Рішення

від 24.09.2015 по справі 911/3068/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2015 р. Справа № 911/3068/15

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу

за позовом заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі 1) Чернігівської обласної ради, м. Чернігів 2) комунального навчального закладу «Чернігівський обласний навчально-виробничий центр», м. Чернігів до товариства з обмеженою відповідальністю «Екологія-Сервіс», АР Крим, м. Ялта за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів - управління комунального майна Чернігівської обласної ради, м. Чернігів про стягнення коштів, за участю представників:

позивача 1:ОСОБА_1, довіреність №01-436 від 26.05.2015 року; позивача 2:ОСОБА_2, довіреність №25-3-135 від 21.082015 року; відповідача:не з'явилися; третьої особи:не з'явилися; прокуратури:ОСОБА_3, службове посвідчення №029582;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У липні 2015 року заступник прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Чернігівської обласної ради (позивач 1) та комунального навчального закладу «Чернігівський обласний навчально-виробничий центр» (позивач 2) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Екологія-Сервіс» (відповідач) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів - управління комунального майна Чернігівської обласної ради про стягнення 64 265,64 грн. боргу, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором оренди цілісного майнового комплексу - структурного підрозділу ПТНЗ «Чернігівський обласний навчально-виробничий центр» - бази відпочинку в Автономній Республіці Крим м. Ялта, вул. Сеченова,13А від 05.05.2004 року №01/05.

Згідно з приписами ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 року у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя судами Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на тимчасово окупованих територіях, змінено територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя судам, та встановлено забезпечити розгляд господарських справ Господарського суду Автономної Республіки Крим - Господарським судом Київської області, а господарських справ Господарського суду міста Севастополя - Господарським судом міста Києва, господарських справ Севастопольського апеляційного господарського суду - Київським апеляційним господарським судом.

У зв'язку з викладеним, розгляд даної справи здійснюється господарським судом Київської області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.07.2015 року порушено провадження у справі, залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів - управління комунального майна Чернігівської обласної ради та призначено справу до розгляду на 03.09.2015 року.

У судовому засіданні 03.09.2015 року представником позивача було подано клопотання про продовження строку вирішення спору.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.09.2015 року суд продовжив строк вирішення спору на 15 днів, згідно ст. 69 ГПК України та відклав розгляд справи на 24.09.2015 року.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання 24.09.2015 року не з'явилися, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином, відповідач відзив на позов не надав.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15 березня 2010 року №01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно з пп. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що нез'явлення представників відповідача та третьої особи не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представників відповідача та третьої особи, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення прокурора, представників позивача 1 та позивача 2, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

05.05.2004 року між комунальним навчальним закладом «Чернігівський обласний навчально-виробничий центр» (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Екологія-Сервіс» (орендар) було укладено договір оренди цілісного майнового комплексу - структурного підрозділу ПТНЗ «Чернігівський обласний навчально-виробничий центр» - бази відпочинку в Автономній Республіці Крим м. Ялта, вул. Сеченова,13А №01/05 (договір), згідно п. 1.1. якого, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування цілісний майновий комплекс структурного підрозділу ПТНЗ «Чернігівський обласний навчально-виробничий центр» - базу відпочинку в Автономній Республіці Крим м. Ялта, вул. Сеченова, 13А, склад і вартість якої визначена відповідно д наведених акта оцінки, протоколу про результати інвентаризації та передавального балансу бази відпочинку, складеного за станом на 26.04.2004 року, вартість становить 198 043,33 грн.

Відповідно п. 2.1. договору, орендар вступає у строкове платне користування базою відпочинку у термін, зазначений у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору, та акта приймання-передачі бази відпочинку.

Згідно п. 3.3. договору (в редакції додаткової угоди №3 від 01.10.2012 року до договору) орендну плату орендар зобов'язаний перераховувати щомісячно не пізніше останнього числа поточного місяця згідно виставлених рахунків орендодавцем у співвідношенні: 20% - до обласного бюджету, 80% - орендодавцю, згідно методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст чернігівської області затвердженої рішенням обласної ради від 25.03.2011 року зі змінами та рішенням обласної ради від 23.12.2011 року (6 сесія 6 скликання) та надавати орендодавцю копії платіжних документів по сплаті орендної плати до обласного бюджету.

Цей договір укладено строком на 15 років, що діє з 05.05.2004 року до 04.05.2019 року (п. 10.1. договору).

На виконання умов договору позивач 2 передав, а відповідач прийняв об'єкт оренди, а саме: цілісний майновий комплекс структурного підрозділу ПТНЗ «Чернігівський обласний навчально-виробничий центр» - базу відпочинку в Автономній Республіці Крим м. Ялта, вул. Сеченова, 13А у складі: приміщення для розміщення бази відпочинку з інженерними та енергетичними системами, що складаються з збірно-розбірний будинок загальною площею 245,4 кв. м. та збірно-розбірний санітарно-технічний блок загальною площею 50,4 кв. м., що підтверджується підписаним та скріпленим печатками сторін актом прийому-передачі від 05.05.2004 року.

Проте, відповідач свої зобов'язання по орендній платі за договором виконав неналежним чином та не в повному обсязі, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем 1 по орендній платі у розмірі 10 575,38 грн. та перед позивачем 2 у розмірі 53 690,26 грн. за період з жовтня 2013 року по червень 2015 року.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Абзацом 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правововідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до розрахунку прокурора, заборгованість відповідача по орендній платі перед позивачем 1 становить 10 575,38 грн. та перед позивачем 2 становить 53 690,26 грн.

Доказів сплати відповідачем зазначеної заборгованості на момент звернення прокурора з указаним позовом до суду надано не було.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 1 боргу у розмірі 10 575,38 грн. та на користь позивачем 2 боргу у розмірі 53 690,26 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались прокурором суду в якості доказів, є належними та допустимими письмовими доказами, які стосуються предмета спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Надані прокурором докази не спростовані та відповідачем протягом розгляду справи не заперечувались.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, з відповідача підлягає стягненню в доход державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 827,00 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Екологія-Сервіс» (98635, Автономна АДРЕСА_1, код 32290062) на користь комунального навчального закладу «Чернігівський обласний навчально-виробничий центр» (14020, Чернігівська обл., м. Чернігів, вул. Шевченка, буд. 160-А, код 14242281) 53 690 (п'ятдесят три тисячі шістсот дев'яносто) грн. 26 коп. боргу.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Екологія-Сервіс» (98635, Автономна АДРЕСА_1, код 32290062) в дохід Чернігівського обласного бюджету (УК в м. Чернігові, м. Чернігів, 22080400, р/р 33215870700002 ГУ ДКСУ в Чернігівській області, МФО 853592, код 38054398) 10 575 (десять тисяч п'ятсот сімдесят п'ять) грн. 38 коп. боргу.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Екологія-Сервіс» (98635, Автономна АДРЕСА_1, код 32290062) в дохід державного бюджету України 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати накази.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 29.09.2015 р.

Суддя Т.Д. Лилак