаріусом відмовлено в оформленні спадщини за заповітом, що залишилась після смерті ОСОБА_5 в зв'язку з тим, що в поданому заповіті зазначено право на земельну частку (пай) яка перебуває в колективній власності власності КСП «Промінь» с. Рівне, не співпадає з наявним правовстановлюючим документом, а саме: пред'явлено державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 679828 виданий Мурованокуриловецькою державною адміністрацією 19 липня 2007 року, що підтверджує право власності на земельну ділянку, що знаходяться на території Рівненської сільської ради (а.с. 18).

Як слідує із інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) виданої 22.09.2015 року спадкова справа після смерті ОСОБА_5, яка померла 21 червня 2006 року, у нотаріальній конторі не зареєстрована (а.с. 29-30).

Відповідно до матеріалів справи судом встановлено, що заповідач призначив своїм спадкоємцем ОСОБА_1 заповівши належну йому земельну частку (пай), що перебувала у колективній власності КПС «Промінь» с. Рівне, що не суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, мала необхідний обсяг цивільної дієздатності, її волевиявлення було вільним і відповідало її внутрішній волі. Правочин вчинено у передбаченій законом формі та спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. На час відкриття спадщини на це ж саме майно спадкодавець отримав правовстановлюючий документ, а саме державнй акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ № 679828, кадастровий номер земельної ділянки 0522886200030020165, площа 1,9689 га, але змін до заповіту не внесла, а тому беручи до уваги встановлені обставини, загальний зміст правочину, намір спадкодавця, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 16, 25, 202, 203, 213, 1216, 1218, 1220, 1223, ч.1 ст. 1225, 1236 ЦК України, , ст.ст. 8, 10, 15, 57, 60, 61, ч.4 174, 212-215 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Розтлумачити заповіт ОСОБА_7 від 21 листопада 2001 року, який посвідчений секретарем Рівненської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області, зареєстрований в реєстрі за № 144 наступним чином: майно, яке входить до складу даної спадщини, а саме належне ОСОБА_7 право на земельну частку (пай), що перебувала у колективній власності КПС «Промінь» с. Рівне Мурованокуриловецького району Вінницької області (сертифікат серія ВН № 0319112), відповідає майну, на яке ОСОБА_7 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ № 679828, кадастровий номер земельної ділянки 0522886200030020165, площа 1,9689 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Рівненської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, у той самий строк з дня отримання копії рішення до судової палати у цивільних справах Апеляц ійного суду Вінницької області через Мурованокуриловецький районний суд.

Суддя: