Постанова

від 03.09.2015 по справі 804/2705/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2015 р. Справа № 804/2705/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Самаріс» про застосування арешту коштів платника податків, -

ВСТАНОВИВ :

У лютому 2015 року Новомосковська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ТОВ «Самаріс» (далі - відповідача) в якому просить:

- застосувати арешт коштів ТОВ «Самаріс» на рахунках у банківських установах.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не допустив посадових осіб позивача до проведення перевірки, що обмежує права контролюючого органу виконувати функції та повноваження щодо здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплатою податків і зборів. Недопуск посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, на думку позивача, дає можливість відповідачу ухилятись від виконання податкового обов'язку, тому позивач вимушений звернутись до суду з даним позовом.

Представник позивача у судове засідання не зявився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, у задоволенні позову просив відмовити.

Частиною 6 ст. 128 КАС України встановлено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає за необхідне у задоволенні адміністративного позову відмовити виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 12 лютого 2015 року позивачем прийнято наказ № 53 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Самаріс» (код ЄДРПОУ 38231510) з питань взаємовідносин з контрагентами ПП «БМК «Будсервіс-2000» (код ЄДРПОУ 31102827), ТОВ «Днепрострой» (код ЄДРПОУ 30602474), ДП «НВО «ПХЗ» (код ЄДРПОУ 14340112) за серпень 2014 р. та ТОВ «Теса-Буд» (код ЄДРПОУ 39189884), ПП «БМК «Будсервіс-2000» (код ЄДРПОУ 31102827), ПП «Південьбудмонтаж» (код ЄДРПОУ 31905948), ДП «НВО «ПХЗ» (код ЄДРПОУ 14340112) за вересень 2014 р.».

13.02.2015 р. відповідачем було здійснено вихід за податковою адресою підприємства з метою проведення перевірки, вручення наказу на направлення на проведення перевірки.

Проте, ТОВ «Самаріс» відмовило в допуску працівників Новомосковської ОДПІ до проведення перевірки, про що податковим органом складено акт №38/222/38231510 від 13.02.2015 року «Про відмову ТОВ «Самаріс» (код ЄДРПОУ 38231510) та/або посадових (службових) осіб платника податків і його уповноважених представників від допуску до проведення перевірки».

Згідно п.94.1 ст. 94 Податкового кодексу України (далі - ПК України) адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

За змістом п.п.94.2.3 п.94.2 ст. 94 ПК України, арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Отже, наведений законодавчий припис розрізняє відмову від проведення перевірки та не допуск посадових осіб податкового органу до проведення перевірки за наявності законних підстав для цього як дві самостійні підстави для накладення арешту на майна платника податків.

Відповідно до п.94.6.2 ст.94 ПК України, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду. Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду.

Таким чином, особливістю застосування арешту коштів є лише те, що він здійснюється виключно на підставі рішення суду за наявності обставин перерахованих у п.94.2 ст. 94 ПК України, тоді як арешт майна застосовується за рішенням керівника органу державної податкової служби, яке потребує перевірки на предмет обґрунтованості в суді (пункт 94.10 статті 94 ПК України).

Отже, стаття 94 ПК України не встановлює жодних обмежень щодо видів майна платника податків, яке може виступати об'єктом арешту.

Судом встановлено, що підставою для проведення перевірки відповідача став наказ від 12.02.2015 року № 53 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Самаріс».

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.06.2015 року, визнано протиправним та скасовано наказ Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №53 від 12.02.2015 року «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Самаріс».

Отже, постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2015 року у справі № 804/2775/15 набрала законної сили.

Таким чином, наказ Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №53 від 12.02.2015 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Самаріс» є скасованим з моменту його прийняття та не створює жодних правових наслідків.

Крім того, суд зазначає, що арешт є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом, тобто арешт майна в тому числі і коштів платника податків не є самоціллю податкового органу, а є лише додатковим стимулом для платника податків виконати свій обов'язок щодо допуску посадових осіб податкового органу до проведення перевірки.

Враховуючи те, що підстава для перевірки - наказ №53 від 12.02.2015 року, скасована на момент розгляду судом справи про накладення арешту на кошти платника податку, то застосування адміністративного арешту коштів платника податків є недоцільним, оскільки податковий орган не зможе провести перевірку платника податку.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу, а суд відповідно до ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Новомосковської ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про застосування арешту коштів платника податків є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 11, 71, 86, 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Держаної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Самаріс» про застосування арешту коштів платника податків - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1