Постанова

від 23.09.2015 по справі 824/1326/15-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2015 р. м. Чернівці Справа № 824/1326/15-а

12год.00хв.

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кушнір В.О.,

секретаря судового засідання - Тимофєєва А.О,

за участю:

позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держземагенства у Чернівецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (позивач) звернулася до суду із вказаним позовом, в якому просить визнати протиправними дії Головного управління Держземагенства у Чернівецькій області (відповідач) щодо неналежного розгляду її заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі безоплатно у власність, з цільовим призначенням - для ведення садівництва, орієнтовною площею 0,12га, розташованої в с.Дністрівка Кельменецького району Чернівецької області, а саме в частині відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою листом №0-24-0.31-161/16-15-сг від 15.05.2015р.; зобов'язати Головне управління Держземагенства у Чернівецькій області упродовж місячного строку, який визначено ст.118 ЗК України, повторно розглянути її заяву та вирішити питання щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі безоплатно у власність з цільовим призначенням - для ведення садівництва, орієнтовною площею 0,12га, розташованої в с. Дністрівка Кельменецького району Чернівецької області біля земельних ділянок за кадастровими номерами 7322083600:02:001:0173 і 7322083600:02:001:0171.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 17.04.2015 року вона звернулась до Головного управління Держземагенства у Чернівецькій області з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі безоплатно у власність, з цільовим призначенням - для ведення садівництва, орієнтовною площею - 0,12га, розташованої в с.Дністрівка Кельменецький район Чернівецька область, біля земельних ділянок за кадастровими номерами 7322083600:02:001:0173 та 7322083600:02:001:0171. До заяви було додано документи, що підтверджують особу заявника та викопіювання місцезнаходження земельної ділянки, у відповідності до ч.6 ст.118 Земельного кодексу України.

За наслідками розгляду звернення відповідачем листом від 15.05.2015 року позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Позивач вважає, що відмова відповідача в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, згідно поданої ним заяви є протиправною.

Так, для визначення і встановлення меж земель водоохоронної зони та прибережно-захисної смуги Дністровського водосховища у межах с.Дністрівка, інститутом "Укргипроводхоз" в 1987 році розроблена одна із документацій, що перелічена в ч.3 ст.60 Земельного кодексу України - робочий проект "Водоохоронная зона правого берега водохранилища Днестровской ГЕС…", який затверджений рішенням виконавчого комітету Чернівецької обласної ОСОБА_3 народних депутатів від 15.05.1991 року №117.

Відповідно до даного проекту, його схем, земельна ділянка щодо якої позивач просила надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою, розташована за межами прибережно-захисної смуги Дністровського водосховища та підтверджується витягом із картографічного матеріалу такої проектної документації із землеустрою.

На думку позивача, із даної схеми вбачається, що межа земельної ділянки прибережно-захисної смуги Дністровського водосховища в урочищі "Атаки" с. Дністрівка, розташована по правій стороні автомобільної дороги, щодо веде до земельної ділянки за кадастровим номером 7322083600:02:001:0173.

В свою чергу позивачем подано заяву про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою на частину земельної ділянки, яка розташована між земельними ділянками за кадастровими номерами 7322083600:02:001:0173, 7322083600:02:001:0171 та автомобільною дорогою.

Окрім того, позивач зазначає, що для визначення меж прибережної-захисної смуги Дністровського водосховища відповідач помилково керується карткою видів ґрунтів, оскільки такий картографічний матеріал розроблявся і існує для визначення кількісних показників бонітетної та еколого-агрохімічної оцінки ґрунтового покриву і якісного стану ґрунтів сільськогосподарських угідь.

Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами, надав суду письмові заперечення в яких зазначив наступне.

За результатами розгляду заяви позивача від 17.04.2015 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі безоплатно у власність, з цільовим призначенням - для ведення індивідуального садівництва, орієнтованою площею 0,12 га, розташованої на території Дністровської сільської ради Кельменецького району Чернівецької області (за межами населеного пункту), встановлено, що відповідно до поданого викопіювання вищезазначена земельна ділянка розташована у межах території, яка статтею 60 Земельного кодексу України є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності та в межах якої відповідно до п."а" ч.2 ст.61 цього Кодексу садівництво забороняється, про що листом від 15.05.2015 року №0-24-0.31-161/16-15-СГ було проінформовано позивача, та відмовлено в наданні дозволу на розроблення поетку землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оскільки передача земель водного фонду виходить за межі повноважень Головного управління Держземагенства у Чернівецькій області, відповідно до ст.122 Земельного кодексу України.

Стосовно позовних вимог про зобов'язання вирішення питання щодо надання дозволу на розробку проекту відведення відповідач зазначив, що такі дії відносяться до дискреційних повноважень відповідача, натомість до компетенції суду може входити лише зобов'язання відповідача розглянути зазначене питання, а не приймати рішення про передачу у власність земельної ділянки.

Таким чином, відповідач вважає, що відмовляючи позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою він діяв виключно в межах наданих повноважень та відповідно до норм чинного законодавства.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог та просив суд відмовити у їх задоволенні у повному обсязі.

Судом встановлено, що на підставі ст.ст.118, 121 Земельного кодексу України, 17.04.2015 року позивач звернулась до Головного управління Держземагенства в Чернівецькій області із заявою про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі безоплатно у власність, з цільовим призначенням - для ведення садівництва, орієнтованою площею 0,12 га, яка розташована в с.Дністрівка Кельменецького району Чернівецької області, вздовж сільської дороги, біля земельних ділянок за кадастровими номерами 7322083600:02:001:0173 та 7322083600:001:0171. У поданій заяві позивач повідомив, що своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки з цільовим призначенням - для ведення садівництва, раніше не використовував (а.с.13).

До заяви від 06.10.2014 року позивачем додано наступі документи: копія паспорту громадянина України (а.с.11) та копію викопіювання з позначенням бажаного місця розташування земельної ділянки у с.Дністрівка (а.с.14)

Головним управлінням Держземагенства у Чернівецькій області розглянуто заяву позивача від 17.04.2015 року та листом від 15.05.2015 року №0-24-0.31-161/16-15-СГ повідомленого останнього про те, що відповідно до листа Дністровсько-Прутського БУВР від 11.03.2015 року №317 на території області не визначено межі та не винесено в натурі прибережні захисні смуги вздовж річки Дністер. Таким чином, керуючись ст.ст.58, 60, 122 Земельного кодексу України, позивачу відмовлено в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а.с.15).

В судовому засіданні судом досліджені надані сторонами: робочий проект "Водоохоронная зона правого берега Днестровской ГЭС на територии клх. им. Ленина Кельменецкого района Черновицкой области", який затверджений рішенням виконавчого комітету Чернівецької обласної ОСОБА_3 народних депутатів від 15.05.1991 року №117 (а.с.16-17) та Витяг з карти агровиробничих груп ґрунтів (а.с.29).

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Право на землю є одним із конституційних прав людини-громадянина України, реалізація якого гарантується державою. Таке право набувається відповідно до положень Земельного кодексу України і воно закріплене у ст.14 Конституції України та ст.1 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч.6 ст.118 Земельного кодексу України від 25.10.2001 року №2768-III зі змінами та доповненнями (далі - ЗК України) громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_3 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_3 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (ч.7 ст.118 ЗК України).

Згідно ч.4 ст.122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до п.п.2.2.1. п.2.2. Методичних рекомендацій щодо порядку реалізації головними управліннями Держземагентства в областях, містах Києві та Севастополі повноважень з передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або користування (на безконкурентних засадах) для всіх потреб (далі - Методичні рекомендації), затверджених наказом Державного агентства земельних ресурсів України від 28.02.2013 року № 72 "Про деякі питання реалізації повноважень з питань передачі земель сільськогосподарського призначення державної власності для всіх потреб", після реєстрації клопотання відповідний територіальний орган зобов'язаний у строк, що не перевищує двадцяти днів, перевірити, у разі якщо земельна ділянка передається у власність у межах норм безоплатної приватизації: наявність викопіювання з кадастрової карти (плану) або інших графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, та документів, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві, або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства) (частина шоста статті 118 ЗК України); відсутність передачі земельної ділянки безоплатно у власність відповідному громадянину по зазначеному виду використання (частина четверта (п'ята) статті 116 ЗК України); чи відносяться землі, за рахунок яких планується формування земельної ділянки, до земель сільськогосподарського призначення державної власності (частина четверта статті 122 ЗК України); відповідність бажаного місця розташування земельної ділянки схемі землеустрою і техніко-економічним обґрунтуванням використання та охорони земель адміністративно-територіальної одиниці, проектам землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затвердженим у встановленому законом порядку (частина сьома статті 118 ЗК України); відповідність бажаного місця розташування земельної ділянки містобудівній документації (у разі її надання для містобудівних потреб) (частина третя статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"); чи не порушуватиме бажане місце розташування земельної ділянки вимог раціональної організації території (шляхом створення черезсмужжя) та компактності землекористування (у разі розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки) (частина друга статті 29 ЗК України).

При недотриманні однієї із вимог, зазначених у пункті 2.2 цих Методичних рекомендацій, відповідному територіальному органу у строк, що не перевищує п'яти днів, рекомендується інформувати заявника про відмову у наданні відповідного дозволу із зазначенням конкретних причин відмови. (п. 2.6. Методичних рекомендацій).

Пункт "б" ч.1 ст.58 ЗК України передбачає, що до земель водного фонду належать землі, зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами.

Згідно з п. "в" ч.2 ст.60 ЗК України прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів. При крутизні схилів більше трьох градусів мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.

Відповідно до ч.3 ст.60 ЗК України прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою. Межі встановлених прибережних захисних смуг і пляжних зон зазначаються в документації з землеустрою, кадастрових планах земельних ділянок, а також у містобудівній документації. Прибережні захисні смуги встановлюються на земельних ділянках усіх категорій земель, крім земель морського транспорту.

Статтею 1 Водного кодексу України від 06.06.1995 року №213/95-ВР зі змінами та доповненнями (далі - ВК України) визначено, що прибережна захисна смуга - це частина водоохоронної зони відповідної ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій встановлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж на решті території водоохоронної зони.

Згідно ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В ході розгляду справи було встановлено, що позивач звернулась до Головного управління Держземагенства в Чернівецькій області з заявою про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі безоплатно у власність, з цільовим призначенням - для ведення садівництва, орієнтованою площею 0,12га, яка розташована в с.Дністрівка Кельменецького району Чернівецької області, вздовж сільської дороги, біля земельних ділянок за кадастровими номерами 7322083600:02:001:0173 і 7322083600:02:001:0171 та згідно викопіювання, яке додається (а.с.13). Відповідач листом від 15.05.2015 року №0-24-0.31-161/16-15-СГ відмовив у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а.с.15)

Перевіривши оскаржуване рішення, суд вважає, що воно прийнято необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття.

Зокрема, відповідачем надана відповідь в загальному, з оскаржуваної відповіді не вбачається, що мова йде саме про земельну ділянку орієнтованою площею 0,12га, яка розташована в с.Дністрівка Кельменецького району Чернівецької області, вздовж сільської дороги, біля земельних ділянок за кадастровими номерами 7322083600:02:001:0173 і 7322083600:02:001:0171. Крім того, відповідь необґрунтована, не з'ясовано всіх обставин, зокрема не встановлено на якій саме відстані від берегу р.Дністер знаходиться вказана земельна ділянка, не з"ясовано чи земельна ділянка повністю чи частково знаходиться в прибережній захисній смузі, не з'ясовано чи в районі земельної ділянки крутизна схилів перевищує три градуси, якщо перевищує, то відповідно і тягне за собою подвоєння мінімальної ширини прибережної захисної смуги до 200 метрів, що також впливає на прийняття рішення.

Суд погоджується з твердженнями відповідача про те, що відсутність окремого проекту землеустрою щодо встановлення захисної смуги не свідчить про відсутність самої прибережної захисної смуги, оскільки її розміри встановлені законом. Така ж позиція Верховного суду України (постанова №6-193цс14 від 17.12.2014р.).

Проте, для встановлення наявності або відсутності прибережної захисної смуги на земельній ділянці, про яку йдеться в заяві позивача, відповідачу необхідно з'ясувати на якій саме відстані від берегу р.Дністер знаходиться вказана земельна ділянка та з"ясувати крутизну схилу саме щодо земельної ділянки про яку йдеться в заяві та вже на підставі з'ясованого зробити висновок про знаходження чи не знаходження земельної ділянки в межах прибережної захисної смуги і вже згодом надати позивачу обґрунтовану відповідь.

Суд звертає увагу позивача, що робочий проект "Водоохоронная зона правого берега Днестровской ГЭС на територии клх. им. Ленина Кельменецкого района Черновицкой области", який розроблений інститутом "Укргипроводхоз" в 1987 році та затверджений рішенням виконавчого комітету Чернівецької обласної ОСОБА_3 народних депутатів від 15.05.1991 року №117 не є тим документом, що відповідно до норм Земельного та Водного кодексів України встановлює прибережні захисні смуги.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про неналежний розгляду заяви позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою відведення земельної ділянки, у зв"язку з чим відповідачу необхідно повторно розглянути дану заяву та прийняти в межах дискреційних повноважень обґрунтоване рішення з урахуванням всіх встановлених обставин (на які звертав увагу суд).

Відповідно до п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 11, 70, 71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Держземагенства у Чернівецькій області щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі безоплатно у власність, з цільовим призначенням - для ведення садівництва, орієнтовною площею 0,10га, розташованої в с.Дністрівка Кельменецький район Чернівецька область, а саме в частині відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою листом №0-24-0.31-161/16-15-сг від 15.05.2015 року.

3. Зобов'язати Головне управління Держземагенства у Чернівецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі безоплатно у власність, з цільовим призначенням - для ведення садівництва, орієнтовною площею 0,10га, розташованої в с.Дністрівка Кельменецький район Чернівецька область від 17.04.2015 року.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (ід.код. НОМЕР_1) судовий збір в сумі 73 (сімдесять три) грн. 08 коп., сплачений відповідно до квитанції від 27.06.2015 року.

У відповідності до ст.ст. 185-186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, проголошення вступної та резолютивної частини рішення, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дні отримання копії постанови.

Згідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмовити у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.О. Кушнір

Постанова в повному обсязі складена 28 вересня 2015 р.