Постанова

від 08.02.2011 по справі 3487/10/1570

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 3487/10/1570

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2011 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В

при секретарі Паровенко І.П.

за участю сторін:

представника позивача (за довіреністю) не з'явився

представник прокуратури ОСОБА_1

представник відповідача . ОСОБА_2.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом заступника прокурора Суворовського району м. Одеси в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси до дочірнього підприємства «Транспортно-експедиційний центр» про стягнення податкової заборгованості у сумі 149 071, 55 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

З позовом до суду звернувся заступник прокурора Суворовського району м. Одеси в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси і вказав, що дочірнє підприємство «Транспортно-експедиційний центр» включене до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Одеської міської ради від 23.09.1998 року за № 1 556 120 0000 014015.

24.06.2005 року між дочірнє підприємство «Транспортно-експедиційний центр» та Одеською міською радою укладений договір оренди земельної ділянки площею 17836 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 22а, терміном не менше п'яти років.

Відповідно до ст. ст. 9, 14 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни та несе відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів і додержання законів про оподаткування.

Відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про оплату за землю» відповідач зобов'язаний сплачувати обов'язкові платежі в терміни й у розмірах, встановлених законодавством України. Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: календарному місяцю, календарному кварталу або календарному року.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, відповідного податкового періоду.

У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у відповідних розмірах.

У відповідності до Закону України «Про оплату на землю» та відповідно до умов п.4.3 договору оренди земельної ділянки податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Дочірнє підприємство «Транспортно-експедиційний центр» порушило визначені чинним законодавством правові норми, не сплачуючи належні суми орендної плати за землю у встановлені терміни, у зв'язку з чим станом на 22.09.2009 р. виникла заборгованість у сумі 149 071, 55грн.

Представник прокуратури просить задовольнити позов у повному обсязі, представник ДПІ у Суворовському районі м. Одеси до суду не з'явився, у відповідності до приписів ст..ст. 49, 122 КАС України надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутністю за вхідним №3582/2011 від 03.02.2011 року.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову мотивуючи тим, що з 03.10.2008 року житловий комплекс за адресою м. Одеса, вул. Балківська, 22а було передано на баланс ОСББ «Житловий комплекс «Сім самураїв». Також відповідач зазначив, що у Господарському суді в Одеській області розглядалася справа за №23/108-09-4553 за позовом дочірнього підприємства «Транспортно-експедиційний центр» до Одеської міської ради, 3-тя особа відповідача: ОСББ «Житловий комплекс «Сім самураїв» про розірвання вищезазначеного договору оренди земельної ділянки.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд вважає за необхідне задовольнити даний позов повністю з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.З ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992 року №2535-XII, використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

Статтею 15 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992 року №2535-ХІІ встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями (стаття 14 Закону України «Про плату за землю» №2535-ХІІ від 03.07.1992 року).

Згідно ст.17 Закону №2535-ХП нарахування по особовому рахунку та сплата податкового зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної і комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, проводиться щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Законом України «Про систему оподаткування» №1251-ХІІ від 25.06.1991 року встановлено, що земельний податок є обов'язковим платежем, а платниками податків та зборів (обов'язкових платежів) є юридичні та фізичні особи, на яких згідно із законодавством покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі) у встановлені законом строки.

Статтею 14 Закону України «Про систему оподаткування» та ст. 4 Закону України «Про плату за землю» передбачено, що повноваження щодо встановлення ставок земельного податку, як загальнодержавного обов'язкового платежу, належить до виключних повноважень Верховної Ради України та може реалізовуватись лише у вигляді внесення відповідних змін до Закону України «Про плату за землю».

Повноваження органів місцевого самоврядування у сфері регулювання суспільних відносин щодо обрахування та сплати земельного податку відповідно до змісту ч. 5 ст. 7 Закону України «Про плату за землю» обмежуються диференціацією та затвердженням ставок земельного податку за земельні ділянки в межах ставок такого податку, встановлених Законом України «Про плату за землю». Пунктом 35 ст. 26 Закону України «Про місцем самоврядування в Україні» передбачено, що органи місцевого самоврядування вирішують питання затвердження ставки земельного податку відповідно до закону, тобто у порядку та в межах, встановлених нормами спеціального закону у сфері оподаткування.

В судовому засіданні встановлено, що дочірнє підприємство «Транспортно-експедиційний центр» включене до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Одеської міської ради від 23.09.1998 року за № 1 556 120 0000 014015, (код:30128755) відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (а/с-5).

24.06.2005 року між дочірнім підприємством «Транспортно-експедиційний центр» та Одеською міською радою укладений договір оренди земельної ділянки площею 17836 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 22а. (а/с-7-9).

Відповідно до податкової декларації за 2008 рік ставка орендної плати за 1 кв.м. земельної ділянки на рік склав 10,03, отже розмір орендної плати за вказану ділянку за місяць у 2008 році складав 14907, 92 грн., за 2009 рік ставка орендної плати за 1 кв.м. земельної ділянки на рік -11,55, отже розмір орендної плати за вказану ділянку за місяць у 2009 році складав 17173, 93 грн.

Відповідач є боржником перед бюджетом. Податковий борг виник в результаті не своєчасного та не повного внесення орендної плати за землю. Згідно податкового розрахунку земельного податку заборгованість дочірнього підприємства «Транспортно-експедиційний центр» станом на 22.09.2009 рік становить 149 071, 55 грн. (13 946, 08 грн. - залишок боргу за 2008 рік, 14 907, 96 грн. заборгованість за грудень 2008 року та заборгованість з січня по липень 2009 року - 120 217, 51 грн.), що підтверджується розрахунком податкового боргу станом на 22.09.2009р.., податковими деклараціями орендної плати за земельними ділянки державної і комунальної власності за 2008 та 2009 роки, обліковою карткою платника податків станом на 31.12.2008р. та станом на 21.09.2009р.

Порядок погашення зобов'язань юридичних та фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами визначено Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-111 від 21.12.2000 року.

Статтею 1 вказаного Закону визначено, що податковий борг як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого зобов'язання.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації і в такому випадку обчислена сума податкового зобов'язання вважається узгодженою та не може бути оскаржена в адміністративному порядку.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, з метою погашення податкового боргу відповідача податковий орган надсилає такому платнику податкові вимоги.

Судом встановлено, що першу податкову вимогу від 08.01.2009року за №1\6 дочірнім підприємством «Транспортно-експедиційний центр» було отримано 13.01.2009року (а/с-15) в зв'язку з несплатою до бюджету належних сум податку не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, та у зв'язку з непогашення платником податків суми податкового зобов'язання у встановлені строки представником відповідача було отримано 20.02.2009року другу податкову вимогу від 13.02.2009 року за № 2/73. (а/с-15). Однак сума податкового боргу відповідачем не сплачена.

Також відповідно до листа від 13.12.2010 року вих. № 2613 господарським судом Одеської області було прийнято рішення від 11.05.2010 року по справі за №23/108-09-4553 за позовом дочірнього підприємства «Транспортно-експедиційний центр» до Одеської міської ради, 3-тя особа відповідача: ОСББ «Житловий комплекс «Сім самураїв» про розірвання договору оренди земельної ділянки, яким у задоволенні позовних вимог дочірнього підприємства «Транспортно-експедиційний центр» було відмовлено повністю, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 06.07.2010 року вищезазначене рішення залишено без змін, та постановою Вищого господарського суду України від 30.09.2010 року рішення господарського суду Одеської області також залишено без змін, а отже воно є чинним.

Позивачем вжиті всі необхідні заходи щодо стягнення податкового боргу в межах його повноважень.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають задоволенню повністю.

Статтями 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що позивачем обґрунтовано та підтверджено належним чином позовні вимоги щодо стягнення з дочірнього підприємства «Транспортно-експедиційний центр» заборгованості в сумі 149 071, 55 грн., суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню повністю.

Керуючись ст. ст. 6-8, 72, 86, 158-163, 167 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з дочірнього підприємства «Транспортно-експедиційний центр» (код:30128755) на користь держави, податкову заборгованість по оренді плати з юридичних осіб в сумі 149 071, 55 грн. на р/р 33219812700009 УДК у м. Одеса ГУДКУ в Одеській області, код: 23862106, банк отримувача: ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги, або в порядку ч.2 ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови буде виготовлений та підписаний суддею на протязі п'яти діб.

Суддя Потоцька Н.В.

.