Рішення

від 22.09.2015 по справі 922/4413/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2015 р.Справа № 922/4413/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Горбачовій О.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Квітень", м. Харків до Державного підприємства "Спеціальне проектно-технологічне бюро виробничих потужностей", м. Харків про стягнення 45382,15 гривень за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 (дов. б/н від 07.08.2015 року);

відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Квітень" звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача - Державного підприємства "Спеціальне проектно-технологічне бюро виробничих потужностей" на свою користь 45382,15 гривень боргу за договором обслуговування нежитлових приміщень площею 303,2 кв.м., що знаходяться за адресою: м.Харків, пр. Гагаріна,1.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03 серпня 2015 року було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду. Провадження у справі було порушено та призначено до розгляду у судовому засіданні на 31 серпня 2015 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 31 серпня 2015 року було відкладено розгляд справи на 22 вересня 2015 року.

Представник позивача у судовому засіданні 22 вересня 2015 року підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання 22 вересня 2015 року свого представника не направив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав. Про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст.64 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Враховуючи те, що норми ст.65 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що в межах наданих йому повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами, без участі представника відповідача, в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, суд, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, встановив наступне.

22.03.2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю компанія «Квітень», далі за текстом - Позивач, придбало нежитлову будівлю в літ. «А-6» загальною площею 5184,4 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Харків, пр.Гагаріна,1. Співвласником зазначеної нежитлової будівлі площею 303,2 кв.м. на момент придбання та на цей час є Державне підприємство Спеціальне проектно-технологічне бюро виробничих потужностей, далі за текстом - Відповідач. Між Позивачем та Відповідачем була досягнута домовленість про те, що Позивач займається обслуговуванням належних йому нежитлових приміщень та одночасно надає послуги з обслуговування нежитлових приміщень Відповідачу, за що Відповідач сплачує Позивачу вартість використаних послуг та вартість послуг з обслуговування належних Відповідачу нежитлових приміщень. Тому Позивач на всю нежитлову будівлю отримав технічні умови та уклав договори: з КП «Харківські теплові мережі» на купівлю-продажу теплової енергії та гарячій води, з КП «Виробниче - технологічне підприємство «Вода» на відпуск та користування води, з КП каналізаційним підприємством «Харківкомуночиствод» (зараз КП «Харківводоканал») на надання послуг з водовідведення, з Акціонерною компанією «Харківобленерго» на постачання електричної енергії, з приватним підприємством «Мега-Транс» на вивезення твердих побутових відходів, з ТОВ «ІНЕКС-ПУЛЬТ» та ПП фірма «Инекс» на надання послуг з охорони та послуг системи сигналізації, з Червонозаводським РВ ГУ ДСНС у Харківській обл. на надання послуг з пожежної безпеки, з ТОВ «СП Харківліфт» на технічне обслуговування ліфтів, з КП профілактичної дезінфекції «Апрель» на надання послуг з дезінфекції місць загального користування, з ТОВ «Клінінгова компанія «Домовой» на надання послуг з прибирання та з ТОВ компанією «Фінпром.Інвест» на надання послуг з обслуговування сантехнічних систем, систем електропостачання, послуг з управління нежитловою будівлею.

З цих підстав між Відповідачем та Позивачем були укладені договори відшкодування комунальних та сервісних послуг: №11 від 01.11.09 р. строком 31.10.2010 р. (п.5.1), N911 від 01.11.2010 р. про відшкодування комунальних та сервісних послуг строком до 31.10.2011 р. (п. 5.1.) та №11 від 01.11.2011 р. про відшкодування комунальних та сервісних послуг строком до 31.10,2012 р. (п. 5.1.). Протягом зазначеного строку з 01.11.09 р. по 31.10.2012 р. Відповідач сплачував встановлену договором суму витрат Позивача на комунальні та сервісні послуги. В позові позивач зазначає, що в жовтні 2012 р. уповноважені представники Позивача підготували необхідний комплект документів для підписання Відповідачем на період з 01.11.12р. до 30.12.2014 р. договору про відшкодування комунальних та сервісних послуг, але Відповідач відмовився від підписання зазначеного договору. Але листом № 14-120 від 19.12.2014 року Відповідач гарантував Позивачу заборгованість станом на 01.12.2014 року у розмірі 52155,68 грн. (за комунальні та інші послуги) сплатити до кінця січня 2015 року. Зазначена сума заборгованості, що була гарантована Відповідачем, до цього часу не була оплачена.

06.02.2015 року Відповідач своїм листом № 14-4 також гарантував Позивачу погасити суму заборгованості у розимірі 58663,62 за комунальні та сервісні послуги продовж 2-го кварталу 2015 року. Зазначена сума заборгованості, що була гарантована Відповідачем, до цього часу не була оплачена.

Позивач зазначає, що станом на 01.01.2015 року заборгованість за сервісні та експлуатаційні послуги становить суму 45382,15 грн.

30.12.2014 року Відповідач уклав з Позивачем ОСОБА_2 №18/14 про відшкодування комунальних та сервісних послуг строком по 31.10.2015 року (п. 5.1. Договору). Протягом січня - березня 2015 року Відповідач частково сплачував Позивачу вартість отриманих комунальних послуг в загальній сумі 7903,06 грн. (19.01.15р. - 3986,61 грн., 19.02.15 с - 604,60 грн., 20.02.15 р. - 429,89 грн., 19.03.15 р. - 2881,96 грн.), але вартість отриманих сервісних, експлуатаційних послуг взагалі не сплатив, незважаючи на надані Відповідачем гарантійні листи.

Між сторонами також був підписаний ОСОБА_2 №18/14 від 30.12.14 р. про відшкодування комунальних та сервісних послуг.

Таким чином, у зв'язку з невиконанням своїх зобов'язань зі сплати отриманих протягом з листопада 2012 по грудень 2014 року експлуатаційних та сервісних послуг у Відповідача утворилась заборгованість перед Позивачем станом на 01.01.2015 року на загальну суму 45382,15 грн.

В правовому обґрунтуванні позову позивач помилково посилається на п.8 ч.2 ст.16, ст.22 Цивільного кодексу України, вважаючи 45382,15 грн. збитками замість боргу. Проте в прохальній частині позову просить суд стягнути 45382,15 грн. боргу.

Правовідносини між сторонами утворились на підставі договорів про надання послуг, позивач їх надавав через інші організації, а відповідач мав сплачувати за отримані послуги.

Дослідивши матеріали справи, здійснивши комплексний аналіз чинного законодавства, суд прийшов до висновку, що несплата за надані за договором послуги відповідно до приписів чинного законодавства не є збитками в розумінні ст.22 Цивільного кодексу України, а є боргом.

Згідно з ст.11 Цивільного кодексу України «Цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги». Суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень або будинків та балансоутримувачі, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачами, виконавцем або виробником послуг (стаття 1, частина 2 статті 3, стаття 19 Закону). Згідно з приписами статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газопостачання та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо). Відповідне до приписів статті 1 названого Закону балансоутримувачем будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд є власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Статтею 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що балансоутримувач, окрім іншого, здійснює функції з утримання на балансі переданого йому за договором з власником майна. Разом з цим, пунктом 6 частини 1 цієї ж норми названого Закону унормовано, що балансоутримувач має право звертатися до суду про звернення стягнення на майно осіб, які відмовляються оплачувати рахунки за споживання житлово-комунальних послуг або відшкодовувати завдані збитки майну, що перебуває в нього на балансі.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, які кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов не допускається.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи, що вказана сума боргу відповідачем не оскаржена, відповідач не надав суду доказів про погашення боргу, а також враховуючи, що відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, позовні вимоги позивача в сумі 45382,15 гривень є обґрунтованими, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Отже, суд, вирішуючи питання розподілу судових витрат, встановивши сторону, з вини якої справу було доведено до суду, керується ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких судовий збір покладається на відповідача.

На підставі вищевикладеного, ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, та керуючись ст.ст.1, 12, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства Спеціальне проектно- технологічне бюро виробничих потужностей (код 04880311, 61001, м.Харків, пр.Гагаріна, 1, р/р №26006301811068 у Філії "Відділ Промінвестбанка" м.Харків, МФО 351458) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю компанії «Квітень» (код 31854899, 61002, м.Харків, вул.Сумська, 50, п/р №26002001325115 а ПАТ "ОТП банк" м.ЕКиїв, МФО 300528) 45382,15 гривень боргу та 1827,00 гривень судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 28.09.2015 р.

Суддя ОСОБА_3