Рішення

від 17.09.2015 по справі 911/3471/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"17" вересня 2015 р. Справа № 911/3471/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Група «АЮВІН.», Полтавська обл., Полтавський р-н., с. Тернівщина

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Група «АЮВІН», АР Крим,

м. Сімферополь

про стягнення 57 221,33 грн.

Суддя Щоткін О.В.

за участю представників:

позивач - ОСОБА_1 предст. дов. №2 від 28.08.2015;

відповідач - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Група «АЮВІН.» (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Група «АЮВІН» (відповідач) про стягнення 57 221,33 грн. штрафу за неналежне виконання умов договору поставки №1/1 від 03.04.2014.

Згідно з приписами ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 р. у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя судами Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на тимчасово окупованих територіях, змінено територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя судам, та встановлено забезпечити розгляд господарських справ Господарського суду Автономної Республіки Крим - Господарським судом Київської області, а господарських справ Господарського суду міста Севастополя - Господарським судом міста Києва, господарських справ Севастопольського апеляційного господарського суду - Київським апеляційним господарським судом.

У зв'язку з викладеним, розгляд даної справи здійснюється господарським судом Київської області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.08.2015 у справі №911/3471/15 порушено провадження та призначено до розгляду на 07.09.2015.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.09.2015 розгляд справи було відкладено на 17.09.2015 року

В судове засідання 17.09.2015 року відповідач не направив свого повноважного представника, проте через канцелярію суду надав клопотання, в якому просив розгляд справи проводити без повноважного представника відповідача та зазначив, що позов визнає у повному обсязі.

З даного приводу суд зазначає, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Аналогічна правова позиція зазначена у п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Враховуючи подане клопотання відповідача та те, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, а також зважаючи на строки, передбачені ст. 69 ГПК України щодо терміну розгляду справи, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності представника відповідача.

У судовому засіданні 17.09.2015 представник позивач позов підтримав та просив його задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Згідно з ч. 2 статті 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Відповідно до ч. 1 статті 85 ГПК України, прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

17.09.2015 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

встановив:

03 квітня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Група «АЮВІН.» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Група «АЮВІН» (Постачальник) укладено Договір поставки № 1/1, відповідно до умов якого, Постачальник зобов'язується передати, а Покупець - прийняти та оплатити товар на умовах, передбачених цим Договором.

Пунктом 5.2. Договору встановлено, що терміни постачання товару вказуються в Специфікаціях.

03.04.2014 року між сторонами було підписано Специфікацію №1, відповідно до якої, термін поставки визначено протягом 10 календарних днів з моменту підписання Специфікації.

Як стверджує позивач, всупереч умовам Договору, відповідачем не було здійснено поставки товарів, у зв'язку з чим позивач нарахував відповідачу 57 221,33 грн. штрафу, відповідно до п. 7.2. Договору, в якому зазначено, що у разі порушення строків поставки більш ніж на 10 календарних днів, Постачальник сплачує Покупцеві штраф у розмірі 10% вартості не поставленого у строк товару.

В порядку досудового врегулювання спору позивачем неодноразово направлялись на адресу відповідача вимоги, зокрема № 1 від 24.04.2014 та № 2 від 28.05.2014.

На дані вимоги відповідачем була надана відповідь про неспроможність на даний час виконати умови договору через неякісне постачання товару з боку його виробника. Разом з тим, відповідач просив надати час для добровільного виконання умов договору, проте станом на серпень 2015 року відповідач не виконав свої зобов'язань з поставки товару.

З огляду на вказані обставини, позивач був змушений звернутись з позовом до суду з вимогою про стягнення з відповідача 57 221,33 грн. штрафу.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарський відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених дим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Враховуючи те, що відповідач прострочив виконання зобов'язання, суд прийшов до висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача штрафу є обґрунтованою.

Перевіривши розрахунок штрафу з урахуванням умов договору та норм чинного законодавства, суд прийшов до висновку, що заявлена сума штрафу у розмірі 57 221,33 грн. є вірною.

Враховуючи вищевикладене та, оскільки відповідач на час прийняття рішення не здійснив поставку товару, доказів оплати штрафу відповідач до суду не надав, розмір вказаної заборгованості відповідач визнав в повному обсязі, вимога про стягнення з відповідача 57 221,33 грн. штрафу за не поставлений товар підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Група «АЮВІН» (95053, Автономна АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 31859483) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Група «АЮВІН.» (38721, Полтавська обл., Полтавський р-н, с. Тернівщина, вул. Фрунзе, 63, код ЄДРПОУ 39160192) - 57 221 (п'ятдесят сім тисяч двісті двадцять одну) грн. 33 коп. штрафу та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання повного тексту рішення: 29.09.2015р.

Суддя О.В. Щоткін