Рішення

від 02.09.2015 по справі 911/2521/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"02" вересня 2015 р. Справа № 911/2521/15

За позовом публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю «Ірпінь Рем-Торг» в особі його ліквідаційної комісії, Київська обл., м. Ірпінь

про зобов'язання вчинити дії

Суддя Третьякова О.О.

Представники сторін:

Позивача - ОСОБА_1, довіреність №010-01/2075 від 01.04.2014,

Відповідача - не з'явився.

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області з позовною заявою звернулось публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» (далі - Позивач) до «Ірпінь Рем-Торг» (далі - Відповідач) в особі його ліквідаційної комісії про зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю «Ірпінь Рем-Торг» в особі його ліквідаційної комісії включити до реєстру вимог кредиторів та до проміжного ліквідаційного балансу товариства з обмеженою відповідальністю «Ірпінь Рем-Торг» вимоги публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в сумі 3248879,86 грн.

Позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на порушення Відповідачем порядку включення до реєстру вимог кредиторів та до проміжного ліквідаційного балансу кредиторських вимог Позивача, що виникли у зв'язку з невиконанням Відповідачем умов Кредитного договору №161114К12 від 11.12.2014 (далі - Кредитний договір) в рамках Генеральної кредитної угоди №161114N3 від 11.12.2014.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.06.2015 порушено провадження у справі №911/2521/15 та призначено її до розгляду на 11.08.2015 об 11:20 год.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.08.2015 на підставі ст.69 Господарського процесуального кодексу України строк вирішення спору у справі №911/2521/15 за клопотанням Позивача б/№ від 11.08.2015 (вх. суду №18589/15 від 11.08.2015) продовжено по 02.09.2015, розгляд справи відкладено на 02.09.2015.

Відповідач у судові засідання жодного разу не з'явився, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не подав, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвали Господарського суду Київської області від 22.06.2015 та 11.08.2015 направлялись Відповідачу з рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення на адресу (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Островського, буд. 12-Б, приміщення 23), зазначену Позивачем у позові, яка станом на 10.08.2015 відповідала адресі, зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, про що свідчить здійснений судом витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 10.08.2015 за №20997804, ухвала від 22.06.2015 вручена Відповідачу, що зокрема підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0103248849693 від 23.06.2015 (за вх. суду №14781/15 від 02.07.2015), а ухвала від 11.08.2015 станом на день розгляду спору підприємством зв'язку до суду не поверталась.

Як зазначається у п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи у разі виконання судом вимог ч.1 ст.ст. 64, 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом зазначеної ст.64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи обмежений ст.69 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду справи, а також те, що Відповідач належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду, явка Відповідача обов'язковою не визнавалась і його відсутність не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, а матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті, відповідно до права суду, наданого йому ст.75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Згідно зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 02.09.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника Позивача, суд

встановив:

Між публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» (ОСОБА_2) та товариством з обмеженою відповідальністю «Ірпінь Рем-Торг» (Позичальник) укладено Генеральну кредитну угоду №161114N3 від 11.12.2014 (далі - Угода).

Як зазначається в п.1. Угоди кредит - грошові кошти, які ОСОБА_2 надає в рамках цієї Генеральної угоди згідно з Кредитним договором на фінансування діяльності Позичальника на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності, цільового характеру використання та відкличності.

Пунктом 2.1. Угоди встановлено, що відповідно до положень цієї Генеральної угоди ОСОБА_2 здійснює із Позичальником кредитні операції в межах лімітів, визначених п.2.2. цієї Генеральної угоди, на підставі та з урахуванням умов Кредитних договорів, які укладаються за домовленістю сторін відповідно до положень цієї Генеральної угоди.

Згідно з п.7.2.2. Угоди Позичальник зобов'язується своєчасно та в повному обсязі виконувати свої зобов'язання за цією Генеральною угодою, у тому числі Кредитними договорами, зобов'язання за іншими договорами, укладеними із Банком.

В рамках Генеральної кредитної угоди №161114N3 від 11.12.2014 між сторонами укладено Кредитний договір №161114N3 від 11.12.2014 (далі - Кредитний договір).

Відповідно до умов цього ОСОБА_2 надає Позичальнику кредит, а Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за Кредитом, комісії та інші платежі за цим ОСОБА_2. Кредит надається Позичальнику шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії (п.п.2.1, 2.2. Кредитного договору).

Згідно з п.п.2.3.1, 2.4, 2.5., 2.6. Кредитного договору ліміт кредитної лінії 3000000,00 грн. Кінцевий термін погашення кредиту 10 грудня 2015 року. Кредит надається Позичальнику на такі цілі: фінансування обігових коштів (придбання товару, виплата заробітної плати, сплата податкових платежів, оплата послуг та фінансування інших поточних витрат Позичальника. У рамках цього ОСОБА_2 Позичальник сплачує Банку проценти за кредитом, комісію за управління кредитною лінією та інші комісії/плати за цим ОСОБА_2, у розмірах та не умовах цього ОСОБА_2.

В пунктах 3.1.1.-3.1.4 Кредитного договору зазначається, що сторони встановили фіксований тип процентної ставки за кредитом, розмір якої 23% річних. Розмір кредитної ставки за кредитом змінюється у випадках та в порядку, що передбачені п.4.1. цього ОСОБА_2. Проценти за кредитом нараховуються протягом усього строку користування кредитом на залишок основного боргу на кінець календарного дня за кожний день користування кредитом на основі банківського року.

Пунктами 3.2.1.1, 3.2.1.2. Кредитного договору передбачено, що розмір комісії за управління - 0,1 % від ліміту кредитної лінії, зазначеного у п.2.3.1. цього ОСОБА_2, у кожному календарному місяці. Комісія за управління нараховується починаючи з дати набуття чинності цим ОСОБА_2 відповідно до підпункту 14.1.1 цього ОСОБА_2 і закінчуючи датою повного виконання зобов'язань з погашення кредиту (включно), але не більше 90 днів з дати повного погашення кредиту, визначеної згідно з пунктом 6.4 цього ОСОБА_2. Перший період нарахування комісії за управління починається з дати набуття чинності цим ОСОБА_2 і закінчується останнім календарним днем місяця набуття чинності цим ОСОБА_2. Наступні періоди нарахування комісії за управління (крім останнього періоду) - кожний календарний місяць.Комісія нараховується пропорційно кількості днів дії ліміту кредитної лінії, зазначеного у підпункту 2.3.1. цього ОСОБА_2, кількості календарних днів у місяці, на який припадає період нарахування комісії за управління.

Судом встановлено, що Позивач виконав свої зобов'язання по Кредитному договору в повному обсязі, відкривши Відповідачу відновлювальну кредитну лінію в межах максимального ліміту у розмірі 3000000,00 грн з кінцевим терміном погашення 10.12.2015 та надавши Відповідачу грошові кошти відповідно до умов Кредитного договору.

Як передбачено ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботи, надати послугу, сплатити гроші) або утриматись від виконання певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами для виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 В«ПозикаВ» глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 В«КредитВ» і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Частиною 1 ст.1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

В абзаці 1 ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України зазначено якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.10.1. Кредитного договору сторони несуть передбачену чинним законодавством України та цим ОСОБА_2 відповідальність за невиконання/неналежне виконання своїх зобов'язань за цим ОСОБА_2, у тому числі збитки, завдані одна одній таким невиконанням чи неналежним виконанням.

Згідно з п.10.2. Кредитного договору у випадку невиконання (несвоєчасного виконання) Позичальником будь-яких грошових зобов'язань, визначних цим ОСОБА_2, Позичальник сплачує пеню, що нараховується на суму невиконаних (неналежним чином виконаних) зобов'язань з розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі подвійної облікової ставки Національкого банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення, включаючи день виконання відповідних грошових зобов'язань. Пеня підлягає сплаті, на рахунок, відкритий відповідно до підпункту (б) п.5.11 цього ОСОБА_2.

Як зазначено в ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч.ч.1,3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства, як це передбачено ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України.

За змістом ч.1 ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

В ч.2 ст.217 Господарського кодексу України зазначається, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ст.230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до положень п.8.1.2. Кредитного договору ОСОБА_2 має право вимагати виконання грошових зобов'язань за цим ОСОБА_2 у повному обсязі у випадках, передбачених підпунктами 9.2.5.-9.2.6. цього ОСОБА_2, у строки, передбачені підпунктами 9.2.5.-9.2.6. цього ОСОБА_2.

Згідно з п.9.2.5. Кредитного договору Позичальник зобов'язується здійснити погашення кредиту у сумі кредиту, використаній не за цільовим призначенням, протягом 10 банківських днів з дня відправлення Банком Позичальнику повідомлення про необхідність такого погашення.

Як зазначається в п.9.2.6. Кредитного договору Позичальник зобов'язується здійснити погашення кредиту, процентів за кредитом, комісій та інших платежів за цим ОСОБА_2 у повному обсязі протягом 10 (десяти) банківських днів з дня відправлення Банком Позичальнику повідомлення про необхідність такого погашення.

Оскільки Відповідач в порушення умов Кредитного договору зобов'язання щодо повернення кредитних коштів, сплати відсотків за користування кредитом та інших платежів виконував, Позивач надіслав на адресу останнього вимогу №161-07/1805 від 17.03.2015 про дострокове виконання Відповідачем своїх зобов'язань та стягнення з останнього 2978763,95 грн заборгованості за Кредитним договором протягом 10 днів з дня відправлення повідомлення, що свідчить наявна в матеріалах справи копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0315047870730 від 18.03.2015.

Однак вказана вимога залишена Відповідачем без задоволення, у зв'язку з чим Позивачем в подальшому нараховано 2882810,00 грн основного боргу, 134451,05 процентів за користування кредитом, 7354,84 грн комісії за управління кредитом, 476,59 грн комісії за зобов'язання щодо надання кредитної лінії, 61425,44 грн пені, 3035,64 грн 3% річних, 118526,30 грн інфляційних втрат, 40800,00 грн штрафних санкцій (дана заборгованість розрахована Позивачем станом на 14.04.2015).

Таким чином, за Відповідачем рахується заборгованість у розмірі 3248879,86 грн, що вбачається з копії розрахунку заборгованості від 15.04.2015 №161-07/2605 Відповідача перед Позивачем, доданої до позовної заяви.

Як зазначає Позивач, в бюлетені державної реєстрації від 17.03.2015 за №312(7) опубліковано оголошення щодо прийняття засновниками (учасниками) або уповноваженим органом рішення щодо припинення юридичної особи (ліквідацій) товариства з обмеженою відповідальністю «Ірпінь Рем-Торг».

Згідно з ч.1 ст.104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

Положеннями ч.ч.1-4 ст.105 Цивільного кодексу України унормовано, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.Після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Відповідно до ч.5 ст.105 Цивільного кодексу України строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Згідно з ч.1 ст.111 Цивільного кодексу України з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки. Ліквідаційна комісія (ліквідатор) заявляє вимоги та позови про стягнення заборгованості з боржників юридичної особи.

Як зазначається в ч.8 ст.111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Відповідно до ч.9 ст.111 Цивільного кодексу України виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу. У разі недостатності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) організовує реалізацію майна юридичної особи.

Відтак, Позивач в передбачений законодавством строк звернувся до ліквідаційної комісії Відповідача з претензією №010-05/2887 від 27.04.2015 про задоволення грошових вимог Позивача в сумі 3248879,86 грн та включення цих вимог до проміжного ліквідаційного балансу Відповідача, що підтверджується копіями фіскального чеку УДППЗ «Укрпошта» №5326 від 27.04.2015 з відповідним описом вкладення у цінний лист.

Однак, 29.05.2015 вказана претензія разом з додатками були повернуті на адресу Позивача у зв'язку з закінченням терміну зберігання.

Приписами ч.ч. 3, 5 ст. 112 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи. Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

Враховуючи зазначені норми матеріального права, встановивши, що оголошення щодо прийняття засновниками (учасниками) або уповноваженим органом рішення щодо припинення юридичної особи (ліквідацій) товариства з обмеженою відповідальністю «Ірпінь Рем-Торг» опубліковано 17.03.2015 в бюлетені державної реєстрації від 17.03.2015 за №312(7), а Позивач звернувся до ліквідаційної комісії 27.04.2015, а до суду - 17.06.2015 (про що свідчить відтиск штампу Господарського суду Київської області), тобто в межах строків, які передбачені законодавством для таких звернень, та оскільки наведені нарахування в розрахунках Позивача відповідають вимогам чинного законодавства, Відповідачем не заперечені та належним чином не спростовані, оскільки відзиву на позовну заяву та будь-яких доказів, що спростовують наведені у позові обставини, зокрема, первинних документів в підтвердження часткового або повного погашення заборгованості, останнім не подано, докази направлення Позивачем претензії ліквідаційній комісії Відповідача, додані до матеріалів справи, суд дійшов висновку, що вимоги Позивача є правомірними, обґрунтованими, Відповідачем належним чином не спростованими, а отже, такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України відшкодування понесених Позивачем витрат по сплаті судового збору покладається судом на Відповідача в сумі 1218,00 грн

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 2, 4 3 , 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Ірпінь Рем-Торг» (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Островського, буд 12-Б, приміщення 23, код 37911098) в особі його ліквідаційної комісії включити до реєстру вимог кредиторів та до проміжного ліквідаційного балансу товариства з обмеженою відповідальністю «Ірпінь Рем-Торг» вимоги публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (03150, м. Київ, вул. Горького, 127, код 00032112) в сумі 3248879,86 грн (три мільйони двісті сорок вісім тисяч вісімсот сімдесят дев'ять гривень вісімдесят шість копійок).

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Ірпінь Рем-Торг» (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Островського, буд 12-Б, приміщення 23, код 37911098) на користь публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (03150, м. Київ, вул. Горького, 127, код 00032112) 1218,00 грн (одну тисячу двісті вісімнадцять гривень) витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено В« 29В» вересня 2015 року

Суддя О.О. Третьякова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.