Рішення

від 03.09.2015 по справі 925/1153/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2015 р. Справа № 925/1153/15

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі Кадусі Н.В., за участю представників сторін: позивача - ОСОБА_1, відповідача - не з'явились, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Нафтогаз» до приватного підприємства «ЮНІТІ-С» про стягнення 2 310 грн. 56 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Фактор Нафтогаз» звернувся в господарський суд з позовом до приватного підприємства «ЮНІТІ-С» про стягнення, на підставі договору № ФН-М-23 від 17.12.2013 року, 2 310 грн. 56 коп. основного боргу за отримане пальне, та відшкодування судових витрат - 1 827 грн. 00 коп. сплаченого судового збору.

Представник позивача у судовому засіданні 03.09.2015 року позов з підстав, викладених у позовній заяві, підтримала і просила позов задовольнити повністю.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, проти позову не заперечував, явку свого представника в засідання суду без поважних причин не забезпечив, хоч про місце, дату і час судового засідання був повідомлений належним чином за правилами, передбаченими розділом 2.6. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації від 20 лютого 2013 року № 28. Ухвала суду про порушення провадження у справі, направлена за адресою державної реєстрації відповідача, повернута поштою з довідкою «за закінченням терміну зберігання».

Наявні у справі матеріали суд вважає достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, тому, з урахуванням вимог ст.ст. 69, 75, 77 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу за відсутності представників відповідача за наявними в ній матеріалами.

Згідно зі ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошувались вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє повністю з наступних підстав.

17.12.2013 року позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Фактор Нафтогаз», як продавець, і відповідач - приватне підприємство «ЮНІТІ-С», як покупець, уклали договір № ФН-М-23 (далі - договір, а с. 16-18) за умовами п. 1.1. якого, позивач зобов'язався передати на автомобільній газонаповнюючій компресорній станції, що розташована за адресою: 18029, м. Черкаси, вул. 30 років Перемоги, 9/7 (далі - АГНКС) стиснений природний газ у власність покупця, а покупець зобов'язався оплатити і прийняти пальне на умовах визначених цим договором.

Згідно п. 2.1. та п. 2.2. договору ціна пального встановлюється відповідно до роздрібних цін, діючих на АГНКС на момент заправки автомобілів. Кількість пального, яка передається продавцем та приймається покупцем, визначається відповідно до фактичної кількості заправленого пального, яке відпущено покупцем. Фактична кількість заправленого газу підтверджується фіскальним чеком та/або квитанцією РК та/або видатковою накладною.

Пунктом 3.2. договору сторони погодили порядок розрахунків за змістом якого покупець оплачує вартість пального на умовах 100% попередньої оплати. У випадку, якщо пальне було передане покупцю без попередньої оплати, покупець зобов'язаний сплатити продавцю його вартість протягом одного банківського дня з моменту отримання.

Із наданих позивачем видаткових накладних слідує, що з 17.12.2013 року по 11.06.2015 року позивач передав, а відповідач отримав:

по видатковій накладній № РС-0001723 від 31.08.2014 року природний газ на суму 1 032 грн. 92 коп. з ПДВ (а.с. 19);

по видатковій накладній № РС-0001862 від 30.09.2014 року природний газ на суму 1 005 грн. 48 коп. з ПДВ на (а.с. 20);

по видатковій накладній № РС-0002105 від 31.10.2014 року природний газ на суму 1 344 грн. 24 коп. (а.с. 21);

по видатковій накладній № РС-0002206 від 30.11.2014 року природний газ на суму 592 грн. 56 коп. (а.с. 22),

всього на загальну суму 3 975 грн. 20 коп.

З доводів представника позивача вбачається, що між сторонами по справі був укладений аналогічний типовий договір № 20073 від 02.04.2012 року за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупця, а покупець зобов'язався оплати та прийняти стиснений природний газ.

Згідно з виписками із банківського рахунку позивача, відповідачем 14.11.2014 року було частково сплачено вартість отриманого товару в розмірі 1 000 грн. 00 коп., з яких 135 грн. 36 коп. було віднесено на рахунок погашення заборгованості по договору № 20073 від 02.04.2012 року, а решта в розмірі 864 грн. 64 коп. було віднесено в рахунок погашення заборгованості по договору № ФН-М-23 від 17.12.2013 року. Також за період з 12.12.2014 року по 30.12.2014 року відповідач сплатив позивачу борг за отримане пальне в сумі 800 грн. 00 коп.

Згідно з розрахунком позивача, наведеним у позовній заяві, заборгованість за отримане пальне складає 2 310 грн. 56 коп.

04.06.2015 року позивачем за вих. № 134106 направлено відповідачу претензію № 1 про сплату спірної суми заборгованості, яка відповідачем залишена без задоволення.

Отже, спірні зобов'язальні відносини виникли між сторонами на підставі договору № ФН-М-23 від 17.12.2013 року. Договір є укладеним, виконаний позивачем в частині поставки пального, вимоги позивача ґрунтуються на правах і обов'язках сторін цього договору. За правовою природою вказаний договір є господарським договором поставки.

Загальні положення про купівлю-продаж визначені параграфом 1 глави 54, особливості поставки - параграфом 3 глави 54 ЦК України, параграфом 1 глави 30 ГК України, про зобов'язання і договір - розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, главами 19, 20 ГК України.

За змістом з ст.ст. 11, 15, 16 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов'язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов'язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 598, ч. 1 ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). У відповідності з ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610,ч. 1 ст. 611, ч. 1 ст. 612 ЦК України: порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання; у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином, за викладених обставин справи і норм законодавства, суд вважає, що наявність і розмір спірного грошового зобов'язання в сумі 2310 грн. 56 коп. позивачем обґрунтовані і доведені поданими доказами, відповідачем належними і допустимими доказами не спростовані, строк виконання цього зобов'язання настав, тому вимога позивача в цій частині підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, двічі безпідставно явку своїх представників в засідання суду не забезпечили, причини неявки не повідомили, про відкладення розгляду справи, продовження строку вирішення спору клопотань не заявляли, витребувані судом документи не подали, внаслідок чого судом прийнято рішення на підставі лише матеріалів, наявних у справі.

З урахуванням викладеного, відповідно до умов договору, встановлених обставин справи та вимог законодавства, суд вважає, що відповідач не виконав зобов'язання щодо порядку розрахунків за отримане пальне, прострочив їх оплату, тому позовні вимоги про стягнення 2310 грн. 56 коп. основного боргу з оплати вартості отриманого пального на підставі договору № ФН-М-23 від 17.12.2013 року судом визнаються обґрунтованими, доведеними і підлягають задоволенню повністю.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - сплачений судовий збір у розмірі 1827 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 49, 82-84, 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства «ЮНІТІ-С», місцезнаходження: 18023, м. Черкаси, вул. Одеська, 8, корпус 42, ідентифікаційний код 37180895 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Нафтогаз», місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 57 Б, ідентифікаційний код 36134497 - 2 310 грн. 56 коп. боргу, 1 827 грн. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня підписання.

Повний текст рішення складено і підписано 25.09.2015 року.

Суддя В.М. Грачов