Ухвала

від 09.03.2011 по справі 2а-13312/10/0470

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

26 жовтня 2010 р.Справа №2а-13312/10/0470

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Барановський Р.А., розглянувши клопотання Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська про забезпечення адміністративного позову

ВСТАНОВИВ:

Лівобережна міжрайонна державна податкова інспекція м. Дніпропетровська звернулася до суду із адміністративним позовом до ТОВ "Компанія "Соколл В" про стягнення податкового боргу за рахунок активів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було відкрито провадження за зазначеним адміністративним позовом та призначено справу до судового розгляду.

Одночасно з позовними вимогами позивачем було заявлено клопотання про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти будь-які дії щодо розпорядження активами, крім розпорядження активами у рахунок погашення заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 118 КАС України клопотання про забезпечення адміністративного позову розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

В статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що податкова застава - спосіб забезпечення податкового зобов'язання платника податків, не погашеного у строк. Податкова застава виникає в силу закону. У силу податкової застави орган стягнення має право в разі невиконання забезпеченого податковою заставою податкового зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами у порядку, встановленому законом. Пріоритет заставодержателя на задоволення вимог із заставленого майна встановлюється відповідно до закону.

Відповідно до п. 1 ст. 8 наведеного закону з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення.

Згідно зі п. 8.2.1 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов'язання, визначеної контролюючим органом, - з дня, наступного за останнім днем граничного строку такого погашення, визначеного у податковому повідомленні.

Відповідно до п. 8.2.2. ст. 8 зазначеного закону, з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов'язань або податкового боргу.

Пунктом 8.6.1. статті 8 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом:

а) купівлі чи продажу, інших видів відчуження або оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна, майнових чи немайнових прав, за винятком майна, майнових та немайнових прав, що використовується у підприємницькій діяльності платника податків (інших видах діяльності, які за умовами оподаткування прирівнюються до підприємницької), а саме готової продукції, товарів і товарних запасів, робіт та послуг за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні;

б) використання об'єктів нерухомого чи рухомого майна, майнових чи немайнових прав, а також коштів для здійснення прямих чи портфельних інвестицій, а також цінних паперів, що засвідчують відносини боргу, надання гарантій, поручительств, уступлення вимоги та переведення боргу, виплату дивідендів, розміщення депозитів або надання кредитів;

в) ліквідації об'єктів нерухомого або рухомого майна, за винятком їх ліквідації внаслідок обставин непереборної дії (форс-мажорних обставин) або відповідно до рішень органів державного управління.

Таким чином виходячи зі змісту наведених норм та позовної заяви суд приходить до висновку, що на момент звернення до суду податкове зобов’язання, не погашене відповідачем у встановлений строк, забезпечено у спосіб передачі активів ТОВ "Компанія "Соколл В" в податкову заставу.

Суд, аналізуючи клопотання Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська, вважає заявлене клопотання необгрунтовним, оскільки активи платника податків, що має податковий бог, (відповідача) знаходяться в податковій заставі та не можуть бути відчуженні без примусового погодження з податковим органом. Тобто не існує очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справ, та не вбачається, що незабезпечення позову судом може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 117, 118, 165 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання позивача про забезпечення адміністративного позову відмовити.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені ст.ст. 186 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1