Рішення

від 24.09.2015 по справі 911/3044/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2015 р. Справа № 911/3044/15

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна технологічна компанія», Київська обл., м. Вишгород до 1) фізичної особи-підприємець ОСОБА_1, м. Чернівці 2) товариства з обмеженою відповідальністю «Київсвіт», Київська обл., м. Вишневе про стягнення коштів, за участю представників:

позивача:ОСОБА_2, довіреність б/н від 20.03.2015 року; відповідача 1:ОСОБА_3, довіреність б/н від 21.09.2015 року; відповідача 2:не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У липні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Транспортна технологічна компанія» (позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємець ОСОБА_1 (відповідач 1) та товариства з обмеженою відповідальністю «Київсвіт» про стягнення 83 783,90 грн. основного боргу у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань з оплати поставленого товару відповідно до видаткових накладних.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.07.2015 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 03.09.2015 року.

У судовому засіданні 03.09.2015 року представником позивача було подано клопотання про продовження строку вирішення спору.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.09.2015 року суд продовжив строк вирішення спору на 15 днів, згідно ст. 69 ГПК України та відклав розгляд справи на 24.09.2015 року.

Представник відповідача 2 в судове засідання 24.09.2015 року не з'явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15 березня 2010 року №01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно з пп. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача 2 не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача 2, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 1, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограммами, тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення данного виду договорів.

Згідно статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

У липні 2007 року товариством з обмеженою відповідальністю «Транспортна технологічна компанія» (постачальник) поставлено товар фізичній особі-підприємець ОСОБА_1 (одержувач) без укладення письмового договору між сторонами.

Судом встановлено, що позивач, поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 83 783,90 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-01060 від 19.07.2007 року на суму 27 769,92 грн., видатковою накладною №РН-01067 від 20.07.2007 року на суму 29 121,60 грн., видатковою накладною №РН-01076 від 22.07.2007 року на суму 8 862,86 грн., видатковою накладною №РН-01082 від 23.07.2007 року на суму 17 276,82 грн., видатковою накладною №РН-01141 від 31.07.2007 року на суму 752,80 грн., які підписані відповідачем без будь-яких заперечень з приводу зазначених у вказаних видаткових накладних вартості, кількості та якості поставленого позивачем товару, з метою засвідчення факту прийняття відповідачем товару в обсязі, кількості, якості та вартості, визначених у видаткових накладних, копії яких знаходиться в матеріалах справи і достовірність якої відповідач не заперечує.

Тобто, підписані відповідачем видаткові накладні без будь-якого зазначення відповідачем про незгоду із зазначеною у вказаних видаткових накладних вартістю, обсягом та якістю поставленого позивачем товару свідчать про належне виконання позивачем своїх зобов'язань.

Як вказує позивач, відповідач належним чином не виконав зобов'язань щодо оплати отриманого товару, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість у сумі 83 783,90 грн.

В матеріалах справи відсутні належні докази сплати відповідачем заборгованості за вищевказаними видатковими накладними у сумі 83 783,90 грн.

З метою забезпечення виконання зобов'язання між товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна інжинірингова компанія «Київсвіт» (поручитель) та товариством з обмеженою відповідальністю «Транспортна технологічна компанія» (кредитор) було укладено договір поруки №04/05-1/15 від 04.05.2015 року (договір поруки), за умовами якого поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором за виконання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (58000, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) (надалі - боржник) своїх зобов'язань по оплаті товару в сумі 83 783,90 грн., що виникли на підставі видаткових накладних за поставку товару, а саме: видатковою накладною №РН-01060 від 19.07.2007 року на суму 27 769,92 грн., видатковою накладною №РН-01067 від 20.07.2007 року на суму 29 121,60 грн., видатковою накладною №РН-01076 від 22.07.2007 року на суму 8 862,86 грн., видатковою накладною №РН-01082 від 23.07.2007 року на суму 17 276,82 грн., видатковою накладною №РН-01141 від 31.07.2007 року на суму 752,80 грн.

Відповідно до п. 1.2. договору поруки, основний обов'язок боржника, виконання якого забезпечується цим договором - оплатити кредитору у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги грошові кошти у сумі 83 783,90 грн.

Відповідно до змісту ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб (ст. 553 ЦК України).

Згідно ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правововідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

22.05.2014 року позивач надіслав відповідачу 1 претензію №7 від 22.05.2014 року з вимогою погасити борг, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яку відповідач залишив без відповіді та задоволення.

За таких обставин суд приходить до висновку, що вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості у вигляді боргу за видатковими накладними у розмірі 83 783,90 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судовий збір, сплачений позивачем у розмірі 1 827,00 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з фізичної особи-підприємець ОСОБА_1 (58000, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) та товариства з обмеженою відповідальністю «Київсвіт» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Жовтнева, буд. 31 А, код 38260452) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна технологічна компанія» (07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Набережна, буд. 17, код 33447231) 83 783 (вісімдесят три тисячі сімсот вісімдесят три) грн. 90 коп. боргу, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено: 29.09.2015 р.

Суддя Т.Д. Лилак