Постанова

від 22.09.2015 по справі 804/11150/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2015 р. Справа № 804/11150/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Коренева А.О.,

при секретарі судового засідання - Литвин Ю.Ю.,

за участю

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів Дніпропетровської області про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів Дніпропетровської області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0019921703 від 18.08.15, вимоги про сплату боргу (недоїмки) №0019121703 від 10.08.15 та рішення №0019911703 від 18.08.15. На обгрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що висновки ОСОБА_4 №183/1701/НОМЕР_1 від 10.08.15, на підставі якого прийняті спірні рішення, не відповідають приписам податкового законодавства та суперечать змісту наданих на перевірку первинних документів, сутності господарських операцій. Також позивачем зауважено, що при проведенні попередніх перевірок жодних зауважень податкового органу щодо господарських операцій позивача з постачальником послуг з ТОВ «Квадротех» (ЄДРПОУ 30745258) не було. Позивач вказав, що він врахував собівартість реалізованих товарів одночасно з витратами на перевезення цих товарів на адреси покупців саме у тих періодах, коли отримав доходи від цих реалізованих товарів. Витрати на закупівлю товарів та послуги їх транспортування були віднесені до загальної суми витрат у відповідних періодах згідно вимогам п.138.10.3 ст.138 ПКУ. В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити, навівши доводи, викладені в позові та письмових поясненнях.

Відповідач, ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів Дніпропетровської області, проти задоволення позову заперечував, зазначивши, що в ході перевірки позивача з питання правильності визначення витрат, відображених у деклараціях про доходи (майновий стан та доходи), безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу та документально підтверджених, встановлено порушення ст. 177 ПК України, а саме: ФОП ОСОБА_1 зависив витрати в декларації про майновий стан та доходи за 2014 рік на 40 175,05 грн. внаслідок включенням до їх складу суми витрат на придбання товару та послуг, не пов'язаних з підприємницькою діяльністю у розмірі 40 175,05 грн. - послуг з оренди та транспортно-експедиційних послуг на суму 40 175, 05 грн. у ТОВ «Квадротех» (ЄДРПОУ 30745258), яке має ознаки нереальності здійснення операцій, по яких відсутній факт реального вчинення. В обгрунтування викладених доводів відповідач посилається на акт ДПІ в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 04.09.14 №1439/09-62-22-3/30745258 та від 11.09.2014 р. №1246 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Квадротех», код за ЄДРПОУ 30745258 по взаємовідносинам з ТОВ «Вільямс енд партнере» (код ЄДРПОУ 39114452), ТОВ «КОМЕРЦ СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 39167944), ПП «УШИВЕЦЬ» (код ЄДРПОУ 31063605) за січень-лютий 2014 р., травень-червень 2014 р.» та «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «КВАДРОТЕХ», код за ЄДРПОУ 30745258 по взаємовідносинам з ТОВ «Кінгспан» (код ЄДРПОУ 35924110), ТОВ «Пігмент-інвест» (код ЄДРПОУ 38630556) за період березень-квітень 2014 року», у зв'язку з чим контролюючим органом зазначається про встановлення відсутності факту реального вчинення господарських операцій з контрагентами - покупцями за перевіряємий період. В судовому засіданні представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову, навівши доводи, аналогічні викладеним в акті перевірки та запереченнях проти позову.

Вивчивши доводи позову та заперечень, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд при винесені постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

Зі змісту оскаржуваних податкового повідомлення-рішення від 18.08.15 №0019921703 про збільшення суми грошових зобов'язань з у податку на доходи фізичних осіб у розмірі 6026,24 грн. - за основним платежем, 3013,12 грн. - за штрафними санкціями, Вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 10.08.15 №Ф-0019121703 про сплату недоїмки з єдиного внеску в розмірі 13940,75 грн. та рішення від 18.08.15 №0019911703 про застосування до позивача штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нараховано єдиного внеску - у розмірі 697,04 грн. вбачається, що вони прийняті відповідачем на підставі акту перевірки від 10.08.15 №183/1701/НОМЕР_1, за порушення п.177.2 ст.177 ПКУ, ст.7 та ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Вказаний акт від 10.08.15 №183/1701/НОМЕР_1 (далі - акт перевірки) складений за результатами документальної планової виїзної перевірки дотримання норм законодавства з питань повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску ФОП ОСОБА_5 за період з 01.01.14 по 31.12.14.

За висновками акту перевірки посадовими особами ДПІ встановлено порушення ФОП ОСОБА_5 п. 177.2. ст. 177 ПКУ, в результаті чого нараховано податку на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності за 2014 рік у сумі 6 026,24 грн., та ч.2 ст.7, ч. 11 ст.8 Закону №2464-VI, в результаті чого донараховано єдиного внеску, у розмірі 34,7%, який повинен бути нарахований на загальнообов'язкове державне страхування фізичними особами - підприємцями за 2014 рік на загальну суму 13 940,75 грн.

Підставою для означених висновків слугували висновки актів відносно контрагента позивача - ТОВ «Квадратех», отриманих відповідачем від ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, від 04.09.14 №1439/09-62-22-3/30745258 та від 11.09.14 №1246 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Квадротех», код за ЄДРПОУ 30745258 по взаємовідносинам з ТОВ «Вільямс енд партнере» (код ЄДРПОУ 39114452), ТОВ «КОМЕРЦ СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 39167944), ПП «УШИВЕЦЬ» (код ЄДРПОУ 31063605) за січень-лютий 2014 р., травень-червень 2014 р.» та «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «КВАДРОТЕХ», код за ЄДРПОУ 30745258 по взаємовідносинам з ТОВ «Кінгспан» (код ЄДРПОУ 35924110), ТОВ «Пігмент-інвест» (код ЄДРПОУ 38630556) за період березень-квітень 2014 року», за змістом яких встановлено відсутність факту реального вчинення господарських операцій контрагентами покупцями за перевіряємий період, а також зазначено, що зустрічні звірки неможливо провести у зв'язку з тим, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою.

На підставі наведених актів відповідачем зазначається про завищення ФОП ОСОБА_1 витрат в декларації про майновий стан та доходи за 2014 рік на 40 175,05 грн. внаслідок включення до їх складу суми витрат на придбання у ТОВ «Квадротех» послуг з оренди та транспортно-експедиційних послуг на суму 40 175, 05 грн., які мають ознаки нереальності здійснення операцій, по яких відсутній факт їх реального вчинення.

Не погоджуючись з означеними висновками та оскаржуваними рішеннями контролюючого органу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесених на їх підставі спірних актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.

В ході судового розгляду справи встановлено, що спірна сума в розмірі 40 175,05 грн. віднесена позивачем до витрат 2014р. у зв'язку з придбанням ним у ТОВ «Квадротех» послуг з оренди нежитлового приміщення та транспортно-експедиційних послуг, які використані ним у своїй господарській діяльності.

Питання оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, унормоване приписами ст.177 ПКУ. Так, відповідно до п.177.2 ст.177 ПКУ об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця. Згідно з п177.4. ст.177 (в редакцій, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

За приписами пп.138.1.1. п.138.1 ст.138 розділу ІІІ ПКУ (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) витрати операційної діяльності включають, зокрема собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Положеннями пп.139.1.9. п.139.1 ст.139 ПКУ визначено, що витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не включаються до складу витрат.

На підтвердження правомірності віднесення спірних сум до витрат господарської діяльності позивача, а також реальності операцій, за якими позивачем були сформовані такі суми витрати, останнім надані до перевірки та до суду:

1) Договір №0103 від 01.03.2014р. щодо отримання позивачем транспортно-експедиторських послуг від постачальника ТОВ «Квадротех»; - Рахунки на оплату транспортно-експедиторських послуг: №03\31-14 від 31.03.15 на суму 10680,00грн.; №04/30-14 від 30.04.2015р. на суму 11050,00грн.; №05/31-14 від 31.05.2015р. на суму 9190,00 грн.; №06/30-14 від 30.06.2015р. на суму 9190 грн.; №07/31-14 від 31.07.2015р. на суму 11290,00 грн.; акти наданих послуг №03\31-14 від 31.03.2015р. на суму 10680,00грн.; №04/30-14 від 30.04.2015р. на суму 11050,00грн.; №05/31-14 від 31.05.2015р. на суму 9190,00 грн.; №06/30-14 від 30.06.2015р. на суму 9190,00 грн.; №07/31-14 від 31.07.2015р. на суму 11290 грн.; - банківські виписки, у яких зазначені платіжні доручення: №3378 від 07.04.2015р. на суму 10680,00грн.; №3425 від 12.05.2015р. на суму 11050,00грн.; №3468 від 13.06.2015р. на суму 9190,00 грн.; №3517 від 14.07.2015р. на суму 11290,00 грн.;

2) Договір №0207-1/13 від 01.11.2013р. щодо отримання позивачем від ТОВ «Квадротех» в оренду нежитлового приміщення за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Курсанта Скоробагатька, 7; - Рахунки на оплату: №01\13-5 від 15.01.2014р. на суму 3000,00 грн.; №2\28-1 від 28.02.2014р. на суму 3000,00 грн.; №5\08-1 від 08.05.2014р. на суму 3000,00 грн.; №7\14-1 від 14.07.2014р. на суму 3000,00 грн.; №7\14-2 від 14.07.2014р. на суму 3000,00 грн.; №7\14-4 от 4.07.2014р. від 14.07.2014р. на суму 3000,00 грн.; - ОСОБА_4 наданих послуг: №ОУ-01\30-1 від 30.01.2014р. на суму 3000,00 грн.; №ОУ- 02\28-2 від 28.02.2014р. на суму 3000,00 грн.; №ОУ-5\08-1 від 08.05.2014р. на суму 3000 грн.; №ОУ-7\14-2 від 14.07.2014р. на суму 3000,00 грн.; №ОУ-7\14-3 від 14.07.2014р. на суму 3000,00 грн.; №ОУ-7\14-5 від 14.07.2014р. на суму 3000,00 грн.; - банківські виписки, у яких зазначені платіжні доручення: №3240 від 30.01.2014р. на суму 3000,00 грн.; №3323 від 12.03.2014р. на суму 3000,00 грн.; №3514 від 14.07.2014р. на суму 3000,00 грн.; №3516 від 14.07.2014р. від 14.07.2014р. на суму 3000,00 грн.; №3615 від 14.07.2014р. на суму 3000,00 грн.

Судовим оглядом наданих позивачем первинних документів, складених за взаємовідносинами з ТОВ «Квадротех», встановлена їх відповідність як вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 за № 168/704, так і приписам ПКУ, зокрема ст.44 та 201, містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою.

Суд відмічає, що за змістом ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.п.2.4, п.п.2.7 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд зважує на те, що зі змісту акту перевірки вбачається, що відповідачем в ході перевірки встановлений факт використання ФОП ОСОБА_1 у свої підприємницькій діяльності нежитлового приміщення за адресою: м. Дніпропетровськ вул. Курсанта Скоробагатька, 7, що перебуває в оренді у позивача на підставі договору від 01.11.13 №0207-1/13 (а.с23, а.акту 3), факт використання ФОП ОСОБА_1 у свої підприємницькій діяльності транспортно-експедиторських послуг відповідачем не заперечується.

Також суд зазначає, що відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами, затвердженого Наказом Мінфіна України від 14.03.13 №395, зареєстрованого в Мінюсті 12.04.13 за №607/23139, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби (п.1.5); за результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби (1.6); факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані в обліку та підтверджують наявність зазначених фактів. (1.7).

Приписами пп.2.3.2.2. вказаного Порядку визначено, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно, зокрема у разі відсутності первинних документів або ненадання їх чи інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення; у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки.

В порушення наведених процесуальних приписів відповідачем в ОСОБА_4 перевірки відносно позивача факти виявлених порушень не викладені чітко, об'єктивно та повною мірою, зокрема не зазначено, яким саме приписам податкового законодавства не відповідають надані позивачем первинні документи, які саме порушення в їх оформлені були встановлені відповідачем.

Зі змісту акту перевірки позивача вбачається, що єдиною підставою для його висновків слугували наявні у відповідача акти відносно контрагента позивача - ТОВ «Квадротех» від 04.09.14 №1439/09-62-22-3/30745258 та від 11.09.14 №1246. Суд відмічає, що без дослідження та надання оцінки первинним документам платника податків в сукупності з іншою наявною у контролюючого органу податковою інформацією, такі доводи останнього є безпідставними та носять характер суб'єктивних припущень.

По-перше, суд зважує на те, що назва та зміст актів перевірок відносно ТОВ «Квадротех» від 04.09.14 №1439/09-62-22-3/30745258 та від 11.09.14 №1246, наведені відповідачем в акті перевірки відносно позивача, свідчать про те, що перевірки відносно ТОВ «Квадротех» проведені не були у зв'язку із відсутність останнього за юридичною адресою, отже підтвердити реальність або нереальність взаємовідносин з іншими контрагентами на підставі первинних документів ТОВ «Квадротех» у ДПІ можливості не було.

По-друге, Податковий кодекс України не ставить право платника податків на віднесення сум до витрат господарської діяльності в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів, правомірності формування ним доходів та витрат, перебування за місцезнаходженням. Якщо контрагенти не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, відсутні за юридичною адресою, що не дає можливість провести перевірку його діяльності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Також суд зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» позивач та контрагенти позивача, контрагенти контрагентів є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Саме така правова позиція викладена Європейським Судом з прав людини (рішення від 22.01.2009 у справі В«БУЛВЕСВ» АД проти БолгаріїВ» (заява № 3991/03), а також Верховним Судом України (постанова від 09.09.2008 у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010 у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ЗАТ В«Мукачівський лісокомбінатВ» до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ТОВ В«Фірма «²КВ» до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень).

Зазначаючи про відсутність факту реального придбання послуг у ТОВ «Квадротех», податковим органом не враховано, що правочини, які вчинені без наміру створення правових наслідків, що обумовлені ними, визначаються законом як фіктивні (ст.234 ЦК України). Недійсність фіктивних правочинів, тобто встановлення факту відсутності наміру створити правові насідки, а отже реально здійснити господарську діяльність, визначається тільки судом. Рішення суду про визнання правочинів між позивачем та його контрагентом ДПІ до суду не надано.

Крім того, згідно з ч.1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності). Єдиною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, встановлена законом, саме законом, а не актами, в тому числі актами перевірок податкових органів, які б факти в таких актах не були відображені. Адже, як зазначено вище, вказані в актах перевірки, на які посилається відповідач, висновки є суто суб'єктивною думкою посадових осіб ДПІ, що складали такі акти.

Окремо суд зазначає, що відповідачем не надано до суду чітких та змістовних пояснень з приводу того, що позивачем за взаємовідносинами з ТОВ «Квадротех» за 2014р. - перевіряємий період - сформована сума витрат за Договором №0103 від 01.03.2014р. (транспортно-експедиторські послуги) в розмірі 45 725,00 грн., за Договором №0207-1/13 від 01.11.2013р. (послуги з оренди нежитлового приміщення) - 15 000,00 грн., тобто всього 60 725 грн., а перевіркою здійснений висновок щодо завищення позивачем витрат лише в сумі 40 175,05 грн. Враховуючи наведене, суд констатує, що, не заперечуючи проти правомірності формування позивачем в 2014р. витрат в розмірі 20 549,95 грн. (що також сформовані за взаємовідносинами з ТОВ «Квадротех»), відповідач фактично визначає реальність господарських операцій позивача за взаємовідносинами з ТОВ «Квадротех» на підставі Договорів від №0103 від 01.03.14 та №0207-1/13 від 01.11.13.

Враховуючи викладене, зважуючи на той факт, шо контролюючим органом не заперечуються факти наявності у позивача відповідних первинних документів, оплати позивачем таких послуг з оренди та транспортно-експедиторських послуг, їх використання у господарській діяльності ФОП ОСОБА_1 не ставиться відповідачем під сумнів, суд зазначає про наявність у позивача права на витрати в розмірі 40 175,05 грн. та правомірність віднесення ним такої суму витрат 2014р.

За викладених обставин висновки ДПІ про порушення позивачем п.177.2 ст.177 ПКУ не узгоджуються з приписами податкового законодавства.

З огляду на відсутність порушення позивачем порядку формування витрат та оподаткованого доходу, відсутні підстави для донарахування позивачу податку на доходи фізичних осіб та для застосування контролюючим органом штрафних санкцій за грошовими зобов'язаннями з означеного податку. Отже, спірне податкове повідомлення-рішення від 18.08.15 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до приписів п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» Єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Згідно з п.3 ч.11 ст.25 Закону про збір орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Оскільки, як встановлено судом, сума в розмірі 40 175, 05 грн. правомірно віднесена позивачем до витрат господарської діяльності, то й дохід (прибуток), отриманий від підприємницької діяльності позивача за 2014р., що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб не занижений позивачем на відповідну суму. Відтак, підстави для нарахування єдиного внеску та, як наслідок, для застосування штрафних санкцій на підставі ст.25 Закону про збір, відсутні.

Таким чином, доводи позивача щодо протиправності оскаржуваних ним рішень відповідача знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи, а висновки та міркування відповідача суперечать наведеним приписам податкового законодавства та носять характер суб'єктивних припущень посадових осіб відповідача. Отже, оскаржувані рішення ДПІ не узгоджуються з приписами ПКУ та Закону про збір, не відповідають критеріям правомірності рішень суб'єктів владних повноважень, визначених ч.3 ст.2 КАС України, а тому підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області №0019921703 від 18.08.15.

Визнати протиправним та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №0019121703 від 10.08.15 Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області.

Визнати протиправним та скасувати рішення №0019911703 від 18.08.15 Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 183 грн. (сто вісімдесят три гривні).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами, визначеними ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений 28.09.15.

Суддя ОСОБА_4