Рішення

від 28.09.2015 по справі 920/1480/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.09.2015 Справа № 920/1480/15

за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Полтава,

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю В«РомнигазбудВ» ,

м. Ромни, Сумська область,

про стягнення 57 939 грн. 68 коп.,

Суддя Жерьобкіна Є.А.

Представники:

Від позивача - не з'явився;

Від відповідача - ОСОБА_2 (доручення №6 від 28.09.2015року) ;

При секретарі судового засідання Мудрицькій С.Ю.,

Суть спору: позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь 57 939 грн. 68 коп., в тому числі 50 034 грн. 27 коп. заборгованості за товар відповідно до договору купівлі-продажу від 29.12.2014року, 7905 грн. 41 коп. інфляційних збитків, а також судові витрати, пов`язані з розглядом справи.

Відповідач подав відзив на позовну заяву № 27 від 18.09.2015року, в якому вказує на погашення заборгованості перед позивачем у повному обсязі в сумі 50 034 грн. 27 коп. Відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог щодо стягнення інфляційних збитків, оскільки замовник робіт, для виконання яких відповідачем у позивача було придбано товар за договором купівлі-продажу від 29.12.2014року, не розрахувався з відповідачем за виконані роботи.

Позивач подав заяву від 25.09.2015року, в якій просить суд припинити провадження у справі в частині стягнення 50 034 грн. 27 коп. заборгованості за товар у зв'язку з відсутністю предмету спору, відмовляється від позовних вимог в частині стягнення з відповідача 6405 грн. 41 коп. інфляційних збитків; позивач підтримує позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1500 грн. 00 коп. інфляційних збитків, а також просить суд стягнути з відповідача судові витрати, пов`язані з розглядом справи.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:

Відповідно до умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу від 29.12.2014року, позивач продає, а відповідач купує обладнання та матеріали, що перелічені у специфікації до договору.

Товар, його кількість, вартість, термін та порядок оплати вказуються у специфікаціях та накладних, які після підписання їх обома сторонами, є невід'ємною частиною договору.

Згідно зі специфікацією, що є додатком № 1 до договору, позивач зобов'язався поставити відповідачу товар на загальну суму 160034 грн. 27 коп. протягом 10 робочих днів з моменту підписання договору, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався здійснити оплату за товар у повному обсязі протягом 10 календарних днів з моменту отримання товару.

Матеріалами справи, зокрема видатковою накладною № 29/12-1 від 29.12.2014року підтверджується факт поставки позивачем відповідачу та отримання останнім товару загальною вартістю 160034 грн. 27 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання та всупереч умовам укладеного між сторонами договору не оплатив товар своєчасно та у повному обсязі, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в сумі 50 034 грн. 27 коп.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст.ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Частиною 1 ст. 530 цього ж Кодексу визначено, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Судом встановлено, що факт передачі позивачем відповідачу товару на загальну суму 160 034 грн. 27 коп. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Матеріалами справи, а саме платіжними дорученнями № 14 від 16.01.2015року на суму 110 000 грн. 00 коп., № 420 від 28.08.2015року на суму 10 000 грн. 00 коп., № 442 від 07.09.2015року на суму 40 034 грн. 27 коп., підтверджується факт погашення відповідачем заборгованості перед позивачем в повному обсязі в сумі 160 034 грн. 27 коп.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Разом з цим, борг заявлений позивачем до стягнення в розмірі 50 034 грн. 27 коп., частково в сумі 10 000 грн. 00 коп. був погашений відповідачем до звернення позивача з позовом до суду та порушення судом провадження у справі № 920/1480/15, зокрема кошти перераховано 28.08.2015року, а згідно з відміткою на поштовому конверті позовна заява направлена позивачем суду до суду 31.08.2015року.

Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», припинення провадження у справі на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

У зв'язку з чим суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині стягнення основного боргу в розмірі 10 000 грн. 00 коп. за їх необґрунтованістю, оскільки заборгованість в зазначеній сумі на момент звернення позивача з позовом до суду та порушення провадження у справі була відсутня.

Оскільки матеріалами справи підтверджується факт сплати відповідачем на користь позивача 40 034 грн. 27 коп. основного боргу після звернення позивача з позовом до суду, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Судом встановлено, що обов'язок щодо оплати отриманого товару у повному обсязі виконаний відповідачем з простроченням.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачеві нараховано інфляційні збитки в сумі 7905 грн. 41 коп. за період з 01.04.2015року по 01.08.2015року, виходячи з суми заборгованості в розмірі 50 034 грн. 27 коп.

Позивач подав заяву від 25.09.2015ркоу, в якій відмовляється від позовних вимог в частині стягнення нарахованих інфляційних збитків в сумі 6405 грн. 41 коп.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову.

Згідно зі ст. 78 ГПК України, відмова позивача від позову викладається у письмовій заяві, що долучається до справи. Про прийняття відмови позивача від позову господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

Враховуючи вищевикладені обставини і те, що відмова від позову не суперечить чинному законодавству України та не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів, суд приймає відмову позивача від позову в частині стягнення з відповідача 6405 грн. 41 коп. інфляційних збитків, у зв'язку з чим провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Стосовно позовних вимог в частині стягнення з відповідача інфляційних збитків в сумі 1500 грн. 00 коп. слід зазначити наступне.

Частина 2 ст. 617 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов'язання.

Разом з цим, інфляційні втрати на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання і на відміну від пені не є санкцією за порушення грошового зобов'язання, а є способом захисту майнового права та інтересу, що полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних відсотків і отриманні компенсації (плати) від боржника за користування отриманими ним грошовими коштами, що належить сплатити кредиторові. Тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання. Таким чином, інфляційні нарахування є наслідком невиконання грошового зобов'язання.

На підставі викладеного, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо своєчасної оплати отриманого товару, оскільки право позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних збитків, передбачене діючим законодавством України, обґрунтованими, правомірними і такими, що підлягають задоволенню є позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних збитків в сумі 1500 грн. 00 коп.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1827 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, п. 1-1, п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю В«РомнигазбудВ» (вул. Полтавська, буд. 192, м. Ромни, Сумська область, 42004, код ЄДРПОУ 13995510) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 36022, іден. номер НОМЕР_1) 1500 грн. 00 коп. інфляційних збитків, 1827 грн. 00 коп. судового збору.

3. У задоволенні позову в частині стягнення основного боргу в сумі 10 000 грн. 00 коп. - відмовити.

4. В частині позовних вимог щодо стягнення основного боргу в сумі 40 034 грн. 27 коп. - провадження у справі припинити відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

5. В частині позовних вимог щодо стягнення 6405 грн. 41 коп. інфляційних збитків - провадження у справі припинити відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 30.09.2015року

Суддя Є.А. Жерьобкіна