Рішення

від 11.06.2010 по справі 13/64-10 

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.06.10 р. Справа № 13/64-10

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Верітас ПікВ» , м. Дніпропетровськ

до відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „ДніпрообленергоВ» ,

м. Дніпропетровськ

про стягнення 11 895,37 грн.

Суддя Первушин Ю.Ю.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1- представникТОВ „Верітас ПікВ» , довіреність від 24.03.2008р.№08/08 ;

від відповідача: ОСОБА_2 - представник ВАТ „Енергопостачальна компанія „ДніпрообленергоВ» , доручення №380 від 06.10.2008 р.;

ОСОБА_3- представник ВАТ„Енергопостачальна компанія „ДніпрообленергоВ» , довіренітсь вді 02.06.2010 р.;

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Верітас Пік»(далі-позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відкритого акціонерного товариства «Дніпообленерго»(далі - відповідач), в якому просить зобов'язати відповідача підписати акт здачі-прийомки послуг від 31.01.2010 р. за договором №2533-І та стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором №2533-І про надання правової допомоги від 10.01.2005 р., з урахуванням уточнення суми позову, у розмірі 11 681,00 грн., з яких: сума основного боргу - 6 255,90 грн., 3% річних -950,36 грн., інфляційні витрати за період з лютого 2005 року по червень 2010 року - 4 474,74 грн.

Відповідач проти позову заперечує, надав суду відзив на позов та доповнення до відзиву на позов, заяву про застосування строків позовної давності, та наполягає на тому, що вимоги позивача безпідставні, оскільки зобов'язання підписати акт прийому-передачі послуг не є належним засобом захисту порушених прав.

В судовому засіданні 08.06.2010 р. об 11:30 год. було оголошено перерву до 17:00 год. 08.06.2010 р., відповідно до ч.3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 08.06.2010 р., за згодою представників позивача та відповідача оголошено вступну та резолютивну частину рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

10.01.2005 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Верітас Пік»(виконавець) та відкритим акціонерним товариством «Дніпрообленерго» (замовник) було укладено договір №2533-І про надання правової допомоги (далі - Договір)(а.с.14-15).

Згідно п 1.1. Договору, позивач взяв на себе обов'язки надати відповідачеві правові послуги в формі надання консультацій, складання документів, представництва інтересів відповідача в господарських судах України всіх інстанцій при розгляді справи №20/176 про стягнення Державним підприємством «Енергоринок»з ВАТ «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго»198 079 265,20 гривень заборгованості та зустрічного позову замовника до позивача - Державного підприємства «Енергоринок»про визнання недійсним в частині договору про розстрочку заборгованості №1478/01-1031/3 від 01.04.2002 р.

Відповідно до п 2.1. Договору, ціна по цьому договору складається із вартості наданих виконавцем у період його дії послуг, які складаються та визначаються в наступному порядку:

- 2.1.1. вартості часу, витраченого на надання послуг, за тарифом 270 грн. на годину;

- 2.1.2. вартості збереження активу у вигляді грошових коштів у сумі 198 079 256, 20 гривень, як контрольованого замовником ресурсу, по тарифу 8 130 грн. за кожний повний тиждень строку дії зобов'язань виконавця по дійсному договору до моменту їх припинення з підстав та у порядку, передбаченому п. 5.1. Договору;

- 2.1.3. вартості винагороди у розмірі 0,08 грн. за кожну гривню різниці між сумою позовних вимог Державного підприємства „ЕнергоринокВ» та сумою, що підлягає стягненню із замовника у відповідності до рішення суду.

Згідно пункту 3.1 Договору оплата послуг по п. 2.1.1. договору здійснюється на підставі рахунків виконавця, які відсилаються замовнику не частіше 1 разу на тиждень. Рахунок повинен бути оплачений замовником на протязі трьох календарних днів з дня його отримання.

Пунктом 5.1. Договору встановлено, що послуги, передбачені розділом 1, вважаються наданими з моменту настання однієї з наступних подій:

- винесення господарським судом Дніпропетровської області, Дніпропетровським апеляційним господарським судом або Вищим господарським судом України рішення по предмету спору та не оскарження цього рішення у встановлений законом термін;

- припинення провадження по справі;

- залишення позову без розгляду;

- затвердження судом мирової угоди між замовником та Державним підприємством „ЕнергоринокВ» ;

- винесення Верховним судом України остаточного рішення з предмету спору, крім випадку направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Як вбачається з поданих відповідачем документів, господарським судом Дніпропетровської області по справі №26/76-08 було винесено рішення від 21.05.2008 року (а.с. 40-42) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Верітас ПікВ» до відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „ДніпрообленергоВ» про стягнення 646 315,90 грн., за зустрічним позовом відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „ДніпрообленергоВ» до товариства з обмеженою відповідальністю „Верітас ПікВ» про визнання договору недійсним, предметом, якого був договір №2533-І від 10.01.2005 р. про надання правових послуг по наданню консультацій, складанню документів, представництву інтересів замовника у судах. Вказаним рішенням у задоволенні позовних вимог по первісному позову -відмовлено, у задоволенні зустрічного позову -відмовлено, виходячи з наступного:

«Договором (розділ 3) передбачено, що оплата послуг по пункту 2.1.1 здійснюється на підставі рахунків виконавця, які направляються замовнику не частіше 1 разу на тиждень; рахунок мав бути оплачений замовником протягом трьох календарних днів з дня його отримання. Оплата послуг по п.2.1.2 мала здійснюватись не пізніше вівторка кожного тижня, для оплати послуг по цьому пункту виставлення виконавцем рахунку не вимагалось.

Виходячи із умов договору позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача по пункту 2.1.1 договору - 6 253,20 грн. за 23,16 години часу; по пункту 2.1.2 договору станом на 01.11.2005 р. - 422 760 грн., 3 % річних - 27 975,10 грн., суми інфляції - 189 328,60 грн.

Позивачем не надано доказів того, що на адресу відповідача саме від ТОВ В«Верітас ПікВ» направлялись рахунки для оплати послуг за п.2.1.1 договору, як то передбачено пунктом 3.1 договору. Подані позивачем поштові реєстри, повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції направлялись на адресу ВАТ В«ЕК В«ДніпрообленергоВ» 10.02.2005 р., 17.03.2005 р., 26.05.2005 р., 02.06.2005 р. товариством з обмеженою відповідальністю В«Фірма ВерітасВ» , а не позивачем. Із цих доказів неможливо встановити, які саме рахунки були відправлені позивачу та чи стосуються вони договору, по якому заявлено позов.».

Позивачем не подано будь-яких доказів в підтвердження надання правових послуг по наданню консультацій, складанню документів, представництву інтересів замовника у судах і прийому виконаних робіт відповідачем за цим договором.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.07.2008 року по справі №26/76 (а.с. 43) зазначене рішення суду залишено без змін.

Згідно ч.2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

З цього приводу, відповідач по справі наполягав на припиненні провадження у справі з огляду на факт розгляду спірного питання щодо суми заборгованості, яка випливає з п. 2.1.1. Договору.

Розглядаючи дану справу, суд не може погодитися з даною думкою відповідача, оскільки, як зазначив позивач, в даному позові він обґрунтовує свої вимоги про стягнення заборгованості у розмірі (відповідно до пункту 2.1.1 Договору) - 6 255,90 грн. за 23,16 години часу посиланням на інші ніж у справі № 26/76 обставини. Так позивач вказує, що він, дізнавшись про існування ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2009 р. по справі №20/176 виявив обставини, які стосуються правовідносин сторін та впливають на права та обов'язки за договором.

Відповідно до позовних вимог, товариство з обмеженою відповідальністю «Верітас Пік»(позивач) просить зобов'язати відкрите акціонерне товариство «Дніпрообленерго»(відповідача) підписати акт здачі-прийомки послуг від 31.01.2010 р. за договором №2533-І (а.с. 26) та стягнути з відповідача на його користь заборгованість за цим договором у розмірі 11 681,00 грн., з яких: сума основного боргу - 6 255,90 грн., 3% річних -950,36 грн., інфляційні витрати за період з лютого 2005 року по червень 2010 року - 4 474,74 грн.

Позивач направив на адресу відповідача лист «Про виконання умов договору №2533-И»з актом передачі-прийому послуг від 31.01.2010 р., в порядку передбаченому п.п. 5.1. та 5.2 Договору, та рахунком №ПИ-001 від 13.01.2010 р. на суму 6 255,9 грн. (а.с.17, 25, 26), у якому відповідачу було запропоновано підписати акт та оплатити пред'явлений позивачем рахунок протягом 10-ти днів. Претензія була отримана відповідачем 19.01.2010 р., що підтверджується поштовим повідомленням (а.с.27), та поясненнями відповідача (а.с.38).

Позивач наполягає на тому, що обставини, про які вказано в п. 5.1. та п. 2.1.1. Договору, пов'язані та є підставою для оплати виконаних робіт.

Суд не може погодитися з позивачем з огляду на наступне.

В розділі 5 Договору обумовлено момент з якого послуги передбачені розділом 1 вважаються наданими. Згідно вимог п. 5.2. Договору, у разі настання події передбаченої п. 5.1 Договору, виконавець (позивач) направляє замовнику (відповідачу) ОСОБА_4 здачі-прийому послуг з відображенням в ньому відповідних підстав припинення зобов'язань виконавця за договором. Далі, за вимогами пунктів 5.3. та 5.4. договору, протягом п'яти днів з дня отримання акту, замовник зобов'язаний його підписати та направити виконавцю. Пропущення замовником п'ятиденного строку тягне ті ж самі підстави, що й підписання замовником ОСОБА_4 здачі-прийому послуг.

Фактично, 28.01.2010 року позивач отримав відповідь відповідача від 21.01.2010 року, якою відповідач заперечував проти підписання акту та оплати рахунку позивача, у зв'язку з неотриманням послуг вказаних позивачем за період з січня по травень 2005 року від представника ОСОБА_4, оскільки довіреність на ОСОБА_4 була припинена 07.02.2005 р. внаслідок закінчення терміну її дії (а.с.28).

ОСОБА_5 здачі-прийомки послуг від 31.01.2010 р. (а.с.26), суд дійшов висновку, що даний акт не відповідає вимогам п. 5.2. Договору, оскільки не містить відображення відповідних підстав припинення зобов'язань виконавця за договором. Акт здачі-прийомки послуг містить лише текст погодження сторін з вартістю послуг, згідно умов п. 2.1.1 договору, на яких наполягає позивач.

Тобто, фактично ОСОБА_5 здачі-прийомки послуг від 31.01.2010 р. є пропозицією про погодження вартості наданих послуг, яких, як стверджує відповідач, він не отримував.

За умови п. 3.1 договору передбачено, що оплата послуг згідно пункту 2.1.1 договору здійснюється на підставі рахунків виконавця, які направляються замовнику не частіше 1 разу на тиждень, в свою чергу рахунок мав бути оплачений замовником протягом трьох календарних днів з дня його отримання.

Таким чином, підставою для оплати є лише виставлений рахунок.

За відомостями наданими позивачем, послуги, були надані ним в період з 11.01.2005 р. по 27.04.2005 року. До такого висновку суд дійшов з огляду на надані позивачем письмові пояснення (а.с.76-77).

Також, з тексту судового рішення від 21.05.08 р. по справі №26/76-08 випливає, що позивач вже звертався з вимогами про оплату цих послуг, але керувався він іншими міркуваннями.

Таким чином, позивач знав, а якщо не знав то повинен був знати про виникнення зобов'язань відповідача, передбачених п. 2.1.1. Договору і повинен був діяти в порядку передбаченому п. 3.1. Договору. Виходячи з цього, позивач мав пред'явити до оплати відповідачеві рахунок ще у квітні 2005 року, але не пред'явив.

З наданого суду позивачем уточненого розрахунку заборгованості, відповідно вимог ст. 625 Цивільного кодексу України (а.с. 115-117), вбачається, що позивач наполягає на стягненні 3% річних нарахованих за період з 20.02.2005 р. по 08.06.2010 р. у сумі 950,36 грн., та інфляційних нарахувань з червня 2005 року по квітень 2010 року у сумі 4 474,74 грн.

В позовній заяві та поясненнях позивач вказує, що підставою для оплати послуг є рахунок від 13.01.2010 р., але в той же час розрахунок 3 % річних позивач здійснює з лютого 2005 року, розрахунок інфляційних витрат з червня 2005 року. Така правова позиція вказує на відсутність належного розрахунку або на відсутність обґрунтованої правової позиції. В будь-якому випадку така правова позиція позивача є не аргументованою належним чином, оскільки не пов'язує фактичні обставин справи, правове обґрунтування позову та позовні вимоги між собою єдиним логічним зв'язком.

При розгляді даної справи відповідач заперечував проти позовних вимог відповідача, при цьому він надав заяву про застосування строків позовної давності (а.с.84).

Згідно ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч.3 ст. 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно вимог ч. 1, ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.

Виходячи з наведеного, право вимоги, тобто право пред'явити до оплати рахунок, виникло не пізніше червня 2005 року. З огляду на вказане строк позовної давності сплив з настанням липня 2008 року.

Але виходячи з обставин справи, з огляду на вимоги ст. 11 Цивільного кодексу України, умови договору та надані сторонами докази та обґрунтування, суд вважає, що позивач взагалі не обґрунтував своєї позиції щодо виникнення зобов'язань у відповідача з оплати наданих послуг.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача підписати ОСОБА_5 здачі-прийомки послуг від 31.01.2010 року, суд вважає, що дані вимоги не можуть бути належним засобом захисту прав та обов'язків з огляду на вимоги ст. 16 Цивільного кодексу України. До того ж, виходячи зі змісту п. 5.4 Договору не підписання акту прийому-здачі замовником в строк, визначений п. 5.3 договору має ті ж самі правові наслідки, що й підписання такого акту замовником. Виходячи з викладеного, з матеріалів справи не вбачається, які права чи охоронювані законом інтереси позивача були порушені відповідачем, у разі не підписання акту від 31.01.2010 р.

Вищій господарський суд України при розгляді справи №28/32-09 від 23.09.2009 року по справі за позовом ТОВ «НЗ-Інвест»до ТОВ «Югстрой»зазначив, що предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення. Предметом позову не можуть бути обставини, які виступають доказами у справі, зокрема, підписання актів приймання-передачі, оскільки такі акти підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів, які входять до підстав позову. З огляду на вказане та інші обставини справи №28/32-09, Вищій господарський суд України дійшов висновку, що спір в частині зобов'язання підписати акт не підлягає вирішенню у господарських судах, та прийняв рішення про необхідність припинення справи в цій частині.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позов в частині вимог про зобов'язання відповідача підписати акт здачі-прийомки послуг від 31.01.2010 р. за договором №2533-І від 10.01.2005 р. підлягає припиненню в порядку передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми у розмірі 11 681,00 грн. слід відмовити.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по справі покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 33, 34, 49, п. 1 ч. 1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Припинити провадження по справі в частині вимог про зобов'язання відкритого акціонерного товариства «Дніпообленерго», м. Дніпропетровськ підписати акт здачі-прийомки послуг від 31.01.2010 р. за договором №2533-І від 10.01.2005 р.

У задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми у розмірі 11 681,00 грн. відмовити.

.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення.

Суддя ОСОБА_6

Рішення підписано 25.06.2010 р.