Постанова

від 25.09.2015 по справі 815/5341/15

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/5341/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          25 вересня 2015 року                                                                       

16год.00хв.

Зала судових засідань №19

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого -          судді Аракелян М.М.

Розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м.Одеси до Фірми “Джі Ві Ей Айова” дочірнього підприємства корпорації “Сібрінг експорт, інк” про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла адміністративна позовна заява Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м.Одеси, в якій позивач просить суд стягнути з Фірми “Джі Ві Ей Айова” дочірнього підприємства корпорації “Сібрінг експорт, інк” (код ЄДРПОУ 30934318) на користь Управління Пенсійного фонду в Суворовському мрайоні м. Одеси (65003, м. Одеса, вул.Чорноморського козацтва 95, р/р 256043123704 в ООУ ВАТ “Ощадбанк України” МФО 328845 код ЄДРПОУ 26302738) суму боргу із страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, фінансових санкцій та пені у розмірі 16839, 09 грн.

Відповідач заперечення на позов не надав, у судові засідання не з'явився, незважаючи на те, що про дату, час та місце судового засідання повідомлявся шляхом направлення на його адресу, зазначену у довідці з ЄДРПОУ, судових повісток.

Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином (судова повістка повернулась з відміткою “за зазначеною адресою вибули”).

24.09.2015р. від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно ч.6 ст.128 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України № 384/2011 від 06.04.2011 року, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України.

Пенсійний фонд України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України та Законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.

Основними завданнями Пенсійного фонду України є, зокрема, реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску; забезпечення збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску, інших коштів відповідно до законодавства та здійснення контролю за їх сплатою.

Згідно ст. 72 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» N 1058-IV від 09 липня 2003 року, джерелами формування коштів Пенсійного фонду є страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; суми від фінансових санкцій, застосованих відповідно до цього Закону та інших законів до юридичних та фізичних осіб за порушення встановленого порядку нарахування, обчислення і сплати страхових внесків та використання коштів Пенсійного фонду, а також суми адміністративних стягнень, накладених відповідно до закону на посадових осіб та громадян за ці порушення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно п. 3 Розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464 з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску. Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється. Пенсійний фонд спільно з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та Державною податковою адміністрацією України проводить звірення платників страхових внесків у порядку, встановленому Пенсійним фондом спільно з Державною податковою адміністрацією України за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Судом встановлено, Фірма “Джі Ві Ей Айова” дочірнього підприємства корпорації “Сібрінг експорт інк” зареєстровано в УПФУ в Суворовському районі м. Одеси з 28.04.2000 року за реєстраційним №3584 Л та знаходиться на обліку відповідно до ст. 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» N 1058-IV від 09 липня 2003 року, а з 01.01.2011 року відповідно до п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI, як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідності до ст.1 Закону України №-2464-IV під єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування розуміється консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом 2 ст.3 Закону України №2464-IV передбачено, що єдиний внесок є загальнообов'язковим платежем.

Згідно п. 5 ст.7 Закону України № 2464 - IV єдиний внесок нараховується на суми незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

Відповідно до ст.9 Закону України №2464-IV та Інструкції «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яка затверджена постановою Правління Пенсійного фонду України 27.09.2010р. № 21-5 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27.10.2010р. за №994/18289 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування згідно встановлених законодавством строків і тарифів.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст.7 Закону № 2464-VI єдиний внесок нараховується для платників на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату.

Розмір єдиного внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування встановлюється ст. 8 Закону № 2464-VI.

Згідно ч.5 ст.8 Закону № 2464-VI єдиний внесок для платників, зазначених у пункті 1 ч.1 ст.4 Закону, встановлюється у відсотках до визначеної абзацом першим пункту 1 частини першої ст. 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску з урахуванням видів їх економічної діяльності.

Згідно з ч. 2,3,4,5,7,8,12 ст.9 вищезазначеного Закону та підпунктів 4.3.1, 4.3.6 пункту 4.3 Розділу IV Інструкції «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 27.09.2010 р. за № 21-5, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 р. за N 994/18289 (далі - Інструкція № 21-5) платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Разом з тим, судом встановлено, що в порушення вимог п. 1 ч. 2 ст. 6 та ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», відповідачем було самостійно обчислено, але не було своєчасно сплачено нарахований єдиний внесок.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Пунктом 2 частиною 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум, у тому числі за донарахування платником або територіальними органами Пенсійного фонду своєчасно не нарахованого єдиного внеску, накладається штраф розмірі 5 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний базовий звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Пунктом 1 частиною 12 статті 25 вказаного Закону за несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування на рахунки органів Пенсійного фонду сум єдиного внеску, фінансових санкцій, нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум, розрахована за кожний день прострочення їх перерахування (зарахування) платежу.

Судом встановлено, що на особових рахунках Фірми “Джі Ві Ей Айова” дочірнього підприємства корпорації “Сібрінг експорт, інк” рахується заборгованість розмірі 16 839, 09 грн., що підтверджується витягом з картки особового рахунку відповідача, яка виникла в результаті не сплати відповідачем внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2006 рік на суму 16831, 32 грн., внаслідок чого до відповідача була застосована штрафна санкція в розмірі 3, 83 грн. та пеня 3, 94 грн.

08.01.2013 року відповідачу надіслано вимогу Ю-21-9 про сплату боргу у розмірі 16839, 09 грн.

Станом на 17.08.2015 Фірма “Джі Ві Ей Айова” дочірнього підприємства корпорації “Сібрінг експорт, інк” має заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 16839, 09 грн., (в т.ч. недоїмка - 16831, 32 грн.; фінансові санкції - 3,83 грн. та пеня у розмірі - 3,94 грн.). Вказаний борг не сплачений, що підтверджується витягом з картки особового рахунку.

Відповідачем не подано до суду доказів сплати даної заборгованості у сумі 16839, 09 грн., доказів оскарження вимог та рішень Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси про сплату боргу.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» від 04.07.2013 року №406 адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування передано до органів доходів і зборів.

Разом з тим, абз. 3 ч. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» від 04.07.2013 року №406 встановлено, що органи Пенсійного фонду України продовжують адмініструвати єдиний внесок у частині завершення процедур такого адміністрування.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно зі ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ч.6 ст.128, ст. ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м.Одеси до Фірми “Джі Ві Ей Айова” дочірнього підприємства корпорації “Сібрінг експорт, інк” про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з Фірми “Джі Ві Ей Айова” дочірнього підприємства корпорації “Сібрінг експорт, інк” (код ЄДРПОУ 30934318, вул. Чорноморського козацтва, 68, м. Одеса, 65003) на користь Управління Пенсійного фонду в Суворовському районі м. Одеси (65003, м. Одеса, вул.Чорноморського козацтва 95, р/р 256043123704 в ООУ ВАТ “Ощадбанк України” МФО 328845 код ЄДРПОУ 26302738) суму боргу із страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, фінансових санкцій та пені у розмірі 16839(шістнадцять тисяч вісімсот тридцять дев'ять)грн. 09коп.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя                                                                                 М.М. Аракелян