Постанова

від 21.09.2015 по справі 804/11107/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2015 р. Справа № 804/11107/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Бабушкінського районного центру зайнятості до Військової автобази №3334 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

21 серпня 2015 року Бабушкінський районний центр зайнятості (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявоюдо Військової автобази №3334 (далі - відповідач) про стягнення зВійськової автобази №3334 суми заборгованості зі сплати страхових внесків (недоїмки) на випадок безробіття в розмірі 17008,82грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.В обґрунтування позовних вимог в позові зазначено наступне. Військова автобаза №3334 має прострочену заборгованість (недоїмку) по страховим внескам до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Сума заборгованості (недоїмки) виникла за відповідачем внаслідок не сплатисамостійно визначеної у ОСОБА_2 відомості за І квартал 2011 р. суми страхових внесків на випадок безробіття. Для вирішення питання в досудовому порядку керівнику Військової автобази №3334 направлено Претензію від 03.08.2015 року №1209 а суму 17008,82грн. Проте, сума заборгованості залишається непогашеною відповідачем, що зумовили звернення до суду.

Відповідач в судове засідання не з'явився, заперечень на позов не надав, про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомленийналежним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Війська автобаза №3334 є платником обов'язкових страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхуванням України на випадок безробіття та перебуває на обліку у Бабушкінському районномуцентрі зайнятості за реєстраційним номером №45204701 з 25.03.1999 р. (повідомлення про взяття на облік платника страхових внесків).

Матеріалами справи встановлено, що 06 квітня 2011 року відповідачем до Бабушкінського районного центру зайнятості подано ОСОБА_2 відомість про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхуванням України на випадок безробіття за І квартал 2011 року.

У ОСОБА_2 відомості від 06.04.2011 р. відповідачем самостійно визначено суму страхових внесків у розмірі 17 008,82грн.

03 серпня 2015 року Бабушкінським районним центром зайнятості сформовано Претензію №1209 на суму 17 008,82грн., адресовану керівнику Військової автобази №3334, в якій зазначено про суму простроченої заборгованості зі страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхуванням України на випадок безробіття та про необхідність її погашення.

На момент вирішення спірного питання в суді сума заборгованості згідно із ОСОБА_2 відомістю за І квартал 2011 р., що заявлена у позові до стягнення, відповідачем не сплачена.

Правовідносини, що виникли між сторонами, врегульованіположенням Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 № 1533-III, Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-17.

Згідно із преамбулою Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 № 1533-IIIвизначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Пунктом 4 статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" № 1533-III від 02.03.2000 р. (надалі - Закон №1533-ІІІ) передбачено, що страхувальники - роботодавці, застраховані особи, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних осіб), які використовують працю фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески.

Роботодавець зобов'язаний: під час перевірки правильності використання коштів Фонду та достовірності поданих роботодавцем даних, зазначених у пункті 2 цієї частини, надавати посадовим особам органів Фонду необхідні документи та пояснення з питань, що виникають під час перевірки; подавати виконавчій дирекції Фонду в установленому порядку відповідно до законодавства відомості про: прийняття на роботу працівників; розмір заробітної плати, використання робочого часу працівників, у тому числі прийнятих за направленням державної служби зайнятості з наданням роботодавцю дотації за рахунок коштів Фонду на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних; виплату застрахованим особам допомоги по частковому безробіттю; використання коштів Фонду за іншими визначеними цим Законом напрямами (ч. 2 ст. 35 вказаного Закону).

Відповідальність роботодавця за порушення вимог Закону № 1533-ІІІ передбачена ст.38 цього Закону, згідно якого своєчасно не сплачені фінансові санкції та адміністративні штрафи стягуються із страхувальника в дохід Фонду в порядку, встановленому законом.

Спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуютьсяв судовому порядку (ст. 39 Закону).

З 01.01.2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-17.

Відповідно до п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-17стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики № 339 від 18.12.2000 року затверджено Інструкцію про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Інструкцію), згідно пункту 4.2 якої страхові внески нараховуються: для роботодавців - у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, які включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці», виплату доходу (прибутку) фізичним особам за виконання робіт (послуг) за договорами цивільно-правового характеру, які підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб.

Згідно пункту 5.1 Інструкції роботодавець починає сплачувати страхові внески з дня набуття статусу платника страхових внесків до Фонду.

Страхові внески нараховуються на зазначені у пункті 4.2 цієї Інструкції фактичні виплати (доходи), що не перевищують визначеної максимальної величини фактичних витрат страхувальника на оплату праці найманих працівників і доходу фізичних осіб, грошового забезпечення військовослужбовців, з якої справляються внески до Фонду, що встановлюються щороку на рівні п'ятнадцяти розмірів прожиткового мінімуму, встановленого Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" для працездатних осіб (п. 5.4. Інструкції).

Відповідно до пункту 5.6. Інструкції, перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі, або виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення з цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.

Нараховані суми страхових внесків роботодавців на застрахованих осіб перераховуються на відповідний рахунок Фонду. На цей рахунок перераховуються також суми фінансових санкцій та адміністративних стягнень, благодійні внески підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, інші надходження відповідно до законодавства України (п. 6.1. Інструкції).

Відповідно до п. 4 ст. 38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» строк давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом та Законом України «Про зайнятість населення», адміністративних штрафів, а також інших видів заборгованості перед Фондом не застосовується.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 1 статті 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

Згідно п.4 ч.2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинстваУкраїни суд в порядку адміністративногосудочинстваможеприйняти постанову про стягнення з відповідачакоштів.

Оцінюючи усі докази, досліджені судом, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач є платником страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхуванням України на випадок безробіття та перебуває на обліку у Бабушкінському районному центрі зайнятості за реєстраційним номером №45204701 з 25.03.1999 р.

Згідно з поданої відповідачем ОСОБА_2 відомістю від 06.04.2011 р. за І квартал 2011 р., сума страхових внесків, строк сплати яких не настав, становить 17 008,82грн.

За даними позивача за відповідачем рахується прострочена недоїмка у розмірі 17008,82грн.

Отже, з 2011 року за відповідачем рахується сума несплачених страхових внесків на випадок безробіття у розмірі 17008,82грн., самостійно визначених в ОСОБА_2 відомості від 06.04.2011 р.

Матеріалами справи також підтверджено, що позивачем вживались заходи по вирішенню спору в досудовому порядку.

Копію Претензії від 03.08.2015 р. №1209 на суму 17008,82грн. направлено керівнику Військової автобази №3334.

Отже, позивачем здійснено всі передбачені чинним законодавством заходи щодо стягнення заборгованості у розмірі 17008,82грн.

Враховуючи викладене, а також відсутність будь-яких заперечень з боку відповідача щодо наявності боргу та відповідних проплат (в тому числі часткових), суд вважає позовні вимоги Бабушкінського районного центру зайнятості до Військової автобази №3334 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на випадок безробіття у розмірі 17 008,82грн. обґрунтованими та такими, які підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 17, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Бабушкінського районного центру зайнятості до Військової автобази №3334 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Військової автобази №3334 (ЄДРПОУ 14303833) на користь Бабушкінського районного центру зайнятості суму заборгованості зі сплати страхових внесків на випадок безробіття у розмірі 17 008,82грн. (сімнадцять тисяч вісім гривень 82 копійки).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 21.09.2015 Суддя З оригіналом згідно Помічник судді ОСОБА_1 ОСОБА_1 ОСОБА_3