Постанова

від 04.04.2013 по справі 0606/1216/2012

ВОЛОДАРСЬКО-ВОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 0606/1216/2012

Провадження по справі№ 1/276/20/13

П О С Т А Н О В А

04 квітня 2013 року

Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого -судді Криницького Л.В.

при секретарі Свиридок А.В.

за участю:

прокурора Ольхового В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Володарсько-Волинського районного суду кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1, 31.05. 1981 року

народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, Славутського

району, українця, громадянина України,

одруженого, працюючого директором П(ПО)СП

В«ТопорищеВ» , проживаючий в ІНФОРМАЦІЯ_2,

вул. Кутузова, 7, за ст. 382 ч.3 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Досудове слідство обвинувачує ОСОБА_1 в тому, що 14 березня 2011 року він будучи призначеним директором приватної(приватно-орендної) агрофірми В« ТопорищеВ» , являючись службовою особою наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов'язками, достовірно знаючи про наявність у підприємства заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 109 000 гривень і те, що відділом ДВС Володарсько-Волинського РУЮ накладено арешт на касу та рахунки підприємства. Будучи зобов'язаним виконати рішення Житомирського окружного адміністративного суду на користь управління Пенсійного фонду України у Володарсько-Волинському районі про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування при надходженні за період з березня 2011 року по квітень 2012 року до каси підприємства коштів в розмірі 202 000 гривень, маючи реальну можливість виконувати рішення суду, порушення ст. 124 Конституції України, ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України, умисно не виконував рішення Житомирського окружного адміністративного суду, а спрямував кошти на господарські потреби підприємства.

В судовому засіданні ОСОБА_1 своєї вини не визнав та пояснив, що він був призначений директором підприємства 14 березня 2011 року. В той час уже існувала заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України. Він знав про існування рішень Житомирського окружного адміністративного суду про стягнення вказаної заборгованості. Виконати негайно рішення судів по заборгованості, яка утворювалася роками без порушення прав працюючих, які мали право на заробітну плату, без збереження господарської діяльності підприємства він не мав можливості так як на рахунках підприємства та в касі таких коштів не було. Так як він був призначений керівником підприємства в період посівної компанії то він змушений був частково витрачати кошти, які надходили до каси підприємства для придбання паливно-мастильних матеріалів, запасних частин, сплачувати за споживчу електроенергію. Коштів, які надходили на рахунки підприємства та касу не хватало для здійснення господарської діяльності, а тому він змушений був позичати кошти у підприємців, знайомих і відповідно через деякий час їх повертати. З березня 2011 року по

-2-

березень 2012 року він позичив 121831 гривень. Органи досудового розслідування вказану обставину не врахували і не перевірили. Велика рогата худоба на підприємстві вся розпайована, а тому він не мав права її реалізовувати з метою отримання коштів та погашення заборгованості перед Пенсійним Фондом України. Він планував зберегти молодняк, який належить підприємству щоб виростити його, щоб збільшити поголів'я корів і за рахунок молока отримувати прибуток і таким чином погашати заборгованість. Життя показало правильність його дій, а тому він на даний час значно зменшив заборгованість перед Пенсійним фондом. Він придбав оприскувач за 6610 гривень завдяки чого врожайність зернових збільшилась на 5 центнерів на гектар, що сприяло збільшення надходження грошових коштів від реалізації зерна, які також спрямовувались на погашення заборгованості перед пенсійним фондом.

В його посадові обов'язки входить виплата заробітної плати, сплата податків, організація господарської діяльності підприємства, а тому він змушений був спрямовувати кошти на різні цілі в тому числі і на погашення заборгованості підприємства перед Пенсійним фондом України. Він не мав умислу ухилятися від виконання рішень судів.

В судовому засіданні ОСОБА_1 заявив клопотання про призначення судової фінансово-економічної експертизи обґрунтовуючи вказане тим, що органи досудового розслідування, прокуратура та суд не є спеціалістами в області господарювання, а тому вони самостійно не в змозі визначити чи мав він як керівник сільгосппідприємства можливість в короткій термін часу погасити заборгованості підприємства, які утворилися до призначення його директором підприємства, враховуючи що заборгованості були не лише перед Пенсійним фондом. Висновок про вчинення ним злочину зроблена лише на підставі таблиць, які складені як результат перевірки надходжень та витрат коштів, яка проведена працівником головного бухгалтера управління АПР та прокурором.

Суд задовольнив клопотання підсудного та виніс постанову про призначення судової фінансово-господарської експертизи.

В судовому засіданні не представляється можливим організувати проведення експертизи так як під час її проведення необхідно вилучати велику кількість бухгалтерських документів для чого необхідно провести ряд слідчих дій.

Керуючись ст. 315-1 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Доручити прокурору Володарсько-Волинського району організувати виконання постанови Володарсько-Волинського районного суду від 4 квітня 2013 року щодо проведення судової фінансово-економічної експертизи по кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_1 за ст. 382 ч.3 КК України та провести слідчі дії по вилученню бухгалтерських документів в П(ПО) АФ В« ТопорищеВ» , які надати в розпорядження експертної установи.

Постанова окремому оскарженню не підлягає.

Головуючий: Криницький Л.В.

Копія вірна.

В.о. голови Володарсько-Волинського

районного суду ОСОБА_2