Постанова

від 22.03.2010 по справі 17/130

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

22.03.10 Справа № 17/130

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді Мельник Г.І.

суддів: Новосад Д.Ф.

ОСОБА_1

розглянувши апеляційну скаргу ТзОВ «Аркона», м. Коломия за вих. № 13 від 05.02.2010 року

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 26.11.2009 року

у справі № 17/130

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерський торговий дім «Берест-Рошен», м. Івано-Франківськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркона», м. Коломия Івано-Франківської області

про стягнення 25856 грн. 00 коп.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 (довіреність від 14.03.2010 року);

від відповідача: не з'явився,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області (суддя Неверовська Л.М.) від 26.11.2009 року у справі № 17/130 позов задоволено: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркона», м. Коломия Івано-Франківської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерський торговий дім «Берест-Рошен», м. Івано-Франківськ 25856 грн. 00 коп. основного боргу, 258 грн. 56 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

Відповідач -ТзОВ «Аркона»з постановленим рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити за безпідставністю, оскільки вважає дане рішення незаконним, необґрунтованим і таким, що прийняте з порушенням норм процесуального права. Свої вимоги скаржник аргументує, зокрема тим, що відповідач змінив свою юридичну адресу 03.12.2009 року, про що 11.12.2009 року листом було повідомлено Коломийське ЦПЗ № 3. Покликається на те, що безвідповідальність працівників поштового відділення призвела до того, що відповідач жодного разу не отримував повідомлення суду про час і місце розгляду справи. Посилається також на те, що позивач не додав до позовної заяви копію свідоцтва про державну реєстрацію відповідача і таким чином при поданні позовної заяви не виконав вимог ст. 33 ГПК України. Наведені обставини, на думку скаржника, згідно вимог п. 2 ч. 2 ст. 104 ГПК України є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду. По суті позовних вимог зазначає, що на жодній податковій і розхідній накладній немає посилання на договір № 18 від 03.02.2009 року і тільки на одній накладній є підпис про отримання товару завскладом відповідача.

Позивач -ТзОВ «Кондитерський торговий дім «Берест-Рошен»у запереченні на апеляційну скаргу вважає її безпідставною та необґрунтованою, посилаючись при цьому на те, що відповідач змінив свою юридичну адресу 03.12.2009 року, а оскаржуване рішення винесено місцевим господарським судом 26.11.2009 року. Окрім того, зазначає, що на момент розгляду справи в суді першої інстанції юридична адреса відповідача була: Івано-Франківська область, м. Коломия, вул. Січових Стрільців, 39/1, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою з ЄДРПОУ від 13.11.2009 року. На підставі наведеного просить рішення господарського суду Івано-Франківської області від 26.11.2009 року у справі № 17/130 залишити без змін, апеляційну скаргу ТзОВ «Аркона»-без задоволення.

Відповідач участь уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 4549174, тому колегія прийшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутності його представника за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог ст. 75 ГПК України.

Розглянувши апеляційну скаргу та заперечення на неї, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду Івано-Франківської області від 26.11.2009 року у справі № 17/130 - залишити без змін, виходячи з наступного.

Аналізом матеріалів справи колегією встановлено, що 03.02.2009 року між ТзОВ «Кондитерський торговий дім «Берест-Рошен»(постачальник) та ТзОВ «Аркона»(покупець) було укладено договір № 18, згідно умов якого постачальник зобов'язався поставити, відпустити, а покупець - прийняти і оплатити в термін, зазначений в договорі та/або накладних, товар в асортименті на суму згідно накладних, податкових накладних, товаротранспортних документів, які являються невід'ємною частиною договору.

Пунктом 8.1 укладеного договору встановлено, що термін оплати за поставлений товар становить не більше 5 (банківських) днів з дня одержання товару, згідно договору, накладних, податкових накладних, товаротранспортних документів.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

На виконання умов укладеного договору позивач поставляв, а відповідач одержував товар, що підтверджується розхідними накладними № К850005490 від 19.05.2009 року на суму 5086 грн. 81 коп., № КЛ-0000251 від 27.02.2009 року на суму 196 грн. 16 коп., № К850023190 від 31.12.2008 року на суму 24903 грн. 14 коп., № К880037300 від 27.02.2009 року на суму 5949 грн. 52 коп., № К850002360 від 10.03.2009 року на суму 1422 грн. 77 коп., № К850002390 від 10.03.2009 року на суму 6367 грн. 49 коп., № К850002400 від 10.03.2009 року на суму 487 грн. 84 коп., які всупереч твердженням апелянта підписані представниками постачальника та покупця і скріплені відповідними печатками.

Однак, відповідач за поставлений товар з позивачем розрахувався лише частково, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями. Дана обставина призвела до виникнення заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 25856 грн. 00 коп.

Докази, що підтверджують виконання відповідачем зобов'язань щодо повної оплати вартості отриманого товару в добровільному порядку, в матеріалах справи відсутні і скаржником колегії такі також не надано. Відтак, слід погодитись з висновком місцевого господарського суду про те, що заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 25856 грн. 00 коп. є документально підтвердженою, відповідає дійсним обставинам справи та не спростована відповідачем в установленому законом порядку.

Покликання скаржника в апеляційній скарзі на те, що на жодній податковій і розхідній накладній немає посилання на договір № 18 від 03.02.2009 року, вищенаведеного висновку не спростовує з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вказаний перелік обов'язкових реквізитів первинних та зведених облікових документів не містить посилання на обов'язкове зазначення умови або підстави здійснення господарської

операції. Крім того, як вбачається з положень договору № 18 від 03.02.2009 року асортимент, кількість та вартість товару, що поставляється постачальником, зазначаються в накладних, податкових накладних та товаротранспортних документах, які являються невід'ємною частиною договору.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що договір № 18 від 03.02.2009 року не містить умови про загальну кількість товару, яка повинна бути поставлена покупцю, колегія вважає, що поставку товару згідно вищезазначених розхідних накладних слід вважати договірною, тобто такою, що здійснювалася на підставі договору № 18 від 03.02.2009 року.

Аналізом матеріалів справи колегію встановлено, що відповідач в порушення зобов'язань згідно договору № 18 від 03.02.2009 року вартість отриманого товару у строк, встановлений п. 8.1 цього договору, у повному обсязі не оплатив. Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегією встановлено, що скаржником не спростовано наявність заборгованості та не подано жодних доказів проведення розрахунків з позивачем.

За таких обставин колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість та законність позовних вимог і стягнення з відповідача 25856 грн. 00 коп. боргу, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, вважає, що всі обставини, які мають значення для справи, були з'ясовані повністю і у відповідності із вимогами закону.

По суті доводів апеляційної скарги щодо неналежного повідомлення місцевим господарським судом відповідача про час та місце розгляду справи, колегія вважає за доцільне зазначити наступне. На момент розгляду справи в суді першої інстанції юридична адреса відповідача, яка зазначена позивачем в позовній заяві та на яку господарським судом скеровувалась судова кореспонденція, була: Івано-Франківська область, м. Коломия, вул. Січових Стрільців, 39/1, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 13.11.2009 року і не заперечується відповідачем в апеляційній скарзі. Однак, як вбачається з матеріалів справи, уся судова кореспонденція поверталася до суду з відміткою органу поштового зв'язку «за зазначеною адресою не проживає». До повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відтак, примірник повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернутий органом зв'язку з позначкою «за зазначеною адресою не проживає»з

урахуванням обставин даної справи може вважатися належним доказом виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення відповідача про вчинення судом певних процесуальних дій.

Окрім того, як стверджує відповідач, юридичну адресу ТзОВ «Аркона»змінено 03.12.2009 року, в той час як позовну заяву подано до господарського суду Івано-Франківської області згідно вхідного штаму канцелярії суду 23.10.2009 року, а оскаржуване рішення винесено місцевим господарським судом 26.11.2009 року, тобто до зміни юридичної адреси відповідачем.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Івано-Франківської області від 26.11.2009 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 26.11.2009 року у справі № 17/130 залишити без змін, апеляційну скаргу ТзОВ «Аркона», м. Коломия за вих. № 13 від 05.02.2010 року -без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Матеріали справи скеровуються в господарський суд Івано-Франківської області.

Головуючий-суддя Мельник Г.І.

Суддя Новосад Д.Ф.

Суддя Михалюк О.В.