Постанова

від 25.09.2015 по справі 815/4931/15

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/4931/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2015 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Глуханчук О.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Котовської об’єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю В«РЕАЛ.АВТО.ТУРВ» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Котовська об’єднана Державна податкова інспекція Головного управління ДФС в Одеській області звернулась до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю В«РЕАЛ.АВТО.ТУРВ» про стягнення податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 170, 00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що товариство з обмеженою відповідальністю В«РЕАЛ.АВТО.ТУРВ» перебуває на податковому обліку в Котовській ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області та є боржником перед бюджетом. Так, позивач зазначає, що за відповідачем рахується заборгованість з податку на прибуток, а заявлена до стягнення сума у розмірі 170, 00 грн. виникла внаслідок застосування до підприємства штрафних санкції за несвоєчасне подання податкової звітності з податку на прибуток. Також, позивач зазначив, що податковою вживались заходи погашення податкового боргу, а саме боржнику направлялась податкова вимога від 13 травня 2010 року №2/41, проте відповідач заборгованість не сплатив, що стало підставою звернення до суду із зазначеним адміністративним позовом.

У судовому засіданні представник позивача, у зв’язку з неявкою відповідача не заперечував щодо розгляду справи у порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання також не з’явився, судова кореспонденція, яка направлялась на його адресу, повернута до суду з відміткою відповідальної особи поштового зв’язку: «за закінченням терміну зберігання». Відповідно до положень ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, судом встановлено наступне.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 243764, товариство з обмеженою відповідальністю В«РЕАЛ.АВТО.ТУРВ» (код ЄДРПОУ 34376298) зареєстроване Виконавчим комітетом Котовської міської ради Одеської області 23 серпня 2006 року (а.с. 7).

Згідно довідки форми №4-ОПП від 18 серпня 2015 року №1515041400371, товариство з обмеженою відповідальністю В«РЕАЛ.АВТО.ТУРВ» узято на облік в контролюючих органах 23.08.2006 року за № 13848 та на дату видачі цієї довідки перебуває на обліку в Котовській ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області (а.с. 19).

Як вбачається з довідки від 17.08.2015 року № 3446/10/15-04-20-00-84, складеної позивачем, станом на 17.08.2015 року заборгованість ТОВ В«РЕАЛ.АВТО.ТУРВ» з податку на прибуток приватних підприємств складає 5 270, 00 грн.

Згідно детального розрахунку податкового боргу, вказана заборгованість також складається з штрафних санкцій у розмірі 170 грн., застосованих до відповідача згідно податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 19.12.2014 року (а.с. 22).

Судом встановлено, що 10 грудня 2014 року податковим органом проведено камеральну перевірку податкової звітності ТОВ В«РЕАЛ.АВТО.ТУРВ» з податку на прибуток за 2013 рік, за результатами якої складено акт №000173/15-04-22/34376298.

Перевіркою встановлено, що в порушення вимог п. 46.1 ст. 46, пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, платником податку не подано податкову декларацію з податку на прибуток за 2013 рік, граничний строк подання 03.03.2014 року (а.с. 30).

На підставі акту перевірки від 10 грудня 2014 року № 000173/15-04-22/34376298 Котовською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 19 грудня 2014 року, яким до ТОВ В«РЕАЛ.АВТО.ТУРВ» застосовано штрафні санкції у розмірі 170, 00 грн. за неподання декларації на прибуток підприємств за 2013 рік (а.с 28).

Податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 19 грудня 2014 року відповідачем не оскаржувалось.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах , встановлених законом.

Згідно з пп. 16.1.3, 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов’язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 ПК України).

У відповідності до п. 152.1 ст. 152 ПК України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податок на прибуток підприємств нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 149 цього Кодексу.

Згідно положень п. 152.9 ст. 152 ПК України, для цілей цього розділу використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. Базовим податковим (звітним) періодом для цілей цього розділу є календарний квартал або календарний рік для платників податків, визначених у пункті 57.1 статті 57 цього Кодексу.

Відповідальність платника за порушення граничних строків подання податкової звітності, у тому числі з податку на прибуток підприємств, передбачена ст. 120 ПК України.

Так, згідно з п. 120.1 ст. 120 ПК України, неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

У відповідності з п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що на виконання вимог ст. 59 ПК України, позивачем на адресу відповідача направлялась податкова вимога від 13 травня 2010 року №2/41.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що відповідач заборгованість з податку на прибуток підприємств, у тому числі, у вигляді штрафних санкцій у розмірі 170, 00 грн. самостійно не сплатив.

Згідно з пп. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов’язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п. 95.3 ст. 95 ПК України).

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 ПК України).

Судом встановлено, що позивачем додержані вищенаведені вимоги Податкового кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджено існування за відповідачем податкового боргу у розмірі 170, 00 грн., доказів самостійної його сплати відповідачем до суду не надано, відтак, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 6-9, 11, 23, 69, 71, 72, 86, 128, 158-163, 254 КАС України, Податковим кодексом України,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Котовської об’єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю В«РЕАЛ.АВТО.ТУРВ» про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю В«РЕАЛ.АВТО.ТУРВ» (код ЄДРПОУ 34376298) на користь Державного бюджету України податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 170, 00 грн. (сто сімдесят гривень) на р/р 33112318700019, реквізити одержувача: УДКСУ в Котовському районі ГУ ДКСУ в Одеській області, код 37984302, банк ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, м. Одеса, код платежу 11021100.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано у строк, встановлений статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до Одеського окружного адміністративного суду, та одночасно її копія до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.В. Глуханчук